Справа № 736/781/16-ц Провадження № 22-ц/795/1776/2016

Головуючий у I інстанції – Чурупченко М. І. Доповідач - Губар В. С.

Категорія – цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року

м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді – Губар В.С.,

суддів – Позігуна М.І., Харечко Л.К.

при секретарі - Халимон Т.Ю.,

за участю: представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Слов’янські шпалери – КФТП» до ОСОБА_1, третя особа – первинна ветеранська організація Публічного акціонерного товариства «Слов’янські шпалери – КФТП», про повернення виплачених грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути зі ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 500 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Корюківського районного суду від 14.04.2016 року ОСОБА_1 поновлена на посаді лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту та лабораторних випробувань ПАТ "Слов’янські шпалери - КФТП" з 09 лютого 2016 року.

Проте, у лютому 2016 року ОСОБА_1 як непрацюючий пенсіонер фабрики стала на облік у Первинній ветеранській організації ПАТ "Слов’янські шпалери - КФТП", у зв’язку з чим отримала одноразову нецільову допомогу до свята 8 березня у розмірі 500 грн. 00 коп.

На думку позивача, оскільки відповідач на роботі поновлена, отримувати зазначені кошти до свята 8 березня як непрацюючий пенсіонер вона не мала права, а тому зобов’язана ці кошти повернути позивачеві.

Як вказує позивач, після поновлення відповідача на роботі, ОСОБА_1 20.04.2016 року був направлений лист з вимогою повернути до 25 квітня 2016 року на адресу ПАТ "Слов’янські шпалери - КФТП" 500 грн. 00 коп., які вона отримала як непрацюючий пенсіонер до нагоди святкування 8 березня. Але зазначені кошти ОСОБА_1 не повернула та на вимоги не реагує, тому позивач змушений звернутись до суду про стягнення з неї коштів згідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава для отримання цих коштів позивачем відпала.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» грошові кошти в розмірі 500 грн. у повернення виплачених до 8 березня грошових коштів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» та стягнути витрати на правову допомогу відповідно до наданих квитанцій в суді першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та необгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що після незаконного звільнення з роботи апелянт стала на облік у Первинній ветеранській організації ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП», у звязку з чим їй, як непрацюючому пенсіонерові, було виплачено 500 грн. допомоги до свята 8 Березня.

ОСОБА_1 вважає, що вона на законних підставах перебувала на обліку в Первинній ветеранській організації ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» як колишній працівник товариства і на законних підставах отримала допомогу.

Апелянт не погоджується з посиланням суду першої інстанції на положення ст. 1212 ЦК України як підставу для задоволення позовних вимог ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП», оскільки відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України така допомога не підлягає поверненню, враховуючи, що допомога була виплачена добровільно, за відсутності рахункової помилки та за відсутності недобросовісності з її боку.

ОСОБА_1 просить вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу на підставі ст. 88 ЦПК України.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» з 03 січня 1986 року по 08 лютого 2016 року.

Наказом № 21 від 08 лютого 2016 року ОСОБА_1 звільнена з роботи з посади лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту та лабораторних випробувань ПАТ "Слов’янські шпалери - КФТП" у зв’язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки відповідача.

Зазначені обставини в апеляційному суді учасники судового розгляду не спростовували і не заперечували.

Як встановлено апеляційним судом, після звільнення з роботи, вже після припинення трудових правовідносин з позивачем, ОСОБА_1, як непрацюючий пенсіонер та на підставі Положення про первинну ветеранську організацію ПАТ «Слов’янські шпалери -КФТП» стала на облік у первинній ветеранській організації товариства у лютому 2016 року.

Згідно п. 6.1.1, п. 6.1.2 Положення про Первинну ветеранську організацію Публічного акціонерного товариства "Слов’янські шпалери - КФТП" членами ради ветеранів Товариства можуть бути працівники, які пропрацювали в товаристві не менше 15 років безперервного стажу і пішли на пенсію з підприємства, прийом в члени Ради ветеранів здійснюється на підставі письмової або усної заяви пенсіонера з наданням трудової книжки, посвідчення ветерана праці або посвідчення інваліда.

Пунктом 5.2.12. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» передбачено виплату колишнім працівникам товариства, які знаходяться на заслуженому відпочинку, матеріальної допомоги на честь свят – Нового року та Різдва, Міжнародного дня прав жінок і миру (жінкам), Великодня, Дня підприємства.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Корюківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України з 02 липня 2015 року як одержувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що документально підтверджується наявною у справі довідкою № 108 від 11.10.2016 року.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі пункту 5.2.12. Колективного договору ПАТ «Слов’янські шпалери -КФТП» та за наказом по підприємству від 24 лютого 2016 року № 29 видано нецільову благодійну одноразову матеріальну допомогу в розмірі 621,12 грн. (500 грн. на руки) жінкам – пенсіонерам товариства, які знаходяться на заслуженому відпочинку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виплачено 500 грн. 00 коп., як пенсіонеру, який знаходиться на заслуженому відпочинку, до свята 8 Березня, що підтверджується відомістю № 59 від 02.03.2016 року.

Зазначені обставини в апеляційному суді учасники судового розгляду не спростовували і не заперечували.

Перевіряючи доводи скарги, судом встановлено, що ОСОБА_1 05 березня 2016 року звернулась до суду з позовом до ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» про визнання незаконним і скасування наказу № 21 від 08 лютого 2016 року про звільнення її з роботи та поновлення її на посаді лаборанта хіманалізу відділу менеджменту та лабораторних випробувань ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП», а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Корюківського районного суду від 14.04.2016 року, яке набрало законної сили, наказ відповідача № 21 від 08 лютого 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи визнано незаконним і ОСОБА_1 поновлена на посаді лаборанта 4 розряду хімічного аналізу відділу менеджменту та лабораторних випробувань ПАТ "Слов’янські шпалери - КФТП" та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 лютого 2016 р. по 14 квітня 2016 р.

З 18 квітня 2016 року згідно поданої заяви ОСОБА_1 знята з обліку у ветеранській організації ПАТ «Слов’янські шпалери - КФТП» у зв»язку з поновленням на роботі.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 09.02.2016 року поновлена на роботі, знята з обліку у ветеранській організації, термін перебування на обліку їй не зарахований як пенсіонеру, який знаходиться на заслуженому відпочинку, а відтак відповідач не набула статусу працівника товариства, який знаходяться на заслуженому відпочинку. Оскільки відповідач не була пенсіонером, який знаходиться на заслуженому відпочинку, тому виплачені 500 грн. набуті недобросовісно.

Проте, зазначений висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим по справі обставинам, з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правовою підставою заявлених позивачем позовних вимог є стаття 1212 ЦК України, відповідно до положень якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту цієї норми матеріального права вбачається, що зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Також відповідно до змісту ст.1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших спеціальних способів захисту. Зокрема , у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої ст.1212 ЦК України, у тому числі й що до зобов'язання повернути майно потерпілому.

Саме такого правового висновку щодо застосування ст.1212 ЦК України дійшов Верховний Суд України у постанові від 02 жовтня 2013 року (справа №6-88цс13) та у постанові від 24 вересня 2014 року (справа №6-122цс14) та згідно ст.360-7 ЦПК України підлягає обов'язковому врахуванню судами нижчих рівнів під час розгляду цивільних справ аналогічної категорії.

Як встановлено у судовому засіданні - допомога до свята 8 Березня у розмірі 500 грн. була виплачена позивачем відповідачеві добровільно на підставі п. 5.2.12 Колективного договору у той проміжок часу, коли трудові правовідносини між сторонами були припинені і ОСОБА_1 набула визначений колективним договором статус колишнього працівника товариства, який знаходиться на заслуженому відпочинку.

У відповідності зі ст. 10 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 13 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що відповідач набув спірні грошові кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить чинному законодавству України, у тому числі на підставі Колективного договору, яким не передбачено повернення роботодавцю виплаченої допомоги у зв'язку зі звільненням за скороченням штату у разі, якщо таке звільнення визнано судом незаконним та такого працівника поновлено на роботу у раніше займані посаді.

Крім того, апеляційний суд враховує, що стаття 1215 Цивільного кодексу України, на яку посилається апелянт на обґрунтування своєї позиції, встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Доводи роботодавця про те, що недобросовісність ОСОБА_1 підтверджується її зверненням 05.03.2016 р. до суду з позовом про поновлення на роботі, апеляційний до уваги не приймає як такі, що суперечать ст. 55 Конституції України та завдають шкоди суті права на доступ до правосуддя в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз сукупності наведених обставин та вимог закону приводить апеляційний суд до переконання, що виплата позивачем допомоги до свята 8 Березня колишнім працівникам, які знаходяться на заслуженому відпочинку, відповідачеві була проведена добровільно, на законних підставах, за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку відповідача. Відтак, передбачені ст.1212 ЦК України підстави для примусового стягнення з зі ОСОБА_1 виплачених їй до свята 8 березня 500 гривень - відсутні.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції вказаних вимог закону не враховано та залишено поза увагою факт не надання позивачем доказів про вчинення відповідачем зловживань (недобросовісності), що призвели б до безпідставної виплати суми грошової допомоги, або рахункової помилки з боку особи, яка провела виплату.

Також апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 стала на облік як непрацюючий пенсіонер до Первинної ветеранської організації ПАТ «Слов»янські шпалери – КФТП» в лютому 2016 року, а з позовом про поновлення її на роботі вона звернулась до суду в березні 2016 року, тому твердження позивача про те, що вона не мала права на отримання допомоги з нагоди свята 8 Березня є необґрунтованими.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з мотивів його необґрунтованості та безпідставності, а також зважаючи на недотримання справедливого балансу між інтересами роботодавця та інтересами ОСОБА_1, яка працювала на підприємстві упродовж тридцяти років - з 03.01.1986 року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з позивача на користь апелянта ОСОБА_1 підлягають стягненню 1515 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що 18 липня 2016 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладений договір про надання юридичних послуг у суді першої інстанції та 06 вересня 2016 року укладено договір про надання юридичних послуг у суді апеляційної інстанції

Надання правової допомоги здійснювалось адвокатом у межах, визначених договором, обсяг виконаних робіт та вартість виконаних робіт по наданню правових послуг розрахована відповідно до обсягу виконаних робіт з яким погоджується апеляційний суд.

Оригіналами квитанцій від 21 липня 2016 року та від 26 вересня 2016 року підтверджено факт та розмір гонорару, сплаченого адвокату за участь у суді першої інстанції в сумі 1000 грн. та в суді апеляційної інстанції - в сумі 1000 грн.

З актів виконаних робіт від 11 серпня 2016 року та від 14 листопада 2016 року вбачається, що правова допомога полягала в ознайомленні з матеріалами справи в суді першої інстанції (1 година), складанні заперечень на позовну заяву(1 год. 30 хв.), участі в судових засіданнях суду першої інстанції (5 годин), а також в наданні консультації по винесеному рішенню судом першої інстанції (1 год. 05 хв.), складанні апеляційної скарги на рішення суду (2 год. 25 хв.), ознайомленні клієнта з апеляційною скаргою( 45 хв.), участі в судових засіданнях апеляційного суду та поїздках до апеляційного суду з м. Корюківка (10 год. 30 хв.).

Враховуючи положення ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір витрат на правову допомогу становить 580 грн. (1450 грн. х 50%) за одну годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Відтак, оскільки сума сплачена відповідачем адвокату за надання правової допомоги не перевищує граничний, визначений Законом України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП» на користь ОСОБА_1 2000 грн. у відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Слов’янські шпалери-КФТП» до ОСОБА_1 про повернення виплачених грошових коштів – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Слов’янські шпалери-КФТП» на користь ОСОБА_1 1515 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: