Провадження № 2-а/456/31/2016

ПОСТАНОВА

іменем України

24 жовтня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Гулкевича О. В.

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Стрийське лісове господарство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення №14 Лисовичі від 28.12.2015р. ДП «Стрийське лісове господарство» та закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення №14 Лисовичі від 28 грудня 2015 року, винесеною районним мисливствознавцем ОСОБА_2, який розглянув протокол про адміністративне правопорушення вимог законодавства від 19 грудня 2015 року №14, складений на нього - ОСОБА_1, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. З даною постановою про накладення адміністративного стягнення та вчинення адміністративного правопорушення він не погоджується, вважаю її незаконною, безпідставною та такою, що винесена з грубим порушенням чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що 19.12.2015 року він із сином та друзями: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не отримавши мали ліцензії на полювання, поїхали на дачну ділянку ОСОБА_6, що в с.Лисовичі, святкувати Миколая. Він та син приїхали приблизно о 10.00 год., посиділи на дачі. Через деякий час до сина - ОСОБА_7 зателефонувала дружина, просила повертатися додому, оскільки у бабці стався інсульт. Коли він та син йшли до автомобіля, побачили як незнайомець знімає їх на камеру. Він зробив зауваження, просив щоб не знімати. Категорично стверджував, що був в цей день без зброї. Йому відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 притягнуті до адміністративної відповідальності за те, що хтось з них стріляв, та сплатили штрафи. Він штраф платити не буде, оскільки цього дня він був без зброї і протокол щодо нього не складали.

Представник відповідача – ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог. В поданого письмовому запереченні на позов зазначав, що 19.12.2015 р. під час проведення рейду встановлено, що позивач ОСОБА_1 в складі групи осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебував в мисливських угіддях ЛОТМіР «Лісівник» з розчохленою стрілецькою мисливською зброєю. Щодо всіх вище перелічених осіб було складено протоколи про адміністративні правопорушення на місці вчинення. Оскільки ОСОБА_1, який раніше працював в Моршинському лісництві Стрийського держлісгоспу, не отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення так як залишив місце події і відмовився від дачі пояснень – копію протоколу було надіслано йому рекомендованим листом. На розгляд справи він також не з’явився, тому такий відбувся за його відсутності на підставі ст.ст. 268,276-279 КУпАПю Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020 грн. Копію постанови він отримав рекомендованим листом 31.12.2015р.

Окрім цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 чинили опір районному мисливствознавцю ОСОБА_2 в виконанні його професійних обов’язків та реалізації повноважень щодо фіксації порушення законодавства про полювання і погрожували останньому вчиненням насильницьких дій. За даким фактом в Стрийську місцеву прокуратуру подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.342 та ч.1 ст.345 КК України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП доводиться також відеозаписом події правопорушення. Враховуючи наведене, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Зазначив, що перебування на території лісгоспу з розчохленою зброєю є порушенням правил полювання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, давши належну оцінку зібраними доказам, приходить до переконливого висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Адміністративна відповідальність по ч.1 ст. 85 КУпАП настає у разі порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня). Перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: - без документів, визначених ст.14 цього Закону; 2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: - в угіддях, не зазначених у дозволі.

Зокрема, слід наголосити увагу на тому, що згідно Положення про державну лісову охорону, посадові особи держлісоохорони відповідно до покладених на неї завдань мають право проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненні адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованні громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 19.12.2015 року районним мисливствознавцем ОСОБА_2 складено протокол № 14 про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 о 10:00 год. 19.12.2015р. перебував у мисливських угіддях ЛОТМіР «Лісівник» із розчохленою гвинтівкою та мисливською собакою породи «лайка», чим порушив п.1,2,6 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 85 КУпАП.

Постановою №14 Лисовичі районного мисливствознавця ОСОБА_2 від 28.12.2015р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.85 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Вчинене позивачем правопорушення було зафіксоване інспектором Цимбалюком О.Т., який в складі групи разом з лісничим ОСОБА_9, помічником лісничого ОСОБА_10 на підставі патрульного листа №106, виданого ДП «Стрийський лісгосп», 19.12.2015р. в період з 08.00 год. до 17.00 год. здійснювали патрулювання території по маршруту: Стрілків-Довге-Моршин-Лисовимчі-Довге-Стрий; Лисовицьке лісництво, Лисовицькі угіддя, Лисовицька та Долішненська с/р.

Свідок ОСОБА_2, який працює в ДП «Стрийське лісове господарство» районним мисливствознавцем в судовому засіданні пояснив, що 19.12.2015 року він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проводили рейд у мисливських угіддях, почули постріли і побачили як з лісу вийшли троє мужчин, яким виявилися ОСОБА_4, ОСОБА_1 та його син. Всі вони були одягнені в камуфляжний одяг та мали за плечами зібрану зброю – гвинтівки, які не перебували в чохлах. Представившись останнім, він запропонував пред’явити дозвіл на зброю. Однак, вони проігнорували його вимогу. Натомість, позивач та його син поклали зброю в автомобіль, останній сів за кермо, завів двигун і почав рух. Позивач погрожував викликати працівників поліції. Після цього він склав протоколи на ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Накладені на них штрафи останні сплатили. Протоколи на позивача та його сина ОСОБА_7 були складені згодом після того як було встановлено особу останніх, оскільки вони втекли з місця вчинення правопорушення.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що 19.12.2015 року він перебував на території приватної дачної ділянки та не мав при собі зброї, яку можна було б використовувати для полювання, спростовується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1, разом з іншими особами, зокрема із сином ОСОБА_11, будучи в камуфляжному одязі та тримаючи в руках зібрану зброю, виходять з лісу, підходять до автомобіля, кладуть зброю в салон автомобіля, після цього сідають в нього (ОСОБА_11 за кермо) та пробують почати рух. Однак, колеса автомобіля пробуксовують, оскільки ґрунт вологий, болотяний. В цей момент до них підійшов районний мисливствознавець ОСОБА_2, назвався та запропонував ОСОБА_7 показати дозвіл на полювання та зброю. Однак, останній та інші особи, які перебували поряд з ним, проігнорували цю вимогу. Водночас, під час перегляду відеозапису вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля, в той час як водій останнього ОСОБА_11 скеровував транспортний засіб в напрямку районного мисливствознавця, чим поставив під небезпеку його життя та здоров’я. Внаслідок таких дій ОСОБА_7 вдалось розпочати рух транспортним засобом та разом з позивачем втекти з місця події, не виконавши вимогу ОСОБА_2 та поставивши цим під сумнів правомірність своїх дій.

Вищенаведений відеозапис був відзнятий на відеокамеру «SONI DCR-SR45», інвентарний № 112-3023, яка закріплена за державним районним мисливствознавцем ОСОБА_2 та перебуває на балансі державного підприємства «Стрийське лісове господарство».

Суд приходить до переконання, що зазначений відеозапис, переглянутий в судовому засіданні, є належним та допустимим доказом по даній справі. Такий висновок суд зробив на підставі оцінки доказів, доданих представником відповідача – ОСОБА_8

Окрім цього з наявних в матеріалах справи протоколів за №№11,12,13 від 19.12.2015р., складених інспектором Цимбалюком О.Т., вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 притягнуті постановами №11,12,13 від 21.12.2015р., винесеними ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.85 КУпАП за те, що 19.12.2015р. перебували у мисливських угіддях ЛОТМіР «Лісівник» із розчохленими підготовленими до стрільби рушницями, чим порушили п.1,2 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Згідно долучених до копій зазначених постанов квитанцій останні сплатили накладені на них штрафи.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 19.12.2015 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Лазурками поїхали святкували Миколи на дачу до Пороха, оскільки не вдалося отримати дозвіл на полювання. Він з ОСОБА_3 пішли у ліс пристрілювати рушницю. Це виявили лісничі. Коли він повернувся, ОСОБА_2 спілкувався з позивачем. Він і ОСОБА_3 пред’явили ОСОБА_2 документи на зброю. Він притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу за те, що тоді стріляв. Штраф він сплатив. При затриманні позивача присутній не був. Зброї у позивача не бачив. В його присутності протокол на позивача мисливствознавцем не складався.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він знаходився з ОСОБА_4 ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_1 на дачі, де вони планували відсвяткувати свято Миколая. Він зброї не мав. Бачив як ОСОБА_3 і Муска зі зброєю кудись пішли. Він із ОСОБА_4 залишилися за столом біля дачі. Пізніше приїхали ОСОБА_1, зброї у них не бачив. Натомість бачив як прийшли лісничі, про щось сперечались. Зі слів Муски йому стало відомо, що лісничі складали протоколи.

Свідок ОСОБА_7, який є сином позивача, в судовому засіданні пояснив, що в той день святкували свято Миколи на дачі. До нього зателефонувала дружина, щоб він повертався додому, оскільки бабці погано. Він та батько зібралися і пішли до автомобіля. Однак, автомобіль забуксував, тому батько його штовхав. До них підійшов лісничий з камерою. Не заперечив того, що в його автомобілі дійсно знаходилася зброя – мисливська і повітряна рушниці, які належать ОСОБА_4. Останній попросив його забрати цю зброю. Ствердив, що є мисливцем, має зареєстровану зброю. Його мисливської собаки з ним в цей день не було. Чия собака зображена на відеозапису він не знає. Він також притягнутий до адмінвідповідальності. Постанову як і батько оспорив до суду. В позові про скасування постанови йому відмовили, тому він подав апеляційну скаргу на постанову суду.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що він та позивач ОСОБА_1 під час описаних вище подій не мали при собі особистої зброї, оскільки останній є сином позивача, а тому суд має всі підстави сумніватись у правдивості його пояснень.

Суд не приймає до уваги твердження самого позивача про те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення було складено не на місці події, оскільки як зазначалось вище, ОСОБА_1 втік з місця вчинення правопорушення.

Окрім цього пояснення свідка ОСОБА_11 спростовуються постановою Стрийського міськрайонного суду від 24.06.2015р. залишеною без змін апеляційною інстанцією у справі за позовом ОСОБА_7 до Державного підприємства «Стрийське лісове господарство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1 Лисовчі від 26.01.2016р., якою в задоволенні позову ОСОБА_11 відмовлено.

Натомість, суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_2, оскільки такі є логічними, послідовними, обґрунтованими та такими, що знайшли своє належне підтвердження в ході розгляду даного позову та повністю співпадають з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, який був відзнятий в ході події, підтверджені іншими дослідженими судом доказами, в тому ж рахунку й постановою Стрийського міськрайонного суду від 24.06.2015р., яка оскаржувалася позивачем й залишена без змін ухвалою апеляційної інстанції.

Згідно із ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі вищенаведеного та враховуючи те, що в ході розгляду даного позову з достовірністю з’ясовано, що 19.12.2016 року ОСОБА_1 перебував на території Лисовицького лісництва, чого останній не заперечував в ході судового розгляду, із зібраною мисливською зброєю в руках та одягнений в камуфляж; з переглянутого в судовому засіданні відеозапису чути постріли, суд приходить до переконливого висновку, що позивач вчинив правопорушення, передбачене за ч.1 ст.85 КУпАП, а відповідачем було вчинено правомірні дії з виявлення та фіксації цього правопорушення і винесено законну постанову, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.159-163,167 КАС України, ст.ст.12,39 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Стрийське лісове господарство» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №14 Лисовичі від 28.12.2015р. відмовити.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Головуючий-суддя

_13