ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа № 911/2981/15

Розглянувши матеріали справи за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське», Київська обл., с. Василів

До 1) Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Біла Церква

2) ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., м. Біла Церква

За участю третьої особи управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області, Київська обл., м. Біла Церква

Про скасування розпорядження, визнання недійсними договорів, зобов’язання звільнити земельні ділянки та зобов’язання виключити відомості про земельну ділянку,

Та за зустрічним позовом ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, Київська обл., м. Біла Церква

До 1) Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське»

2) Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області

Про визнання таким, що втратив чинність державного акту та зобов’язання скасування рішень

Колегія суддів у складі: головуючий суддя А.Ю. Кошик, судді Щоткін О.В., Конюх О.В.

за участю представників:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_3,

Від відповідача 1 (за первісним позовом): не з’явився

Від відповідача 2 (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

Від відповідача 2 (за зустрічним позовом): не з’явився

Від третьої особи: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2981/15 за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське» до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області про скасування розпорядження, визнання недійсними договорів, зобов’язання звільнити земельні ділянки та зобов’язання виключити відомості про земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське», Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання таким, що втратив чинність державного акту та зобов’язання скасування рішень.

Провадження у справі № 911/2981/15 порушено відповідно до ухвали суду від 15.07.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2015 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Васильківське» та Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання таким, що втратив чинність Державного акту та зобов’язання скасування рішень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2015 року у справі №911/2981/15 призначено судову земельно-технічну експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для визначення питання чи співпадають координати точок контуру земельної ділянки, площею 16,5329 га, кадастровий номер 3220480800:02:008:0005 (договір оренди №040601000002), земельної ділянки площею 3, 8571 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 (договір оренди №040601000004) та земельної ділянки, площею 10, 5785 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:0005 (договір оренди №040601000005), наданих в оренду ФОП ОСОБА_2, розташованих на території Василівської сільської ради Білоцерківського району Київської області з координатами точок контуру земельної ділянки площею 216,2 га, яка значиться в Державному акті на право постійного користування землею 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року, виданого КСП «Жовтень». У зв’язку з призначенням судової експертизи провадження у справі зупинялось.

19.01.2016 року Київським науково-досліднним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України до суду повернуто матеріли справи №911/2981/15 разом із клопотанням експерта, що проводить експертизу у справі про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи та про роз’яснення п. 2 ухвали суду від 08.10.2015 року.

У зв’язку з акінченням повноважень судді Лилака Т.Д., в провадженні якого перебувала справа, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи суддю А.Ю.Кошика визначено для розгляду справи №911/2981/15.

Ухвалою від 20.01.2016 року прийнято справу №911/2981/15 до провадження судді А.Ю.Кошика.

Ухвалою суду від 04.02.2016 року зупинено провадження у справі №911/2981/15 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів; матеріали справи №911/2981/15 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення призначеної ухвалою від 08.10.2015 року у справі №911/2981/15 судової експертизи.

14.03.2016 року до господарського суду повернулись матеріали справи №911/2891/15 та висновок експертизи №19193/15-41.

Відповідно до ухвали суду від 15.03.2016 року поновлено провадження у справі №911/2981/15.

Ухвалою суду від 17.05.2016 року призначено колегіальний розгляд справи. Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії від 17.05.2016 року визначено склад колегії з розгляду справи №911/2981/15, а саме: головуючий суддя А.Ю.Кошик, судді О.В.Щоткін та В.М.Бабкіна.

Ухвалою суду від 18.05.2016 року справу №911/2981/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя А.Ю.Кошик, судді О.В.Щоткін та В.М.Бабкіна та призначено розгляд справи на 30.06.2016 року.

У зв’язку із відпусткою судді Бабкіної В.М. на підставі розпорядження №88-АР від 24.06.2016 року здійснено заміну судді у складі колегії, що розглядає справу №911/2981/15 шляхом проведення повторного автоматизованого розподілу та відповідно до протоколу від 17.05.2016 року суддю Шевчук Н.Г. визначено для розгляду справи №911/2981/15.

У судовому засіданні 30.06.2016 року суду стало відомо про смерть ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 та наявність у нього спадкоємців. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався на 12.07.2016 року.

На виконання вимог ухвали суду від 30.06.2016 року сторонами не надано витребуваних документів та пояснень. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався на 11.08.2016 року.

25.07.2016 року до господарського суду від ФОП ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_7 Петровича, надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості правонаступника померлого ФОП ОСОБА_2 (відповідача2 за первісними позовом, позивача за зустрічним позовом). Крім того, заявник просить зупинити провадження у справі до проведення за заявником державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок, яке належало померлому ФОП ОСОБА_2 на підставі оскаржуваних в первісному позові договорів оренди.

У зв’язку із відпусткою судді Шевчук Н.Г. на підставі розпорядження №109-АР від 09.08.2016 року здійснено заміну судді у складі колегії, що розглядає справу №911/2981/15 шляхом проведення повторного автоматизованого розподілу та відповідно до протоколу від 09.08.2016 року суддю Бабкіну В.М. визначено для розгляду справи №911/2981/15.

11.08.2016 року до господарського суду від позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи відповіді Білоцерківської РДА №1417/06.24 від 05.08.2016 року. Розгляд справи відкладався до 27.09.2016 року.

У зв’язку із відпусткою судді Бабкіної В.М. на підставі розпорядження №148-АР від 26.09.2016 року здійснено заміну судді у складі колегії, що розглядає справу №911/2981/15 шляхом проведення повторного автоматизованого розподілу та відповідно до протоколу від 26.09.2016 року суддю Конюх О.В. визначено для розгляду справи №911/2981/15.

Розглянувши в судовому засіданні 27.09.2016 року заяву ФОП ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_7 Петровича, про залучення його до участі у справі в якості правонаступника померлого ФОП ОСОБА_2 (відповідача2 за первісними позовом, позивача за зустрічним позовом), заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

У справі №911/2981/15, провадження в якій порушено 25.07.2015 року, за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське» відповідачами є Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області та ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 (за участю третьої особи Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області) про скасування розпорядження, визнання недійсними договорів, зобовязання звільнити земельні ділянки та зобов’язання виключити відомості про земельну ділянку. За зустрічним позовом у справі №911/2981/15, який прийнятий до розгляду ухвалою від 28.08.2015 року, позивачем є ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське» та Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання таким, що втратив чинність Державного акту та зобов'язання скасування рішень.

Заявник зазначає, що під час провадження у справі №911/2981/15 до розгляду спору по суті, 24.06.2016 року пішов з життя ОСОБА_2, який в статусі ОСОБА_1 особи-підприємця є відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15.

ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_2, є спадкоємцем першої черги померлого, у зв’язку з чим, керуючись ст. 93 Земельного кодексу України та ст.7 Закону України «Про оренду землі» в заяві зазначає, що має намір подати до Білоцерківської РДА заяву про заміну сторони (орендаря) в оскаржуваних договорах оренди земельних ділянок, а саме стати орендарем спірних земельних ділянок замість померлого батька та продовжувати ведення господарської діяльності.

У зв’язку з чим, оскільки у справі оскаржуються документи, на підставі яких ФОП ОСОБА_2 користувався земельними ділянками, також фактично розглядається спір про право на спірні земельні ділянки, заявник в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України просить здійснити заміну правонаступництва відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15 – ФОП ОСОБА_2, його спадкоємцем – сином ОСОБА_4, який також має статус суб’єкта підприємницької діяльності і може бути стороною в господарському процесі.

В обґрунтування заяви ФОП ОСОБА_4 зазначає, що згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право оренди земельної ділянки не відноситься до закріпленого в ст.1219 Цивільного кодексу України переліку прав та обов’язків особи, які не входять до складу спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

У відповідності до ч.І ст.7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Згідно зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь- якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, заміни однієї з сторін її правонаступником.

Враховуючи, що відкриття спадщини та вступ у спадщину спадкоємців триває певний проміжок часу і для спадкування права оренди спірних земельних ділянок ФОП ОСОБА_4, як спадкоємцем померлого ФОП ОСОБА_2, 01.07.2016 року подано до Білоцерківської РДА заяву про укладення додаткових угод до спірних договорів оренди землі щодо внесення змін до них в частині заміни орендаря, що буде підставою для державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок за спадкоємцем ФОП ОСОБА_2, заявник просить до остаточного вирішення питання заміни сторони договорів оренди її правонаступником зупинити провадження у справі, оскільки до вирішення відповідного питання подальший розгляд справи не можливий.

Як визначено п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно зі ст. 25 ГПК процесуальне правонаступництво фізичних осіб має свої особливості. Стосовно фізичних осіб-підприємців та учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах або третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, фізичних осіб-підприємців чи учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво: сама лише можливість виникнення процесуального правонаступництва в майбутньому (наприклад, через передбачуване успадкування майна та виникнення у іншої особи в зв'язку з цим корпоративних прав) не може братися господарським судом до уваги.

У разі відсутності відповідних умов при вибутті фізичної особи зі спірних правовідносин провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК (а не пункту 1 частини першої цієї статті).

Таким чином, враховуючи, що спадкоємець ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15), його син ОСОБА_4 на момент звернення з заявою про заміну правонаступника у справі № 911/2981/15 мав статус суб’єкта підприємницької діяльності і звернувся до РДА про оформлення права оренди спірних земельних ділянок, як спадкоємець попереднього землекористувача за спірними договорами оренди, згідно зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для здійснення правонаступництва, оскільки спірні відносини землекористування допускають правонаступництво і передбачають підстави для переоформлення (вступу спадкоємця у відносини землекористування) особи землекористувача за спірними договорами.

Таким чином, до прийняття спадщини та вирішення питання про переоформлення (вступу спадкоємця у відносини землекористування) особи землекористувача за спірними договорами та набуття заявником статусу землекористувача і сторони спірних договорів, заміна сторони її правонаступником не вважається завершеною, що з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зупинення провадження у справі.

У зв’язку з чим, ухвалою від 27.09.2016 року замінено ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_2, який є відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15 на його правонаступника - ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_4; провадження у справі № 911/2981/15 зупинено до вирішення Білоцерківською РДА питання про проведення державної реєстрації за спадкоємцем ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_4 права оренди спірних земельних ділянок, як правонаступником землекористувача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15).

09.11.2016 року до господарського від позивача (відповідача1 за зустрічним позовом) надійшло клопотання про поновлення провадження у справі. До зазначеного клопотання заявником додано лист Білоцерківської РДА №06-21/937 від 04.11.2016 року.

Дослідивши подане клопотання господарський суд встановив, що зупиняючи провадження у справі суд виходив з тверджень заявника, сина померлого ОСОБА_2 (відповідача2) про вчинення ним юридичних дій, направлених на державну реєстрацію права оренди спірних земельних ділянок, яке належало померлому ОСОБА_2 на підставі оскаржуваних розпорядження та договорів оренди. Проте, заявником не надані докази вирішення питання з Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області з приводу заміни сторони у зобов’язанні. У зв’язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у справі та призначення судового засідання.

Ухвалою суду від 17.11.2016 року поновлено провадження у справі №911/2981/15 та призначено судове засідання на 06.12.2016 року.

У судовому засіданні 06.12.2016 року оголошено перерву до 08.12.2016 року на 10:30.

В судовому засіданні 08.12.2016 року позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав, заперечував проти зустрічного позову, посилаючись на необхідність припинення провадження у справі, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідач1 (за первісним позовом в судове засідання не з’явився, в ході розгляду спору подавав клопотання про розгляду спраи за відсутності його представника. Представники відповідача2 проти первісного позову заперечували, просили задовольнити зустрічний позов, однак доказів вирішення питання про правонаступництво у спірних правовідносинах суду не надали.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Київської області, ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у первісному позові обставин, Товариство з додатковою відповідальністю «Василівське» в первісному позові до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (відповідач1) та ОСОБА_1 особи-підприємеця ОСОБА_2 (відповідач2) за участю третьої особи Управління Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області просить скасувати ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року №106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду) ФОП ОСОБА_2П.», визнати недійсними договори оренди землі, укладені між відповідачами на підставі оскаржуваного ОСОБА_8, зобов’язати відповідача2 звільнити спірні земельні ділянки та виключити з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 3,8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001.

За зустрічним позововом ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське», Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області просить визнати таким, що втратив чинність державний ОСОБА_6 на право постійного користування землею 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року, який був виданий на припинене КСП «Жовтень», скасувати рішення про державну реєстрацію за ТДВ «Василівське» права власності на нерухоме майно та права користування земельними ділянками.

В ході розгляду спору з’ясувалось, що під час провадження у справі №911/2981/15 до розгляду спору по суті, 24.06.2016 року пішов з життя ОСОБА_2, який в статусі ОСОБА_1 особи-підприємця є відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15.

В ухвалі суду від 27.09.2016 року про заміну ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, який є відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15 на його правонаступника – ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_4, який є сином і спадкоємцем (на виконання вимог п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), зазначено, що до вирішення питання про прийняття спадщини та вирішення питання про переоформлення (вступу спадкоємця у відносини землекористування) особи землекористувача за спірними договорами та набуття заявником (спадкоємцем) статусу землекористувача і сторони спірних договорів, заміна сторони її правонаступником не вважається завершеною, що з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зупинення провадження у справі.

Таким чином, з огляду на зміст відповідної ухвали суду від 27.09.2016 року, провадження у справі фактично зупинялось до вирішення питання правонаступництва ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_4, який є сином ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15) у спірних правовідносинах землекористування, а саме, до вирішення Білоцерківською РДА питання про проведення державної реєстрації за спадкоємцем ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_4 права оренди спірних земельних ділянок, як правонаступником землекористувача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15).

Як вбачається з відповіді Білоцерківської районної державної адміністрації від 04.11.2016 року № 06-21/937, на підставі якої було поновлено провадження у справі, спірні правовідносини землекористування фізичної особи-підприємця не допускають правонаступництва.

У зв’язку з чим, суд зазначає, що з аналогічного питання щодо правонаступництва у відносинах землекористування прав та обов’язків землекористувача – фізичної особи, як суб’єкта підприємницької діяльності, Верховним Судом України надано висновки, що викладено в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-375цс15.

Як визначено ст. 111 ^{28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.}

Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-375цс15, надано правовий висновок щодо застосування ст. 51 Цивільного кодексу України та статей 7, 31 Закону України «Про оренду землі» під час вирішення спору про перехід прав та обов’язків орендаря за договором оренди землі, укладеного ним як фізичною особо-підприємцем, до його спадкоємця.

В наведеній постанові Верховний Суд України визначив, що смерть фізичної особи-підприємця є підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, тому неправомірними є висновки, що після смерті особи, яка була фізичною особою-підприємцем, а не юридичною особою, з огляду на ст. 7 Закону України «Про оренду землі», права й обов'язки за договором оренди землі переходять до спадкоємця, який використовував спірну земельну разом з орендарем.

При цьому Верховний Суд України відзначив, що у правовідносинах оренди землі фізичні особи-підприємці беруть участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи - громадяни; оскільки договір укладено з фізичною особою-підприємцем, то з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, припиняє дію договір, укладений з такою особою як суб'єктом цивільних правовідносин.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Отже, фізична особа-підприємець - це статус, який фізична особа може набути або втратити.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, в разі смерті фізичної особи-підприємця.

Згідно із частиною першою статі 781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється в разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 Цивільного кодексу України).

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та цього Закону.

За змістом статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, у тому числі, в разі смерті фізичної особи - орендаря.

Враховуючи особливості правового статусу фізичної особи-підприємця, укладений з ним договір оренди землі відповідно припиняється в разі ліквідації відповідного суб’єкта підприємницької діяльності, що у випадку з фізичними особами-підприємцями, полягає у втраті ними відповідного статусу.

З огляду на викладене, відносини землекористування фізичних осіб-підприємців не допускають правонаступництва після їх смерті, оскільки смерть особи є підставою для втрати відповідного статусу суб’єкта підприємницької діяльності і чинним законодавством, на відміну від правонаступництва юридичних осіб (які не пов’язані тісно з особою власника) чи спадкування фізичних осіб, не передбачено спадкування статусу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи.

Таким чином, навіть в разі встановлення спадкування померлої фізичної особи – громадянина та наявність у спадкоємця статусу суб’єкта підприємницької діяльності, відповідний статус є самостійним і відрізняється від такого статусу померлого спадкодавця, щодо якого він припинився зі смертю.

З огляду на викладені висновки Верховного Суду України, смерть фізичної особи-підприємця, яка була стороною договору оренди землі, є підставою для припинення відповідного договору і в такому разі відсутні підстави для правонаступництва прав та обов’язків, які належали відповідній особі, як суб’єкту підприємницької діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_4, який є сином померлого ОСОБА_2 (який в статусі ОСОБА_1 особи-підприємця був відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15), є іншим самостійним суб’єктом підприємницької діяльності і не набуває правонаступництва за правами та обов’язками ОСОБА_2, які належали останньому я к ОСОБА_1 особі-підприємцю у спірних правовідносинах.

У зв’язку з чим, ухвалою від 27.09.2016 року про заміну ОСОБА_1 особу-підприємця, який є відповідачем2 за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом у справі №911/2981/15 на його правонаступника, провадження у справі № 911/2981/15 зупинялось до вирішення Білоцерківською РДА питання про проведення державної реєстрації за спадкоємцем ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_4 права оренди спірних земельних ділянок, як правонаступником землекористувача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15).

Враховуючи, що ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_4 не вирішено питання про заміну сторони в договорах оренди землі, відповідна особа також не є учасником спірних земельних правовідносин, що виключає наявність підстав для остаточної заміни правонаступника.

Як передбачено п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Оскільки спірні відносини оренди землі не допускають правонаступництва, за позовними вимогами, які стосуються ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідача2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №911/2981/15), а саме за первісним позовом в частині вимоги про зобов’язання звільнити земельну ділянку площею 16,5329 га - став №1, кадастровий номер 3220480800:02:008:0005, земельну ділянку площею 3,8571 га - став №2, кадастровий №3220480800:02:009:001, земельну ділянку площею 10,5785 га - став № 3, кадастровий № 3220480800:02:009:0005, земельну ділянку площею 0,4058 га, кадастровий номер 3220480801:01:009:0051 із гідроспорудою за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул.Пролетарська, 30, та за зустрічним позовом про визнання таким, що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року, який був виданий на припинене КСП «Жовтень» та зобов’язання Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та права користування земельними ділянками, зареєстрованими на ТДВ «Василівське», провадження у справі № 911/2981/15 підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовна вимога про визнаня недійсними договорів оренди земель водного фонду, які укладені 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_2, зареєстровані 13.09.2006 року в Київській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за: № 040601000002 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 16,5329 га - став №1), № 040601000004 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га - став №2), № 040601000005 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 10,5785 га - став № 3), договору оренди земель водного фонду із гідроспорудою за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул. Пролетарська, 30, який укладений 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_2, стосується відповідача 1 та відповідача2, тому, в частині відповідача2 така позовна вимога пдлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що з огляду на встановлені судом обставини, згідно зі ст.31 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено припинення договору оренди землі у разі смерті фізичної особи – орендаря за відсутності підстав для правонаступництва, спірні договори оренди землі припинились з моменту смерті сторони (орендаря) таких договорів ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2.

З огляду на зазначене, договори оренди земельних ділянок (земель водного фонду), укладені 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_9, які зареєстровані 13.09.2006 року в Київській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 040602000002 (земельна ділянка площею 16, 5329 га), № 040601000004 (земельна ділянка площею 3, 8571 га), № 040601000005 (земельна ділянка площею 10, 5785 га), договір оренди земель водного фонду із гідроспорудами за адресою Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул.Пролетарська, 30, який укладений між Білоцерківською РДА та СПД ОСОБА_2 є припиненими.

Припинення орендних відносин з однієї сторони, також відсутність особи, яка має права за такими договорами, свідчить про відсутність як предмету спору, так і самого спору на день розгляду справи, що передбачає також припинення провадження у справі № 911/2981/15 в частині визнання недійсними договорів оренди у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині з підстав п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги за первісним позовом про визнання незаконним та скасування ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» (стосується відповідача1) та щодо виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 (безпосередньо не заявлена до відповідача2, а необхідна для відновлення права позивача за первісним позовом), тому відповідні позовні вимоги підлягають розгляду по суті.

Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року №106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду) ФОП ОСОБА_2П.» судом встановлено наступне.

Позивач за первісним позовом - Товариство з додатковою відповідальністю «Василівське» є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень» (зміна організаціно-правової форми шляхом перетворення в ЗАТ «Василівське» та перереєстрації 28.12.1995 року) та правонаступником Закритого акціонерного товариства «Василівське» (шляхом перетворення в ТДВ «Василівське» та державної реєстрації 21.06.2013 року), що підтверджується наданими позивачем статутом ЗАТ «Василівське», статутом ТДВ «Василівське», статутом КСП «Жовтень», протоколом зборів уповноважених членів КСП «Жовтень» від 15.10.1995 року про реорганізацію КСП «Жовтень» в ЗАТ «Василівське», протоколом №1 від 15.11.1995 року установчих зборів ЗАТ «Василівське», ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 28.12.1995 року №74 про перереєстрацію КСП «Жовтень» в ЗАТ «Василівське», передавальним актом ЗАТ «Василівське» станом на 31.10.2015 року, довідкою реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 21.09.2015 року №2183.

Як вбачається з вищенаведених доказів, Рішенням IV сесії 22 скликання Васильківської сільської Ради народних депутатів від 21.11.1995 року право попереднику позивача - КСП «Жовтень» була передана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 216,2 га для сільськогосподарського виробництва, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001539 від 07.06.1996 року.

Щодо заперечень відповідачів, що на дату видачі вищенаведеного Державного акту від 07.06.1996 року такої юридичної особи як КСП «Жовтень» вже не існувало, оскільки воно було реорганізовано в ЗАТ «Василівське», суд зазначає, що має місце технічна накладка. Зокрема, Державний акт є правовстановчим документом щодо права землекористування, яке виникло на підставі відповідного рішення IV сесії 22 скликання Васильківської сільської Ради народних депутатів від 21.11.1995 року і перейшло до правонаступника.

Право на земельну ділянку переходить до правонаступника відповідно до спеціальних правил про перетворення (ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 57 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, її норми мають найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не визначає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Пунктом 6 розділу 10 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду, строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Однак, положення пункту 6 розділу 10 Земельного кодексу України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року.

Зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п. 6 розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Відповідно, дія цього пункту втратила чинність з 22.09.2005 року.

Також, згідно вищенаведеного рішення Конституційного суду України визнано неконституційним положення п. 6 Постанови Верховної ради Української РСР «Про земельну реформу» в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Згідно ст. 8 Основного Закону України норми Конституції України є нормами прямої дії, а тому зазначене підкреслює безумовність їх виконання будь-якими суб’єктами права.

Пунктом 5 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18.12.1990 року, встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Таким чином, в силу положень ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, позивач має право користуватись земельними ділянками, на яких знаходяться належні йому об’єкти нерухомості, на тих само правових підставах, що і попередній власник цих об’єктів, тобто на праві постійного користування.

Суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 415 Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 року, передбачає, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі.

Наведені положення, закріплені у нині діючому цивільному законодавстві, свідчать про те, що законодавець спеціально передбачив можливість правонаступництва у земельних відносинах з метою забезпечення права власника вільно володіти і розпоряджатись власним нерухомим майном. Тому, посилання відповідачів на неможливість правонаступництва у відносинах, пов’язаних з користуванням землею, в контексті даного спору, є помилковими.

Таким чином, з огляду на правову позицію, викладену у згаданому рішенні Конституційного Суду України, позивач з веденням в дію Земельного кодексу України від 25.10.2001 року не втратив право постійного користування землею, прероформлення такого права на право оренди, не є обов’язковим.

З огляду на викладене, у позивача за первісним позовом наявне право користування земельною ділянкою загальною площею 216,2 га для сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 1- КВ № 001539 від 07.06.1996 року, яке не припинялось у встановленому законодавством порядку.

Однак, 29.03.2004 року відповідачем1 було прийняте ОСОБА_8 № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)», яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 особі-підприємцю ОСОБА_2 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району.

ОСОБА_8 була вилучена із земель загального користування (землі водного фонду) в межах Василівської сільської ради земельна ділянка загальною площею 81,9641 га та передана в оренду Суб’єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району.

Листом № 14-1005-0.4-551/2-15 від 09.02.2015 року Управління держземагенства у Білоцерківському районі Київської області повідомило позивача про те, що на підставі ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду), 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 були укладені Договори оренди водних об’єктів та земель водного фонду Білоцерківського району, Київської області (надалі-Договора оренди) та дані договори оренди були зареєстровані 13.09.2006 року в Київській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № № 040601000002, 040601000004, 040601000005.

Позивач за первісним позовом зазначає, що про існування ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» та Договорів оренди йому стало відомо під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки №8, яка належить ТДВ «Василівське» на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001539 від 07.06.1996 року з Листа № 14-1005-0.4-551/2-15 від 09.02.2015 року Управління держземагенства у Білоцерківському районі Київської області.

Рішенням № РВ-3200101292014 від 22.12.2014 року державного кадастрового реєстратора Управління держземагенства у Білоцерківському районі Київської області було відмовлено ТДВ «Василівське» у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з посиланням на те, що земельна ділянка накладається на земельну ділянку площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 на 72,3843 %.

Для з’ясування питання землекористування ТДВ «Василівське» звернулось до Управління держземагенства у Білоцерківському районі Київської області із запитом про надання документів, які підтверджують факт накладення земельних ділянок.

Листом № 14-1005-0.4-551/2-15 від 09.02.2015 року Управління держземагенства у Білоцерківському районі Київської області повідомило про те, що дана земельна ділянка передана в оренду СПД ОСОБА_2 на підставі ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)». До даного листа було долучено ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 та копія Договору оренди від 13.09.2006 року.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування вимоги про скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області стверджує, що Договір оренди, зареєстрований 13.09.2006 року за № 040601000002 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 16,5329 га) це став №1, кадастровий номер 3220480800:02:008:0005, ділянка №7, яка перебуває у постійному користуванні позивача та входить до земель за Державним актом серії 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року.

Договір оренди, зареєстрований 13.09.2006 року за №040601000004 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га) це став №2, кадастровий №3220480800:02:009:001, ділянка №8, яка перебуває у постійному користуванні позивача та входить до земель за Державним актом серії 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року.

Договір оренди, зареєстрований 13.09.2006 року за № 040601000005 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 10,5785 га) це став № 3, кадастровий № 3220480800:02:009:0005, ділянка №9, яка перебуває у постійному користуванні позивача та входить до земель за Державним актом серії 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року.

Для встановлення даного факту накладення земельних ділянок судом була призначена у справі судова експертиза, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставлені питання чи співпадають координати точок контуру земельної ділянки, площею 16,5329 га, кадастровий номер 3220480800:02:008:0005 (договір оренди №040601000002), земельної ділянки площею 3,8571 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 (договір оренди №040601000004) та земельної ділянки, площею 10,5785 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:0005 (договір оренди №040601000005), наданих в оренду ФОП ОСОБА_2, розташовані на території Васильківської сільської ради Білоцерківського району Київської області з координатами точок контуру земельної ділянки площею 216,3 га, яка значиться в Державному акті на право постійного користування землею 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року, виданого КСП «Жовтень».

Згідно висновків експертизи №19193/15-41 від 11.03.2016 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, координати контуру земельної ділянки площею 16,5329 га кадастровий номер 3220480800:02:008:0005 (договір оренди №040601000002), земельної ділянки площею 3,8571 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 (договір оренди №040601000004) земельної ділянки, площею 10,5785 га, кадастровий номер 3220480800:02:009:0005 (договір оренди №040601000005), наданих в оренду ФОП ОСОБА_2, розташовані на території Василівської сільської ради Білоцерківського району Київської області більшою частиною співпадають (накладаються) з координатами точок контуру земельної ділянки площею 216,2 га, яка значиться в Державному акті на право постійного користування землею 1-КВ № 0001539 від 07.06.1996 року виданого КСП «Жовтень», що підтверджує доводи позивача про передачу ФОП ОСОБА_2 на підставі ОСОБА_8 № 106 від 29.03.2004 року земельних ділянок загальною площею 30,9685 га, які перебували у позивача в постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею 1-КВ № 0001539 від 07.06.1996 року без їх вилучення.

Щодо тверджень відповідача2, що експертизою встановлено лише часткове співпадання контурів земельних ділянок, суд зазначає, що сам факт спів падання, до того ж перважного, є достатнім для твердження про порушення права позивача на землекористування.

Крім того, оспорюваним ОСОБА_8 ФОП ОСОБА_2 був переданий в оренду ставок із гідроспорудою за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул.Пролетарська, 30, яка належить на праві власності позивачу та знаходиться на земельній ділянці, площею 0, 4058 га, кадастровий номер 3220480801:01:009:0051, цільове призначення: для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, яка перебуває у постійному користуванні позивача, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.08.2014 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.08.2014 року (на гідроспоруду), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.06.2014 року (на земельну ділянку площею 0, 4058 га, кадастровий номер 3220480801:01:009:0051).

Щодо прийнятого відповідачем1 ОСОБА_8 від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)», враховуючи надані сторонами докази, висновок експерта №19193/15-41 від 11.03.2016 року суд дійшов висновку, що даним ОСОБА_8 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району, вилучена із земель загального користування (землі водного фонду) в межах Василівської сільської ради земельну ділянку площею 81,9641 га та надана в оренду Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 для риборозведення за рахунок земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Білоцерківського району.

Земельна ділянка загальною площею 3,8571 га, із цільовим призначенням: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 (став №2) є частиною земельної ділянки № 8 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001539 від 07.06.1996 року, знаходиться у постійному користуванні позивача в складі земель загальною площею 216,2 га наданих у постійне користування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення IV сесії 22 скликання Васильківської сільської Ради народних депутатів від 21.11.1995 року, як правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень» (зміна організаціно-правової форми шляхом перетворення в ЗАТ «Василівське» та перереєстрації 28.12.1995 року) та правонаступника Закритого акціонерного товариства «Василівське» (шляхом перетворення в ТДВ «Василівське» та державної реєстрації 21.06.2013 року.

Земельні ділянки площею 16,5329 га (став №1) кадастровий номер 3220480800:02:008:0005, що перебуває у постійному користуванні позивача та входить до Державного акту як ділянка за №7, площею 10, 5785 га (став № 3) кадастровий № 3220480800:02:009:0005, що перебуває у постійному користуванні позивача та входить до Державного акту як ділянка за №9, не вилучалась у ТДВ «Василівське» в порядку, передбаченому ст.149 Земельного кодексу України та ТДВ «Василівське» не відмовлялось від даних земельних ділянок в порядку, передбаченому ст.142 Земельного кодексу України та право позивача на відповідні земельні ділянки не припинялось відповідно до вимог ст. 141 Земельного кодексу України.

Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачно, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Крім того, частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цьогоЗакону є підставою, зокрема, для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до вимог ч.І ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельну ділянку, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. 1.2.5.Постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами - державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, статей 16, 393 Цивільного кодексу України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності.

Відповідно до п.2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Відповідно до ч.7 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу україни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на зазначене, ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» порушує права позивача за первісним позовом - ТДВ «Василівське» щодо користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001539 від 07.06.1996 року і фактично вилучена у позивача з порушенням відповідачем1 вимог ст.ст.141, 142, 149 Земельного кодексу України.

Щодо доводів відповідача1, які викладені в листі № К 02.57.2 від 26.03.2015 року про те, що ОСОБА_8 №106 від 29.03.2004 року вже було предметом розгляду у справі № 911/2629/14 за позовом прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та СПД ОСОБА_2 та з огляду на надану копію рішення Господарського суду Київської області від 27.08.2014 року у справі № 911/2629/14, суд зазначає, що з даного судового рішення вбачається, що під час розгляду справи № 911/2629/14 прокурором Білоцерківського району Київської області подавалась заява про збільшення (уточнення) позовних вимог в частині скасування ОСОБА_8 №106 від 29.03.2004 року, проте судом була відхилена 19.08.2014 року, оскільки прокуратура доповнила предмет і підстави позову (новою вимогою) після початку судового розгляду.

Таким чином, вимога про скасування ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» по суті не розглядалась у справі №911/2629/14.

Позивач в первісному позові просить скасувати вищенаведене ОСОБА_8 як незаконне, однак, враховуючи встановлену судом незаконність ОСОБА_8, з огляду на ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України, норми якого є спеціальними для земельних відносин, належним способом захисту відповідного права буде визнання недійсним ОСОБА_8, щоє аналогічним наслідкам, визначеним у ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу Україин, які підрозуміває позивач з огляду на зміст позовних вимог.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем в частині скасування ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» доведені та обґрунтовані, відповідачем1 законність прийнятого рішення не доведена, тому підлягають задоволенню у відповідній частині.

Щодо позовної вимоги про виключення Управлінням Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки площею 3,8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про скасування ОСОБА_8 та встановлення факту припинення відповідних договорів оренди.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області №РВ-3200101292014 від 22.12.2014 року відмовлено ТДВ «Василівське» у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тих підстав, що земельна ділянка, на яку ТДВ «Василівське» заявлено право користування, накладається на земельну ділянку площею 3,8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер: 3220480800:02:009:0001 на 72, 3843% та запропоновано звернутись до суду.

Також, судом встановлено, що Договір оренди, зареєстрований 13.09.2006 року за №040601000004 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га) це став №2, кадастровий №3220480800:02:009:001, ділянка №8, яка перебуває у постійному користуванні позивача та входить до Державного акту серії 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року.

Зокрема, експертним шляхом встановлено накладення даної земельної ділянки із земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні позивача (ТДВ «Василівське») на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001539 від 07.06.1996 року.

Реєстрація земельної ділянки площею 3,8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер: 3220480800:02:009:0001 за ФОП ОСОБА_2 Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Білоцерківському районі має похідний характер та фактично проводилась на підставі незаконного ОСОБА_8 відповідача1 та Договору оренди, який у зв’язку із смертю ФОП ОСОБА_2 є припиненим.

Одним із способів захисту порушеного права в силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 є належним способом захисту порушених прав позивача за первісним позовом.

Також, щодо вимог за зустрічним позовом, судом встановлено, що відповідні вимоги ґрунтуються на твердженні позивача за зустрічним позовом про відсутність права на спірні земельні дінки у ТДВ «Василівське» і правомірності набуття відповідного права СПД ОСОБА_2, що спростовано за наслідками розгляду первісного позову.

Зокрема, за наслідками розгляду первісного позову судом встановлено незаконність ОСОБА_8 та факт припинення договорів оренди щодо особи орендаря у зв’язку зі смертю фізичної особи та, відповідно, припиненням су’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в частині вищнання недійсним ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)» та виключення з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001. В решті вимог за первісним пзовом провадження у справі підлягає припиненню. Провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору за первісним позовом покладається на відповідача1 з вимоги немайнового характеру про визнання недійсним ОСОБА_8 (яка безпосередньо стосується відповідача1) та половини суми, яка сплачена з вимог про визнання недійсними договорів оренди (оскільки відповідні вимоги стосуються обох відповідачів за первісним позовом), що всього складає 4134 грн., решта витрат на сплату судового збору не може бути відшкодована позивачу у зв’язку зі смертю особи, якої стосуються відповідні позовні вимоги. Понесені відповідачем2 витрати на оплату експертизи не підлягають відшкодуванню. Витрати за зустрічним позовом не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п.п.1-1, 6 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Визнати недійсним ОСОБА_8 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 29.03.2004 року № 106 «Про передачу СПД ОСОБА_10 в оренду земельної ділянки (землі водного фонду)».

3. Припинити провадження у справі № 911/2981/15 за первісним позовом в частині вимог про визнання недійсними договорів оренди земель водного фонду, які укладені 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_2 та зареєстровані 13.09.2006 року в Київській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за: № 040601000002 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 16,5329 га - став №1), № 040601000004 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 3,8571 га - став №2), № 040601000005 (об’єкт оренди, земельна ділянка площею 10,5785 га - став № 3, договору оренди земель водного фонду із гідроспорудою за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул. Пролетарська, 30, який укладений 13.09.2006 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та СПД ОСОБА_2

4. Припинити провадження у справі № 911/2981/15 за первісним позовом в частині вимоги про зобов’язання СПД ОСОБА_2 (відповідача2) звільнити земельну ділянку площею 16,5329 га - став №1, кадастровий номер 3220480800:02:008:0005, земельну ділянку площею 3,8571 га - став №2, кадастровий №3220480800:02:009:001, земельну ділянку площею 10,5785 га - став № 3, кадастровий № 3220480800:02:009:0005, земельну ділянку площею 0,4058 га, кадастровий номер 3220480801:01:009:0051 із гідроспорудою за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с.Василів, вул.Пролетарська, 30, провадження у справі № 911/2981/15 за первісним позовом припинити.

5. Управлінню Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області виключити з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 3, 8571 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 3220480800:02:009:001 за СПД ОСОБА_2

6. Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, код 19425498 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське» (09141, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Василів, вул. Колгоспна, 1т, код 01197246) 4134 грн. судових витрат.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Припинити провадження у справі № 911/2981/15 за зустрічним позовом ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Василівське» та Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання таким, що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею 1-КВ №001539 від 07.06.1996 року, який був виданий на припинене КСП «Жовтень» та зобов’язання Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та права користування земельними ділянками, зареєстрованими за ТДВ «Василівське» №№ 6767116, 5982881, 8446049, 8444045.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя А.Ю. Кошик

Суддя О.В. Щоткін

Суддя О.В. Конюх