КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа№ 910/16843/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гурський Г.Ю. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016

у справі №910/16843/16 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк»

про стягнення 33 135,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі, позивач або Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (далі, відповідач або Банк) про стягнення 33 135,53 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 26.02.2008 №5167 у частині оплати за поставлену позивачем теплову енергію в період з 24.10.2014 по 12.04.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач умови Договору від 26.02.2008 №5167 належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 24.10.2014 по 16.11.2015 у нього виникла заборгованість перед позивачем за використану теплову енергію у сумі 33 135,53 грн. Приймаючи рішення, суд послався, зокрема, на норми частини 4 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/16843/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, порядку здійснення ліквідаційної процедури та черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і має пріоритет у регулюванні правовідносин між неплатоспроможним банком та його кредиторами.

Як зазначає відповідач, позивач не скористався у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» своїм правом на пред'явлення кредиторських вимог до Банку в межах ліквідаційної процедури у встановлені законом строки, а тому його вимоги вважаються погашеними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача у справі було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06.12.2016.

06.12.2016 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/16843/16 залишити без змін. Позивач у відзиві зазначає, що вимоги частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть поширюватись на спірну заборгованість.

У судовому засіданні, призначеному на 06.12.2016, судова колегія, після заслуховування пояснень представників сторін, оголосила перерву до 13.12.2016.

Позивач у судове засідання, призначене на 13.12.2016, не з'явився, 12.12.2016 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, у якому також зазначив, що підтримує відзив на апеляційну скаргу та просить суд залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Враховуючи зазначене клопотання позивача, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати, у позові відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 26.02.2008 між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (постачальник) та ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» (споживач) укладено Договір №5167 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі, Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору постачальник постачає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари для технічних потреб, а споживач сплачує за отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів в строки, передбачені цим Договором.

Згідно пункту 2.1. Договору порядок обліку споживання теплової енергії здійснюється згідно приборів обліку або розрахунковим способом в випадку їх відсутності.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що сума щомісячної оплати по договору коригується з врахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, кількості днів та годин роботи.

Дислокація об'єктів теплопостачання зазначена в додатках до договору, згідно якої об'єктом теплопостачання є нежитлове приміщення №23, розташоване в будинку №17 по вул. Костенко в м. Кривий Ріг, яке належить ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2007.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за поставлену теплову енергію проводиться споживачем щомісячно, самостійно в грошовій формі до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами (26.02.2008) до 26.02.2009 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від Договору або його перегляд (пункт 6.1. Договору).

Договір у встановленому порядку не розірваний, не визнаний недійсним, а відтак, є дійсним.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначив, що виконуючи умови Договору постачав теплову енергію в період з 24.10.2014 по 12.04.2015, проте ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» оплату не проводило, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за вказаний період в сумі 29 734,96 грн., що підтверджується актами про початок та припинення постачання теплової енергії, показниками приладів обліку споживання теплової енергії.

Колегія суддів вважає позовні вимоги Підприємства такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

02.09.2014 Постановою Правління Національного банку України за №545 ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 8 частини 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (пункт 17 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (пункт 16 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Так, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.09.2014 №79 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» з ринку, запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» Шевченка Олександра Володимировича.

Згідно частини 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

03.12.2014 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №134 строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» подовжено до 30.12.2014.

Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно частини 4 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Так, 23.12.2014 постановою Правління Національного банку України №838 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк».

24.12.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 №838 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича.

Згідно частини 1, 2 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Колегія суддів зазначає, що між сторонами на підставі Договору №5167 від 26.02.2008 склалися зобов'язальні правовідносини щодо виконання Банком (відповідачем) зобов'язань зі сплати на користь позивача вартості отриманої теплової енергії, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором відповідача за майновою вимогою з отримання належних йому коштів за постачання теплової енергії.

Згідно з приписами статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи.

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

У частині 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

У частині 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 Закону. Водночас, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Таким чином, на момент розгляду даного спору по суті, відкликання у ПАТ «КБ «Актив-Банк» банківської ліцензії та ініціювання процедури його ліквідації зумовило настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявлення вимог до банку та їх задоволення в порядку, строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно, спірну заборгованість за період з 24.10.2014 по 12.04.2015 позивач мав право заявити протягом 30-денного строку з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, тобто, з 27.12.2014 по 26.01.2015.

Відповідач стверджує, що позивач не скористався своїм правом та не звернувся до відповідача із заявою про внесення його до реєстру вимог кредиторів у встановлений законом 30-ти денний строк.

Як зазначає позивач та вбачається із матеріалів справи, він звертався до відповідача із претензіями про майнові вимоги до Банку у зв'язку з оголошенням в газеті «Голос України» про початок ліквідації юридичної особи на суму 8 010,48 грн. від 20.01.2015 (том 1, а.с. 62-64) та про майнові вимоги до Банку у зв'язку з оголошенням про віднесення до категорії неплатоспроможних від 27.03.2015 (том 1, а.с. 65-66), відповіді на які від відповідача отримано не було.

Також, позивач звертався до відповідача із претензією від 30.07.2015 (том 1, а.с. 67-70), у якій просив визнати грошові вимоги Підприємства до Банку, що складаються з суми 29 734,96 грн. та включити їх до реєстру акцептованих кредиторів. У відповідь позивач отримав від відповідача лист №51/03-4-1 від 28.01.2016 (том 1, а.с. 75) про відмову у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів заборгованості у зв'язку з пропущення строків, передбачених статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів зазначає, що претензії від 20.01.2015 та 27.03.2015, які були надіслані на адресу ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» не можуть бути визнані судом як заяви про визнання вимог кредиторів, оскільки в них лише викладені вимоги про перерахування суми заборгованості у розмірі 8 010,48 грн. (претензія від 20.01.2015), у розмірі 19 473,65 грн. (претензія від 27.03.2015) та в претензії від 27.03.2015 викладена вимога про підтвердження обізнаності ліквідатора про обов'язок щодо сплати поточних нарахувань згідно договору.

Щодо претензії від 30.07.2015, то в ній були викладені вимоги про визнання грошових вимог позивача до ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» на суму 29 734,96 грн. та включення їх до реєстру акцептованих кредиторів. Однак, вказана претензія також не може бути визнана судом як доказ на виконання вимог законодавства для визнання вимог кредиторів, оскільки позивачем було пропущено 30-ти денний строк звернення з такими вимогами, зважаючи на строк опублікування відомостей в газеті «Голос України» №251 (27.12.2014) про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» та про право кредиторів заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Відмова Банку у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимог Підприємства, викладена у листі №51/03-4-1 від 28.01.2016, позивачем до суду оскаржена не була.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача спірної заборгованості з оплати вартості теплової енергії в процесі ліквідації банку заявлена поза межами ліквідаційної процедури, що є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, порядку здійснення ліквідаційної процедури та черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і має пріоритет у регулюванні правовідносин між неплатоспроможним банком та його кредиторами, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на норми частини 4 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до яких початок тимчасової адміністрації не є підставою для припинення, розірвання або невиконання договорів про надання послуг (виконання робіт), які забезпечують господарську діяльність банку, зокрема договорів про оренду нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони, є безпідставними, оскільки позовні вимоги були пред'явлені Банку під час проведення його ліквідації, а не у період дії тимчасової адміністрації, а тому повинні пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури у порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» у повному обсязі. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/16843/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 у справі №910/16843/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3; код ЄДРПОУ 26253000) 1 515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/16843/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх