Справа № 635/5130/13-ц

Провадження № 4-с/635/24/2016

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання – Письменної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 Віталієвича та на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 та на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3, в якій просив визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2, що вчинені у виконавчих провадженнях №45114770 та №45114629 та визнати незаконною бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути з відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської на його користь судові витрати у розмірі 6063,20 грн.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 23 лютого 2016 року його представник на прийомі у відділі державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області довідався про незаконні дії державних виконавців вказаного відділу.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області знаходились наступні виконавчі провадження: ВП №45114770 з примусового виконання виконавчого листа Харківського районного суду Харківської області у справі №635/5130/13-ц від 20 вересня 2014 року про стягнення на користь КПТМ суми боргу у розмірі 444,41 грн. та ВП №45114629 з примусового виконання виконавчого листа Харківського районного суду Харківської області у справі №635/5130/13-ц від 20 вересня 2014 року про стягнення на користь КПТМ судові витрати з судового збору в розмірі 229,40 грн.

В рамках вказаних проваджень державними виконавцями вчиненні дії з грубим порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження».

В матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 з’явився на прийом до державного виконавця, де вперше довідався про факт існування відкритих відносно нього виконавчих проваджень. Крім того, він отримав реквізити для сплати суми боргу із розрахунком такої суми (включно із сумою виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій).

Після чого, ОСОБА_1 сплатив вищевказані суми за наданими йому реквізитами.

31 січня 2016 року автомобіль ГАЗ 3307, державний номерний знак НОМЕР_1 на якому рухався ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції на виконання постанов про оголошення у розшук майна боржника, що були винесені державними виконавцями ВДВС Харківського РУЮ Харківської області.

Виконавчі провадження станом на 23 лютого 2016 року не закінчені та не скасовані заходи примусового виконання рішення.

Також, слід зазначити, що 08 грудня 2015 року, після сплати ОСОБА_1 суми боргу, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і внесено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Крім того, постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесені лише 23 лютого 2016 року, тоді як ОСОБА_1 на вимогу державного виконавця сплачено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій у листопаді 2015 року.

Окрім того, 20 січня 2015 року державним виконавцем були винесені постанови про звернення стягнення на пенсію.

Згідно листа Головного управління пенсійного фонду України від 04 березня 2016 року станом на 01 липня 2015 року сума боргу за вказаним виконавчими провадженнями була стягнута у повному обсязі.

Відповідно до постанови про звернення стягнення на пенсію ВП №45114770 до стягнення підлягає сума 535,55 грн. та відповідно до постанови про звернення стягнення на пенсію ВП №45114629 до стягнення підлягає сума 302,34 грн.

Отже, в порушення приписів ст.ст. 25, 31 ЗУ «Про виконавче провадження» на адресу боржника не надіслано копії постанов про відкриття виконавчого провадження. Стягнення за виконавчими провадженнями відбулося двічі: оскільки боржник самостійно сплатив суму вказану йому державним виконавцем та державним виконавцем було стягнуто суму боргу з пенсії боржника. Сума витрат на проведення виконавчих дій має три редакції. В порушення норм ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» постанови про стягнення з боржника виконавчого збору були винесені лише в день винесення постанов про закінчення виконавчого провадження. Окрім того, після стягнення суми боргу із пенсії ОСОБА_1 не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також слід зазначити, що в порушення норм ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» вищевказані виконавчі провадження не були об’єднані у зведене виконавче провадження.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності та за відсутності представника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області.

Представник Комунального підприємства теплових мереж Харківського району – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності та просила відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз’яснено в п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Згідно ст. 129^{1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.}

^{Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.}

^{Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.}

^{Закон України «Про виконавче провадження» визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.}

^{Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.}

^{Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.}

^{Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.}

^{Згідно ст.ст. 2, 17 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, та здійснюється на підставі виконавчих документів, у тому числі й виконавчих листів, що видаються судами.}

^{Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.}

^{Обов'язки і права державних виконавців визначені законодавцем у ЗУ «Про виконавче провадження».}

^{Відповідно до вказаної правової норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.}

^{Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.}

^{Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.}

^{Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.}

^{Згідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.}

^{За змістом ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.}

^{Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 від 22 жовтня 2014 року на підставі заяв представника КПТМ ОСОБА_6 відкрито виконавчі провадження з виконання виконавчих листів, виданих 20 березня 2014 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 444,41 грн. та про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ судових витрат з судового збору в розмірі 229,40 грн. /а.с. 17, 18/.}

^{Судом встановлено, що ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження не отримував, що позбавило його права на добровільне виконання рішення суду.}

^{Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.}

^{За змістом ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі – документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.}

^{Боржник повинен бути повідомлений про відкриття виконавчого провадження з метою реалізації своїх прав та зобов’язань у виконавчому провадженні.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.}

^{В матеріалах справи міститься копія постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 24 травня 2016 року зі змісту, якої вбачається, що в порушення норм закону України «Про виконавче провадження» в матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження.}

^{Зі змісту постанов про відкриття виконавчого провадження /а.с. 17, 43/ вбачається, що боржник має право в добровільному порядку виконати виконавчі листи в семиденний строк, з моменту отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження.}

^{Однак, державний виконавець Шершень К.В., порушивши вимоги ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», не надіслав боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, чим порушив право ОСОБА_1 на добровільне виконання рішення суду.}

^{Отже, суд приходить до висновку, що подальші дії державного виконавця Шершеня К.В., щодо винесення постанови про звернення стягнення на пенсію, винесення постанови про розшук майна боржника, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є неправомірними, так як зазначені дії державний виконавець мав право розпочати лише після того, як на його адресу повернулися би повідомлення про вручення ОСОБА_1 постанов про відкриття виконавчого провадження та закінчилися строки для самостійного виконання рішення.}

^{ОСОБА_1 сплачено суму боргу за виконавчими документами, виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій по виконавчим провадженням, що підтверджується копіями квитанцій /а.с. 30/.}

^{Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.}

^{Однак, державним виконавцем в порушення зазначеної норми ЗУ «Про виконавче провадження» після сплати ОСОБА_1 суми боргу за рішенням суду та судового збору, не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а навпаки державний виконавець продовжував виносити постанови про примусове виконання рішення.}

^{Отже, суд робить висновок, що державний виконавець в порушення норм п. 8 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» не закрив виконавче провадження, не зняв арешт, накладений на майно боржника, не скасував вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення.}

^{Порушення прав ОСОБА_1, підтверджується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31 січня 2016 року поліцейським ОСОБА_7 в Харківській області сержантом поліції ОСОБА_8 в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким на підставі постанови про розшук майна боржника ВДВС Харківського РУЮ було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу ГАЗ 3307 06810ХА, власником та водієм якого є ОСОБА_1 шляхом доставляння для зберігання на спеціальний майданчик, місцезнаходження смт. Пісочин, вул. Крупської /а.с. 59/.}

^{Суд робить висновок, що якби державним виконавцем Шершенєм К.В. своєчасно і в повному обсязі вчинялися виконавчі дії, а саме якби ним була своєчасно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення суду, то права ОСОБА_1 не були би порушенні.}

^{Слід зазначити, що неправомірні дії державного виконавця, крім того підтверджуються постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 24 травня 2016 року, відповідно до якої визнано дії державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 такими, що порушують вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст. 28, ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», так як в матеріалах виконавчих проваджень відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження. Однак, 23 лютого 2016 року державний виконавець Шершень К.В. на підставі ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» винесла постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. У мотивувальній частині постанови строк здійснення боржником зобов’язань, покладених на нього виконавчим документом, не зазначено. У матеріалах виконавчого провадження дана постанова відсутня. 16 листопада 2015 року боржником сплачено суму боргу за виконавчим документом, виконавчий збір та витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Однак, 08 грудня 2015 року вже після сплати ОСОБА_1 суми боргу, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і внесено відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. 22 січня 2015 року державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.}

^{Вищевикладене свідчить про суттєві порушення норм чинного законодавства державним виконавцем.}

^{Отже, враховуючи вищевикладене у державного виконавця не було підстав також виносити постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, однак державний виконавець не лише виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23 лютого 2016 року, а ще й зобов’язав ОСОБА_1 сплатити виконавчий збір, до винесення такої постанови, що останнім і було зроблено 16 жовтня 2015 року, як законослухняним громадянином.}

^{З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2, що вчинені у виконавчих провадженнях №45114770 та 45114629 є неправомірними.}

^{До органів державної виконавчої служби входять в тому числі управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень (ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу»).}

^{Компетенція органів державної виконавчої служби з організації діяльності державної виконавчої служби встановлена ст. 5 зазначеного Закону, зокрема Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі організують виконання законів і здійснюють керівництво управліннями державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними відділами державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, координують і контролюють їх діяльність; організують професійну підготовку та атестацію державних виконавців; розглядають скарги на дії державних виконавців; заохочують за успіхи в роботі і накладають стягнення за порушення трудової дисципліни; здійснюють матеріально-технічне забезпечення державної виконавчої служби; організують виконання рішень відповідно до закону, надають рекомендації щодо виконання державними виконавцями рішень у порядку, встановленому законом.}

^{Контроль за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.}

^{Cутність контролю за діяльністю державних виконавців полягає у спостереженні та перевірці діяльності державних виконавців відповідно до законодавчо визначених вимог, а також у запобіганні та виправленні можливих помилок і неправомірних дій, що перешкоджають такій діяльності. Об'єктом контролю відділів державної виконавчої служби є діяльність кожного конкретного державного виконавця щодо виконання відповідних рішень. Предметом контролю за діяльністю державних виконавців є законність, повнота і своєчасність виконання рішень.}

^{Згідно ч.ч.1,2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.}

^{Необхідно також зазначити, що з метою забезпечення належного контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем Законом України "Про виконавче провадження" посадовим особам державної виконавчої служби надано право проводити перевірку законності виконавчого провадження.}

^{Так, відповідно до ч. 2 ст. 84 зазначеного Закону, здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право в тому числі заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.}

^{Виходячи з аналізу зазначених правових норм, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання виконавчих проваджень повинен був здійснювати начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, тобто начальник Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3}

^{Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.}

^{Таким чином, матеріали скарги не містять жодних беззаперечних, допустимих та належних доказів того, що начальником Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 у повному обсязі здійснювався контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання виконавчих проваджень.}

^{Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.}

^{Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.}

^{Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.}

^{Враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа органу державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.}

^{Враховуючи вищевикладене, суд визнає бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3}

^{неправомірною.}

^{За змістом ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.}

^{З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (замовник) та його представником ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги від 13 січня 2016 року. Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується а) надавати правову допомогу шляхом: усного та письмового консультування; підготовки та подачі позовних заяв, клопотань від імені замовника; підготовки та подачі заяви про відкриття виконавчого провадження, інших заяв та клопотань у виконавчому провадженні, всебічного представництва інтересів замовника у виконавчому провадженні; участі у судових засіданнях від імені замовника; підготовки та подачі звернень, скарг, пропозицій до органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, листів до народних депутатів та депутатів місцевих рад від імені замовника; виконувати інші дії за погодженням з замовником; б) при виконанні своїх обов'язків керуватися чинним законодавством України та цим договором /а.с. 61-63/.}

^{Відповідно до диплома серії А№412410 від 12 червня 2010 року, ОСОБА_4 є фахівцем у галузі права /а.с. 65/.}

^{Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що за втрачений заробіток - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду в адміністративних справах, обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.}

^{Відповідно до положень Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.}

^{Законом України "Про Держаний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-19 установлено, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн., а тому розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 551,20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.}

^{Відповідно до калькуляції-рахунку № 1 від 04 квітня 2016 року та квитанції № 0404/16 від 04 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено представнику 6063,20 грн. за надання правової допомоги, пов'язаної з розглядом цієї скарги, а саме:}

^{- ознайомлення з первісним матеріалом (документами) замовника, їх вивчення та аналіз на предмет релевантності, незалежності, допустимості, ступеню ймовірного доказового значення - 3 години (551,20 грн.х3=1653,60 грн.);}

^{- аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз'яснень, пошук і вивчення консультацій, судової практики в аналогічних справах, узагальнення судів касаційних інстанцій та правових позицій ВСУ - 4 години (551,20 грн.х4=2204,80 грн.);}

^{- складання тексту уточненої скарги для оскарження дій ВДВС Харківського РУЮ Харківської області у судовому порядку, підготовка додатків та примірників позовної заяви й доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі - 3 години (551,20 грн.х3=1653,60 грн.);}

^{- представництво інтересів замовника в судовому засіданні суду першої інстанції - 1 години (551,20 грн.х1=551,2 грн.).}

^{Питання про розподіл понесених ОСОБА_1 судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 388 ЦПК України, а саме ОСОБА_1 суд присуджує з органу державної виконавчої служби понесені ним і документально підтверджені судові витрати.}

^{Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 386, 387, 388 ЦПК України, суд, -}

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_2 Віталієвича та на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 Віталієвича, що вчинені у виконавчих провадженнях №45114770 та №45114629 – неправомірними.

Визнати бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 неправомірною.

Стягнути з органу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області (код ЄДРПОУ 34951468), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, витрати на правову допомогу в розмірі 6063 (шість тисяч шістдесят три) гривні 20 копійок.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А.Ю. Полєхін