АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 554/6445/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2592/16

у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року

. Полтава

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 4 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до інтернет-видання «Полтавщина», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення заподіяної моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 4 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 до інтернет-видання «Полтавщина», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення заподіяної моральної шкоди задоволено частково.

Визнано опубліковану на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» всесвітньої мережі Інтернету у розділі «Новини «за підписом журналіста видання ОСОБА_4 з участю ОСОБА_6 та ОСОБА_720.03.2014 р. під заголовком «Доньки затриманого юриста впевнені, що проти їхнього батька сфабрикували справу «в статті під назвою «Проти юриста Артема Павлова відкрите кримінальне провадження за 4 статтями» твердження такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, а саме :

- «справа проти їхнього батька (ОСОБА_8В.) повністю сфабрикована за проханням ОСОБА_3, голови атестаційної комісії юристів, члена спілки адвокатів України»,

- ОСОБА_3 систематично бив свою колишню дружину ОСОБА_2 «чужими руками»,

- «їхня сім"я та адвокати стали свідками того, як потерпілий ОСОБА_3 підійшов до процесуального керівника по даній справі ОСОБА_9 і дав вказівки, що їй робити».

Визнано опубліковану на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» всесвітньої мережі Інтернету 24.03.2014 р. у розділі «Новини» за підписом журналіста видання ОСОБА_4 з участю ОСОБА_2 під заголовком «Колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці «у статті «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка твердження такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, а саме :

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

- останні шість років у шлюбі бив її,

- у зв'язку з цим ОСОБА_2 подала до суду на розлучення,

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців, тягнув до того часу, доки ОСОБА_2 не отримав інвалідність,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають. Тягнули справу для того, щоб він зміг отримати інвалідність у шлюбі, щоб потім претендувати на аліменти,

- Ні в неї, ні в його доньок немає сумнівів у тому, що він зараз перебуває в СІЗО саме через те, що намагався допомогти колишній дружині ОСОБА_2 у суді, що справу проти нього сфабрикували,

- У мене немає сумніву у тому, що це справа рук ОСОБА_2, він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій.

Зобов’язати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» у розділі «Новини» в 10 денний строк з моменту набрання рішенням законної сили спростувати раніше розміщені відносно ОСОБА_3відомості, визнавши їх недостовірними, а саме :

- «справа проти їхнього батька (ОСОБА_8В.) повністю сфабрикована за проханням ОСОБА_3, голови атестаційної комісії юристів,члена спілки адвокатів України»,

- ОСОБА_3 систематично бив свою колишню дружину ОСОБА_2 «чужими руками»,

- «їхня сім’я та адвокати стали свідками того, як потерпілий ОСОБА_3 підійшов до процесуального керівника по даній справі ОСОБА_9 і дав вказівки, що їй робити»,

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

- останні шість років у шлюбі бив її,

- у зв'язку з цим ОСОБА_2 подала до суду на розлучення,

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців, тягнув до того часу, доки ОСОБА_2 не отримав інвалідність,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають. Тягнули справу для того, щоб він зміг отримати інвалідність у шлюбі, щоб потім претендувати на аліменти,

- Ні в неї, ні в його доньок немає сумнівів у тому, що він зараз перебуває в СІЗО саме через те, що намагався допомогти колишній дружині ОСОБА_2 у суді, що справу проти нього сфабрикували.

- У мене немає сумніву у тому, що це справа рук ОСОБА_2, він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди по 5 000 грн. з кожної та по 1000 грн. витрат на надання правової допомоги.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_4, інтернет -видання «Полтавщина» відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог до неї та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що суд прийшов до помилкового висновку щодо поширення нею негативної інформації про свого колишнього чоловіка, оскільки вона висловила журналісту видання «Полтавщина» ОСОБА_4 лише свою суб’єктивну думку, про те остання допустила вільне викладення інформації, яку фактично творчо переробила та опублікувала в своїй статті.

Також з рішенням суду не погодилась ОСОБА_6, яка в своїй апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та постановлення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування фактичних обставин справи, помилковість оцінки наданих доказів, що призвело, на її думку, до невірного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг приходить до наступних висновків.

Згідно п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як встановлено судом, 18.03.2014 року журналістом ОСОБА_4 на сторінці інтернет-видання «Полтавщина» у розділі «Новини», з посиланням на матеріали із офіційного сайту прокуратури Полтавської області, під заголовком «У Полтаві юрист оголосив себе політв'язнем», була розміщена стаття «Прокуратура Полтавської області з'ясувала, що юрист із групою молодиків вчиняли розбійні напади».

20.03.2014 року на сторінках вищевказаного інтернет-видання під заголовком «Доньки затриманого юриста впевненні, що проти їхнього батька сфабрикували справу», розміщена стаття за підписом ОСОБА_4 під назвою «Проти юриста Артема Павлова відкрите кримінальне провадження за 4 статтями».

В подальшому, 24.03.2014 року на сторінці інтернет-видання «Полтавщина» в розділі «Новини» під заголовком «Колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці» розміщена стаття журналіста ОСОБА_4 «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка».

Не погоджуючись з деякими твердженнями, які були викладені в вищевказаних публікаціях на сторінці інтернет-видання «Полтавщина», ОСОБА_3 звернувся до суду вважаючи, що останні є недостовірними, спрямовані на зниження престижу його ділової репутації та підриву довіри до його професійної діяльності, порочать його честь та гідність. У зв’язку з чим просив визнати такими, що не відповідають дійсності наступні твердження:

- Доньки затриманого юриста впевнені, що проти їхнього батька сфабриковано справу,- справа проти їхнього батька (ОСОБА_8В.) повністю сфабрикована за проханням ОСОБА_3, голови атестаційної комісії юристів,члена спілки адвокатів України»,

- ОСОБА_3 систематично бив свою колишню дружину ОСОБА_2 «чужими руками»,

- стягнув із доньки аліменти на його утримання після повноліття,

- оскільки отримав довідку про те,що він безробітній,

- їхня сім’я та адвокати стали свідками того, як потерпілий ОСОБА_3 підійшов до процесуального керівника по даній справі ОСОБА_9 і дав вказівки, що їй робити,

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

- останні шість років у шлюбі бив її,

- у зв'язку з цим ОСОБА_2 подала до суду на розлучення,

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців,тягнув до того часу,доки ОСОБА_2 не отримав інвалідність,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають. Тягнули справу для того, щоб він зміг отримати інвалідність у шлюбі, щоб потім претендувати на аліменти,

- ОСОБА_2 стверджував, що у нього єдиний вид прибутку, це його пенсія, хоча він адвокат,

- Ні в неї, ні в його доньок немає сумнівів у тому, що він зараз перебуває в СІЗО саме через те, що намагався допомогти колишній дружині ОСОБА_2 у суді, що справу проти нього сфабрикували,

- У мене немає сумніву у тому, що це справа рук ОСОБА_2, він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій.

Крім того просив зобов’язати відповідачів спростувати вищевикладене на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» та стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 1000000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що відомості, викладені у вищенаведених публікаціях не відповідають дійсності , носять характер тверджень, за своїм змістом не є оціночними судженнями, а розміщення їх у всесвітній мережі «Інтернет» спрямовано на зниження престижу та довіри до діяльності позивача.

Такий висновок судом зроблено відносно наступних висловів :

- «справа проти їхнього батька (ОСОБА_8В.) повністю сфабрикована за проханням ОСОБА_3, голови атестаційної комісії юристів, члена спілки адвокатів України»,

- ОСОБА_3 систематично бив свою колишню дружину ОСОБА_2 «чужими руками»,

- «їхня сім"я та адвокати стали свідками того, як потерпілий ОСОБА_3 підійшов до процесуального керівника по даній справі ОСОБА_9 і дав вказівки, що їй робити».

Визнано опубліковану на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» всесвітньої мережі Інтернету 24.03.2014 р. у розділі «Новини» за підписом журналіста видання ОСОБА_4 з участю ОСОБА_2 під заголовком «Колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці «у статті «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка твердження такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, а саме :

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

- останні шість років у шлюбі бив її,

- у зв'язку з цим ОСОБА_2 подала до суду на розлучення,

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців, тягнув до того часу, доки ОСОБА_2 не отримав інвалідність,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають. Тягнули справу для того, щоб він зміг отримати інвалідність у шлюбі, щоб потім претендувати на аліменти,

- Ні в неї, ні в його доньок немає сумнівів у тому, що він зараз перебуває в СІЗО саме через те, що намагався допомогти колишній дружині ОСОБА_2 у суді, що справу проти нього сфабрикували,

- У мене немає сумніву у тому, що це справа рук ОСОБА_2, він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, статтею 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Одночасно, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Аналогічні положення закріплені в главі 20 Цивільного Кодексу України.

Зокрема статтею 277 ЦК України передбачено, право фізичної особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, на відповідь та на спростування цієї інформації.

При цьому, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (принцип презумпції добропорядності).

За змістом наведених норм , недостовірною інформацією вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як роз’яснено в Постанові Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, в опублікованій інформації під заголовком «Доньки затриманого юриста впевненні, що проти їхнього батька сфабрикували справу», розміщена стаття за підписом ОСОБА_4 під назвою «Проти юриста Артема Павлова відкрите кримінальне провадження за 4 статтями», яка частково носить характер інтерв’ю, відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( на даний час ОСОБА_6) розповіли про те, що, на їх думку, «справа проти їхнього батька (ОСОБА_8В.) повністю сфабрикована за проханням ОСОБА_3, голови атестаційної комісії юристів, члена спілки адвокатів України», «ОСОБА_3 систематично бив свою колишню дружину ОСОБА_2 «чужими руками», «їхня сім’я та адвокати стали свідками того, як потерпілий ОСОБА_3 підійшов до процесуального керівника по даній справі ОСОБА_9 і дав вказівки, що їй робити».

Зазначені вирази носять стверджувальний характер, стосуються фактичних подій та конкретних осіб, в ході судового засідання відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не було доведено те, що поширена негативна інформація є дійсною, а відтак діє принцип презумпції добропорядності.

Вірно встановивши в цій частині позовних вимог обставини справи, та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для судового захисту у обраний позивачем ОСОБА_3 спосіб.

Між тим, колегія суддів не повністю погоджується з висновком місцевого суду в частині позовних вимог , пред’явлених до відповідача ОСОБА_2

Так, зобов’язуючи останню спростувати поширені нею недостовірні відомості у виразах:

- «колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці»

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

суд першої інстанції не звернув увагу на те, що зазначений вираз «Колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці» є назвою самої публікації, якій передує фотографія ОСОБА_2, після чого йде власне назва самої статті «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка». До оформлення у такий спосіб даної сторінки скриншота Інтернет видання «Полтавщина» ОСОБА_2 жодного відношення не має, позаяк назву статті та спосіб, у який оформлювати ту чи іншу отриману від інтерв’юєра інформацію, обирає журналіст, в даному випадку ОСОБА_4

При цьому, звертає на себе увагу те, що сама стаття журналіста ОСОБА_4 під назвою «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка» частково заснована на інтерв’ю, а частково інформація автором статті подана від імені третьої особи.

За таких обставин вислів «колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці» та «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка» поширений не відповідачем ОСОБА_2, а вжитий самим автором статті – журналістом ОСОБА_4 з метою привернути громадський інтерес, що відповідає принципам журналістської свободи та положенням статті 10 Європейської Конвенції з прав людини.

Враховуючи, що недостовірною інформацією вважається інформація, яка не відповідає дійсності, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що повідомлення відповідачем ОСОБА_2 обставин щодо строків розгляду апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі за її позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу близько трьох місяців дійсно мало місце, а відтак інформація в цій частині не може визнаватись негативною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Одночасно, відповідає дійсності і твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що 02.03.2013 року ОСОБА_3 отримав інвалідність другої групи, а 05.03.2013 року суд апеляційної інстанції постановив рішення про розірвання їхнього шлюбу.

Крім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що вислову «він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій» суд першої інстанції також дав невірну правову оцінку, оскільки останній не містить фактичних даних, а є висловлюванням з використанням мовних засобів – алегорії та порівняння, а відтак не може бути визнаний недостовірною інформацією та спростований.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної правової оцінки та помилково визнав їх недостовірною інформацією, поширеною колишньою дружиною позивача в ході свого інтерв’ю з журналістом ОСОБА_4, у зв’язку з чим безпідставно зобов’язав ОСОБА_2 спростувати зазначені твердження.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з розміром моральної шкоди, підстави для відшкодування якої передбачені ст.280 ЦК України.

Так, судом першої інстанції взято до уваги те, що позивач є адвокатом, має широке коло спілкування, внаслідок поширення відповідачами негативної інформації, був змушений постійно виправдовуватись перед знайомими та колегами, в нього погіршився стан здоров’я, загострились хронічні хвороби та виникло почуття незаслуженої образи. На підставі чого суд визначив розмір моральної шкоди в 5000 грн. з кожного з відповідачів, які своїми спільними діями спричини позивачу моральні страждання.

Колегія суддів, приходить до висновку про наявність підстав для зменшення вказаного розміру моральної шкоди до 1000 грн. з кожного відповідача, що відповідатиме принципам співмірності, справедливості та виваженості та одночасно з реалізованим позивачем засобом захисту честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування негативної інформації - становить достатню сатисфакцію.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду першої інстанції та не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки в ході судового розгляду остання не довела відповідність дійсності своїх тверджень про те, що її колишній чоловік протягом останніх шести років у шлюбі її бив, що стало підставою для подання заяви про розірвання шлюбу, оскільки в самій позовній заяві про розлучення ОСОБА_2 не зазначає таких обставин, позаяк останні не були встановлені і судовим рішенням.

Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6, доводи якої не спростовують висновки суду першої інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_6

Так, апелянт заперечує поширення негативної інформації щодо позивача шляхом повідомлення її журналістам Інтернет-видання «Полтавщина», яке не є засобом масової інформації, являється громадською ініціативою вільних творчих людей. Сам по собі роздрукований та приєднаний позивачем до матеріалів справи скриншот зі сторінки веб-сайту Інтернет-видання «Потавщина» з статтею, в якій наводяться її вислови, не є належним доказом такого поширення.

Колегією суддів відхиляються зазначені заперечення, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено як сам факт поширення інформації відповідачами ОСОБА_7 ОСОБА_6 , так і її невідповідність дійсності.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.2,3 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 4 серпня 2016 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення вказівку про те, що твердження:

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

опубліковане на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» всесвітньої мережі Інтернету 24.03.2014 р. у розділі «Новини» за підписом журналіста видання ОСОБА_4 з участю ОСОБА_2 під заголовком «Колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці «у статті «ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка», поширила ОСОБА_2.

Виключити з резолютивної частини рішення посилання на те, що інформація:

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають,

- він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій,

є такою, що не відповідає дійсності та порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3.

У зв’язку з чим виключити вказівку про покладення на ОСОБА_2 зобов’язання спростувати на сторінках інтернет-видання «Полтавщина» у розділі «Новини» інформацію про те:

- колишня дружина голови атестаційної комісії юристів отримує погрози та побої на вулиці,

- ОСОБА_2 впевнена, що це справа рук її чоловіка,

- апеляційний суд розглядав справу близько трьох місяців,

- 2 березня 2013 року він отримує інвалідність другої групи, а 5 березня нас розлучають,

- він як жонглер смикає за ниточки, а маріонетки танцюють під його сценарій.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3завданої моральної шкоди з 5 000 грн. до 1000 грн. з кожної.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1