ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р.

Справа № 816/621/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Альфа-С-2" та Міністерства внутрішніх справ України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2016р. по справі № 816/621/16

за позовом Приватного підприємства "Альфа-С-2"

до Міністерства внутрішніх справ України

треті особи Публічне акціонерне товариство "Державний експертно-імпортний банк України"

про визнання дій неправомірними,скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

29 квітня 2016 року Приватне підприємство "ОСОБА_3 - С - 2" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Державний експертно-імпортний банк України" про визнання дій комісії управління ліцензування Міністерства внутрішніх справ України щодо результатів проведення перевірки ПП "ОСОБА_3 - С - 2" протиправними та скасування розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень ОСОБА_4 умов від 20.04.2016 №5925/03/24-2016.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 року вказаний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень ОСОБА_4 умов від 20 квітня 2016 року №5925/03/24-2016 в частині встановлення допущення Приватним підприємством "ОСОБА_3 - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06 вересня 2013 року про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс"), та зобов’язання Приватного підприємства "ОСОБА_3 - С - 2" усунути вказане порушення у строк до 16 травня 2016 року, а також подати в цей самий строк у письмовій формі інформацію про його усунення, з поданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судові витрати, понесені Приватним підприємством "ОСОБА_3 - С - 2" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 689 грн.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що акт позапланової перевірки додержання ним вимог законодавства у сфері охоронної діяльності №24/3-542 від 14.04.2016 та розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 складені відповідачем з порушенням норм ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності та Закону України "Про охоронну діяльність", а позапланова перевірка проведена без достатніх на те підстав. Підприємство зауважило, що перевіряючим надавалися документи, що підтверджують правомірність надання ним послуг по охороні майна на користь замовника ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України", а також документи, що свідчать про повноваження банку на володіння (користування) об’єктами охорони на законних підставах. Вважає, що дії відповідача щодо результатів проведення перевірки підлягають визнанню протиправними, а оскаржуване розпорядження про усунення порушень ОСОБА_4 умов №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач, не погодившись з даною постановою суду, також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що складений представниками МВС України за результатами перевірки акт №24/3-542 від 14.04.2016 повністю відповідає закріпленому законодавством зразку. З приводу укладення договорів на охоронні послуги між замовником послуг ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України" та їх виконавцем ПП "ОСОБА_3 - С - 2" відповідач зауважив, що під час підписання договорів ПП "ОСОБА_3 - С - 2" було обізнане про відсутність у замовника охоронних послуг визначеного законодавством права на володіння (користування) об’єктами охорони (останні є власністю інших осіб, а не ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України"), а відтак підприємство свідомо допустило порушення частини 3 статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність" та підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі, а проти апеляційної скарги відповідача заперечував та зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування в цій частині не вбачає.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, своїх заперечень на апеляційну скаргу позивача не надіслав.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги відповідача та підтримав апеляційну скаргу позивача, просив суд задовольнити позовні вимоги ПП "ОСОБА_3 - С - 2" з підстав, викладених в письмових запереченнях та поясненнях.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, прийшла до висновку, що апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПП "ОСОБА_3 - С - 2" – залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №372655, ПП "ОСОБА_3 - С - 2" (ідентифікаційний код 34549006) зареєстроване як юридична особа 11.09.2006, номер запису в ЄДР 15881020000005398 (том 1 а.с. 8).

26.04.2012 згідно рішення МВС України №252 від 26.03.2012 ПП "ОСОБА_3 - С - 2" видано ліцензію серії АВ№617123 на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, початком строку дії ліцензії є 27.02.2012 (том 1 а.с. 9).

У період з 13.04.2016 по 14.04.2016 головними спеціалістами відділу державного охоронного нагляду Управління ліцензування МВС України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання - ПП "ОСОБА_3 - С - 2" вимог законодавства у сфері охоронної діяльності.

Позаплановим заходом встановлено, що послуги з охорони громадян надаються ПП "ОСОБА_3 - С - 2" на підставі письмових цивільно-правових договорів охорони, які укладено за відсутності в замовників охоронних послуг документів, що підтверджують їх повноваження на володіння об’єктом охорони на законних підставах (відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а саме: - Договір №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс" /склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1/ укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8, ПАТ "Демітекс" в особі керуючого санацією ОСОБА_3 та ПП "ОСОБА_3 - С - 2" в особі директора ОСОБА_9 та Договір про внесення змін до Договору №1 від 06.09.2013; - Договір №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2 /склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, 7-й Хорольський тупик, 1/ укладений між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8 та ПП "ОСОБА_3 - С - 2" в особі директора ОСОБА_9

Результати позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання - ПП "ОСОБА_3 - С - 2" вимог законодавства у сфері охоронної діяльності оформлені актом №24/3-542 від 14.04.2016 (том 1 а.с. 10-36).

У вказаному акті зафіксовано порушення ПП "ОСОБА_3 - С - 2" частин 1, 3 статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 №4616-VI, підпункту 5 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №960 "Про затвердження ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності".

20.04.2016 на підставі акту позапланової перевірки №24/3-542 від 14.04.2016 МВС України прийнято розпорядження про усунення порушень ОСОБА_4 умов №5925/03/24-2016 (том 1 а.с. 39), яким ПП "ОСОБА_3 - С - 2" зобов’язано у строк до 16.05.2016 усунути допущені ним порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності у частині надання послуг з охорони власності на підставі письмових цивільно-правових договорів охорони, які укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовників охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс" та договір №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2), а також у цей самий строк, тобто до 16.05.2016, подати в письмовій формі інформацію з підтверджуючими документами щодо усунення вказаних порушень.

Не погоджуючись із діями МВС України щодо результатів проведення перевірки та розпорядженням про усунення порушень ОСОБА_4 умов №5925/03/24-2016 від 20.04.2016, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень ОСОБА_4 умов від 20 квітня 2016 року №5925/03/24-2016 в частині встановлення допущення Приватним підприємством "ОСОБА_3 - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06 вересня 2013 року про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс"), та зобов’язання Приватного підприємства "ОСОБА_3 - С - 2" усунути вказане порушення у строк до 16 травня 2016 року, а також подати в цей самий строк у письмовій формі інформацію про його усунення, з поданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушення та відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з часткової неправомірності оскаржуваного розпорядження МВС України №5925/03/24-2016 від 20.04.2016, оскільки встановленими в ході судового розгляду обставинами, на думку суду, було спростовано допущення ПП "ОСОБА_3 - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах, а саме, договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс".

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян визначає ОСОБА_10 України "Про охоронну діяльність".

ОСОБА_10 регулює відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності. Дія цього Закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян у частині, що не регулюється законодавчими актами, які регламентують їх діяльність (стаття 3 Закону України "Про охоронну діяльність").

За приписами частин першої та другої статті 4 Закону України "Про охоронну діяльність" органами державного регулювання у сфері охоронної діяльності є Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охоронної діяльності. Державне регулювання у сфері охоронної діяльності здійснюється зазначеними органами відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших законодавчих актів.

Перелік органів ліцензування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №609 від 05.08.2015 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, МВС України є органом ліцензування з надання, зокрема, такого виду господарської діяльності, як охоронна діяльність.

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 №222-VIII регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Пунктом 30 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як охоронна діяльність.

За приписами статті 9 вказаного Закону ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її одержання - відповідати ліцензійним умовам. ОСОБА_4 умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №960 затверджені ОСОБА_4 умови провадження охоронної діяльності, які встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.

Пунктами 3, 4 ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності передбачено, що ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги цих ОСОБА_4 умов, а здобувач ліцензії - їм відповідати.

Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими ОСОБА_4 умовами.

Частинами сьомою та восьмою статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Для проведення перевірки органом ліцензування створюється комісія, до складу якої можуть входити виключно працівники його апарату і територіальних органів.

За приписами частини дев’ятої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) виявлення у документах, що подаються ліцензіатом до органу ліцензування згідно з цим Законом, інформації, що вказує на недотримання ним вимог ліцензійних умов, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;

2) виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов або не узгоджується з інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині (зокрема, повідомлення про зміну даних, зазначених у підтвердних документах) або перевірки достовірності відповідної інформації;

3) розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, видане за результатами проведення планових заходів, - з метою перевірки його виконання;

4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;

5) повідомлення посадових осіб контролюючих органів про виявлені в ході виконання контрольних повноважень порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;

6) неподання ліцензіатом у встановлений строк органу ліцензування звітності, подання якої передбачено ліцензійними умовами, без поважних причин, що унеможливлюють її подання і настання яких не залежить від волі ліцензіата, та повідомлення про них органу ліцензування - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;

7) реалізація загрози життю чи здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, яка безпосередньо пов'язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, що пов'язані з відповідним випадком.

При цьому, частина десята вказаної статті передбачає, що позапланова перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених пунктами 2, 4 та 5 частини дев'ятої цієї статті, здійснюється лише за наявності погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування. Звернення органу ліцензування повинно містити документальне підтвердження виявлення інформації, передбаченої пунктом 2 частини дев'ятої цієї статті, або завірену ним копію відповідного звернення чи повідомлення, передбачених пунктами 4 або 5 частини дев'ятої цієї статті. Анонімні звернення не є підставою для проведення позапланових перевірок.

Згідно з частиною дванадцятою статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев'ятої статті 19 цього Закону, покладається на юридичну або фізичну особу, яка подала відповідне звернення (повідомлення), для чого такі особи або їхні представники запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Матеріалами справи встановлено, що призначенню та проведенню відповідачем позапланової перевірки ПП "ОСОБА_3 - С - 2" передувало отримання МВС України у Державній регуляторній службі України відповідного погодження на здійснення позапланової перевірки (том 2 а.с. 63-64). У зв’язку з цим, колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на здійснення в спірному випадку позапланової перевірки ПП "ОСОБА_3 - С - 2" за відсутності відповідного погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.

Відповідач, як на підставу для здійснення позапланової перевірки додержання позивачем ОСОБА_4 умов, вказав на колективне звернення трудового колективу ПАТ "Демітекс" від 21.12.2015 до Міністра внутрішніх справ ОСОБА_11 (том 2 а.с. 193-194), а також скаргу КП ЗБВ-2 від 24.12.2015 до Управління ліцензування МВС України (том 2 а.с. 173-175), щодо недотримання ПП "ОСОБА_11 - С - 2" вимог Закону України "Про охоронну діяльність".

З метою спростування наявності визначених пунктом 4 частини дев’ятої статті 19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" підстав для проведення позапланові перевірки додержання ліцензіатом ПП "ОСОБА_11 - С - 2" вимог ОСОБА_4 умов, представник останнього в судовому засіданні звернув увагу колегії суддів на те, що звернення Управління ліцензування МВС України №39/3-120, яке направлялося до Державної регуляторної служби України з метою отримання погодження на здійснення позапланової перевірки ПП "ОСОБА_11 - С - 2", датоване 08.12.2015, тобто, вказане звернення було оформлене Управлінням ліцензування МВС України значно раніше, ніж на адресу МВС України надійшли колективне звернення ПАТ "Демітекс" від 21.12.2015 та скарга КП ЗБВ-2 від 24.12.2015 на діяльність ПП "ОСОБА_11 - С - 2".

З цього приводу колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що керуючись статтями 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та з метою проведення позапланової перевірки додержання суб'єктом охоронної діяльності ПП "ОСОБА_11 - С - 2" вимог ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №960 від 18.11.2015, заступником Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 підписано наказ №285 від 12.04.2016 "Про проведення позапланової перевірки ПП "ОСОБА_11 - С - 2" (том 2 а.с. 68). Згідно з вказаним наказом створено комісію у складі голови комісії ОСОБА_5, головного спеціаліста відділу державного охоронного нагляду Управління, членів комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_6, головних спеціалістів відділу державного охоронного нагляду Управління, та відряджено з 13.04.2016 по 15.04.2016 вказаних членів комісії до Полтавської області для проведення позапланової перевірки додержання ПП "ОСОБА_11 - С - 2" вимог ОСОБА_4 умов на підставі звернення арбітражного керуючого - ліквідатора ПАТ "Демітекс" ОСОБА_3 та директора КП ЗБВ-2 ОСОБА_13 про порушення суб'єктом охоронної діяльності вимог законодавства.

На підставі наказу №285 від 12.04.2016 заступником Міністра внутрішніх справі України ОСОБА_12 видано посвідчення на проведення позапланової перевірки від 12.04.2016 (том 2 а.с. 69). Копія вказаного посвідчення вручена заступнику директора ПП "ОСОБА_3 - С - 2" ОСОБА_14

Також, 13.04.2016 заступнику директора ПП "ОСОБА_3 - С - 2" ОСОБА_14 було вручено повідомлення про проведення позапланової перевірки №24/3-528 від 12.04.2016, що підтверджується підписом останнього на повідомленні (том 2 а.с. 70-71).

Колегія суддів зауважує, що посадові особи ПП "ОСОБА_3 - С - 2" фактично допустили комісію до проведення позапланової перевірки охоронної діяльності підприємства та на момент її проведення не мали сумнівів щодо законності її проведення.

Доказів оскарження наказу №285 від 12.04.2016 "Про проведення позапланової перевірки ПП "ОСОБА_3 - С - 2" позивачем не надано та колегією суддів в ході розгляду справи не встановлено.

За викладених обставин, з огляду на фактичний допуск перевіряючих до перевірки та не оскарження ПП "ОСОБА_3 - С - 2" наказу №285 від 12.04.2016 про проведення позапланової перевірки, а також враховуючи те, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарювання, відносно якого призначено перевірку, може поставити питання про необґрунтованість її призначення та відсутність підстав для проведення останньої, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе, чого позивачем зроблено не було, колегією суддів критично оцінюються посилання позивача на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки дотримання підприємством вимог ОСОБА_4 умов.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність дій відповідача щодо підстав та проведення спірної перевірки або неправомірності прийнятого відповідачем наказу на проведення перевірки.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність обставин для задоволення позову про скасування спірного наказу.

Щодо правомірності укладення між ПП "ОСОБА_3 - С - 2" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" письмового цивільно-правового договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2 колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 29.12.2012 між ПП "ОСОБА_3 - С - 2" (виконавець) в особі директора ОСОБА_9 та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8 укладено договір №4 про надання послуг з охорони об’єкта з урахуванням додатку №1 до нього (том 2 а.с. 122-128). Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов’язується забезпечувати охорону майна КП ЗБВ-2 (склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Кременчук, 7-й Хорольський тупик, 1), яке перебуває в іпотеці (заставі) замовника від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до об’єкту, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

З матеріалів справи слідує, що нерухоме майно КП ЗБВ-2 перебуває в іпотеці банку згідно іпотечного договору №10009Z2/2481 від 16.01.2009 (том 1 а.с. 66-68), укладеного між КП ЗБВ-2 (іпотекодавець) та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з Генеральної угоди №1000N1/2481 від 16.01.2009 (кредитна лінія), підписаної між іпотекодержателем та КП ЗБВ-2.

Позивач та третя особа вважають, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (як іпотекодержатель) в особі керуючого філією ОСОБА_8 обґрунтовано скористався своїми правами та вжив заходів щодо охорони предмету іпотеки шляхом укладання договору охорони №4 від 29.12.2012, так як можливість здійснення іпотекодержателем заходів щодо збереження (охорони) предмета іпотеки передбачена як нормами Закону України "Про іпотеку" (статті 7, 12 Закону), так і безпосередньо положеннями іпотечного договору №10009Z2/2481 від 16.01.2009 (пункти 2.1.5, 2.4.8, 2.4.12).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такою позицією представників, оскільки матеріали даної справи не містять будь яких доказів, які б підтверджували звернення стягнення іпотекодержателя на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за зобов'язаннями. Представниками позивача та третьої особи не надано доказів проведення у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" дій щодо опису майна боржника КП ЗБВ-2 і накладення на нього арешту державним виконавцем.

За викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8 не було законодавчо визначених повноважень на укладання із суб'єктом охоронної діяльності, що надає послуги з охорони - ПП "ОСОБА_3 - С - 2" письмового цивільно-правового договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПП "ОСОБА_3 - С - 2" допустило порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі зазначеного вище письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах, а саме, договору №4 від 29.12.2012 про надання послуг з охорони майна КП ЗБВ-2, у зв’язку з чим розпорядження МВС України №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 в частині зобов'язання ПП "ОСОБА_3 - С - 2" у строк до 16.05.2016 усунути вказане вище порушення ОСОБА_4 умов прийняте обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Щодо допущення ПП "ОСОБА_3 - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 06.09.2013 між ПП "ОСОБА_3 - С - 2" (виконавець) в особі директора ОСОБА_9, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8 та ПАТ "Демітекс" (замовник-2) в особі керуючого санацією ОСОБА_3 укладено договір №1 про надання послуг з охорони об’єкта, з урахуванням додатку №1 до нього (том 2 а.с. 129-135). За умовами вказаного договору виконавець зобов’язується забезпечувати охорону майна ПАТ "Демітекс" (склади, нерухомість, обладнання, а також товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1), яке перебуває на балансі у замовника від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушення цілісності, знищення, інших протиправних посягань, визначених цим договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до об’єкту, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

12.11.2015 між ПП "ОСОБА_3 - С - 2" (виконавець) в особі директора ОСОБА_9, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (замовник) в особі керуючого філією у м. Полтаві ОСОБА_8 та ОСОБА_15 (замовник-2) підписані зміни до договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони об’єкта, згідно з якими виконавець зобов’язується забезпечувати охорону наступного майна: - майна ПАТ "Демітекс", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладених договорів застави, а саме №6409Z42/2474 від 01.10.2009 та №6411Z1/2474 від 21.01.2011; - майна ТОВ "Ровниця", що знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладеного договору застави №6408Z34/2474 від 02.12.2008; - майна ТОВ "Спінтекс", що знаходиться в іпотеці АТ "Укрексімбанк" відповідно до укладених договорів іпотеки №6408Z33/2474 від 02.12.2008 та №6409Z39/2474 від 01.10.2009, та передане згідно актів опису та арешту майна №450-24 та №419/16 на відповідальне зберігання ОСОБА_15 від втрати, розкрадання, нестачі, пошкодження (псування), порушень цілісності, знищення, перебування (знаходження, втручання) сторонніх осіб та інших протиправних посягань, визначених цим договором, припинення будь-яких злочинів чи правопорушень, несанкціонованого доступу сторонніх осіб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором (том 2 а.с. 136-141).

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на підтвердження правомірності здійснення заходів з охорони майна представникам МВС надавалися наступні документи: договір про надання послуг з охорони об'єкта від 06.09.2013 № 1; договір про внесення змін до договору про надання послуг з охорони об'єкта від 06.09.2013 № 1 від 12.11.2015; договір про надання послуг з охорони об'єкта від 29.12.2012 № 4.

В ході перевірки даних договорів уповноваженими працівниками МВС були виявлені порушення пп. 5 п. 7 ОСОБА_4 умов. А саме: вказані договори були укладені позивачем за відсутності документів, які підтверджують повноваження замовника послуг на володіння (користування) об'єктом охорони на законних підставах.

Приватне підприємство «Альфа-С-2» в своїй апеляційній скарзі вказує, що документами, які засвідчують права володіння (користування) ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» майном за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1 є: ОСОБА_3 опису і арешту майна, складені державними виконавцями від 11.11.2015 №450-24 та №419/16, які оформлювались при передачі такого майна на відповідальне зберігання ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк».

Суд першої інстанції також встановив, що вищевказані акти державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України з огляду на положення Закону України «Про виконавче провадження» фактично є підставою для володіння банком вказаним нерухомим

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції, виходячи з наступного.

Акт - лише фіксує факт передачі майна, а не засвідчує факт виникнення права володіння (користування) ним на законних підставах. Те, чи переходить із діями державного виконавця саме право користування (володіння) майном та правомірність такого переходу можна встановити лише за допомогою документа, керуючись яким державний виконавець майно вилучив (рішення суду, напису нотаріуса тощо).

Посилання позивача на іпотечні договори від 01.10.2009 №6409239/2474 (стосовно нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, буд. 26/1), від 16.01.2009 № 1000922/2481 (стосовно нерухомого майна за адресою: м. Кременчук, Хорольський тупик, буд. 1) як на необхідні документи для засвідчення права Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користування (володіння) майном колегія суддів оцінює критично та зазначає наступне.

Як вбачається з п. 1.5. іпотечного договору від 01.10.2009 № 6409239/2474 предмет іпотеки, а саме - промислові будівлі літ. Б (цех) залишаються у володінні і користуванні Іпотекодавпя ТОВ «Спінтекс»), а промислові будівлі літ.А-2 (головна контора з з прохідною), літ. В-3 (цех), літ. Д-1 (склад) передані Іпотекодавцем у користування Боржнику (ВАТ «Демітекс») згідно договору оренди нерухомості від 22.08.2008 № 200 зі змінами і доповненнями.

А відповідно до п.1.5.іпотечного договору від 16.01.2009 № 1000922/2481 предмет іпотеки залишається у володінні й користуванні Іпотекодавця (Колективне підприємство залізобетонних виробів № 2).

Зазначене вище свідчить, що позивач не лише не засвідчився у правомірності укладення договорів на охоронні послуги до їх підписання, але й знав про те, що право на користування (володіння) таким майном належить іншим особам, а не контрагенту за цими договорами.

Отже з викладеного слідує, що ПП «Альфа-С-2» допустило порушення ч. 3 ст. 8 Закону України «Про охоронну діяльність» та пп. 5 п. 7 ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПП "ОСОБА_3 - С - 2" не допустило порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах, а саме, договору №1 від 06.09.2013 про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс".

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи розпорядження МВС України №5925/03/24-2016 від 20.04.2016, Міністерство внутрішніх справ дійшло до правомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема, підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, а тому воно незаконним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, довів обґрунтованість висновків акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання - ПП "ОСОБА_3 - С - 2" вимог законодавства у сфері охоронної діяльності, колегія суддів вважає, що розпорядження №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги щодо того, що акт перевірки №24/3-542 від 14.04.2016 та розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов №5925/03/24-2016 від 20.04.2016 складені відповідачем з порушенням норм ОСОБА_4 умов провадження охоронної діяльності та Закону України "Про охоронну діяльність", а позапланова перевірка проведена без достатніх на те підстав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті розпорядження про усунення порушень ОСОБА_4 умов №5925/03/24-2016 дійшов правильних юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення в частині його скасування, не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги..

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до частково неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альфа-С-2" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2016р. по справі № 816/621/16 скасувати в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень ОСОБА_4 умов від 20 квітня 2016 року №5925/03/24-2016 в частині встановлення допущення Приватним підприємством "ОСОБА_3 - С - 2" порушення підпункту 5 пункту 7 ОСОБА_4 умов щодо надання послуг з охорони власності на підставі письмового цивільно-правового договору охорони, який укладено за відсутності документів, що підтверджують повноваження замовника охоронних послуг на володіння (користування) об’єктом охорони на законних підставах (договір №1 від 06 вересня 2013 року про надання послуг з охорони майна ПАТ "Демітекс"), та зобов’язання Приватного підприємства "ОСОБА_3 - С - 2" усунути вказане порушення у строк до 16 травня 2016 року, а також подати в цей самий строк у письмовій формі інформацію про його усунення, з поданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушення.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства "Альфа-С-2" відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2016р. по справі № 816/621/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_16

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_17 ОСОБА_18

Повний текст постанови виготовлений 22.12.2016 р.