ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 911/2527/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області

до Ірпінської міської ради

Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області

Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області

Приватного підприємства «Автосенс-Біличі»

Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

про визнання недійсним рішення ради, договору оренди та зобов’язання повернути майно.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (посвідчення № 028898 від 17.09.2014 року);

від відповідача1: ОСОБА_2 (довіреність № 01-20/486 від 16.02.2016 року);

від відповідача2: ОСОБА_3 (довіреність № 1201 від 22.11.2016 року);

від відповідача3: ОСОБА_4І (наказ № 120-К від 01.09.2016 року);

від відповідача4: ОСОБА_5 (виписка № 163898 від 21.12.2011 року);

від відповідача5: ОСОБА_6 (довіреність № 01-20/3343 від 13.11.2015 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Ірпінської міської ради, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, Приватного підприємства «Автосенс-Біличі» про визнання недійсним п. 7.16 протоколу № 3/2014 від 22.09.2014 року засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна, визнання недійсним договору № 17/1-2014 року оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня від 01.12.2014 року та зобов’язання звільнити та повернути частину нежитлового приміщення переданого в оренду згідно спірного Договору, на підставі Акта прийому-передачі приміщення б/н від 01.12.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2016 року порушено провадження у справі № 911/2527/16 та призначено справу до розгляду на 06.09.2016 року.

06.09.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору. 06.09.2016 року від відповідача1 надійшла заява про залишення позову без розгляду та пояснення по справі, якими останній проти позову заперечує та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, яке відбулось 06.09.2016 року представники відповідачів 3, 4 не з’явилися, відповідачі2,3,4 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.08.2016 року не виконали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 04.10.2016 року.

У зв’язку з відрядженням судді Карпечкіна Т.П., розгляд справи 04.10.2016 року не відбувся та ухвалою суду від 28.09.2016 року розгляд справи було перенесено на 13.10.2016 року.

13.10.2016 року представник відповідача2 надав відзив на позовну заяву. В судове засідання, яке відбулось 13.10.2016 року відповідач 3 не з’явився, відповідачі 3, 4 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.08.2016 року не виконали, відповідач3 про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 25.10.2016 року.

В судове засідання 25.10.2016 року відповідач1 не з’явився, відповідачі3, 4 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.08.2016 року та 13.10.2016 року не виконали, відповідач1 про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 02.11.2016 року.

02.11.2016 року представниками відповідача3 та відповідача4 подано письмові пояснення по суті спору. 02.11.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та клопотання про залучення до участі у справі № 911/2527/16 в якості іншого відповідача – Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

01.11.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та клопотання про залучення до участі у справі № 911/2639/16 в якості іншого відповідача – Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

Клопотання мотивоване тим, що оскільки саме Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради на засіданні конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна, а саме приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18, для здійснення комерційної діяльності (під автоклас), надано дозвіл на укладання спірного договору оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня, який Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області просить визнати недійсним.

Розглянувши в судовому засіданні 02.11.2016 року подане представником позивача клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників провадження, керуючись ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про залучення до участі у справі № 911/2527/16 іншого відповідача – Виконавчого комітету Ірпінської міської ради. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 23.11.2016 року.

В судовому засіданні 23.11.2016 року прокуратурою позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Відповідачі 1-5 проти позову заперечували.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами доказми та пояснення, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Києво-Святошинською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації, наданої Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради встановлені порушення вимог законодавства України щодо збереження мережі закладів освіти, відчуження їх майна, використання приміщень для цілей, не пов’язаних з освітніми процесами та дозвіллям дітей, використання коштів на їх утримання.

Зокрема, встановлено, що 22.09.2014 року на засіданні конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна, за результатами розгляду питання № 7.16 Приватному підприємству «Автосенс-Біличі» надано право на укладення договору оренди приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 72,0 м. кв.

Рішенням 60 позачергової сесії VI скликання Ірпінської міської ради Київської області № 4152-60-VI від 06.11.2014 року затверджено протокол засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна № 3/2014 від 22.09.2014 року.

Пунктом 2 даного рішення зобов’язано балансоутримувачів упродовж п’яти днів після набрання чинності зазначеного рішення укласти договори оренди, тобто надано дозвіл на укладення договорів оренди, у тому числі на частину приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 72,0 м. кв, яке розташовано на вул. Пономарьова, № 6/4 в смт. Коцюбинське Київської області, для здійснення комерційної діяльності (автошкола).

На виконання вказаного рішення 01.12.2014 року між Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області та Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» укладено договір оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня № 17/1-2014 зі строком дії до 31.10.2017 року.

За умовами даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області (приміщення шкільної майстерні), загальною площею 72,0 м. кв., яке розташовано на вул. Пономарьова, № 6/4 в смт. Коцюбинське Київської області, для здійснення комерційної діяльності (автошкола).

Того ж дня, на виконання умов зазначеного договору між сторонами укладено акт прийому-передачі приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення № 17/1-2014 від 01.12.2014 року (частина приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області загальною площею 72,0 м. кв.) розташованого на вул. Пономарьова, № 6/4 в смт. Коцюбинське Київської області, який скріплений підписами та печатками сторін, і в свою чергу підтверджує фактичну передачу приміщення у строкове платне користування.

Відповідно до поверхневого плану Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, нежитлове приміщення загальною площею 72,0 м. кв., яке здається в оренду Приватному підприємству «Автосенс-Біличі» є окремим приміщенням шкільної майстерні та належить до приміщень школи.

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 Статуту Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням 55 сесії 6 скликання Ірпінської міської ради № 3894-55-У від 17.04.2014 року визначено, що школа є навчальним комунальним закладом, головною метою якої є задоволення потреб громадян у загальній середній освіті.

Пунктом 1.5 даного Статуту та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АБ № 473104, її засновником та власником є Ірпінська міська рада Київської області.

Відповідно до п.п. 5.1 та 5.5 Статуту школи визначено, що матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі. Для забезпечення навчально-виховного процесу база школи складається із навчальних кабінетів, майстерень (слюсарної, токарної, обслуговуючої праці тощо).

Пунктом 6.2 Статуту школи визначено, що джерелами фінансування школи є, зокрема, кошти місцевого бюджету.

Пунктом 2 положення про Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, затвердженого рішенням 45 сесії VI скликання Ірпінської міської ради Київської області № 3305-45-УІ від 27.06.2013 року визначено, що основними завданнями управління є управління навчальними закладами, що є комунальною власністю.

Факт перебування об’єкту оренди на балансі Управління освіти і науки Ірпінської міськбї ради підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах №1.

Таким чином, спірне приміщення загальною площею 72,0 м. кв. Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області є комунальною установою з видом діяльності - повна загальна середня освіта.

Статтею 2 Закону України «Про освіту» визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.

Школи І - III ступенів належать до загальноосвітніх навчальних закладів, як це визначено ст. 9 Закону «Про загальну середню освіту».

Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу, що вказано у ч. 2 ст. 18 Закону України «Про освіту». Дана норма Закону України «Про освіту» закріплена і в п.п. 1.1 та 1.2 статуту Ірпінської загальноосвітньої школи № 13 Ірпінської міської ради Київської області - це навчальний комунальний заклад для забезпечення потреб громадян у загальній середній освіті.

Статтею 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об’єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов’язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню та використанню не за призначенням.

Частиною 2 ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, які визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, заборонено здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов’язано з навчально-виховним процесом.

Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І - II, І - III ступенів, спеціалізовані школи І, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Статтею 20 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Приписи ст.ст. 22 та 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» покладають на вказані органи обов’язок утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм, створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, вживати заходів щодо недопущення у приміщеннях закладів освіти і культури впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами.

У зв’язку з чим, прокуратура стверджує, що хоча згідно із п. 5 ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих, в тому числі на комунальній власності, є також доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об’єкт оренди використовується з цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об’єктами оренди у тому числі державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» заборонено приватизації об’єктів, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об’єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», відчуження майна, що є комунальною власністю, регулюється положеннями вказаного Закону.

Прокуратура в позові стверджує, що орендоване приміщення загальною площею 72,0 м. кв. (приміщення шкільної майстерні) Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради, Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» використовується з метою здійснення комерційної діяльності - під автоклас.

Оскільки приміщення, яке передано в оренду є будівлею навчального закладу, то воно може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов’язаної з навчальним процесом.

Таким чином, прокуратура стверджує, що в момент вчинення (укладення) спірного Договору оренди недодержані вимоги, встановлені частинами 1-3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що згідно Договору № 17/1-2014 від 01.12.2014 року частина приміщення, передана Приватному підприємству «Автосенс-Біличі» для використання з метою влаштування автокласу, тобто використовується для підприємницької діяльності, не пов’язаної з навчально-виховним процесом, такий договір підлягає визнанню у зв’язку з невідповідністю його змісту положенням законодавства згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, бо у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму згідно із ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.

Пунктом 10.10 Договору оренди встановлено, що майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Тобто, у зв'язку з визнанням судом договору оренди недійсним, у орендаря виникає обов'язок по поверненню орендованого згідно договору майна.

Крім того, в порушення ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», договір оренди об'єктів комунальної власності укладений за відсутності відповідного дозволу органу державного пожежного нагляду, що також є істотною умовою договору оренди.

Згідно приписів ст.ст. 28 29 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. При цьому, структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про загальну середню освіту» систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Статтею 15 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено, що на основі типових навчальних планів загальноосвітнім навчальним закладом складається робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової і визначенням профілю навчання.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою, як це визначено ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту».

Пунктом 1.2 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 563 від 01.08.2001 року, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами.

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури, як це визначено ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

До професійно-технічних навчальних закладів, відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» законодавець відніс: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

При цьому, професійно-технічний навчальний заклад створюється відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про професійно-технічну освіту» та розпочинає свою діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії.

Прокуратура зазначає, що Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області є закладом, який входить до системи загальної середньої освіти, тобто загальноосвітній навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у загальній середній освіті. Структура отримання громадянами загальної середньої освіти в даному закладі встановлюється відповідно до складеного та затвердженого робочого навчального та виховного плану.

Однак, Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» орендоване приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області використовується з метою надання освітніх послугу, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, а саме здійснює підготовку водіїв автотранспортних засобів.

Проте, така діяльність Приватного підприємства «Автосенс-Біличі» не внесена до складеного та затвердженого робочого навчального та виховного плану Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ЛМ» 18 Ірпінської міської ради Київської області.

Крім того, Приватне підприємство «Автосенс-Біличі» не може здійснювати таку діяльність в приміщенні Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, оскільки не є загальноосвітнім навчальним закладом.

Також, професійно-технічного навчання провадиться лише після отримання ліцензії, яку Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» не отримано у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, посадовими особами Ірпінської міської ради Київської області, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області та Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області порушено вимоги ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально - виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст.20, 22, 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», зокрема, щодо заборони використання не за призначенням об’єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, обов’язок утримувати надані в користування чи належні на праві власності приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У зв’язку з чим, Києво-Святошинська місцева прокуратура в позові просить визнати недійсним п. 7.16 протоколу засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна № 3/2014 від 22.09.2014 року; визнати недійсним з моменту укладення договір оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня № 17/1-2014, укладений 01.12.2014 року між Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області та Приватним підприємством «Автосенс-Біличі»; зобов’язати Приватне підприємство «Автосенс-Біличі» звільнити та повернути частину нежитлового приміщення Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 72,0 м. кв., розташованого на вул. Пономарьова, № 6/4 в смт. Коцюбинське Київської області, згідно договору оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня № 17/1-2014, укладеного 01.12.2014 між Управлінням освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області та Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» та повернути частину нежитлового приміщення Ірпінської загальноосвітньої ніколи І-ІІІ ступенів № 18 Ірпінської міської ради Київської області, загальною площею 72,0 м. кв. балансоутримувачу - Управлінню освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області.

Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність негативного впливу на навчально-виховний процес школи, оскільки орендується окреме приміщення, заняття проходять в другій половині дня і згідно Угоди про співпрацю, працівники Приватного підприємства «Автосенс-Біличі» залучаються до проведення безкоштовних занять школи з правил дорожнього руху та поведінки на дорогах.

Також, судом встановлено, що між відповідачами діє Угода про співпрацю від 04.01.2015 року, в якій узгоджена спільна діяльність по покращенню навчально-виховного процесу в школі. Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» надано погоджений і затверджений директором школи план проведення семінарів. Також, судом встановлено, що Приватне підприємство «Автосенс-Біличі» отримало Сертифікат про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв.

Щодо посилань прокуратури на лист Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області № 100 від 30.01.2016 року, з приводу наповнюваності класів Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 понад 30 учнів, та необхідності в додаткових площах, як вбачається з відзиву Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, школа відповідно до проектної потужності розрахована на 1176 дітей, а в 2015-2016 навчальних роках фактично навчалось 975 учнів.

Приватне підприємство «Автосенс-Біличі» проти позову заперечувало та надало докази в обґрунтування викладених в запереченнях обставин, з яких вбачається, що згідно зі Статутом підприємство надає послуги за видами діяльності 85.32 (професійно-технічна освіта). Відповідно до угоди про співпрацю між Приватним підприємством «Автосенс-Біличі» та ЗОШ №18 І-ІІІ ст. Ірпінської міської ради Київської області від 04.01.2015 року підприємство проводить учбові семінари по вивченню ПДР для учнів 8-11 класів згідно затвердженого плану. Послуги надаються безкоштовно в орендованому приміщенні. Ключі від приміщення знаходяться у директора школи і діти мають вільний доступ до бази плакатів по вивченню правил дорожнього руху. Дана співпраця допомагає підвищити якість навчально-виховного процесу та покращення матеріальної бази закладу.

Ірпінська міська рада у відзиві проти позову заперечувала, посилаючись на дотримання визначеної законодавством конкурсної процедури для укладення договору оренди комунального майна.

Враховуючи наявні у справі докази та пояснення сторін, суд зазначає, що посилання прокуратури на норми ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.ст. 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», свідчать про довільне тлумачення відповідних норм, що не відповідає фактичним обставинам, зокрема, спірний навчальний заклад, який є комунальним закладом освіти і хоч з огляду на ст. 18 Закону України «Про освіту» має статус державного навчального закладу, однак не відноситься до закладів загальнодержавного значення і не фінансується з державного бюджету. Крім того, надання спірного приміщення в оренду не пов’язане з його відчуженням.

Як визначено п.п.2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 року №305, навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, можуть надаватись послуги, а саме, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Статтею 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, заборонено здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не повязано з навчально-виховним процесом.

Навчально-виховний процес визначений у Положенні про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року за №563, як система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням.

Щодо посилання прокуратури на постанови Вищого господарського суду України у справах № 911/5455/14, № 911/1224/15, № 910/15368/14, № 906/213/14, в таких постановах мова йде про надання в оренду приміщень школи закладам, які надають послуги не пов’язані з навчально-виховним процесом.

В той же час, аналогічне питання щодо правомірності надання в оренду приміщення школи під автоклас, розглядалось у справі № 911/506/15, в якій постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015 року судові рішення були скасовані і справу направлено на новий розгляд та визначено, що вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

У зв’язку з чим, Вищий господарський суд України у наведеній постанові зауважив, що для повного і всебічного вирішення спору має значення дослідження та надання правової оцінки навчальним та виховним планам школи на предмет наявності зазначення в них про співпрацю з орендарем питань надання організаційно-технічної та методичної допомоги загальноосвітнім навчальним закладам з вивчення правил дорожнього руху, а також у сфері підготовки водіїв автотранспортних засобів з числа учнів цієї школи, зокрема, чи є відповідні послуги безкоштовними або ж надаються на певних пільгових засадах.

Відповідні обставини досліджені судом в ході розгляду справи № 911/2527/16.

Крім того, висновки відповідної постанови касаційної інстанції у справі № 911/506/15 також ґрунтувались на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 27.05.2015 року у справі №925/1800/13.

Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 27.05.2015 року у справі № 925/1800/13, Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення-вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2). Також, в наведених Державних санітарних правилах і нормах визначено вимоги щодо порядку влаштування в навчальних закладах медичних блоків.

У відповідній справі Верховний Суд України дійшов висновку про правомірність здачі в оренду Уманській міській стоматологічній поліклініці допоміжних приміщень у будівлі міської гімназії для розміщення стоматологічного кабінету з метою надання безоплатних медичних послуг учням і педагогічному складу навчального закладу.

При цьому, Верховний Суд України прийняв до уваги, що відповідний навчальний заклад утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, і хоч відповідні стоматологічні послуги не належать до освітніх послуг, однак приміщення використовується з метою медичного обслуговування учнів, що також пов’язано з навчально-виховним процесом.

При цьому, Верховний Суд України визначив необхідність диференційованого підходу до вирішення спорів відповідної категорії в залежності від фактичних обставин справи і визначив, що про непов’язаність з навчально-виховним процесом, свідчить діяльність для розміщення пункту ксерокопіювання; під склад; для розміщення громадської організації, що не здійснює освітню діяльність; для розміщення магазину.

У зв’зку з чим, враховуючи, що однією з основних підстав позовних вимог прокураторою визначено порушення п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, суд зазначає, що відповідні Санітарні норми і правила є підзаконним спеціальним нормативним актом, який поширює дію на організацію та функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, тому відповідна норма має кваліфікуватись в сукупності всіх норм, які регулюють відповідні відносини, зокрема, законів, які мають вищу юридичну силу.

При цьому, наведені Санітарні норми і правила жодним чином не визначають та не конкретизують навчально-виховний процес, про який йде в них мова, не пов’язують його з певними конкретно визначеними видами діяльності у сфері функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, не вимагають щоб такий навчально-виховний процес мав бути відображений в навчальних планах школи і його вид мав відповідати виду надання освітніх послуг школою.

Відповідну норму Санітарних норм і правил можна тлумачити як пов’язаність орендованої діяльності з навчально-виховним процесом певної визначеної школи, такі і пов’язаність будь-якої діяльності на території школи з навчально-виховним процесом в його загальному розумінні.

При цьому останнє тлумачення є більш об’єктивним, оскільки відображає сутність діяльності школи та закладів освіти, які в силу своєї специфіки не повинні допускати діяльності, що може негативно відобразитись на якості надання освітніх послуг. В той час, як перше тлумачення, якого дотримається прокуратура, є суперечливим, оскільки надання освітніх послуг, які передбачені планами школи, можливе лише самим закладом загальноосвітньої школи. При цьому, відсутні підстави для відображенн в навчальних планах школи послуг інших закладів, які надають освітні чи інші послуги в тому числі учням школи. Тому виникає ситуація, коли на одній території підрозумівається існування двох навчальних загальноосвітніх закладів, які все одно не можуть мати спільних освітніх планів, або один і той же заклад освіти має орендувати приміщення сам в себе, що є суперечливим.

Відповідно, норму п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, слід розуміти, як таку, що дозволяє орендовану діяльність, яка пов’язана з навчально-виховним процесом в його загально визначеному понятті.

У зв’язку з чим, необхідно виходити з поняття навчально-виховного процесу і чи відповідає спірна діяльність критеріям навчально-виховного процесу в загальному розумінні, зокрема, визначеному в Положенні про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року за №563.

Оскільки згідно з відповідним Положенням навчально-виховний процес включає систему організації також навчально-виробничої діяльності у вигляді навчальної практики, занять з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробничої практики, роботи у трудових об'єднаннях, науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, надання послуг з освітньої професійно-технічної підготовки водіїв підпадає під поняття навчально-виховного процесу.

Відповідно до п.2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 року №305, навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, можуть надаватись послуги, а саме, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Також, в ході розгляду спору судом встановлено, що не спростовано прокуратурою, що в оренду здавались окремі тимчасово вільні приміщення і площі, що не використовувались у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності школи, і з огляду на фактичні обставини діяльності автокласу, така діяльність не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, а навпаки, покращує.

Твердження прокуратури про порушення такої істотної умови договору оренди як забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, стосуються ймовірного неналежного виконання сторонами зобов'язань як підстави для розірвання договору оренди згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що з огляду на п.2.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини, висновки прокуратури, про порушення відповідачами принаданні в оренду приміщень школи під автоклас Закону України «Про освіту», пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, оскарження протоколу засідання комісії, який без затвердження його відповідним рішенням Ірпінської міської ради (яке прокуратурою не оскарджується) не є актом в розумінні ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки не породжує жодних правових наслідків, є неналежним способом захисту права.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним п. 7.16 протоколу засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна № 3/2014 від 22.09.2014 року та про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня № 17/1-2014 від безпідставні і задоволенню не підлягають. Оскільки вимога прокурора про зобов’язання звільнити та повернути орендоване приміщення є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди (застосування реституції у відповідності до ст. 216 ЦК України), дана вимога також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.12.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін