КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2083/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комплект» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комплект» (далі - Відповідач, ТОВ «Еко Комплект») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Еко Комплект» за адресою: вул. Фрунзе, 86 у Подільському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ТОВ «Еко Комплект» за адресою: вул. Фрунзе, 86 у Подільському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені у ході перевірки порушення не становлять реальної небезпеки для життя та здоров'я людей, а Відповідачем надано докази з часткового усунення виявлених порушень та вчинення дій щодо усунення решти порушень, відсутні підстави для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги лише часткове усунення Відповідачем порушень вимог чинного законодавства, у той час як решта порушень не є формальними, а стосуються, серед іншого, відсутності у суб'єкта господарювання необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без фіксації технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві у січні 2016 року на підставі наказу від 04.01.2016 року №22 (т. 1 а.с. 14-16), повідомлення про проведення планової перевірки від 30.12.2015 року №27/3042 (т. 1 а.с. 17) та посвідчення на проведення перевірки від 05.01.2016 року №65 (т. 1 а.с. 18) було проведено планову перевірку Відповідача з питань додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, висновки якої зафіксовані в акті від 22.01.2016 року №5 (т. 1 а.с. 19-28).

Так, у ході перевірки посадовими особами Позивача встановлено ряд порушень Відповідачем нормативно-правових актів, які, на його думку, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1) п. 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання;

2) п. 1.3 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - електрообладнання в пожежонебезпечних зонах (виробничих приміщеннях) не виконано з нормованим ступенем захисту класу зони;

3) п. 1.17 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати в виробничих приміщеннях, встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

4) п. 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - проводи (кабелі) які прокладені відкрито по горючим конструкціям в виробничих приміщеннях не відокремлені від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра;

5) п. 1.15 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складських приміщень не винесені на зовнішні стіни, поза межі вказаних приміщення;

6) п. 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - електрощити в складських приміщеннях не захищені автономною системою пожежогасіння та не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту;

7) п. п. 1.1, 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях у місцях перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями, не передбачені металеві гільзи виконані з ущільненням з негорючими матеріалами;

8) п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

9) п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

10) п. 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до електрощитів;

11) п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на шляхах евакуації в виробничих приміщеннях допускається оздоблення стін та стелі горючими матеріалами (плівкою);

12) п. 2.37 розділу ІІІ, п. 9.1 розділу ІХ Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями та зберігання відходів виробництва без проходів навалом;

13) п. 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, таблиці 2 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - отвори в протипожежних стінах, сполучення виробничих приміщень з загальним коридором та офісними приміщеннями не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин;

14) п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - виробничі, складські та офісні приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей;

15) п. п. 2.23, 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - евакуаційні виходи, проходи не позначені світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

16) п. 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - технічне переоснащення частини виробничого корпусу здійснено без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку;

17) п. 2.14 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях, категорії за пожежною небезпекою «В» допускається застосування пічного опалення;

18) п. п. 2.3, 2.17 IV Правил пожежної безпеки в Україні - розділу на підприємстві не призначена відповідна особа для топлення котлів яка повинна пройти навчання з пожежно-технічного мінімуму та отримали відповідне кваліфікаційне посвідчення, а також не залишати без догляду працюючі котли;

19) п. 2.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в виробничих приміщеннях системи опалення і вентиляції не відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»;

20) п. 7.6 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - виробництво (малярні камери), де перебувають в обігу вибухопожежонебезпечні речовини не оснащене автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають вибухопожежонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами блокувань, які перешкоджають виникненню аварійних ситуацій;

21) п. п. 7.9, 7.17 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - роботи з очищення конструкцій витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів для запобігання накопиченню пожежонебезпечних відкладень, проводяться не систематично та не фіксуються у відповідному журналі, у приміщеннях, де є виділення горючого пилу та стружки, підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування систематично не прибираються;

22) п. 7.21 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - сушильні приміщення для пофарбованих готових виробів не обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівні прилади в разі підвищення температури вище допустимої;

23) п. 2.1 розділу VIІ Правил пожежної безпеки в Україні - об'ємно-планувальні і конструктивні рішення фарбувальних ділянок, приміщень не відповідають вимогам СНиП 2.09.02-85* «Производственные здания»;

24) п. 2.7 розділу VIІ Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних ділянок не обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів;

25) п. 2.11 розділу VIІ Правил пожежної безпеки в Україні - фарбувальні та сушильні камери, а також дільниці безкамерного фарбування не обладнані системами автоматичного пожежегасіння;

26) п. п. 1.4, 1.14 розділу ІІІ VI Правил пожежної безпеки в Україні - допускається складування горючих матеріалів та встановлення контейнеру для зберігання відходів виробництва, на відстані менше 10 м від інших будівель та споруд на території підприємства;

27) п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні крани в виробничих приміщеннях не пройшли технічне обслуговування, та не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

28) п. 3.17 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників;

29) п. 2.9 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - для приміщень виробничого, складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

30) п. 15 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - працівники підприємства на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки;

31) п. 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення не забезпечені знаками безпеки згідно ДСТУ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір»;

32) п. 4 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні - в приміщеннях здійснюється господарська діяльність без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Примірник вказаного акту отримано Відповідачем 22.01.2016 року (т. 1 а.с. 26).

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження вчинення дій щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень, ТОВ «ВТК «Каштан» вказано наступне:

- щодо порушення №1 - проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання, що підтверджується копією технічного звіту №26-02-16 (т. 1 а.с. 64-90);

- щодо порушення №2 - замінено розетки, світильники, коробки зі ступеню захисту ІР 44, ІР 65, ІР 55, про що свідчить додаток №2 від 29.01.2016 року (т. 1 а.с. 91);

- щодо порушення №3 - здійснено монтаж розеток, вимикачів, перемикачів з негорючої основи під електроприлади, про що свідчить додаток №3 від 02.02.2016 року (т. 1 а.с. 92);

- щодо порушення №4 - здійснено відокремлення проводів від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю);

- щодо порушення №5 - встановлені вказівники знаходження автомата відключення складського приміщення від силової та освітлювальної мережі поза межами складського приміщення, що підтверджується актом від 02.02.2016 року №5 (т. 1 а.с. 93);

- щодо порушення №8 - перевішено світильники на несучі конструкції приміщення згідно акту від 02.02.2016 року №8 (т. 1 а.с. 94);

- щодо порушення №9 - вилучено та припинено експлуатацію всіх тимчасових мереж, про що складено акт від 02.02.2016 року №9 (т. 1 а.с. 95);

- щодо порушення №10 - прибрано горючі матеріали згідно акту №10 від 02.02.2016 року (т. 1 а.с. 96);

- щодо порушення №11 - здійснено демонтаж горючих матеріалів;

- щодо порушення №12 - прибрано складування матеріалів, які захаращували шляхи евакуації, про що складено акт №12 від 02.02.2016 року (т. 1 а.с. 97);

- щодо порушення №17 - припинена експлуатація пічного опалення та використовуються серійні теплогенератори, про що складено акт від 02.02.2016 року №17 (т. 1 а.с. 98) та додано до нього сертифікат відповідності (т. 1 а.с. 99);

- щодо порушення №18 - призначено відповідальну особу для топлення котлів з видачею відповідного посвідчення (т. 1 а.с. 100-101);

- щодо порушення №21 - здійснюється фіксація очищення та прибирання (т. 1 а.с. 102);

- щодо порушення №22 - залишено виключно водяний обігрів (т. 1 а.с. 103);

- щодо порушення №24 - фарбувальні камери обладнані припливно-витяжною вентиляцією (т. 1 а.с. 104);

- щодо порушення №26 - змінено місце розташування контейнера;

- щодо порушення №27 - ГУ ДСНС України у м. Києві проведено перевірку, обслуговування та випробування 18 пожежних кранів та 4 гідрантів, про що складно акт здавання-приймання послуг від 02.05.2015 року №ПП/9/14/16 (т. 1 а.с. 105);

- щодо порушення №28 - здійснено технічне обслуговування вогнегасників, про що сплачено ГУ ДСНС України у м. Києві (т. 1 а.с. 106);

- щодо порушення №30 - працівників підприємства пройшли інструктаж з питань пожежної безпеки, про що надано копію акту від 11.02.2016 року №31 (т. 1 а.с. 107).

- щодо порушень №№ 6, 13, 15, 16, 23, 25, 29, 31, 32 ТОВ «Еко Комплект» зазначило, що останні є такими, які не впливають на виникнення самої пожежі та не створюють загрозу життю та здоров'ю людей;

- щодо порушення №7 - наведена вимога у визначених пунктах Правил пожежної безпеки в Україні відсутня;

- щодо порушення №14 - ДБН В.В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність;

- щодо порушення №19 - системи опалення та вентиляції знаходяться у власності та на балансі орендодавця;

- щодо порушення №20 - у виробництві не беруть участь вибухонебезпечні матеріали.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 4, 5, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 64, 66, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а Відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження вчинення необхідних та достатніх дій для усунення всіх виявлених у ході перевірки порушень, позовні вимоги про застосування заходів реагування є необґрунтованими.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписи п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, наведені норми закону дають право Позивачу звертатись до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Наявність у ГУ ДСНС України у м. Києві права на звернення до суду із вказаним позовом не обов'язково кореспондує з необхідністю застосування у судовому порядку заходів реагування, про які просить Позивач.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, матеріалами справи поряд з іншим підтверджується усунення Відповідачем зафіксованих у п. п. 1-5, 8-12, 17-18, 21-22, 24, 27-28, 30 акту перевірки порушень. Крім того, як вірно зауважив Відповідач, приписи п. п. 1.12, 1.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні не передбачають таких вимог як передбачення у місцях перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями металевих гільз, виконаних з ущільненням з негорючими матеріалами, що, у свою чергу, свідчить про відсутність порушення, зафіксованого у п. 7 акту перевірки. Крім іншого, ТОВ «Еко Комплект» обґрунтовано підкреслено, що ДБН В. В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», на які посилається Апелянта, вказуючи на необхідність обладнання системами автоматичної пожежної сигналізації (порушення №14), втратили чинність на підстав наказу Мінрегіонбуду України від 13.11.2014 року №312.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підтвердження у ході розгляду справи вчинення Відповідачем дій з усунення порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На переконання суду апеляційної інстанції, відсутність захисту електрощитів в складських приміщеннях автономною системою пожежогасіння та неоснащенння останніх схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту; не обладнання отворів в протипожежних стінах, сполучення виробничих приміщень з загальним коридором та офісними приміщеннями протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин; непозначення евакуаційних виходів, проходів світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення; здійснення технічного переоснащення частини виробничого корпусу без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку; невідповідність об'ємно-планувальних і конструктивних рішення фарбувальних ділянок, приміщень вимогам СНиП 2.09.02-85* «Производственные здания»; не визначення категорії складності для приміщень виробничого, складського призначення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні; незабезпечення приміщень знаками безпеки згідно ДСТУ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір» та здійснення у приміщеннях господарської діяльності без оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров'ю людей. Наведене помилково не було враховано судом першої інстанції.

З урахуванням встановлення перевіркою порушень Відповідачем вимог законодавства з техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Еко Комплект» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки.

При цьому судова колегія вважає, що повне зупинення експлуатації приміщень ТОВ «Еко Комплект» за адресою: вул. Фрунзе, 86 у Подільському районі м. Києва шляхом опечатування вхідних двері фактично позбавляє Відповідача можливості усунути зазначені в акті порушення, через унеможливлення доступу до зазначених приміщень.

Метою застосування заходів реагування є, зокрема, припинення або часткове припинення роботи чи експлуатації приміщень (будівель), в яких виявлено порушення правил техногенної та пожежної безпеки, що становить загрозу життю та здоров'ю людей. Усунення в подальшому таких порушень надає право суб'єкту, до якого застосовано такі заходи реагування, подати заяву про скасування заходів реагування в порядку, встановленому ч. 12 ст. 183-2 КАС України.

Крім іншого, судовою колегією враховується, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 102 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, висновки перевірки були зафіксовані в акті 22.01.2016 року, а позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами Позивачем було здано до відділення поштового зв'язку 08.02.2016 року, тобто у межах встановленого процесуальним законом п'ятнадцятиденного строку, оскільки, враховуючи правила перебігу процесуальних строків, останнім днем звернення ГУ ДСНС України у м. Києві до суду було 06.02.2016 року (субота).

Згідно ч. 9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Отже, посилання Відповідача на те, що строк на звернення до суду пропущений, є безпідставним, оскільки згідно спеціальних правил КАС України датою звернення до суду вважається саме день здачі позовної заяви на пошту, тобто 08.02.2016 року - перший робочий день після вихідного дня.

Твердження ТОВ «Еко Комплект» про те, що між ТОВ «Поділ Бізнес-Парк» та Відповідачем було припинено договори оренди нежитлового приміщення від 25.09.2014 року №36/14 та від 27.02.2015 року №08/15 по вул. Фрунзе, 86 у м. Києві (а.с. 131-134), а тому відсутня правова підстава для застосування заходів реагування судовою колегією оцінюється критично.

Як було встановлено раніше, приміщення ТОВ «Еко Комплект» по вул. Фрунзе, 86 у м. Києві експлуатувалося з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, дані порушення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції усунуті у повному обсязі не були, а відтак подальша експлуатація таких приміщень до моменту ліквідації порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, є неможливим.

З огляду на викладене судова колегія вважає обґрунтованими доводи Апелянта щодо наявності необхідності у примусовому порядку застосовувати до Відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Відповідача за адресою: вул. Фрунзе, 86 у Подільському районі м. Києва, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про обґрунтованість вжиття заходів реагування щодо ТОВ «Еко Комплект» допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комплект» про застосування заходів реагування - скасувати.

Ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Комплект» (код ЄДРПОУ 33489549) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства, розташованих за адресою: вул. Фрунзе, 86 у Подільському районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.

Обов'язок щодо забезпечення виконання даної постанови покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.