Справа №752/10908/15-ц

Провадження № 2/752/1745/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.11.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шумко А.В.

при секретарі Бродюк Л.С. Постернак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Комісії з питань захисту прав дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації - про встановлення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації - про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, -

в с т а н о в и в :

позивачка в червні 2015р. пред»явила в Голосіївському районному суді м.Києва позов до відповідача про встановлення місця проживання малолітньої дитини.

Зазначала, що з 07.09.2013р. перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу має неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З 16 жовтня 2014 року вона та відповідач проживають окремо, син ОСОБА_4, з віку 2,5 місяці та наразі проживає з нею. Всі обов'язки з приводу піклування за дитиною та її забезпечення виконує в повному обсязі, нею створені необхідні умови для проживання, виховання дитини та її повноцінного гармонійного розвитку. Вона працює, має самостійний дохід, під час її перебування на роботі доглядати за сином допомагає її мати - бабуся дитини - ОСОБА_5, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Дитині у віці 5 місяців дитячим неврологом встановлено діагноз: синдром ліквородинамічних порушень; виявлено порушення в роботі серця, у зв»язку з чим рекомендовано спокійний режим життя та повторне обстеження через рік. Відповідач не займається піклуванням та розвитком дитини, самоусувається від виконання батьківських обов'язків, в т.ч. щодо належного медичного забезпечення дитини, зловживає спиртними напоями, застосовував до неї фізичне насильство, робив спроби викрадення дитини.

Просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_6 з нею.

Відповідач ОСОБА_2 пред»явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

У зустрічному позові зазначив, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 07.08.2015 шлюб між ним та позивачкою було розірвано. Під час перебування в шлюбі позивачка постійно створювала конфлікті ситуації, провокувала сварки. Після народження дитини та переїзду до них матері позивачки - ОСОБА_5, він був вимушений піти з сім»ї проживати окремо. Син проживає з позивачкою та її матір»ю. З часу народження дитини між ним та позивачкою почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, а потім і у його відвідуванні, позивачка та її мати створюють штучні перешкоди у відвідуванні сина та спілкуванні з ним. Позивачка не відповідає на його телефонні дзвінки, не бере слухавку, не зважаючи на попередні домовленості не відчиняє двері, не допускаючи його зустрічей із сином, чим порушує його батьківські права.

Через неможливість вирішити з позивачкою питання спілкування його із сином він звернувся до служби у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації. Розпорядженням комісії від 27.05.2015р. було визначено порядок його зустрічей з сином. Проте вказане рішення позивача ігнорує та продовжує перешкоджати його спілкуванню із сином, зокрема, під час його зустрічей з дитиною під надуманими приводами припиняла його спілкування із сином.

Просив: зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6;

визначити способи його участі у вихованні сина та особисте спілкування з ним: до досягнення сином трьох років - кожної суботи з 11 год. до 15 год. в рекреаційних зонах та дитячих розважальних закладах без участі позивачки; після досягнення сином трьох років - на вихідні за місцем проживання ОСОБА_2 з 18 години напередодні першого вихідного дня (п'ятницю) до 16 годин наступного дня (суботи) без участі позивачки; після досягнення сином чотирьох років - влітку два тижні під час відпустки ОСОБА_2 в м.Києві або м.Запоріжжі за місцем мешкання дідуся та бабусі; після досягнення дитиною відповідного фізичного та психологічного розвитку необмежене спілкування з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження особисто засобами телефонного, і поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином. Зобов'язати позивачку за два дні до дня його зустрічі з сином, надати йому точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це мене особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

В судовому засіданні позивачка доводи первісної позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити. Зустрічний позов не визнала.

Пояснила, що вона разом із сином та своєю матір»ю проживає в орендованій нею квартирі АДРЕСА_1, де проживала з відповідачем до народження дитини. В березні 2016р. з метою отримання більшого доходу перейшла працювати в ПАТ «Сбербанк». Розпорядженням органу опіки та піклування в травні 2015р. був визначений графік зустрічей відповідача з сином. Відповідач не виконував зазначене рішення, порушував графік відвідувань, про що вона зазначала у графіку та повідомляла письмово органу опіки та піклування. Оскільки відповідач неодноразово порушував графік відвідувань, не з»являвся у визначений графіком час, а також уходив відразу після приїзду, вона письмово повідомила орган опіки та піклування що не буде допускати зустрічей відповідача із сином через порушення відповідачем графіку відвідувань. Також пояснила, що в дитини немає сталого режиму дня, тому були випадки, коли вона заперечувала проти спілкування відповідача із сином через сон дитини.

З урахуванням віку сина, його стану здоров»я, діагностуванням в нього розладів серцево-судинної системи та органів травлення, рекомендаціями лікарів щодо необхідності забезпечення дитині емоційного спокою, та дотримання дитиною дієти зважаючи на те, що син сприймає відповідача як сторонню людину, а не як батька, а відповідач не обізнаний із особливостями харчування сина, заперечила проти спілкування відповідача із сином в її відсутність. При визначенні часу зустрічей у вихідні дні вважала доцільним визначити їх зранку.

Відповідач в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Пояснив, що спору з позивачкою з приводу місця проживання сина не існує. Проти проживання сина із позивачкою він не заперечує, проте вважає неможливим визначення місця проживання сина з позивачкою без зазначення адреси місця проживання. Посилався на те, що любить сина, бажає з ним спілкуватися та брати участь в його вихованні. Проте позивачка чинить перешкоди в його зустрічах та спілкуванні із сином, не пускаючи його до дитини, або перериваючи їх спілкування та ігри. Тому він звертався до органу опіки та піклування Голосіївської РДА з приводу визначення його зустрічей із сином. Позивачка відповідне рішення органу опіки та піклування не виконує. Вона неодноразово не пускала його до сина, посилаючись на сон дитини, а в подальшому взагалі перестала допускати його зустрічі із сином, через що востаннє він спілкувався із сином наприкінці липня 2015р. Він в свою чергу, добросовісно виконував зазначене рішення органу опіки та піклування, а також завчасно повідомляв орган опіки письмово та позивачку надісланням смс-повідомлень про неможливість в конкретні дні відвідати сина, а двічі - через чергування та одноразово - внаслідок своєї хвороби.

Також пояснив, що алкогольними напоями не зловживає, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на інфекційні та дерматологічні захворювання, небезпечні для дитини не страждає.

Не заперечував проти визначення його зустрічей з сином у вихідні дні в будь-який час, з урахуванням інтересів дитини. Разом з тим вважав неможливим визначення зустрічей з сином за місцем проживання позивачки в її відсутності, як зазначив про це у висновку за зустрічним позовом орган опіки та піклування.

Також пояснив, що з урахуванням специфіки його роботи він може мати можливість в робочі дні тижня, відвідувати сина один раз на тиждень з 19-00 години до 20-00 години, зокрема, виводити його на прогулянку.

Не наполягав на своїх вимогах щодо його участі у вихованні та спілкуванні із сином шляхом визначення двох тижнів під час своєї відпустки в м.Києві або м.Запоріжжя за місцем проживання свої батьків, та також після досягнення дитиною відповідного фізичного та психологічного розвитку необмежене спілкування з сином ОСОБА_6 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Комісії з питань захисту прав дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації в судовому засіданні надала та підтримала письмові висновки щодо первісного та зустрічного позову, згідно яких орган опіки та піклування Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. разом з матір'ю - ОСОБА_1 Щодо зустрічного позову орган опіки та піклування, зважаючи на вікові особливості дитини та, виключно в інтересах дитини, вважає за доцільне визначити порядок зустрічей ОСОБА_2 з малолітнім сином у першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділю місяця з 16.30 год. до 19.30 год. за місцем проживання дитини або рекреаційних зонах, без присутності матері - ОСОБА_1, протягом першого місяця зустрічі проводити в присутності фахівців з соціальної роботи; а також кожен вівторок та четвер з 18.30 год. по 19.30 год. за місцем проживання дитини присутності матері або бабусі - ОСОБА_5

Також представник органу опіки та піклування пояснила, що розпорядженням органу опіки та піклування Голосіївської РДА №301 від 27.05.2015р.було визначено порядок зустрічей ОСОБА_2 з сином. Як позивачка, так і відповідач зверталися до органу опіки та піклування з приводу невиконання один одним зазначеного розпорядження. Також відповідач завчасно повідомляв про орган опіки про неможливість в конкретні дні відвідати сина у зв»язку з чергуванням, надав графік чергування, а також про неможливість відвідати сина через свою хворобу. Позивачка в липні 2015р. подала заяву в якій повідомила про те, що не буде допускати зустрічей відповідача із сином через порушення відповідачем графіку відвідувань. Таким чином сторонам досягти згоди із вказаного питання не вдалося. Також зазначила, що з огляду на характер сосунків між сторонами, виключно в інтересах сина сторін та з урахуванням його віку, орган опіки та піклування у висновку з приводу спору за зустрічним позовом зазначив про проведення зустрічей відповідача із сином у відсутність матері дитини, за участі свого представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Не підлягають доказуванню, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, участь в якій брали ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1, ч.3 ст.61 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач з 07.09.2013р. перебували в шлюбі.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 07.08.2015 шлюб сторін розірвано, рішення суду в частині розірвання шлюбу набрало законної сили 29.09.2015р.

Сторони та їх син зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2. Власного житла сторони та їх дитина у м.Києві не мають.

Станом на час народження сина ОСОБА_4, сторони проживали в орендованій ними квартирі АДРЕСА_1.

До досягнення сином сторін трьох місяців відповідач перейшов проживати в орендовану ним квартиру АДРЕСА_3.

Наразі син сторін продовжує проживає в орендованій позивачкою квартирі АДРЕСА_1,. разом зі своєю матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 та своєю бабусею ОСОБА_5, яка є матір»ю позивачки та яка перебуває у відпустці по догляду за сином сторін ОСОБА_7, до досягнення ним трьох років.

Зазначені обставини визнаються сторонами та відповідно до ст.60 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Згідно довідки від 10.04.2015р., позивачка працювала в Акціонерному товаристві «Дочірній банк Сбербанку Росії» з 08.10.2010р. на посаді головного юрисконсульта, у жовтні 2014р. заробітна плата їй не нараховувалася та не виплачувалася, за період з листопада 2014р. по березень 2015р. включно їй виплачено заробітну плату в загальному розмірі 54 406,40 грн. Вона позитивно характеризується за зазначеним місцем роботи, її особистими якостями зазначено: організованість, чесність і порядність, відповідальність, комунікабельність, ініціативність і самостійність. Наразі з березня 2016р. працює в ПАТ «Сбербанк», до якого перейшла з метою отримання більшого доходу. Зазначена обставина відповідачем в судовому засіданні не оспорена.

З наказу №2231ц від 12.09.2014р. вбачається, що відповідач працює прокурором відділу Генеральної прокуратури України. Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 07.08.2015р. в справі №752/3014/15-ц провадження №2/752/2731/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та коштів на утримання, встановлено, що середньомісячна заробітна плата відповідача складає 15 676 грн 85коп. За місцем роботи та проживання відповідач характеризується позитивно.

Органом опіки та піклування Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації були обстежені умови проживання малолітнього ОСОБА_7 та його батьків.

Так, згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, складеного головним спеціалістом Служби у справах дітей Голосіївської РДА у м.Киві 14.05.2015р., за вказаною адресою проживає позивачка із сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та бабусею дитини - ОСОБА_5. У вказаній квартирі мати дитини - ОСОБА_1 створила для малолітнього ОСОБА_3 сприятливі умови для проживання та розвитку, забезпечивши дитину всім необхідним наразі та на майбутнє

Згідно висновку №100-11195 від 03.09.2015р., малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., проживає разом з матір»ю - ОСОБА_1 в орендованій однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою працівником Служби у справах дітей Голосіївської РДА 14.05.2015р. проведено обстеження житлово-побутових умов проживання та з»ясовано, що умови для проживання, розвитку та виховання малолітнього сина створено належним чином, в квартирі є дитяче ліжко, манеж, дитячі іграшки та одяг відповідно до віку дитини. Наявна техніка для приготування дитячої їжі, а також створена ігрова зона.

У висновкуГолосіївської РДА №100-11195 від 03.09.2015р. також зазначено, що при обстеженні 22.04.2015 року працівником Служби у справах дітей житлово-побутових умов проживання за адресою проживання батька в двокімнатній квартирі АДРЕСА_3 з»ясовано, що умови для перебування створено належним чином. В квартирі охайно, прибрано, зроблений сучасний ремонт. Квартира обладнана всією необхідною технікою та облаштована меблями. Для дитини придбаний манеж, дитячі іграшки для розвитку, дитяче харчування та створена безпечна зона для ігор.

Враховуючи викладене, зважаючи на вікові особливості дитини, на принцип 6 Декларації прав дитини, яким передбачено, що малолітню дитину не слід, крім випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю, керуючись рекомендаціями Комісії з питань захисту прав дитини (протокол №16 від 02.09.2015р.), орган опіки та піклування, діючи виключно в інтересах дитини вважав за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. разом з матір'ю -ОСОБА_1.

Відповідно принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеї ООН від 20.11.1959р., дитина, коли це можливо, має зростати під піклуванням та відповідальністю своїх батьків, та, у всякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли наявні виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір»ю.

Згідно статті 3 Конвенції Про права дитини від 20.11.1989р. із змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Питання взаємовідносин між батьками та дитиною регулюються ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», нормами Сімейного кодексу України, зокрема статтями 141, 151, 153, 157-159, якими передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Мати та батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, із ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

При цьому відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. У випадках, коли дитина досягла зазначеного віку, її місце проживання визначається за спільною згодою батьків і самої дитини. Крім того, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК). Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч.2 ст.161 СК України).

Згідно ч.4, ч.5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Позивачка посилається на існування спору із відповідачем з приводу місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4. Відповідач заперечує наявність такого спору з позивачкою, з вимогою про визначення місця проживання дитини з ним в суд не звертався, разом з тим, у задоволенні первісного позову просить відмовити, посилаючись на незазначення позивачкою адреси, за якою вона просить визначити місце проживання дитини з нею. Про наявність спору між сторонами з приводу місця проживання дитини також зазначено у висновку Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації (органу опіки та піклування) №100-11195 від 03.09.2015р.

Таким чином, між сторонам існує спір з приводу визначення місця проживання дитини, який, з огляду на положення ст.15 ЦК України, ст.161 СК України, підлягає вирішенню судом.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Проте, при визначенні місця проживання дитини за СК України, поняття місця проживання має інший зміст, ніж ч.1 ст.29 ЦК України. За змістом ст.161 СК України, це не конкретна адреса і не конкретний населений пункт, а саме особа, з якою має проживати дитина.

Разом з тим, виходячи з наведених положень ст.19 СК України, суд , вирішуючи спори про визначення місця проживання дитини, враховує конкретні умови проживання дитини та її батьків, у конкретному житловому приміщенні, отже, визначаючи місце проживання дитини з одним із батьків, суд має зазначити його адресу.

При вирішенні спору між сторонами про місце проживання їх неповнолітнього сина суд виходить із рівності прав та обов'язків батька і матері, необхідності забезпечення інтересів дитини, враховує, відповідно до ст.19 СК України, письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання даного спору, який складено на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини та її батьків, їх характеристик, та приходить до висновку, що з урахуванням зазначених вище обставин, віку сина сторін, його проживання з тримісячного віку саме з матір»ю, шостого принципу Декларації прав дитини, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, місце проживання сина сторін ОСОБА_7 належить визначити з матір»ю - позивачкою ОСОБА_1, яка наразі проживає у АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Сторонами не досягнуто згоди також щодо участі батька дитини - відповідача ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_4.

Згідно ст.158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

У зв»язку із недосягненням сторонами згоди з приводу визначення способів участі відповідача у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаного питання, відповідач з цього питання звернувся до органу опіки та піклування Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації з.

Розпорядженням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації №301 від 27.05.2015р. за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 щодо визначення способів його участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено порядок зустрічей батька, ОСОБА_2, з малолітнім сином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. - у кожну субота та неділю з 12.00 год. до 14.00 год. за місцем проживання дитини та рекреаційних зонах, в присутності матері ОСОБА_1 або бабусі - ОСОБА_5, терміном на три місяці.

Як позивачка, так і відповідач зверталися із заявами до органу опіки та піклування з приводу невиконання один одним зазначеного Розпорядження від 27.05.2015р. Органом опіки та піклування сторонами надавалися пояснення, з ними проводилися роз»яснювальні бесіди.

Судом також встановлено, що відповідач завчасно повідомляв про орган опіки про неможливість в конкретні дні відвідати сина у зв»язку з чергуванням, надав графік чергування, а також про неможливість відвідати сина через свою хворобу.

Позивачка в заяві від 21.07.2015р. повідомила, що в разі повторного не виконання ОСОБА_2 вищевказаного розпорядження, вона, зокрема, буде вимушена не брати до уваги розпорядження органу опіки №301 від 27.05.2015р. та буде вважати за доцільне звернутися до суду для врегулювання питання зустрічей з дитиною.

03.08.2015. позивачка подала службі у справах дітей заяву, в якій повідомила про повторне невиконання 25.07.2015р. ОСОБА_2 зазначеного розпорядження №301.

Згідно пояснень сторін, позивачка 30.07.2015р. відмовила відповідачу у зустічах із сином з того часу Розпорядження органу опіки №301 від 27.05.2015р. не виконує, у зв»язку з чим відповідач з вказаного часу не відвідував сина ОСОБА_4 та не спілкувався з ним.

Органом опіки на звернення ОСОБА_2 від 31.07.2015р. щодо недотримання ОСОБА_1 графіку зустрічей з малолітнім сином роз»яснино справо батьків до суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Згідно ч.2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Позивачкою у відповідності зі ст.60 ЦПК України не доведено в судовому засіданні зловживання ним алкогольними напоями відповідачем ОСОБА_2

Згідно сертифікату про походження відповідачем профілактичного наркологічного та обов»язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів, ознак наркологічних захворювань та психіатричної патології в нього не виявлено.

Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією (органом опіки та піклування) надано висновок №100-3972 від 22.03.2016р., який підтриманий в судовому засіданні її представником з розв»язання спору щодо участі відповідача у вихованні сина.

У вказаному висновку, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях не заперечувала проти зустрічей батька з сином за місцем постійного проживання дитини, при обов'язковій присутності її, як матері дитини та бабусі - ОСОБА_5 та соціального працівника, в робочі дні (дні роботи соціальної служби) з часовим проміжком в одну годину два дні на протязі тижня: кожен вівторок з 18.30 год. по 19.30 год. та кожен четвер з 18.30 год. по 19.30 год.

Враховуючи викладене, керуючись рекомендаціями Комісії з питань захисту дитини (протокол №5 від 16.03.2016р.) орган опіки та піклування, зважаючи на вікові особливості дитини, виключно в інтересах дитини, вважає за доцільне визначити порядок зустрічей ОСОБА_2 з малолітнім сином, ОСОБА_3: у першу та третю суботу місяця, другу та четверту неділю місяця з 16.30 год. до 19.30.год. за місцем проживання дитини або рекреаційних зонах, без присутності матері ОСОБА_1 Протягом першого місяця зустрічі проводити в присутності фахівців соціальної роботи; кожен вівторок та четвер з 18.30 год. по 19.30 год. за місцем проживання дитини в присутності матері - ОСОБА_1

Позивачкою в судовому засіданні наданий висновок дитячого кардіолога від 05.04.2016р., згідно якого ОСОБА_3 встановлено діагноз: відкрите овальне вічко, атипічна хорда лівого шлуночка, НКО, судомний синдром (?), астено-невротичний синдром (?), рекомендовано, зокрема, калієва дієта. консультація невролога.

Згідно висновку дитячого невролога Клініки Медіком від 06.04.2016р., ОСОБА_3 встановлено діагноз: фебрильні судоми з астено-невротичним синдромом, порушення нічного сну; рекомендовано, зокрема, режим дня, емоційний покій, догляд матері.

При складенні висновку №100-3972 від 22.03.2016р. органом опіки та піклування не враховувалися зазначені висновки лікарів та надані ними рекомендації. Зазначене в судовому засіданні не перечувала представник органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.6 ст.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд, з огляду на зазначені документи щодо стану здоров»я сина сторін та наданих лікарями рекомендацій, та з огляду на вік дитини, яка наразі має 2 роки три місяці, те, що дитина понад рік не мала зустрічей та спілкування із відповідачем, вважає такими, що заслуговують на увагу заперечення позивачки проти висновку органу опіки та піклування №100-3972 від 22.03.2016р. в частині визначення наразі зустрічей відповідача із сином в її відсутності, враховуючи положення ч.2 ст.159 СК України, приходить до висновку, що присутність матері під час таких зустрічей викликана інтересами дитини. Крім того, зважаючи на стосунки сторін та їх відношення один до одного, суд вважає протягом першого місяця зустрічі батька з дитиною, проводити в т.ч. в присутності фахівця з соціальної роботи, оскільки така присутність викликана інтересами дитини.

Разом з тим, суд,зважуючи на інтереси дитини, вважає можливим визначити зустрічі відповідача з сіном у відсутності позивачки з певного віку - після досягнення дитиною трьох років.

З урахуванням наведеного вище, суд, відповідно до ч.2 ст.159 СК України, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову, та вважає зобов'язати позивачку не перешкоджати відповідачу брати участь у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_6; визначити способи участі відповідача у вихованні сина, визначивши спілкування його з дитиною: у першу та третю суботу місяця, з 10.00 години до 12.00 години та другу та четверту неділю місяця з 10.00 год. до 12.00 год. за місцем проживання дитини або рекреаційних зонах та кожну середу з 19.00 год. по 20.00. год за місцем проживання дитини або в рекреаційних зонах. При цьому, зустрічі відповідача з дитиною, до досягнення дитиною трирічного віку, проводити в присутності позивачки, після досягнення дитиною трирічного віку - у відсутності позивачки. Крім того, протягом першого місяця, проводити такі зустрічі в присутності фахівців з соціальної роботи.

В решті зустрічних позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, при цьому виходить з інтересів дитини, її віку, стану здоров»я, а також того, що вимоги за зустрічним позовом щодо встановлення необмеженого спілкування відповідача з сином особисто засобами телефонного, і поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином - після досягнення дитиною відповідного фізичного та психологічного розвитку та вимоги щодо зобов'язання позивачки за два дні до дня зустрічі відповідача з сином, надати йому точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це мене особисто на наступний день з дня настання таких обставин відповідачем не конкретизовані та не обґрунтовані відповідно до вимог ст.60 ЦПК України.

На підставі наведеного, принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеи ООН від 20.11.1959р., Конвенції Про права дитини від 20.11.1989р. із змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р., ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства» ст.ст. 19, 141, 151, 153, 157-161 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 61, 88, 212-215, 218, 294-296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Комісії з питань захисту прав дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації - про встановлення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження разом з матір»ю - ОСОБА_1, за місцем її проживання - АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м.Києві державної адміністрації - про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї- задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1не перешкоджати ОСОБА_2брати участь у вихованні та спілкуванні з сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Визначити способи участі ОСОБА_2у вихованні сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, встановивши його спілкування з сином: у першу та третю суботу місяця, з 10.00 години до 12.00 години та другу та четверту неділю місяця з 10.00 години до 12.00 години за місцем проживання дитини - ОСОБА_3, або рекреаційних зонах та кожну середу з 19.00 години по 20.00. годину за місцем проживання дитини - ОСОБА_3, або в рекреаційних зонах - до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку - в присутності ОСОБА_1, після досягнення ОСОБА_3 трирічного віку - у відсутності ОСОБА_1. Протягом першого місяця проводити такі зустрічі в присутності фахівців з соціальної роботи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.В. Шумко