КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 823/1330/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 145 о/с від 05 вересня 2016 року, яким внесено зміни в пункт наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 112 о/с від 15 липня 2016 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 в 1990-1992 роках навчалася в Сімферопольському юридичному технікумі за спеціальністю «правознавство» та отримала дипломом серії НОМЕР_1 від 29.06.1992 за кваліфікацією «юрист».

З 23 грудня 1993 року до 15 липня 2016 року позивач проходила службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, у подальшому реорганізованих у Національну поліцію України.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 15.07.2016 № 112 о/с підполковника поліції ОСОБА_3 - оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції. Вислуга років на день звільнення складала: календарна - 23 роки, 05 місяців, 21 день; пільгова - 25 років, 01 місяць, 12 днів; стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 22 роки; 06 місяців; 22 дні.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 05.09.2016 № 145 о/с внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 112 о/с від 15.07.2016, в частину вислуги років підполковника поліції ОСОБА_3 - оперуповноваженого кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а саме, надалі зазначено вважати вислугою років позивача: календарна - 22 роки, 06 місяців, 22 дні; пільгова - 25 років, 02 місяці, 13 днів; стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 22 роки; 06 місяців; 22 дні.

Як установлено судом, підставою для прийняття наказу від 05.09.2016 № 145 о/с слугував висновок про те, що навчання позивача в 1990-1992 роках у Сімферопольському юридичному технікумі не можна зараховувати до вислуги років.

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність висновку відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до вислуги років часу навчання позивача у вказаному навчальному закладі та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 1 розділу I Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством (пункт 20 Положення № 114).

Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 17 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічний порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлено і в пункті 2 Порядку № 393.

Щодо зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, часу їхнього навчання відповідно до статті 17 цього Закону, Верховний Суд України у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-411а14) з цього приводу зазначив, що «у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник «також» у сполученні з «а» вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у статті 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

На підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію військовослужбовця, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді цієї справи дійшла висновку про те, що до вислуги років особам, звільненим з військової служби, при призначенні пенсій на умовах Закону № 2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.

Як наголошувалось вище, ОСОБА_3 у 1992 році закінчила навчання в Сімферопольському юридичному технікумі та отримала дипломом серії НОМЕР_1 від 29.06.1992 за спеціальністю «правознавство», кваліфікація «юрист».

Відповідно до послужного списку позивач розпочала проходження служби в органах внутрішніх справ з 23.12.1993р. на посаді в.о. дізнавача відділення дізнання Соснівського РВВС м.Черкаси на підставі наказу №475 о/с від 22.12.1993.

Відповідно до наказу МВС №144 о/с від 02.06.1994р. отримала військове або спеціальне звання молодший лейтенант.

Тобто до призначення на посаду в органах внутрішніх справ позивач завершила навчання у навчальному закладі, відповідно за період навчання, який передував службі в органах внутрішніх справ, офіцерського звання їй не присвоювалось.

Враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам по собі факт того, що позивач до вступу на службу в органи внутрішніх справ навчалася у юридичному технікумі, не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років (як календарної, так і пільгової).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, вважаючи, що за цей період їй не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, а, відтак, немає підстав для зарахування часу такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 19.10.2016 року у справі К/800/12312/16.

Водночас, судом не приймаються посилання на листи Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України з роз»ясненнями цього питання, оскільки, вони не є нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи що, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення про залишення позовних вимог без задоволення.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказу - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.