Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №805/1291/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегії суддів у складі:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представників відповідача Голуба П.А., Харченкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 805/1291/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" (надалі - позивач, ТОВ "Краматорськ-Домофон") звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (надалі - відповідач, Управління), з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 05-16-3221/0008-0001 від 05 квітня 2016 року на суму 124 020,00 грн., визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 05-16-3221/0008-0002 від 05 квітня 2016 року на суму 1 378,00 грн (т. 1, а.с. 4-8, 29-31).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 5 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" штрафу на суму 124 020,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 2, а.с 37-43).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підприємстві ТОВ «Краматорськ-Домофон» здійснювалось стажування та навчання диспетчерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 18.11.2015 року по 17.02.2016 року та ОСОБА_6 у період з 23.11.2015 року по 21.02.2016 року без додержання вимог чинного законодавства щодо допущення до роботи тільки при укладенні трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Крім того, апелянт посилається на порушення ТОВ «Краматорськ-Домофон» ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (а.с. 46-48).

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

05 грудня 05 грудня 2016 року надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування цієї заяви позивач зазначив, що в зазначений судом апеляційної інстанції час буде знаходитись в Костянтинівському суді при розгляду іншої справи.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки зазначені позивачем в заяві обставини не підтверджено ніякими доказами.

Під час апеляційного розгляду представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття Головним управління Держпраці у Донецькій області постанов від 05 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001 та № 05-16-3221/0008-0002.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 36916802, місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, бульвар Машинобудівельників, будинок 53, квартира 204, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а.с. 9-10).

Відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області також є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 39790445, місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф'єва, будинок 82, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем,18 листопада 2016 року та 23 листопада 2015 року прийнято накази № 1, № 2 та № 3 «Про стажування та навчання», відповідно до яких, у період з 18.11.2015 року по 17.02.2016 року, а також у період з 23 листопада 2015 року по 23 лютого 2016 року строком на три місяці прийнято диспетчерами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та наказано провести стажування та навчання за встановленими програмами з подальшою перевіркою теоретичних та практичних знань та вмінь відповідною комісію підприємства. Відповідальною особою за стажування та навчання вищезазначених осіб призначено головного бухгалтера Євженко І.Н. (т. 1, а.с. 16,19,22).

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ознайомлені з Програмою проходження стажування на посаду диспетчерів, яке затверджено директором ТОВ «Краматорськ-Домофон» Панасенко М.В. 18 листопада 2015 року Положенням про стажування, яке також затверджено директором ТОВ «Краматорськ-Домофон» Панасенко М.В. 18 листопада 2015 року та 23 листопада 2015 року, що підтверджується підписами вищезазначеними особами на останній сторінці вищевказаної програми та вищевказаного положення (т.1, а.с. 17-18, 20-21, 23-24, 174,183,190).

Відповідно до звітів про проходження стажування на посаду диспетчера, керівник стажування Євженко І.Н. у пункті 4 цього звіту зазначила, що оскільки стажери успішно пройшли стажування, нею, як керівником стажування підготовлено проект наказу про прийняття на роботу стажерів с 22.02.2016 року (т.1, а.с. 175,184,191).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 прийнято на посаду диспетчера з 22 лютого 2016 року, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1, наказом (розпорядженням) № 11-К-0000000016 від 22.02.2016 року, а також трудовим договором від 22.02.2016 року (т.1, а.с. 123-124, 176, 180); ОСОБА_4 прийнято на посаду диспетчера з 22 лютого 2016 року, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2, наказом (розпорядженням) № 1-К-0000000008 від 22.02.2016 року, а також трудовим договором від 22.02.2016 року (т.1, а.с. 139-140, 192, 193-195); ОСОБА_5 прийнято на посаду диспетчера з 22 лютого 2016 року, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3, наказом (розпорядженням) № 1-К-0000000012 від 22.02.2016 року, а також трудовим договором від 22.02.2016 року (т.1, а.с. 151-152, 185-186, 189).

Крім того, після укладання трудових договорів та прийняття наказів про призначення на посаду ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останніх ознайомлено із їх посадовими інструкціями (а.с. 118-122, 134-138, 146-150, 177-179, 187-188, 196-198 том 1).

З матеріалів справи вбачається що у період з 15 березня 2016 року по 18 березня 2016 року, відповідачем проведено позапланову перевірку ТОВ «Краматорськ-Домофон» з питань дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведення вищевказаної перевірки, відповідачем складено Акт № 05-16-3221/0008 від 18 березня 2016 року, яким встановлено

порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, яке полягає у тому, що повідомлення до ДПІ у м. Краматорську про прийняття на роботу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 здійснювалось підприємством вже після їх прийняття на роботу, що свідчить про допущення працівників до роботи до повідомлення товариством центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Також встановлено, що допущено до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_4, ОСОБА_5, які з 18 листопада 2015 року по 17 лютого 2016 року прийняті на навчання та стажування, та ОСОБА_6, яка з 23 листопада 2015 року по 23 лютого 2016 року прийнята на навчання та стажування. Крім цього, останніх допущено до роботи без оформлення трудових відносин. Також встановлено порушення позивачем ст. 29 КЗпП України, яке полягає у невизначені в наказах про прийняття на роботу від 1 вересня 2015 року № 4-к, від 22 лютого 2016 року № 11-к ОСОБА_11, ОСОБА_6 відповідно робочого місця, що є не визначенням суттєвих умов праці. Крім іншого, встановлено порушення п. 2 гл. 2 Інструкції № 58, що полягає у здійсненні у трудовій книжці ОСОБА_6 запису про роботу російською мовою (том 1, а.с. 53-74, 89-99).

05 квітня 2016 року, виконуючим обов'язки начальника головного управління держпраці у Донецькій області - Кишкань М.О, на підставі акту перевірки від 18 березня 2016 року, керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про державну службу з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України прийнято постанову № 05-16-3221/0008-0001 про накладення на позивача штрафу у розмірі 124 020,00 грн. за фактичний допуск трьох працівників товариства до роботи без оформлення трудового договору та без повідомлення належного органу виконавчої влади про прийняття цих працівників на роботу (т. 1, а.с. 12-14), а також постанову № 05-16-3221/0008-0002 про накладення штрафу у розмірі 1 378,00 грн. у зв'язку з тим, що наказами про прийом на роботу диспетчерів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 не визначено робоче місце вищевказаних працівників, зокрема, на території якого міста буде здійснюватись робота по обслуговуванню абонентів (прийому та обробленню заявок абонентів на ремонтні та інші роботи), несвоєчасне повідомлення ДПІ у місті Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про прийняття цих працівників на роботу, а також внесення запису у трудову книжку НОМЕР_1 диспетчера ОСОБА_6 російською мовою (т. 1, а.с. 15).

Позивач із прийнятими Головним управління Держпраці у Донецькій області постановами від 05 квітня 2016 року № № 05-16-3221/0008-0001 та № 05-16-3221/0008-0002 не погодився та звернувся до суду із вказаним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем безпідставно та неправомірно винесено постанову № 05-16-3221/0008-0001, оскільки обов'язковою умовою застосування до суб'єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, а під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не здійснювали будь-яких трудових функцій (роботи), а лише спостерігали за виконанням іншими працівниками обов'язків диспетчерів (наочне навчання), отримували теоретичні знання від керівників стажування та здійснювали самостійну теоретичну підготовку, придбали професійні та організаційні навички, вивчали нормативно-правові документи та учбово-методичну літературу за темою стажування задовольнивши позов в цій частині, а що стосується визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області № 05-16-3221/0008-0002 від 05 квітня 2016 року про накладення на ТОВ «Краматорськ-Домофон» штрафу на суму 1378,00 грн., суд першої інстанції дійшов до висновку, що вищезазначена постанова є правомірною, відмовивши при цьому в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу від 05 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001 на суму 124 020,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, 05 квітня 2016 року Головне управління Держпраці у Донецькій області, керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про державну службу з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України прийнято постанови від 05 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001

Підпунктом 54 п. 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17 березня 2013 року, на виконання приписів ч. 4 ст. 265 КЗпП України та ч. 9 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI), Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 509 (надалі - Порядок № 509).

Відповідно до п.1 Порядку №509, цей порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно п.3 Порядку №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 4 Порядку №509 встановлено, що справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до п.5 Порядку №509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, проти якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений начальником управління Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Колегія суддів зазначає, що матеріалах справи відсутнє обґрунтоване клопотання ТОВ «Краматорськ-Домофон» про відкладення розгляду справи

щодо накладення штрафу на останнього.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, засобами електронного зв'язку, а також телефонограмою повідомлений про розгляд справи про накладення на останнього штрафу. Зазначена обставина позивачем не заперечується.

Згідно п. 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п. 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Як зазначалось вище, 05 квітня 2016 року, відповідачем, на підставі акту перевірки від 18.03.2016 року прийнято постанову № 05-16-3221/0008-000, якою на позивача накладено штраф у розмірі 124 020,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що підставою для винесення відповідачем постанови № 05-16-3221/0008-0001 про накладення штрафу від 05 квітня 2016 року на суму 124 020,00 грн. стало те, що позивачем здійснювалось стажування та навчання на посади диспетчерів: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (стажування з 18 листопада 2015 року по 17 лютого 2016 року) та ОСОБА_6 (стажування з 23 листопада 2015 року по 23 лютого 2016 року) без укладання із вказаними особами трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що свідчить про порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачена така форма трудових відносин, як стажування.

Разом із цим, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 5067-VI, кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом, зокрема, первинної професійної підготовки безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність із вимогами сучасного виробництва та сфери послуг.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 5067-VI, проведення професійного навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно абзацу 2 частини 3 вищезазначеної статті, роботодавці - замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого навчання, виробничої практики або стажування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 35 Закону України "Про зайнятість населення" та з метою організації надання соціальних послуг з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованим безробітним, Міністерством соціальної політики України та Міністерством освіти та науки України прийнято Наказ № 318/655 (зареєстрований в Мін'юсті 19 червня 2013 року за № 1029/23561) "Про затвердження Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних" (далі - Порядок № 1029/23561).

Так, абз. 4 пункту 1.5 розділу I Порядку № 1029/23561, стажування - це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов'язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

Згідно з п. 2.12 Порядку № 1029/23561, про період професійного навчання безробітного навчальним закладом вноситься запис до його трудової книжки (за наявності) або видається довідка.

Стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним органом (п. 5.1 Порядку № 1029/23561).

Згідно з п. 6.1 Порядку № 1029/23561, професійне навчання безробітних організовується на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами.

Відповідно до п. 6.5 Порядку № 1029/23561, при забезпеченні роботодавцем професійного навчання безробітного за індивідуальним навчальним планом або шляхом стажування та його подальшого працевлаштування територіальним органом укладається договір з роботодавцем і безробітним у порядку, визначеному пунктами 6.2 - 6.4 цього розділу.

Крім цього, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року № 127/151, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 року за № 315/5506, затверджено Положення про професійне навчання працівників на виробництві (далі - Положення № 127/151).

Згідно з пунктами 1.1-1.3 Положення № 127/151, професійне навчання працівників на виробництві спрямоване на підвищення якості професійного складу працівників роботодавців різної форми власності та підпорядкування, формування у них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці та ефективної зайнятості. Професійне навчання працівників роботодавця організовується відповідним підрозділом, фахівцями, які займаються цими питаннями, чи службою управління персоналом. Професійне навчання працівників на виробництві здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у галузі освіти, праці та інших, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення роботодавців кваліфікованими і конкурентноспроможними на ринку праці працівниками.

Згідно з п. 2.3 Положення № 127/151, первинна професійна підготовка робітників (до якої віднесено і стажування) - це професійно-технічне навчання осіб, які раніше не мали робітничої професії, що забезпечує рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності. При цьому, первинна професійна підготовка робітників на виробництві здійснюється із числа осіб, які зараховані на роботу до роботодавця учнями, а згідно останнього абзацу цього пункту відповідні записи про перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів та фахівців вносяться в трудову книжку працівника.

Відповідно до п. 2.6 Положення № 127/151, стажування, зокрема, фахівців передбачає набуття особами, що стажуються, практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня, засвоєння кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду. Стажування проводиться за індивідуальним планом, який затверджується роботодавцем, що направляє працівника на стажування. Стажування може здійснюватися шляхом формального або неформального навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в організаціях, установах або безпосередньо у роботодавця.

За змістом вимог Порядку № 1029/23561 та Положення № 127/151 вбачається, що стажування може застосовуватись до осіб, які претендують на зайняття певної посади і потребують практичного досвіду, закріплення теоретичних знань на практиці, але в усіх випадках про проходження стажування має бути зроблений запис у трудовій книжці особи, що проходить стажування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем порушені вимоги чинного законодавства в частині допуску до стажування ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, без укладення відповідного договору про проходження стажування та внесення записів про проходження стажування до трудових книжок останніх.

Як зазначалося вище, відповідачем винесено спірну постанову № 05-16-3221/0008-0001 про накладення штрафу від 05 квітня 2016 року на суму 124 020,00 грн. на підставі, зокрема, ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Разом з тим, слід зазначити, що ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Як встановлено судом першої інстанції з показань свідка ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, під час проходження стажування не виконували будь-яку роботу на ТОВ "Краматорськ-Домофон" - протягом періоду проходження стажування в нерегламентований протягом робочого дня час на 1, 2 або 3 години зазначені особи з'являлись на підприємство позивача, спостерігали за виконанням іншими працівниками обов'язків диспетчерів (наочне навчання), отримували теоретичні знання від керівників стажування та здійснювали самостійну теоретичну підготовку, придбання професійних та організаційних навиків, вивчення нормативно-правових документів та учбово-методичної літератури за темою стажування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 5 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" штрафу на суму 124 020,00 грн., оскільки спірна постанова є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на порушення ТОВ «Краматорськ-Домофон» ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог вищезазначеної норми, обов'язковою умовою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу за порушення вимог 2 ст. 265 КЗпП є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а оскільки матеріалами справи не підтверджено здійснення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будь-яких трудових функцій (роботи), то, в даному випадку, відсутні підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 124 020,00 грн.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області № 05-16-3221/0008-0002 від 05 квітня 2016 року про накладення на ТОВ «Краматорськ-Домофон» штрафу на суму 1378,00 грн., то в цій частині рішення суду не оскаржувалось.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст ухвали складений 07 грудня 2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 805/1291/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

А.А. Блохін

І.Д. Компанієць