Провадження № 2-а/442/173/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Коваля Р.Г.,

за участю секретаря: Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Дрогобич та Дрогобицькому районі Львівської області, за участю третьої особи Стебницької міської лікарні про визнання неправомірними дій та зобов»язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезгаданим адміністративним позовом, в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 08 лютого 2016 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У червні 2016 року нею був отриманий лист №2348/03-33 від 25.03.2016 року, яким Дрогобицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області повідомлено її про відмову у призначенні пенсії за вислугу років через відсутність первинних документів, які б підтверджували її роботу в анестезіологічному відділенні чи анестезіологічній групі.

Вважає таку відмову неправомірною та такою, що порушує її права на пенсійне забезпечення з огляду на наступне. У зв'язку з цим виникла необхідність звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги з уточненою позовною заявою підтримала та просила суд задоволити позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пославшись на письмове заперечення проти позову. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У червні 2016 року позивачем був отриманий лист №2348/03-33 від 25.03.2016 року, яким Дрогобицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області повідомлено її про відмову у призначенні пенсії за вислугу років через відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу ОСОБА_1 в анестезіологічному відділенні чи анестезіологічній групі.

З оглянутих записів в трудовій книжці з 18.05.1993 року по 01.01.1997 року позивача вбачається, що остання працювала на посаді медичної сестри - анестезиста в Стебницькій міській лікарні, з 31.07.2000 року переведена на посаду медсестри - анестезистки палат інтенсивної терапії, звільнена з якої 03.09.2007 року.

Згідно із довідкою №85, виданою 13.02.2015 року Стебницькою міською лікарнею, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно була прийнята 18.05.1993 року на посаду медсестри-анестезистки згідно запису у трудовій книжці. Книги наказів по особовому складу за 1993 та 1994 роки втрачені. Згідно книги наказів 1997 року наказ №32 від 03.03.1997 року посада медсестри-анестизистки відносилася до анестезіологічної групи.

З оглянутої довідки головного лікаря Стебницької міської лікарні вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу №56 від 13.05.1993 року дійсно працювала у Стебницькій міській лікарні на посаді сестри медичної анестезисти з 18.05.1993 року і її посада входила у склад анестезіологічної групи згідно штатного розкладу.

Крім того, відповідно до первинних документів про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 отримувала 15% надбавку за шкідливість та працювала на посаді медсестри в реанімації Стебницької міської лікарні на протязі 1993-1995 років, а на протязі 1995-1997 років на посаді медсестра в анестезіологічній групі лікарні.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНЩ, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 жовтня 1997 № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби в Україні» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і від ділення інтенсивної терапії.

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України від 08 грудня 2006 №10 щодо обчислення стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» реанімаційні служби, час роботи у яких зараховується до 08 жовтня 1997 (тобто до наказу №303) існували у таких підрозділах: відділення (групи) анестезіології - реанімації; палати для реанімації і інтенсивної терапії; від ділення реанімації і інтенсивної терапії.

В роз'ясненні Міністерства охорони здоров'я України на адресу Пенсійного фонду України від 08.12.2006р. №10.01.09/2209 зазначено, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997р. №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» проведено реорганізацію анестезіологічної служби, у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я повинні створюватися відділення анестезіологічного відділення або відділення анестезіології організовуються у лікувально- профілактичних закладах, в яких за штатними нормативами передбачено більше 4 посад лікарів - анестезіологів з відповідною кількістю посад медичних сестер - анестезистів.

Крім того, у листі Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2006р. №10.03.68/936 зазначено, що періоди роботи на посадах медичних працівників у відділеннях анестезіології, у тому числі у палатах інтенсивної терапії, повинні зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 року №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» затверджено штатні нормативи вказаних підрозділів у відповідності із вимогами наказу №303. Керівників органів та закладів охорони здоров'я зобов'язано привести штати закладів у відповідність із вищевказаними наказами.

З оглянутого Наказу Дрогобицького територіального медичного управління №62-А від 05.05.2000 року вбачається, що ним внесено зміни в штатний розклад Стебницької міської лікарні, перереєструвавши 5,5 лікарських посад бригади швидкої допомоги на 5,5 посад лікарів-анестезіологів з 01.07.2000 року.

Наказом Стебницької міської лікарні №42а від 08.05.2000 року наказано начальнику ВК погодити з головним лікарем ДТМУ перереєстрацію 5,5 посад лікарів швидкої допомоги на 5,5 лікарів анестезіологів, внести зміни в штатний розпис.

Наказом Дрогобицького територіального медичного управління №117 від 26.06.2000 року з 01.07.2000 року внесено зміни в штатний розпис Стебницької міської лікарні, а саме перереєстровано 2,0 посади медичної сестри руднику, 0,5 медичної сестри стерилізаційного блоку на 2,5 посади медичної сестри анестизистки.

Відповідно до штатного розкладу робітників апарату управління і господарсько-обслуговуючого персоналу Стебницької міської лікарні, затвердженого головним лікарем Дрогобицького ТМУ 01.02.2001 року, до складу анестезіологічної групи входили: лікар анестезіолог -6,0, медсестра анестезист - 4,5, молодша медична сестра - 4,0, а всього 14,5 посадових місць.

Що стосується твердження відповідача про те, що записи в трудовій книжці про роботу ОСОБА_3 в період з 31.07.2000 року по 03.09.2007 року не відповідають штатному розпису лікарні, згідно із яким була створена анестезіологічна група, то відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, яка затверджена наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту України, №58 від 29 липня 1993 року, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу допускається можливість власникові або уповноваженого ним органу зробити виправлення.

Статтею 62 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 18 вказаного Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові зарахувати у подвійному розмірі період роботи у відділенні реанімації та анестезіологічній групі Стебницької міської лікарні з 18.05.1993 року по 01.01.1997 року з 31.07.2000 року по 03.09.2007 року, є неправомірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно з яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень і способом передбаченим законодавством України.

Відповідно до п. 6ст. 92 Конституції України, види і форми пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Відповідно до частини 1ст. 5 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції України та Законів.

Згідно ст.71 ч.2 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких інших доказів правомірності відмови щодо непризначення позивачу пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров»я представником відповідача надано суду не було, а тому суд вбачає підставність позовних вимог і можливість до їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 11 ч.2, 138, 139, 160, 161,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Визнати неправомірними дії Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи у відділенні реанімації та анестезіологічній групі Стебницької міської лікарні з 18.05.1993 року по 01.01.1997 року з 31.07.2000 року по 03.09.2007 року.

Зобов'язати Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, для призначення пенсії, до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи у відділенні реанімації та анестезіологічній групі Стебницької міської лікарні з 18.05.1993 року по 01.01.1997 року з 31.07.2000 року по 03.09.2007 року.

Зобов'язати Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 лютого 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Дрогобицький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя : Коваль Р.Г.