ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2016 року № 826/8547/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Аблова Є.В., судді Данилишина В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, приватного сільськогосподарського підприємства «ДОВІРА», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказу і висновку,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» (далі - ТОВ «Агрогрупа Деметра», позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст, відповідач 1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (далі - Комісія, відповідач 2), за участю третіх осіб - ОСОБА_1 (далі - третя особа 1, ОСОБА_1.), приватного сільськогосподарського підприємства «Довіра» (далі - третя особа 2, ПСП «Довіра»), ОСОБА_2 (далі - третя особа 3, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - третя особа 4, ОСОБА_3.), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 27.05.2016, прийнятий за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 від 12.05.2016 та доповнення до скарги від 23.05.2016;

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 1539/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 2 незаконно скасовано реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі відносно ПСП «Довіра», виключено зі складу учасників позивача, що в свою чергу, призвело до порушення прав та законних інтересів останнього, обмежено його право у здійсненні корпоративних прав щодо підприємства, позивач вважає, що висновок Комісії та наказ Міністерства юстиції України складені за відсутності підстав для скасування реєстраційних дій та з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях, вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідачами приймалися відповідно статті 19 Конституції України, керуючись статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 1128, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача 2 не прибув у судове засідання, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

Третя особа 1 у судове засідання не прибула, подала до суду клопотання, в якому зазначено, що позовні вимоги ТОВ «Агрогрупа Деметра» підтримує в повному обсязі та просила розглядати справу за відсутності.

Треті особи 2, 4 не прибули у судове засідання, повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, пояснень щодо заявлених позовних вимог не надали.

Представник третьої особи 3 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Міністерством юстиції України, 30.05.2016 на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 27.05.2016 видано наказ 1539/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», яким скасовано реєстраційні дії щодо ПСП «Довіра», ідентифікаційний код юридичної особи 32500959, а саме:

від 01.02.2016 № 10191050023000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП «Довіра», проведена державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кульбачною Ю.М.;

від 28.04.2016 № 10191050025000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП «Довіра», проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.;

від 28.04.2016 № 10191070026000293 - внесення змін до відомостей про ПСП «Довіра» у частині зміни керівника, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С., а саме замість компанії "Амтек Холдінгс ЛТД" внесено ТОВ "Агрогрупа Деметра", замість ОСОБА_3 - ОСОБА_1

ТОВ «Агрогрупа Деметра» звернулось до суду з даним позовом, оскільки вважає, що виданий Міністерством юстиції України наказ №1539/5 від 30.05.2016 є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо визнання оскаржуваних рішень суб'єктів владних повноважень протиправними адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачами склались внаслідок порушення законодавства при розгляді скарги у сфері державної реєстрації та скасуванні реєстраційних дій.

Законодавчим актом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частина 5 статті 34 Закону №755-IV встановлює вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України, а саме така скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

Відповідно до частини 6 статті 34 Закону №755-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «є» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

На виконання статті 34 Закону №755-IV постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який передбачає процедуру розгляду скарг відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора (суб'єкта оскарження) (далі - Порядок №1128).

Пунктом 2 Порядку №1128 визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно пункту 3 цього Порядку розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Як передбачено пунктом 8 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Як вбачається з матеріалів справи, до Мінюсту подано скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 від 12.05.2016, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.05.2016 за № 14451-0-33-16, та доповнення до скарги від 23.05.2016, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 23.05.2016 за № 13191-0-32-16 на реєстраційні дії, пов'язані з проведенням реєстраційних дій щодо ПСП «Довіра»:

від 01.02.2016 № 10191050023000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП «Довіра», проведена державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кульбачною Ю.М.

від 28.04.2016 № 10191050025000293 - державна реєстрація змін до установчих документів, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.;

від 28.04.2016 № 10191070026000293 - внесення змін до відомостей про ПСП «Довіра» у частині зміни керівника, проведені приватним нотаріусом Куксовою М.С.

Зокрема, скаржник посилається на те, що у відомостях щодо найменування засновника допущено помилку, а саме зазначено невідповідність найменування: компанія «Амтек Холдингс ЛТД» замість компанії «Амтек Холдінгс ЛТД». Крім того, вказує на те, що внесені нові зміни до відомостей про ПСП «Довіра» та відомості про новий склад учасників підприємства, згідно з якими новим учасником замість ОСОБА_3 внесено ОСОБА_1, а замість учасника компанія «Амтек Холдінгс ЛТД» - ТОВ «Агрогрупа Деметра», які проведені на підставі протоколу загальних зборів учасників, який на його думку не відповідає вимогам законодавства.

У своїй скарзі ОСОБА_2 вказує на незаконно проведенні реєстраційні дії щодо ПСП «Довіра», які призвели до порушення її прав як єдиного спадкоємця, який прийняв спадщину від померлого батька ОСОБА_7, законного учасника ПСП «Довіра».

Внаслідок проведення вищевказаних реєстраційних дій, третя особа 3 вважає, що ОСОБА_7 було незаконно позбавлено прав учасника ПСП «Довіра» та позбавлено його права власності на частку в статутному капіталі цього підприємства у розмірі 90 %.

Згідно пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Пунктом 10 Порядку №1128 визначено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) рекомендованою телеграмою;

2) телефонограмою;

3) факсимільним повідомленням;

4) засобами електронної пошти.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду (пункт 11 Порядку №1128).

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (пункт 12 Порядку №1128).

Тобто, за наведених норм вбачається, що суб'єкт розгляду зобов'язаний під час розгляду скарги по суті запросити скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

Однак, протягом судового розгляду відповідачами не подано до суду будь-яких доказів того, що під час розгляду скарги по суті запрошувались скаржник, інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі, а також, що їм направлялись копія скарги та додані до неї документи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивача, як заінтересовану особу, протиправно позбавлено можливості взяти участь у розгляді скарги та/або подання пояснень чи заперечень по суті даної скарги, які обов'язково приймаються Комісією до розгляду.

Суд приймає до уваги те, що під час розгляду скарги по суті Комісія повинна встановити наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, а також інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи скаргу третьої особи 3, перевіряючи законність проведених реєстраційних дій, відповідач 2 не вживав жодних заходів щодо здійснення, зокрема, перевірки відомостей, на які посилається заявник, чи у разі необхідності витребування документів, пояснень у суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, з метою підтвердження чи спростування викладених у скарзі обставин. Зазначене свідчить про необ'єктивність розгляду скарги та без всебічного і повного з'ясування всіх обставин.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач 1 вказав на те, що відповідачем 2 здійснювалось повідомлення шляхом телефонограми заінтересованим особам згідно встановленої з реєстрів інформації, зокрема за номером телефону ПСП «Довіра», неотримання таким способом телефонограми заінтересованими особами, не перешкоджає розгляду скарги згідно п.9 Порядку №1128. В той час, в підтвердження зазначеного не надано жодних належних і допустимих доказів щодо здійснення таких повідомлень.

Згідно пункту 13 Порядку №1128 якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Пунктом 14 цього Порядку визначено, що висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Однією із вимог скарги третя особа 3 зазначено скасувати реєстраційну дію від 01.02.2016 № 10191050023000293 щодо державної реєстрації змін до установчих документів ПСП «Довіра», проведену державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кульбачною Ю.М., посилаючись на те, що у відомостях щодо найменування засновника компанії "Амтек Холдінгс ЛТД" допущено помилку, а саме невідповідність найменування компанії.

Як передбачено статтею 32 Закону №755-IV у разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки), допущеної суб'єктом державної реєстрації, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це суб'єкта державної реєстрації, який перевіряє відповідність відомостей Єдиного державного реєстру інформації, що міститься в документах, що стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, суб'єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 1 Закону №755-IV технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка, допущена державним реєстратором під час проведення ним реєстраційних дій.

Згідно пункту "в" частини 6 статті 34 Закону №755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача, що при проведенні оскаржуваної реєстраційної дії допущено фактично технічну помилку, яка могла бути усунена у відповідності до норм чинного законодавства шляхом прийняття відповідного рішення про виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, а не скасуванням такої дії.

Також третьою особою 3 заявлено вимогу про скасування реєстраційних дій від 28.04.2016, згідно яких внесені нові зміни до відомостей про ПСП «Довіра» та відомості про новий склад учасників підприємства, згідно з якими новим учасником замість ОСОБА_3 внесено ОСОБА_1, а замість учасника компанія «Амтек Холдінгс ЛТД» - ТОВ «Агрогрупа Деметра», які проведені на підставі протоколу загальних зборів учасників, що, на її думку, не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Як зазначив відповідач, для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та внесення змін до відомостей про приватне сільськогосподарське підприємство «Довіра» 28.04.2016 приватному нотаріусу Куксовій М.С. подано такі документи:

заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

протокол зборів засновників приватного сільськогосподарського підприємства «Довіра» від 27.04.2016 № 9;

статут приватного сільськогосподарського підприємства «Довіра», затверджений протокол зборів засновників від 27.04.2016 № 9;

квитанцію про сплату адміністративного збору;

квитанцію про внесення плати за проведення державної реєстрації в скорочені терміни;

договір купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства «Довіра» між компанією «Амтек Холдінгс ЛТД» та ТОВ «Агрогрупа Деметра».

Суд звертає увагу, що відповідачами не зазначено, а судом не встановлено, що для вчинення реєстраційних дій від 28.04.2016 № 10191050025000293 позивачем подано приватному нотаріусу не всі визначені Законом №755-IV документи.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що на час розгляду скарги будь-які документи, які подавались для здійснення державної реєстрації, не відповідали вимогам законодавства чи були скасовані. Відповідачі не надали будь-яких доказів недійсності вищевказаних установчих документів, а тому фактично дані, які у них встановлені ними не спростовані.

Поряд з цим, суд критично відноситься до посилань представника Мін'юсту на те, що законом не передбачено можливості одночасної участі у приватному підприємстві громадян і суб'єктів господарювання (юридичної особи).

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

В силу приписів статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

В частині 1 статті 63 Господарського кодексу України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, і зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до частини 5 статті 63 Господарського кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 ГК України).

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч.ч. 5 та 6 ст. 63 ГК України).

В силу приписів частини 1 та 2 статті 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно зі статті 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави дійти висновку, що приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом.

Таким чином висновок Комісії щодо того, що учасниками приватного підприємства не можуть бути одночасно юридичні та фізичні особи не відповідає приписам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема звертаючи увагу на порушення Комісією порядку розгляду скарги, а також зважаючи на відсутність правових підстав для скасування вказаних реєстраційних дій, оскільки оскаржуваний наказ виданий виключно на підставі висновку комісії та встановлених у ньому порушень, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного висновку, а також про протиправність оскаржуваного наказу, які підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачами не доведено правомірності прийняття ними оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем наведено достатньо обставин та надано доказів в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 27.05.2016, прийнятий за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 від 12.05.2016 та доповнення до скарги від 23.05.2016.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 №1539/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» (код ЄДРПОУ 39046346) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя Є.В. Аблов

Суддя В.М. Данилишин