Справа № 161/13417/16-а

Провадження № 2-а/161/769/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі - Сидорук Л.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Теслюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови у наданні статусу учасника війни та зобов'язання надати такий статус,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _3 звернувся в суд з адміністративним позовом до департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмову у наданні статусу учасника війни.

Свої вимоги мотивує тим, що протоколом комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.08.2016 року йому відповідачем відмовлено у наданні статусу учасника війни.

Вважає відмову незаконною та безпідставною, оскільки його, як працівника ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» було залучено до забезпечення проведення антитерористичної операції в районі АТО.

Вказує, що в період з квітня 2015 року до серпня 2015 року він брав участь в організації та проведення робіт з будівництва військових об'єктів, що захищають не окуповану територію України від вторгнення незаконних збройних формувань «ДНР» в районі м. Маріуполя (сектор «М»).

При цьому, він безпосередньо брав участь у будівництві укриття для військової техніки, укриття для військових (особового складу військових частин), вогневих споруд, окопів.

Зазначає, що за період з квітня по серпень 2015 року він тричі був у відрядженнях в зоні антитерористичної операції (сектор «М»), а саме: протягом двох місяців - квітень-червень 2015 року, протягом місяця - липень-серпень 2015 року, протягом 20 днів - у серпні 2015 року.

Разом з тим, ухвалюючи рішення по відмову у наданні йому статусу учасника війни, комісія допустила істотні порушення постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 року, а саме: не повідомила його про розгляд звернення, не заслухала його пояснення, свідків, представників державних органів та не досліджувала інші докази.

У зв'язку з чим, просив визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики у наданні йому статусу учасника війни та зобов'язати відповідача надати йому такий статус.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що протоколом комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.08.2016 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні статусу учасника війни із-за відсутності документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (а.с. 7).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам» розгляд питань про встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення покладено на комісії, утворені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 458 «Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з п. 13 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками війни вважаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника війни особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам» встановлено, що підставою для надання статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документи про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Як вбачається із представлених позивачем документів, він був відряджений ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» у службове відрядження в місто Маріуполь, для виконання робіт пов'язаних з будівництвом фортифікаційних об'єктів з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 107 «Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави» (а.с. ).

Із повідомлення від Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України 24.08.2016 № 33/5-9003 вбачається, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» за рішенням керівника АТЦ при СБ України до проведення широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби суб'єктів боротьби з тероризмом. Враховуючи, що працівники підприємства ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536 не належать до суб'єктів боротьби з тероризмом правові підстави для залучення їх до АТО правами керівника АТЦ відсутні (а.с. ).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи позивач був відряджений у визначений Урядом сектор «М» район Донецької області з метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 107 «Деякі питання забезпечення у 2015 році будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави».

Міністерством соціальної політики України 13.06.2016 № 123/172/172-16 також надано роз'яснення, що підставою для встановлення статусу учасника війни відповідно до п. 13 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» можуть бути лише документи визначені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 739 «Питання надання статусу учасника війни деяким особам», які суд враховує та вважає їх обґрунтованими.

Оскільки, антитерористичним центром при Службі безпеки України не підтверджено, що позивач залучався та брав безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, то підстав для надання статусу учасника війни у комісії не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови у наданні статусу учасника війни та зобов'язання надати такий статус - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк