2-а/154/175/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Пікули Н.В. ,

при секретарі – Грабовської Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинського об'єднаного Управління пенсійного фонду України про визнання дій про відмову у призначенні пенсії за вислугу років неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Володимир-Волинського об’єднаного Уравління Пенсійного фонду України про визнання дій про відмову у призначенні пенсії за вислугу років неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.09.1984 року по 01.07.1988 року навчався у Володимир-Волинському педагогічному училищі. Під час літніх канікул в період з 30.05.1987 року по 28.08.1987 року розпочав свою трудову діяльність в піонерському таборі «Дружба», де працював на посаді піонервожатого.

Після закінчення навчання з 27.06.1988 року по 26 червня 1990 року проходив службу в армії.

З 10 липня 1990 року по 14 вересня 2016 року безперервно працював вчителем середньої школи № 51 Західної групи військ, вчителем Вощатинської початкової школи та Ласківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Володимир-Волинського району Волинської області.

Вважає, що його стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років з врахуванням періоду служби в армії станом на 01 січня 2016 року складає 27 років 08 місяців 20 днів.

Вказує, що 18.10. 2016 року звернувся до Володимир-Волинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» ст. 55 Закону України п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»' Однак, згідно протоколу Володимир-Волинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України № 1364 від 25.10.2016 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Просить визнати протокол Володимир-Волинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області № 1364 від 25.10.2016 року про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України 2Про пенсійне забезпечення» неправомірним та скасувати. Зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати йому до спеціального стажу роботи, як працівника освіти, період роботи з 30.05.1987 року по 28.08.1987 року на посаді піонервожатого , час проходження строкової військової служби з 27.06.1988 року по 26.06.1990 року та період роботи на посаді вчителя з 10.07.1990 року по 01.01.2016 року без виключення днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що дає право на пенсію за вислугу років та призначити і виплачувати йому пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 18 жовтня 2016 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду письмову заяву, згідно якої просить суд слухати справу у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зарахувати позивачу до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугою років період його роботи на посаді піонервожатого та період роботи на посаді вчителя з 10.07.1990 року по 01.01.2016 року без виключення днів перебування у відпусті без збереження заробітної плати.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки він станом на 01.01.2016 року має 25 років 0 місяців 20 днів стажу у закладах освіти. Право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, яких стаж роботи складає не менше 25 років 6 місяців, а тому позивач на призначення такої пенсії не має, у зв’язку з чим, в задоволенні позову просять відмовити.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, представника відповідача, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 256 Кодексу законів про працю України працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Відповідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2016 року позивач звернувся до до Володимир-Волинського об’єднаного Уравління Пенсійного фонду України про призначення пенсії за вислугу років, на підставі пункту «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.

Протоколом 1364 від 25.10.20165 року Володимир-Волинського об’єднаного Уравління Пенсійного фонду України позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відмовлено з посиланням на те, що загальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», станом на 01 квітня 2015 року становить 24 роки 3 місяці 19 днів, а станом на 01 січня 2016 року – 25 років 0 місяців 20 днів, тому права на пенсію за вислугу років немає.

Як вбачається із трудової книжки серія БТ-І № 9101628, виданої 30.05.1987 року ОСОБА_3, 30.05.1987 року був прийнятий на посаду піонервожатого в піонерський табір «Дружба». (Пр № 4).

28.08.1987 року ОСОБА_3 звільнений із займаної посади у зв'язку із закінченням роботи піонерського табору (Пр. № 190 від 28.08.1987 року).

З 27.06.1988 року по 26.06.1990 року позивач проходив службу в армії (в/ч 61139).

10 липня 1990 року ОСОБА_3 призначений на посаду вчителя початкових класів середньої школи № 51 Західної групи військ (Наказ № 34 від 10.07.1990 року).

28 серпня 1992 року на підставі Наказу № 30 від 03.06.1992 року звільнений із займаної посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору по ст. 29 ч. 2 КЗоТ РСФСР.

27.08.1992 року на підставі Наказу № 149 від 25.08.1992 року ОСОБА_3 призначений на посаду вчителя початкових класів Вощатинської початкової школи.

12.11.1996 року на підставі наказу № 114 від 12.11.1996 року переведений з Вощатинської початкової школи на посаду вчителя фізичного виховання Ласківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

14.09.2016 року на підставі Наказу № 15 від 14.09.2016 року звільнений з посади вчителя ЗОШ № І-ІІ ступенів с. Ласків на підставі ст.. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. При цьому згідно з ч.2 ст.7 цього закону, пенсії за вислугою років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на пенсію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1436 від 26.09.2002, затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно з цим Переліком, користуються правом на призначення пенсії за вислугу років особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах на посадах учителів, логопедів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, викладачів, навчальних сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів, завідуючих та інструкторів слухових кабінетів, директорів, завідуючих їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Так, Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 не передбачає посади старшої піонервожатої. Проте, згідно з приміткою 3 до зазначеного Переліку робота на посаді старшої піонервожатої до 01.01.1992 р. зараховується до стажу для призначення пенсії.

Зазначене пов'язане з тим, що постановою колегії Мінпраці УРСР від 29.03.1991р. № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» замість посади старшого піонервожатого з 01.04.1991р. введена посада педагога-організатора. З того часу в жодному нормативному акті відсутня посада старшої піонервожатої і відповідно не визначені для неї посадові оклади.

При цьому, у листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.10.2011р. за № 10/2-724 підтверджена ідентичність посадових обов`язків працівників, які займають посади педагогів-організаторів або старших вожатих, та відповідно про можливість зарахування періоду роботи на посаді старшого піонервожатого до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

До спеціального стажу зараховується час роботи на посадах у відповідних закладах і установах, віднесених до Переліку за умови, що ця робота є основною.

Тобто згідно з вищевказаними нормативними актами посада піонервожатого прирівнюється до посади педагогічного працівника і дає право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Отже, роботу позивача на посаді піонервожатого за період з 30.05.1987 року по 28.08.1987 року слід включити до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, як працівнику освіти.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (з наступними змінами), викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.

Згідно довідки відділу освіти, молоді та спорту Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області від 07.10.2016 року № 826/10/2-16 ОСОБА_3 за період роботи з 15.08.1992 року по 12.11.1996 рік на посаді вчителя початкових класів Вощатинської ЗОШ № І ступеня у відпустці без збереження заробітної плати не перебував.

Згідно довідки Загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Ласків від 04.10.2016 року № 116 ОСОБА_3 перебував у відпустках за власний рахунок без збереження заробітної плати за період роботи вчителем в ЗОШ І-ІІ ступенів с. Ласків з 12.11.1996 року до 14.09.2016 року.

З пояснень позивача вбачається, що зазначені відпустки надавались у зв'язку з виробничою необхідністю, що було пов'язано із соціально-економічним станом в країні.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, та ОСОБА_5, підтвердили, що відпустки в період з 1997 по 2012 роки надавались у зв'язку із виробничою необхідністю.

Відповідно до положення ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Отже, дні перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати не підлягають виключенню із спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років.

За таких обставин справи, відповідно до вказаних вище норм матеріального права та враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, оскільки на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії він мав спеціальний стаж роботи понад 25 років і 6 місяців, що об'єктивно підтверджується наданими позивачем документами та відповідно до п. «е» ст. 55 Закону є основними обов'язковими умовами для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно з ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, Закону України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 70, 71, 158, 159, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Визнати дії Володимир-Волинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними.

Зобов’язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_3 до спеціального стажу, як працівнику освіти період роботи з 30.05.1987 року по 28.08.1987 року на посаді піонервожатого та період роботи на посаді вчителя з 10.07.1990 року по 01.01.2016 року без виключення днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що дає право на пенсію за вислугою років та призначити і виплачувати ОСОБА_3, пенсію за вислугою років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 18 жовтня 2016 року.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула