-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
ПОСТАНОВА
"13" червня 2006 р. Справа № 6/150
13 червня 2006р., 10 годин 00 хв., м. Чернігів справа №6/150
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Сороці Я.Є.,
за участю представників
позивача: Маценко В.П., довіреність №01-15/484 від 18.05.2006р.
відповідача: Кириченко М.Д., довіреність №4553 від 28.07.2005р.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Державної інспекції з контролю за цінами в
Чернігівській області, м. Чернігів, вул. Щорса, 12
до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в
особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Чернігів, пр. Миру, 28
про стягнення 47304,42 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області заявлено адміністративний позов до ВАТ „Укртелеком” Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штраф у двократному розмірі від суми необґрунтовано одержаної виручки 47304,42 грн.
Відповідач у поясненнях на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в сумі 47304,42 грн. не визнає та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на наступне.
Відповідач не вбачає порушення ним дисципліни цін, оскільки, на його думку, підприємства зв’язку мають право знижувати встановлений розмір тарифів в межах, встановлених п.2 Загальних положень Граничних тарифів, не більше як на 20%, але не менше за експлуатаційні витрати, які становлять 2,85 грн. на місяць. Чернігівська філія ВАТ „Укртелеком” за 2005 рік при наданні послуг проводного мовлення понесла збитків на загальну суму 6,8 млн. грн. Оскільки розмір тарифів, які застосовував відповідач не перевищує розмір тарифів, встановлений Граничними тарифами, на даний вид послуг для даної категорії споживачів, та застосування до нього економічних санкцій є необґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази та з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
10 березня 2006р. позивачем була проведена перевірка правильності формування і застосування цін (тарифів) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2006р.
За результатами перевірки складено акт від 10.03.2006р. №004476, який підписаний посадовими особами позивача, директором та заступниками директора підприємства.
Під час перевірки встановлено, що відповідачем у період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р. загальна сума необґрунтовано нарахованої та одержаної виручки Чернігівської філією ВАТ „Укртелеком” склала 43301,77 грн., в тому числі за 2004 рік –22457,30 грн., за 2005 рік –20844,47 грн..
На підставі акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області прийнято рішення від 27.03.2006р. №6 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким визначено у відповідача вилучити 15768,14 грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнути штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 31536,28 грн.
Рішення про стягнення штрафів приймаються судом за позовами органів, які за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону.
Статтею 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-ХІІ, визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 (далі –Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі –Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи –державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення держаної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.
Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій відповідачем не оскаржене у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що Відповідач добровільно рішення не виконав, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.
Доказів скасування рішення в порядку адміністративного оскарження або судовому порядку на момент розгляду справи сторонами надано не було.
У відповідності з п. 15 ст. 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями органів виконавчої влади належать до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки рішення №6 від 27.03.2006р. про застосування економічних санкцій на день розгляду справи є чинним і ніким не скасовано.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання нечинним вищевказаного рішення. В разі визнання рішення нечинним, відповідач має право звернутися з заявою про перегляд постанови про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу за нововиявленими обставинами.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 47304,42 грн.
Керуючись ст. ст. 94,158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Чернігів, пр. Миру, 28, р/р 26007177 в АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 01189425) в доход Державного бюджету України (отримувач: Держбюджет м. Чернігова, р/р 31111106600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 47304,42 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ж.В.Блохіна
скопійовано
-
скопійовано
-
