Справа № 815/5934/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, заступника керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, заступника керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5, голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, в якому позивач з урахуванням поданих уточнень просить суд:

- визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 із приводу невиконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.07.2015 року, а саме: не направлення судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) до суду касаційної інстанції для її розгляду;

- визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу ознайомлення із матеріалами судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії»;

- визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу надання оцінки рішенню Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року по справі №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії»;

- визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу звернення зі скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо дій судді Київського районного суду м.Одеси Реви Сергія Вікторовича під час розгляду судової справи №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії»;

- визнати протиправними дії голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 щодо доручення по розгляду скарги Сбербанку Росії на дії судді цього суду Реви Сергія Вікторовича керівнику апарату суду - ОСОБА_2.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях, оскільки оскаржувані дії містять ознаки протиправності, вчинені не у межах та не у спосіб, встановлений законом.

Відповідач (Керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2) надав до суду заперечення в яких зазначив, що з матеріалами цивільної справи № 520/543/15-ц він не знайомився , а незаконність судового рішення по цій справі встановлена не ним, а Апеляційним судом Одеської області.

З урахуванням цього, ним було направлено звернення до Голови ВККС України щодо притягнення судді Реви С.В. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач (заступник керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5) в судове засідання не з’явився. Про розгляд справи була повідомлена належним чином та завчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 65501 01496335, яке доставлено на адресу відповідача 21.09.16 р., повідомленнями про вручення поштових відправлень № 65501 01615725, яке доставлено на адресу відповідача 06.10.16 р. (т. 1 а/с. 95, 115), та журналом поштової кореспонденції. Поштовий реєстр ООАС суддя Потоцька Н.В. (т. 1 а/с. 160, 165 - 166).

Представник відповідача (голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6) проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що голова суду, як керівник установи, має право доручити керівнику апарату надати відповідь на звернення громадян, а тому в його діях відсутні ознаки протиправності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства з урахуванням обставин на які вказав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.08.2016 р., судом встановлено наступне.

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ “Кримхліб”, ПАТ “Сімферопольський комбінат хлібопродуктів” до ОСОБА_7, ПАТ “Одеський коровай” та ПАТ “Дочірній Сбербанк Росії”.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року було частково задоволено зустрічні позовні вимоги ПАТ “Одеський Коровай”, а у задоволенні інших вимог було відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2015 року було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ “Одеський Коровай”, а провадження в цій частині по справі закрито. Також, цим же рішенням апеляційного суду Одеської області було скасовано вказане рішення суду 1-ї інстанції від 28 січня 2015 року і в частині стягнення з ФОП ОСОБА_8 штрафу у розмірі 9000 грн. на користь ПАТ “Одеський Коровай” та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ПАТ “Одеський Коровай” 19 червня 2015 року звернулось із касаційними скаргами до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Ухвалою ВССУ від 29 липня 2015 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 520/543/15-ц (2/520/2011/15). 03 серпня 2015 року вказана ухвала надійшла по пошті до цивільної канцелярії Київського районного суду м. Одеси та зареєстрована за вх. № 30812.

Також судами встановлено, що ОСОБА_4, як суддя Київського районного суду м. Одеси, був головуючим у цивільній справі №520/543/15-ц (2/520/2011/15). ОСОБА_2 обіймає посаду керівника апарату цього ж суду, а ОСОБА_5 на момент виникнення спірних правовідносин була заступником керівника апарату суду.

01 грудня 2015 року під час здійснення службового розслідування комісією Київського районного суду м. Одеси, відповідно до наказу голови Київського районного суду м. Одеси № 67-ЗП від 20 листопада 2015 року “Про утворення комісії з проведення службового розслідування за фактом не направлення згідно ухвали від 29 липня 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільної справи № 520/543/15-ц”, встановлено, що вказану ухвалу касаційного суду 03 серпня 2015 року прийняли працівники цивільної канцелярії суду, але з вини консультанта суду - ОСОБА_9 цю ухвалу було помилково розкладено до вже розглянутих справ, в зв’язку із чим, витребувану цивільну справу не було своєчасно направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

26 червня 2015 року до суду звернулось Одеське РУ “Сбербанк Росії” із заявою, в якій посилаючись на встановлену апеляційним судом Одеської області незаконність ухваленого позивачем, як головуючим у цивільній справі, просило надати належну оцінку зазначеним у заяві фактам грубого порушення суддею Ревою С.В. при винесенні ним судового рішення норм матеріального та процесуального права та звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з відповідним поданням про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Розгляд вказаної вище заяви головою суду було доручено керівнику апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що при розгляді даної заяви відповідач ознайомився із рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року у справі №520/543/15-ц, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2015 року у справі № 22-ц/785/3424/15 та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2015 року у цій справі (які є загальнодоступними), та з аналізу змісту яких вбачалося свідоме грубе порушення позивачем вимог процесуального закону при розгляді даної справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Вищий адміністративний суд під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 вказав, що суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Так, по перше: судами попередніх інстанцій не було належним чином перевірено, чи належить до компетенції керівника апарату суду (як суб’єкта владних повноважень) право на ознайомлення з матеріалами справи та на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо дій судді під час розгляду ним судової справи у відповідності до посадової інструкції.

По друге: не було належним чином перевірено, чи вбачається зі змісту судових рішень, оцінка яких надавалася керівником апарату суду, всі процесуальні порушення, які були начебто були допущенні суддею та описувалися ним у скарзі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

По третє: не встановлювалося, чи мав право керівник апарату суду розглядати як суб’єкт владних повноважень звернення Одеського РУ “Сбербанк Росії”, чи він мав би його направити за належністю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Надаючи належну правову оцінку заявленим позовним вимогам судом встановлено.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 із приводу невиконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.07.2015 року, а саме: не направлення судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) до суду касаційної інстанції для її розгляду.

«Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ» (затверджено наказом ДСА України №173 від 17.12.2013р.) встановлено, що відповідальний працівник (особа) апарату суду, який (яка) відповідно до посадових обов’язків здійснює опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції суду, забезпечує здійснення контролю за виконанням документів, станом ведення діловодства у відповідному структурному підрозділі, роботу з речовими доказами, роботу з архівом тощо.

Організація діловодства та контроль за додержанням установлених правил роботи з документами у підрозділах апарату суду покладаються на керівників цих підрозділів. В апараті суду визначається особа, відповідальна за ведення діловодства (за потреби в кожному структурному підрозділі суду), яка забезпечує облік і проходження документів у строки, що передбачені чинним законодавством або самим документом. Звітує перед керівництвом про стан виконання документів. Керівник апарату суду є державним службовцем та віднесений до керівництва суду.

Контроль за виконанням документів у суді здійснюється службою діловодства (відповідальним працівником або відповідним структурним підрозділом). Контроль же за виконанням документів у структурних підрозділах апарату суду здійснюється керівником структурного підрозділу (відповідальним працівником).

Згідно п. 14 «Положення про апарат Київського районного суду м. Одеси», керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, зокрема, організовує та контролює ведення діловодства в суді відповідно до інструкції з діловодства.

Отже, на керівника апарату суду та його заступника покладено обов’язок щодо контролю за виконанням документів у структурних підрозділах апарату суду, який був не достатнім.

Так, 01.12.2015р. під час здійснення службового розслідування, комісією Київського районного суду м. Одеси, відповідно до наказу голови Київського районного суду м. Одеси №67-ЗП від 20.11.2015р. «Про утворення комісії з проведення службового розслідування за фактом не направлення згідно ухвали від 29.07.2015р. до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільної справи №520/543/15-ц» було встановлено, що вказану ухвалу касаційного суду 03.08.2015р. прийняли працівники цивільної канцелярії суду, але консультант суду - ОСОБА_9 цю ухвалу помилково розкладено до вже розглянутих справ, в зв’язку із чим, витребувану цивільну справу, відповідно, не було своєчасно направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

З результатами службового розслідування консультанту суду ОСОБА_9 суворо вказано на неприпустимість повторення подальших випадків. При цьому службове розслідування закінчено без притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні, наказом керівника апарату суду № 4-а від 16.02.2015 р. «Про розподіл обов’язків між працівниками цивільної канцелярії», обов’язки щодо, зокрема, здійснення підготовки судових справ зі скаргами та надіслання до судів вищої інстанції (касаційних, апеляційних судів) покладено на працівників цивільної канцелярії.

Вказані працівники закріплені за суддями. Так, за суддями: Чванкін С.А., Петренко В.С., Рева С.В. закріплений консультант суду ОСОБА_9 (на час відсутності ОСОБА_9.) виконує його обов’язки секретар суду ОСОБА_10Г.).

З огляду на викладене прийшов до висновку про відсутність ознак протиправності в діях керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 та заступника керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 з приводу невиконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29.07.2015 року, а саме: не направлення судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) до суду касаційної інстанції для її розгляду, оскільки невиконання вказаної Ухвали допущено іншою посадовою особою.

Дисциплінарна відповідальність - це один з видів юридичної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність розглядається у двох аспектах:

- як певна реакція на дисциплінарний проступок у сфері трудових відносин;

- як наслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків конкретним працівником із застосуванням санкцій за порушення трудової дисципліни. У цьому аспекті дисциплінарна відповідальність є ретроспективною і полягає в обов'язкові порушника відповісти за вчинений дисциплінарний проступок і зазнати негативних наслідків у вигляді обмежень особистого, організаційного чи майнового порядку.

Також, важливою ознакою є деліктоздатність, тобто здатність особисто нести відповідальність за порушення трудових обов'язків, що є складовою право-дієздатності особи.

Дисциплінарна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:1) законності - (ст. 68 Кон ституції України); 2) обґрунтованості; 3) доцільності; 4) невідворотності; 5) своєчасності;

6) справедливості. «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відпові дальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61 Конституції України).

У цій же статті Конституції вказується, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно з цим приписом особа може притягатися до юридичної відповідальності лише за свою власну поведінку, а за дії інших осіб вона відповідати не може.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу ознайомлення із матеріалами судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

Приписами ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Матеріали справи - це усі документи, які подані суду усіма учасниками процесу та складені в процесі розгляду справи (протоколи, ухвали, електронні носії інформації, журнал судового засідання) та сформовані у справу. У справі знаходяться, насамперед, письмові докази. Однак до матеріалів справи належать й інші докази, зокрема, речові докази, висновки експертів. Тому, якщо речові докази зберігаються окремо, особа має право знайомитися з ними.

Порядок видачі для ознайомлення судових справ та копій документів визначається «Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ» (затверджено наказом ДСА України №173 від 17.12.2013р.).

Пунктом 13 Інструкції визначений порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення. Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією голови суду, судді (судді - доповідача), секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви), зокрема, особами, які мають право витребування справ за службовим становищем, не пов'язаним із розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду, після пред'явлення службового посвідчення. Видача справ (матеріалів кримінального провадження) для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, що не пов'язані з розглядом справ (матеріалів кримінального провадження), проводиться на письмовий запит відповідної установи за письмовим розпорядженням голови суду чи його заступника.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 не відноситься до кола осіб визначених процесуальним законодавством (він не є стороною по справі) які мають право з дотримання приписів Інструкції №173 від 17.12.2013р. знайомиться із матеріалами справи та інше.

Крім того, Інструкцією № 173 від 17.12.2013 р. визначено, що особам, які мають право витребування справ за службовим становищем, не пов'язаним із розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду, після пред'явлення службового посвідчення. Судом в свою чергу встановлено, що з вимогою про надання справи для ознайомлення керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 не звертався та не отримував резолюції.

Слід акцентувати, що таке ознайомлення може мати місце, лише у випадку не пов’язаним із розглядом справи, це є видача справ для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, що не пов'язані з розглядом справ (матеріалів кримінального провадження) і проводиться на письмовий запит відповідної установи за письмовим розпорядженням голови суду чи його заступника.

Тут суд вважає за необхідне вказати на наявність дискреційних повноважень, коли суб’єкт владних повноважень вправі на власний розсуд приймати одне з декількох варіантів управлінських рішень. При цьому, є помилкою ототожнювати дискреційні повноваження зі вседозволеністю, на чому зосереджено увагу і Європейським судом з прав людини.

Так, наприклад, у рішенні від 17.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД проти Вірменії» суд зазначив, що в будь-якому випадку закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання (§81 рішення).

Іншими словами, дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто, саме закони, а не «власний розсуд» суб’єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох рішень. І кожне з цих рішень має бути чітко передбачене законом. У протилежному випадку, за відсутності відповідного законодавчого положення, держорган яких-небудь дискреційних повноважень мати не може.

Ця концепція цілком підкріплюється положеннями Конституції. Статтею 19 Конституції України не допускає інших дій для державних та комунальних органів, крім тих, які передбачені законом. Тому, з огляду на такі конституційні обмеження, не може бути іншого розуміння дискреційних повноважень, крім як повноважень, передбачених законом. Пленумом Вищого адміністративного суду України у своїй постанові «Про судове рішення в адміністративній справі» від 2013 р. вказано, що суб'єкт владних повноважень вправі приймати рішення «на основі адміністративного розсуду» лише «відповідно до закону», тобто у передбачених законом випадках.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу надання оцінки рішенню Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року по справі №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

Судове рішення ухвалюється за результатами обговорення всіх обставин справи, які мають бути в ньому зазначені; на основі всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів; на підставі правильного визначення предмета доказування (статті 10, 179, 212, 214 ЦПК).

Стаття 129 Конституції України, серед основних засад здійснення правосуддя визначає забезпечення, зокрема й апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначене конституційне положення відображене й у законодавстві про судоустрій та галузевому законодавстві, ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, мають право на апеляційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Для усунення суддівської помилки шляхом перегляду оскарженого судового рішення апеляційний суд наділений певними повноваженнями — сукупністю прав і обов’язків, пов’язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо такого рішення суду першої інстанції.

Повноваження апеляційного суду закріплені в ст. 307 ЦПК, а в статтях 308 - 311 зазначено підстави для використання певного повноваження. Межі їх здійснення визначено в ст. 303 ЦПК.

Усі повноваження апеляційного суду можна поділити на дві групи: ті, що пов’язані зі скасуванням рішення, і які не пов’язані зі скасуванням рішення.

Скасування рішення суду в апеляційному порядку є не санкцією щодо суду першої інстанції, а реалізацією апеляційною інстанцією своїх повноважень і виконанням нею своїх обов’язків, які належать до змісту правовідносин між судом апеляційної інстанції та особами, які беруть участь у справі. Суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, і суд, який здійснює його перевірку, діють у єдиному публічному інтересі і мають спільну мету - вирішити спір, що виник між сторонами, на підставі закону. Також скасування рішення є певним класифікаційним критерієм, оскільки вся перевірочна та контрольна діяльність суду другої інстанції спрямована на встановлення наявності чи відсутності підстав для скасування рішення суду.

До повноважень, не пов’язаних зі скасуванням рішення суду, законодавець відніс право апеляційного суду відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК), а також змінити рішення (п. 3 ч. 1 ст. 307 цього Кодексу).

Залишення рішення без змін означає, що суддівської помилки виявлено не було, рішення є законним і обґрунтованим, а захист за таким рішенням отримав саме той суб’єкт, який у цьому мав потребу (позивач або відповідач).

Використання такого повноваження означає, що апеляційний суд повинен ухвалити мотивований судовий акт, в якому зазначити мотиви, чому доводи апеляційної скарги відхилені (ч. 2 ст. 315 ЦПК). Зазначена вимога до апеляційного суду закріплена не лише в нормі права, яка визначає зміст ухвали апеляційного суду (ст. 315 ЦПК), але і в загально процесуальній вимозі кореспондуючої співмірності. Так, якщо законодавець установив таку обов’язкову вимогу до апеляційної скарги, як обґрунтування її мотивів (пункти 5, 6 ч. 3 ст. 295 ЦПК), то для суду другої інстанції це означає кореспондуючий обов’язок у разі відхилення скарги мотивувати висновок (чому доводи заявника відхиляються). Отже, виникає співмірність між вимогами до скарги і до судового акта, який приймається за наслідками розгляду скарги.

Апеляційний суд зобов’язаний надати у своєму рішенні відповіді на всі доводи апеляційної скарги ще й тому, що інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такій його частині, як мотивація судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Право на справедливий судовий розгляд відповідно до статті 6 § 1 вимагає слухання справи «незалежним та безстороннім судом».

Отже, чинним законодавством визначена процедура та орган, якій наділений повноваженнями щодо надання оцінки рішенню суду. До повноважень керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 такі повноваження не віднесені.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу звернення зі скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо дій судді Київського районного суду м. Одеси Реви Сергія Вікторовича під час розгляду судової справи №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

26.06.2015 року до Голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 звернулась сторона по справі №520/543/15-ц, Одеське РУ “Сбербанк Росії”, із заявою, в якій посилаючись на встановлену апеляційним судом Одеської області незаконність ухваленого позивачем, як головуючим у даній ц/справі, просила надати належну оцінку зазначеним у заяві фактам грубого порушення суддею Ревою С.В. при винесенні цього судового рішення норм матеріального та процесуального права, та звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з відповідним поданням про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

26.06.2015 р. голова суду своєю резолюцією доручив ОСОБА_2 «розглянути вказану заяву по суті та при наявності підстав підготувати відповідне звернення до ВККСУ за своїм підписом (а/с. 124).

Як встановлено судом, керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при розгляді заяви Одеського РУ “Сбербанк Росії”, ознайомився із матеріалами справи №520/543/15-ц, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2015р. по справі №520/543/15-ц, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.06.2015р. по справі №22-ц/785/3424/15 та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02.06.2015р. по цій же справі.

01.07.2015 року за вих. № 4225, керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 за власним підписом, направив на адресу голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України звернення про направлення рекомендацій до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Київського районного суду м. Одеси Реви С.В. з посади з підстав порушення присяги, яке зареєстровано 07.07.2015 р. за вхід. № 8вк-5138/15 (т. 2 а/с. 12-18).

Надаючи правову оцінку вказаним діям, суд виходив з наступного.

Керівник апарату у своїй роботі керується Конституцією України, Кодексом за конів про працю України, Цивільним процесуальним, Кримінально - процесуальним та іншими кодексами України, Законами України "Про судоустрій та статус суддів", "Про державну службу", "Про запобігання та протидії корупції" та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, актами законодавства та нормативними документами, що регламентують діяль ність судових органів та державної служби, Положенням про Державну судову адміністрацію України, Положенням про територіальні управління державної судової адміністрації, постановами колегії, наказами, інструк ціями та рекомендаціями Державної судової адміністрації України та відповідного територіального управління державної судової адміністра ції, іншими нормативно-правовими актами та посадовою інструкці єю. У питаннях організації і застосування методики проведення кадрової роботи та державної служби керівник апарату керується ре комендаціями Головного управління державної служби України, Міністерство праці та соціальної політики та Пенсійного фонду України.

Керівник апарату:

1) Здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організованість та злагодженість у роботі підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду щодо організаційного забезпечення діяльності суду;

2) взаємодіє з територіальним управлінням Державної судової адміністрації відповідної області, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами суддівського самоврядування, спеціальним підрозділом судової міліції "Грифон", іншими установами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду;

3) організовує ведення діловодства в суді відповідно до Інструкції з діловодства;

4) організовує складання проектів планів роботи суду, погоджує їх, організовує контроль за ходом їх виконання;

5) координує здійснення організаційних заходів щодо підготовки оперативних нарад, виконання інших завдань;

6) за дорученням голови суду проводить оперативні наради, організовує розробку службових розпоряджень, інструкцій тощо;

7) організовує спільну роботу працівників апарату суду в ході підготовки необхідних матеріалів у разі віднесення питань до компетенції декількох підрозділів, працівників апарату суду;

8) здійснює заходи щодо забезпечення належного матеріального та соціального забезпечення суддів та працівників апарату суду, медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування, забезпечення благоустроєним житлом;

9) здійснює заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та працівників апарату суду, умов оплати їх праці, належного фінансування суду, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності;

10) організовує розробку і подання на затвердження в установленому порядку штатного розпису і кошторису витрат на утримання суду;

11) подає на розгляд голови суду пропозиції щодо структури, чисельності та штатного розпису апарату суду;

12) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю кадрової служби, забезпечує реалізацію державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в апараті суду;

13) узагальнює практику роботи з кадрами, вносить голові суду пропозиції щодо її вдосконалення;

14) організовує роботу з кадрами апарату суду, контролює стан цієї роботи, а також ведення кадрового діловодства в суді;

15) вносить пропозиції голові суду з кадрових питань, зокрема щодо призначення на посади в апарат суду, переведення на інші посади, звільнення з посад, присвоєння рангів державних службовців, заохочення, застосування заходів дисциплінарного впливу та з інших кадрових питань;

16) здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору на посади державних службовців апарату суду, атестації та щорічної оцінки виконання державними службовцями апарату суду покладених на них обов'язків і завдань;

17) організовує роботу з навчання та підвищення кваліфікації працівників апарату суду, внесення замовлення щодо потреб та підготовки спеціалістів для апарату суду до відповідних органів;

18) уживає заходів організаційного характеру для підтримання приміщення суду у стані, придатному для належного його функціонування, проведення капітального та поточного ремонтів, технічного оснащення приміщень, створення безпечних та комфортних умов для працівників та осіб, які перебувають у суді, забезпечує наявність необхідних ресурсів та оргтехніки, безперебійне її функціонування;

19) здійснює організаційне забезпечення ведення судової статистики, діловодства, обліку та зберігання судових справ, належного ведення архіву, кодифікації та роботи бібліотеки суду, а також планово-фінансової та бухгалтерської роботи, обслуговування рахунків в установах банку;

20) за наказом голови суду контролює роботу служби судових розпорядників, а за відсутності у суді посади старшого судового розпорядника - забезпечує організацію судового процесу;

21) забезпечує зберігання та використання штампів і печаток суду, товарно-матеріальних цінностей та документації суду;

22) забезпечує виконання та необхідне дотримання правил охорони праці та протипожежної безпеки, дотримання працівниками суду правил внутрішнього трудового розпорядку;

23) вносить пропозиції голові суду щодо удосконалення організації діяльності суду, виконує інші доручення голови суду.

Керівник апарату суду має право за дорученням голови суду представляти суд в інших управлінських структурах з питань, що належать до його компетенції та наданих повноважень; у встановленому порядку готувати запити, клопотання, звернення тощо з питань, що стосуються діяльності апарату суду і належать до його повноважень; вносити пропозиції голові суду щодо удосконалення діяльності суду, з питань кадрової роботи, із забезпечення діяльності працівників апарату суду; брати участь у засіданнях колегії територіального управління Державної судової адміністрації відповідної області, бути призначеним до складу колегії цього управління, а також брати участь у нарадах, засіданнях робочих груп тощо з питань організації діяльності апарату судів, що проводяться територіальним управлінням Державної судової адміністрації. Керівник апарату несе персональну відповідальність за виконання покладених законом на апарат суду завдань.

При цьому, відповідно до приписів частини другої статті 93 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Як встановлено судом, на виконання Ухвали ВАСУ від 09.08.2016 р., керівник апарату суду (як суб’єкт владних повноважень) не наділений правом щодо звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки керівник апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 (як суб’єкт владних повноважень) зобов’язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а перелік його повноважень згідно чинного законодавства є вичерпним.

Відповідно ст. 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» організаційне забезпечення суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.

Керівник апарату Київського районного суду м. Одеси має повноваження у сфері організаційного забезпечення, документального та інформаційно-технічного забезпечення, фінансового, кадрового, матеріально - технічного забезпечення. При цьому, до повноважень керівника апарату суду не входить вивчення матеріалів судових справ, які знаходиться в провадженні судді.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Одеським апеляційним адміністративним судом у листі – відповіді від 08.09.2016 р. за № 2.2.3/25860 (т. 1 а/с. 99-100) та відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ.

Так, у рішенні у справі Парлов-Ткальчік проти Хорватії (Parlov-Tkalиiж v. Croatia) § 86, Агрокомплекс проти України (Agrokompleks v. Ukraine) § 137 висловлена позиція , що судова незалежність вимагає від окремих суддів бути вільними від недоречного зовнішнього впливу та від внутрішнього відповідно. Внутрішня судова незалежність вимагає відсутність вказівок або тиску з боку інших суддів або тих осіб, які виконують адміністративні функції у суді.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 щодо доручення по розгляду скарги Сбербанку Росії на дії судді цього суду Реви Сергія Вікторовича керівнику апарату суду - ОСОБА_2.

Приписами ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус судді» визначено, що Голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб - портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

В рамках зазначеного, суд вважає за необхідне зазначити, що надання доручень є дискреційними повноваженнями голови суду.

Дискреційні повноваження - сукупність прав і обов'язків, що дають можливість діяти на власний розсуд у межах закону. Дискреційні повноваження є елементом компетенції, і їх використання повинно відбуватися лише у рамках закону, що відповідає принципу законності та зміцнює законність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Так, у рішенні від 17.06.2008 р. у справі «Мелтекс ЛТД проти Вірменії» суд зазначив, що в будь-якому випадку закон має визначати обсяг будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів і порядок їх реалізації з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету таких заходів, та надавати особі адекватний захист від свавільного втручання (§81 рішення).

Іншими словами, дискреційні повноваження у державного органу виникають лише тоді, коли такі повноваження надані законами України. Тобто саме закони, а не «власний розсуд» суб’єкта владних повноважень, мають дозволяти останньому прийняти одне з декількох рішень.

Приписами ст. 9 Закону України «Про державну службу», визначено, що державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.

Державний службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно приписів п. 14 «Положення про апарат Київського районного суду м. Одеси»: керівник апарату виконує доручення голови суду.

З урахуванням викладено суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій голови Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 щодо надання доручення по розгляду скарги Одеського РУ «Сбербанк Росії» на дії судді цього суду Реви Сергія Вікторовича керівнику апарату суду - ОСОБА_2, оскільки він виконував надані законом повноваження.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу ознайомлення із матеріалами судової справи № 520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

Визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду

м. Одеси ОСОБА_2 із приводу надання оцінки рішенню Київського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року по справі №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

Визнати протиправними дії керівника апарату Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 із приводу звернення зі скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо дій судді Київського районного суду м.Одеси Реви Сергія Вікторовича під час розгляду судової справи №520/543/15-ц (2/520/2011/15) за позовом ПАТ «Кримхліб», ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» до ОСОБА_7, ПАТ «Одеський коровай», ПАТ «Дочірній Сбербанк Росії».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.