ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12942/16-ц

провадження № 2/753/6142/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі й гідності шляхом спростування недостовірної інформації, та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації, яка порочить честь та гідність, й відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та його маті»р існують неприязні відносини, сварки, скандали, побої, що стає наслідком понад 100 разового виклику правоохоронних органів та звернення до суду за захистом порушеного права. Так, відповідачка розповсюджувала неправдиву інформацію серед сусідів, родичів, знайомих, правоохоронців, медичних працівників, соціальних служб, в судових засіданнях, в змісті позовних заяв та апеляційних скаргах про те, що він «є сектантом диструктивної секти», психологічно тисне на нього та його дружину. Вважає, що вказані вислови порочать його честь, гідність та репутацію, підривають його авторитет, впливають на взаємовідносини з оточуючими, завдають моральних страждань та завдають иоральної шкоди, яку він оцінює в 150 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності від 05 грудня 2016 року, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити: зобов»язати відповідачку спростувати та припинити поширення недостовірної інфоромації про позивача та його сім»ю, стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 150 000 грн.

Відповідачка та її представник ОСОБА_6, діючий на підставі договору про надання правової допомоги від 07 грудня 2015 року, позовні вимоги не визнала та просили відповити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у їх задоволенні із наступних підстав.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, за яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати через суд спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

Судом встановлено, що інформація, спростування якої вимагає позивач, є результатом участі відповідачки в судовому засіданні по розгляду цивільної справи і в якому безпосередньо приймав участь позивач, з точки зору сприймання ним цих подій і поширених відповідачкою в залі судового засідання із застосуванням таких мовних засобів, які свідчать про те, що розповсюджена інформація є оціночними судженнями (а.с.8-14, текст апеляційної скарги на рішення суду). Так, ці судження не висвітлені на будь-яких інформаційних носіях. При цьому, доказів тому, що відповідачка розповсюджувала оспорювану інформацію поза межеми судового засідання, матеріали справи не містять.

За таких підстав суд вважає, що позивач не довів порушення його права шляхом розповсюдження відносно нього недостовірної інформації поза межами судового засідання, відповідно, ці доводи оцінюються судом, як припущення.

Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов»язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи та наклепу, є висловлюваннями, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Інформація, висвітлена стороною у справі під час її пояснень в судовому засіданні, є підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації у разі, коли є звинувачення у скоєнні злочину чи образи, за винятком випадку, коли ця інформація була підставою пред'явленого позову, мала відношення до предмету позову, була доказом у справі та їм судом дана оцінка у судовому рішенні, а так само була предметом апеляційного чи іншого перегляду, в порядку встановленому процесуальним законом, та їм дана оцінка в судовому рішенні.

Виклавши, на свій погляд, оціночні судження по доведенню своїх вимог по справі щодо захисту честі й гідності, відповідач скористався своїм правом на судовий захист, передбаченим цивільним процесуальним законодавством. При цьому, зміст вищезазначених та досліджених документів не містить нецензурних висловлювань чи брутальних слів. Критична оцінка відповідачем певних фактів, не може визнаватися відомостями, що порочать особу позивача.

Дослідивши поширену інформацію в системному зв'язку з положенням чинного законодавства про захист честі й гідності, суд приходить до висновку, що інформація, спростування якої вимагає позивач, є результатом участі відповідачки в судовому засіданні по розгляду цивільної справи і в якому безпосередньо приймав участь позивач, з точки зору сприймання ним цих подій і поширених відповідачкою в залі судового засідання із застосуванням таких мовних засобів, які свідчать про те, що розповсюджена інформація є оціночними судженнями, а тому, суд приходить до висновку, що ця інформація не носить негативний характер і не принижує честь та гідність позивача.

Зазначені оціночні судження не є предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб'єктивної думки й поглядів відповідача, не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійсності.

Оскільки за висловлювання оціночних суджень відповідачка не може бути притягнутою до відповідальності, тому у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Окрім того, зважаючи на редакцію позовних вимог (а.с.5), а за діючим принципом диспозитивності, суд не може виходити за межі позовних вимог, суд вважає, що позивачем не обраним спосіб захисту порушеного права в межах спростування інформації.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 297, 299 ЦК України, ст.ст. 1, 471 Закону України "Про інформацію", ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 83, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі й гідності шляхом спростування недостовірної інформації, та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: