Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 р. Справа № 805/1490/16-а

приміщення суду за адресою: 84112, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 17 год. 22 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Крилової М.М., суддів – Козаченка А.В., Голошивця І.О., при секретарі судового засідання – Смирновій Ю.А., за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача 2 – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів № 176-о від 23.05.2016, № 39-о від 23.05.2016, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Державної екологічної інспекції України (відповідач 1), Державної екологічної інспекції у Донецькій області (відповідач 2) про:

- визнання незаконним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України № 176-о від 23.05.2016 «Про звільнення ОСОБА_3Л.»;

- визнання незаконним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області № 39-о від 23.05.2016 «Про звільнення ОСОБА_3Л.»;

- поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову та уточнених позовних вимог зазначено, що позивач з 23.05.2016 по 27.05.2016 знаходився на лікарняному. 23.05.2016 наказами відповідачів №176-о та № 39-о ОСОБА_3 звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків державного службовця, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає спірні накази незаконними оскільки звільнення відбулося в період його тимчасової непрацездатності, що прямо заборонено п. 4 ст. 40 КЗпП України, ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу». Крім того, позивач вважає що відповідачами при винесенні спірних наказів вчинено ряд порушень, а саме: Державною екологічною інспекцією України не дотримано порядку звільнення позивача, який є державним службовцем, як то передбачено положеннями Закону України «Про державну службу»; відсутня систематичність невиконання позивачем покладених на нього обов’язків, отже звільнення ОСОБА_3 на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП є незаконним; у відповідності до наказу №57 від 14.02.2014 «Про розподіл обов’язків» ОСОБА_4 як перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області не має права підпису розпорядчих документів; не прийнято до уваги наказ ДЕІ України № 177-о від 24.05.2016 про прокладання виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області на ОСОБА_4, із наданням права першого підпису розпорядчих документів з 24.05.2016, тобто станом на 23.05.2016 він не мав права підпису усіх розпорядчих документів; незважаючи на те, що наказ від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» видано на підставі наказу від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» (і це наведено як єдина підстава його видання, без посилання на жодні норми чинного законодавства та наведення обґрунтування саме такого рішення без витребування пояснень ОСОБА_3Л.), в наказі від 23.05.2016 №39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» зазначено зовсім іншу дату звільнення. Очевидно, що ОСОБА_4 – перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області припустився перевищення власних повноважень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічним тим, що викладені в уточненій позовній заяві.

Представник Державної екологічної інспекції України у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків державного службовця ОСОБА_3 відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 23.05.2016 №176-о звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. На виконання вимоги Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2016 №4 про скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» прийнято наказ Державної екологічної інспекції України від 07.10.2016 № 390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 №176-о». Стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу представник відповідача зазначив, що згідно з наказу Держекоінспекції в Донецькій області від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» днем звільнення ОСОБА_3 вважається день виходу з лікарняного на роботу. Згідно з інформацією, наданою Держекоінспекцією в Донецькій області станом на 17.10.2016 ОСОБА_3 відсутній на робочому місці. З огляду на вказане, вимога позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставною, оскільки в разі пред’явлення за основним місцем роботи належним чином оформлених листків непрацездатності на виконання вимог законодавства України позивачу повинно бути виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. З вказаних підстав представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Державної екологічної інспекції у Донецькій області у судовому засіданні позовні вимоги в частині скасування наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області № 39-о від 23.05.2016 «Про звільнення ОСОБА_3Л.» визнала. Стосовно позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу надала пояснення аналогічні тим, що викладені в запереченнях відповідача 1.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 2, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 08.06.2012 № 113-о «Про призначення ОСОБА_3Л.» призначено ОСОБА_3 з 08.06.2012 на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Держекоінспекції України, як такого, що успішно пройшов стажування, порядком переведення з Донецької обласної державної адміністрації з посадовим окладом відповідно до штатного розпису на 2012 рік працівників Держекоінспекції у Донецькій області (том І, а.с.44).

Судом встановлено, що у період з 31.12.2015 по 06.01.2016, з 11.01.2016 по 22.01.2016, з 25.01.2016 по 29.01.2016, з 01.02.2016 по 26.02.2016, з 29.02.2016 по 04.03.2016, 09.03.2016 по 31.03.2016, з 01.04.2016 по 08.04.2016 ОСОБА_3 перебував на лікарняних, про що свідчать відповідні листки непрацездатності (том І, а.с.85, 86, 87, 88, 89, 90, 91).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 01.04.2016 № 20-в «Про надання відпустки ОСОБА_3Л.» на підставі заяви ОСОБА_3 від 21.03.2016, яка погоджена головою Державної екологічної інспекції України, надано ОСОБА_3, начальнику Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів з 11.03.2016 по 13.05.2016 за період роботи з 08.06.2015 по 07.06.2016 та допомогу на оздоровлення у 2016 році в розмірі посадового окладу.

23.05.2016 Державною екологічною інспекцією України на підставі погодження Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2016 №5/1-14/2429-16, п. 8 Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 25.01.2012 № 45 винесено наказ № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.», яким звільнено ОСОБА_3 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області 23.05.2016 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків державного службовця, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України (том І, а.с.187).

23.05.2016 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176 винесено наказ № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.», яким звільнено ОСОБА_3 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків державного службовця, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважати днем звільнення ОСОБА_3 день виходу з лікарняного на роботу (том І, а.с.45).

В матеріалах справи міститься наступні документи, що передували прийняттю наказу Державною екологічною інспекцією України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.».

02.12.2015 Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулась до голови Державної екологічної інспекції України з доповідною запискою № 14/1-1764/15 з проханням втручання у вирішення питання щодо невиконання п. 4 наказу Державної екологічної інспекції України від 02.12.2014 № 189 «Про перепідпорядкування постів екологічного контролю Маріуполь-ВМ, Бердянськ-ВМ, «Чонгар», а саме не передані на баланс Державної Азовської морської екологічної інспекції прилади радіологічного контролю та інші обладнання і матеріальні цінності, котрі були закріплені за пунктами екологічного контролю Маріуполь-ВМ Державної екологічної інспекції у Донецькій області станом на 31.12.2014, про що йдеться у наказі.

11.12.2015 головним спеціалістом з питань запобігання та протидії корупції ОСОБА_5 складено доповідну записку на ім’я голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_6 стосовно виявлених фактів зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, вчинених начальником Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_3

Листами Голови Державною екологічною інспекцією України ОСОБА_6 на ім’я Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.12.2015 № 6-4-1680 «Про погодження звільнення», на ім’я голови Донецької обласної державної адміністрації від 28.12.2015 № 6-5-1681 «Про погодження звільнення» голова ОСОБА_6 просив погодити звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків державного службовця відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України (том І, а.с.191,192).

Відповідно до листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2016 №5/1-14/2429-16, Мінприроди України погоджено за умови дотримання вимог законодавства України, звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Держекоінспекції України (том І, а.с.190).

В матеріалах справи міститься засвідчена копія графіку повідомлення про присутність позивача на робочому місці 23.05.2016 (том І, а.с.212).

При цьому, відповідно до листка непрацездатності серії АГТ № 605670 від 23.05.2016, ОСОБА_3 з 23.05.2016 по 27.05.2016 перебував на лікарняному.

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 24.05.2016 №177-о «Про покладання виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області на ОСОБА_4А.» з метою забезпечення належної організації роботи Державної екологічної інспекції у Донецькій області та у зі звільненням з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області ОСОБА_3 покладено на ОСОБА_4, першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Держекоінспекції України з 24.05.2016. Надано ОСОБА_4 право першого підпису розпорядчих, фінансових та платіжних документів (том ІІ, а.с.23).

Позивач вважаючи накази відповідачів «Про звільнення ОСОБА_3Л.» незаконними, ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

10.12.2015 Верховною Радою України прийнято ОСОБА_7 України «Про державну службу» № 889-VII, який набрав чинності 01.05.2016, крім: пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону в частині володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, який набирає чинності через два роки після набрання чинності цим Законом; пункту 5 частини першої статті 25 цього Закону, який набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом; абзацу четвертого частини третьої статті 50, абзацу другого частини третьої статті 51 та частини шостої статті 52 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2019 року; підпункту 3 пункту 2, підпунктів 1 і 2 пункту 15 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

ОСОБА_7 визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що Дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Приписами частин 1-6 ст. 66 Закону України «Про державну службу» встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Тобто, накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця у вигляді зауваження, догани, попередження про неповну службову відповідність або звільнення з посади державної служби має накладатися виключно за пропозицією Комісії, подання дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Пунктами 1, 2 ст. 71 Закону України «Про державну службу» передбачено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов’язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

У відповідності до ч.ч. 8, 9 цієї статті державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Аналізуючи викладені норми, суд зауважує, що передумовою накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, догани, попередження про неповну службову відповідність або звільнення з посади державної служби у разі вчинення державним службовцем дисциплінарних проступків повинно бути проведено службове розслідування з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, відібрані письмові пояснення державного службовця стосовно якого проводиться службове розслідування.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України визначені випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Так, у відповідності до п. 3 ст. 40 КЗоТ України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У зв’язку з незгодою з рішенням про накладення дисциплінарного стягнення на підставі ч. 1 ст. 78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Судом встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 14.09.2016 № 61-о «Про викладення наказу Держекоінспекції від 23.05.2016 №39-о в новій редакцій» оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.», щодо звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області 23.05.2016 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків державного службовця, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України. Враховуючи, що 23.05.2016 ОСОБА_3 оформлено лист тимчасової непрацездатності, завідувачу сектору по роботі з персоналом (ОСОБА_8Г.) зробити запис в трудовій книжці в день його виходу на роботу.

26.09.2016 Національним агентством України з питань державної служби на підставі п. 14 ч. 3 ст. 13, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про державну служби» винесено вимогу № 04 про скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.».

Відповідно до цієї вимоги, наказом Державної екологічної інспекції України від 23.05.2016 № 176-о звільнено з посади державної служби начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області ОСОБА_3, чим порушено законодавство про державну службу, а саме: в порушення вимог ст. 68 Закону України «Про державну службу» Головою Держекоінспекції не було ініційовано дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3; в порушення вимог ст. 69, 77 Закону України «Про державну службу» Головою Держекоінспекції прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 за відсутністю подання дисциплінарної Комісії; в порушення вимог ч.4 ст. 74 Закону України «Про державну службу» звільнення ОСОБА_3 відбулося під час його тимчасової непрацездатності; звільнення ОСОБА_3 з посади державної служби здійснено на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України в супереч вимог частини третьої ст. 87 Закону України «Про державну службу» (том ІІ, а.с.14).

Крім того, у період з 26 вересня 2016 року по 28 вересня 2016 року відповідно до доручення Голови Нацдержслужби ОСОБА_9 від 15.09.2016 № 1/04/44-16, робочою групою у складі заступника начальника Управління – ОСОБА_10, головного спеціаліста Управління – ОСОБА_11 проведено позапланову безвиїзну перевірку Державної екологічної інспекції у Донецькій області щодо інформації викладеної у зверненні депутата Київської міської ради ОСОБА_12, щодо неправомірності видання наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області щодо звільнення з посади ОСОБА_3

За результатами перевірки складено довідку № 19 від 29.09.2016. Відповідно до висновків викладених у довідці: 1. Наказ Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» викладений з перевищенням повноважень першим заступником Держекоінспекції ОСОБА_4, оскільки згідно з п. 9 Положення про Держекоінспекцію звільнення начальника Держекоінспекції здійснюється Головою Державної екологічної інспекції України за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів, а отже до повноважень першого заступника Держекоінспекції ОСОБА_4А не входить звільнення керівника органу. На підставі наказу про звільнення ОСОБА_3 Держекоінспекція повинна була створити наказ але не про звільнення ОСОБА_3, а про оголошення наказу керівника вищого рівня. 2. В зв’язку із відсутністю на момент створення на Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» розподілу обов’язків між начальником та заступниками начальників Держекоінспекції, а також покладення таких обов’язків на період відсутності керівника на іншу особу, накази, інформаційні та ініціативні листи могли бути підписані першим заступником Держекоінспекції ОСОБА_4

Зазначеною довідкою внесені пропозиції щодо скасування наказу Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» та від 14.09.2016 № 62-о «Про викладення наказу Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о в новій редакції»; здійснити заходи щодо притягнення до відповідальності завідувача сектору з персоналом Держекоінспекції ОСОБА_8, якою створено наказ Держекоінспекції від 23.05.2016 №39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.»; провести внутрішнє навчання з працівниками Держекоінспекції щодо порядку дій у разі виникнення сумніву щодо законності видання керівником наказу (розпорядження) або доручення; направити Держекоінспекції вимогу про скасування наказу Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л».

На підставі вимоги Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2016 № 04, 07.10.2016 Державною екологічною інспекцією України відповідно до Закону України «Про державну службу» винесено наказ № 390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о», яким скасовано наказ Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» (том ІІ, а.с.118).

Наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.10.2016 № 71-о «Про скасування наказів Держекоінспекції» на підставі наказу Держекоінспекції України від 07.10.2016 № 390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о» скасовано накази Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» та від 14.09.2016 № 61-о «Про викладення наказу Держекоінспекції від 23.05.2016 № 39-о в новій редакції» (том ІІ, а.с.112).

Тобто, спірні накази відповідачів, якими звільнено позивача скасовані відповідачами самостійно на вимогу Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2016 № 04, якою визнані накази незаконними та такими, що прийняті в порушення норм чинного законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні 24.11.2016 представнику позивача ОСОБА_13 стало відомо про існування наказу Державної екологічної інспекції України від 07.10.2016 №390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о» та наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.10.2016 № 71-о «Про скасування наказів Держекоінспекції».

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2016 зазначила, що ОСОБА_3 про існування наказів відповідачів від 07.10.2016 №390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о» та від 10.10.2016 №71-о «Про скасування наказів Держекоінспекції» відомо.

Тобто, про існування наказів Державної екологічної інспекції України від 07.10.2016 №390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 №176-о» та наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 10.10.2016 №71-о «Про скасування наказів Держекоінспекції» позивачу на теперішній час відомо.

Однак, представник позивача не надав відповідь щодо перебування чи ні позивача на лікарняному до теперішнього часу, та пояснень стосовно невиходу на роботу позивача після того як стало йому відомо про існування наказів відповідачів від 07.10.2016 №390-о «Про скасування наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 №176-о» та від 10.10.2016 №71-о «Про скасування наказів Держекоінспекції».

Крім того, з пояснень Держекоінспекції України, які викладені у листі Державної екологічної інспекції України від 07.12.2016 № 4-17-9299 вбачається, що на підставі наказу Держекоінспекції України від 23.05.2016 № 176-о «Про звільнення ОСОБА_3Л.» Державною екологічною інспекцією у Донецькій області видано наказ про звільнення ОСОБА_3, але так як ОСОБА_3 повідомив про свою тимчасову непрацездатність, з метою недопущення порушення законодавства в частині звільнення під час лікарняного Держекоінспекція у Донецькій області внесла зміни до наказу, а саме: перший день виходу з лікарняного вважати днем звільнення. З огляду на те, що ОСОБА_3 не вийшов на роботу після тимчасової непрацездатності та не подав листок непрацездатності, з ним не розірвано трудові відносини та не проведено відповідних розрахунків.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки наказ Державної екологічної інспекції України № 176-о від 23.05.2016 «Про звільнення ОСОБА_3Л.» та наказ Державної екологічної інспекції у Донецькій області № 39-о від 23.05.2016 «Про звільнення ОСОБА_3Л.» на теперішній час скасовані, тому й трудові відносини між ОСОБА_3 та Державною екологічною інспекцією у Донецькій області до теперішнього часу не розірвані.

При цьому, суд зазначає, що оскільки не судом скасовані спірні накази про звільнення позивача, а відповідачі самостійно їх скасували, тому підстави для вирішення судом питання щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області відсутні.

Таким чином, як встановлено судом спірні накази відповідачів вже скасовані, і як наслідок, ОСОБА_3 не звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, тому й не належать до задоволення і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як такі, що є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказів № 176-о від 23.05.2016, № 39-о від 23.05.2016 про звільнення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів № 176-о від 23.05.2016, № 39-о від 23.05.2016, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2016.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 185, 186 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів № 176-о від 23.05.2016, № 39-о від 23.05.2016, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 07.12.2016 за участю представника позивача та представника відповідача 2. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Крилова М.М.

Судді

ОСОБА_14 ОСОБА_15