АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/819/16 Справа № 712/10964/16-п

Головуючий по 1 інстанції Калашник В. Л.

:ч. 1 ст. 164 КУпАП

Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р. м. Черкаси

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, захисника Хорошого І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 адвоката Хорошого І. В. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп.,

в с т а н о в и в :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2016 року встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 036203 від 29.08.2016 року, а також рапортом Головного держаного інспектора Кучеренка О. А. у період з 10.06.2016 року по 28.08.2016 року при здійсненні промислу у Кременчуцькому водосховищі ФОП ОСОБА_5, в особі довіреної особи ОСОБА_3, здійснював господарську діяльність (прісноводне рибальство, КВЕД 03.12) без одержання «Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах)» та за цей період виловив 4554 кг. риби, чим було заподіяно збитків рибному господарству України на суму 4 607 580 грн. 10 коп. Своїми діями порушив ст. ст. 23, 24, 27 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 17 та ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», ст. 1 ЗУ «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (п. 138 додатку), Постанову КМУ № 801 від 30.10.2013 р. «Про затвердження Порядку видачі дозволу на спецвикористання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України (їх частинах), пункт 33 Постанови КМУ № 992 від 25.11.2015 р. «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Не погодившись з указаною постановою суду першої інстанції захисник Хороший І. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.10.2016 року та закрити провадження в справі.

В своїй скарзі апелянт указує, що оскаржувана постанова є незаконною й необґрунтованою, ухвалена з порушенням діючого законодавства та такою, що підлягає скасуванню з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального права. Крім того, судом першої інстанції грубо порушено вимоги ст. 245, 252, 280 КУпАП, оскільки судове рішення прийнято без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення № 036203 від 29.08.2016 року (далі - протокол) не відповідає дійсності, складений з порушенням вимог, передбачених законодавством, є необґрунтованим і безпідставним. Тому, у зв'язку з незаконністю протоколу та у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП повинно бути закрито.

Вказує, що в порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано місце вчинення правопорушення. Однак це має важливе значення, оскільки згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

ФОП ОСОБА_5 здійснював свою господарську діяльність на акваторії Кременчуцького водосховища в районі с. Худяки Черкаського району і його рибоприймальний пункт знаходиться в с. Худяки Черкаського району. Тобто місце провадження господарської діяльності є територія Черкаського району. Тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 непідсудна Соснівському районному суду м. Черкаси. Справу повинен був розглядати Черкаський районний суд Черкаської області.

Також, вказує апелянт, не відповідають дійсності, є надуманими та нічим не обґрунтованими час вчинення правопорушення і його суть, оскільки з протоколу не можливо встановити, де саме було вчинено інкриміноване ОСОБА_3 правопорушення. В зазначений час вчинення правопорушення об 11 год. 30 хв. 29.08.2016 року ОСОБА_3 не здійснював жодної рибогосподарської діяльності, в тому числі й прісноводного рибальства, оскільки згідно з протоколом 29.08.2016 року обвинувачений знаходився в приміщенні Черкасирибоохорони по вул. Дахнівська, 10-а в м. Черкаси, тому фізично не міг вчинити дії, які зазначені в протоколі.

Крім того, з наданих інспектором Кучеренком О. А. розписок вбачається, що господарські журнали обліку вилучених та прийнятих біоресурсів вилучені у ОСОБА_3 28.08.2016 року, а без них відповідно до Постанови КМУ № 992 від 25.11.2016 року неможливо здійснювати господарську діяльність.

Також в протоколі зазначено, що 29.08.2016 року ОСОБА_3 жодної риби не виловлював, що підтверджується вилученими у нього журналами.

Крім цього, указує захисник, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про те, що господарську діяльності з промислового вилову риби не можна здійснювати на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі - декларація). Це в свою чергу призвело до невірного висновку місцевого суду про можливість здійснення господарської діяльності зі спеціального використання водних біоресурсів виключно на підставі Дозволу, що не відповідає дійсності.

Право суб'єкта господарювання здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства без отримання дозволу передбачене положеннями діючого в Україні законодавства, зокрема ст. 1, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»; п.п. 1, 6 Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого Постановою КМУ від 17 травня 2006 р. № 685; п. 1.1., п. 3.6. Положення про державного адміністратора і порядок його взаємодії з регіональними, місцевими дозвільними органами та суб'єктами господарювання, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2012 року № 28.

Зазначеними законодавчими актами передбачена можливість здійснювати певні дії щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства без отримання документа дозвільного характеру.

Діючим законодавством України передбачені два альтернативних порядки правомірного здійснення спеціального використання водних біоресурсів, а саме: на підставі оформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства без отримання документа дозвільного характеру.

При цьому, такий вид господарської діяльності, як спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), не зазначений в переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого Постановою КМУ від 25 серпня 2010 р. № 725.

Таким чином, спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) можливо здійснювати на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства без отримання документа дозвільного характеру.

Згідно з листом Державного агентства рибного господарства України «Щодо надання роз'яснення» № 2-5.3-17/2580 від 20.05.2013 року, для реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства суб'єкту господарювання необхідно звернутись до дозвільного центру відповідного регіону або до Держрибагенства України та подати державному адміністратору або представнику Держрибагенства України по роботі з АІС «РДДХ» декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства згідно з чинним законодавством щодо застосування декларативного принципу.

Також Держрибагенство підтвердило, що спеціальне використання водних біоресурсів можливо здійснювати як на підставі відповідного Дозволу, так і на підставі подання Декларації. Держрибагенство України та його структурні підрозділи як державні адміністратори офіційно надають послуги з реєстрації Декларації для здійснення спеціального використання водних біоресурсів. Це свідчить про те, що ОСОБА_3 правомірно здійснював спеціальне використання водних біоресурсів, на підставі поданої ним та зареєстрованої Декларації.

Крім того, в діях ОСОБА_3 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, оскільки суб'єкт господарювання має право здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, яка в цьому випадку являється документом дозвільного характеру, оскільки реєстрація Декларації дозволяє займатися таким видом діяльності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 подав таку декларацію і вона була зареєстрована Черкасирибоохороною, то він здійснював господарську діяльність на підставі документа дозвільного характеру, яким являється Декларація.

Також, зазначає апелянт, в діях ОСОБА_3 відсутня суб'єктивна сторона складу правопорушення, оскільки останній у встановленому законом порядку подав до Черкасирибоохорони Декларацію і вона була зареєстрована, а тому він правомірно вважав, що законно здійснює спеціальне використання водних біоресурсів.

Крім того, Черкасирибоохорона на підставі цієї Декларації виписала і видала ОСОБА_3 журнал обліку прийнятих водних біоресурсів № 01 та Журнали обліку вилучених водних біоресурсів № 01 і № 02, без яких він не мав змоги здійснювати свою діяльність і виключно на підставі яких він цю діяльність здійснював.

ОСОБА_3 не міг передбачати або допускати, що своїми діями він порушує встановлений порядок здійснення такої діяльності та завдає шкоду рибному господарству України і, тим більше, не міг бажати цих наслідків.

З урахуванням відсутності в діях ОСОБА_3 об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в його діях, стверджує захисник, відсутній склад цього правопорушення.

Крім цього, згідно з оскаржуваною постановою та протоколом ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності за здійснення такого виду рибогосподарської діяльності як прісноводне рибальство. Однак, отримання Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів для здійснення саме прісноводного рибальства жодним законодавчим актом, який зазначений в Протоколі, не передбачено.

Також не відповідає дійсності, що вина ОСОБА_3 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутні при складанні протоколу та підтвердили суду обставини, викладені в судовому рішенні, оскільки ці особи були присутні тільки при складанні протоколу і підтвердити факт провадження ОСОБА_3 господарської діяльності без одержання дозволу або іншого документа дозвільного характеру вони фізично не мають змоги, оскільки незаконна діяльність не здійснювалась, й вони взагалі не були присутні при здійсненні будь-якої господарської діяльності ОСОБА_3

Разом з тим, суд першої інстанції проігнорував наявний в матеріалах справи Службовий лист начальника відділу юридичного забезпечення Черкасирибоохорони Гаврилова Д. О. від 07.09.2016 року, в якому останній обґрунтовує законність дій ОСОБА_3, зазначаючи про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та вказує на допущення інспектором Черкасирибоохорони Кучеренком О. А. порушень діючого законодавства.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник, підтримавши апеляційну скаргу, з мотивів в ній зазначених, просили її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції й закрити провадження в справі.

ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що у неділю 28 серпня 2016 року до нього додому зателефонували інші працівники та повідомили його, що до них приїхали інспектори, забрали журнали обліку і повідомили, щоб він з'явився на наступний день о 10-00 до інспекції. Він прибув 29 серпня 2016 року до інспекції, де йому повідомили, що він працює без дозволу і склали протокол. Вказав, що він не є самостійним підприємцем, а працює як довірена особа ФОП «ОСОБА_5», яка подала відповідну декларацію, тобто дотрималася дозвільної процедури. Й журнали обліку вилучених водних біоресурсів були видані на ім'я підприємця ОСОБА_5.

Інспектор Черкасирибоохорони Кучеренко О. А. у судове засідання не з'явився, хоча належно викликався до суду. Подав заяву про розгляд справи без його участі.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка Гаврилов Д. О. (начальник відділу юридичного забезпечення «Черкасирибохорона») показав, що йому незрозумілі підстави складення протоколу на обвинуваченого, про що він вказував інспектору Кучеренку О. А. і навіть писав з цього приводу відповідного службового листа, оскільки подання підприємцем належної декларації відповідності є достатньою дозвільною процедурою не потребує окремого дозволу. Вказав, що посилання у протоколі на порушення ЗУ «Про тваринний світ» є некоректними, оскільки існує більш спеціальний закон у цій сфері ЗУ «Про рибне господарство», який регулює спірні у цій справі правовідносини.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, захисника, інспектора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюється наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

По-перше, суд апеляційної інстанції погоджується з доводом апеляційної скарги щодо проблематики підсудності розгляду цієї справи судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що протоколом обвинуваченому ставиться у вину здійснення рибогосподарської діяльності, однак не вказується, де ця діяльність здійснювалася, неможливо встановити місце вчинення правопорушення і, як наслідок, належний суд, якому ця справа територіально підсудна. Розгляд такої справи за місцем проживання особи законом не передбачено.

По-друге, незрозумілою є ситуація щодо суб'єкта правопорушення. Незаконне здійснення рибогосподарської діяльності ставиться у вину одній особі - ОСОБА_3, тоді як вилучення водних біоресурсів на значну суму коштів, в чому й полягає суть цієї діяльності, ставиться у вину іншій особі - підприємцю ОСОБА_5 Таким чином, незрозуміло, хто таку діяльність здійснював. З матеріалів справи вбачається, що особою, яка здійснює відповідну господарську діяльність, є саме підприємець ОСОБА_5, тоді як ОСОБА_3 діє від її імені на підставі доручення і самостійно господарську діяльність не здійснює.

По-третє, заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ФОП «ОСОБА_5» подавши належну декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, дотримався передбаченої законом дозвільної процедури, у зв'язку з чим мав право здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів (промисловий вилов) на Кременчуцькому водосховищі відповідно до виділеної квоти.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему в сфері господарської діяьності», декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 цього ж закону, суб'єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови КМУ № 725 від 25 серпня 2010 року, такий вид діяльності як спеціальне використання водних біоресурсів (промисловий вилов) в контексті ЗУ «Про рибне господарство» не відноситься до переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства.

У вказаному переліку дійсно є дозвіл на спеціальне використання об'єктів тваринного світу в контексті ЗУ «Про тваринний світ», на що є посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, однак це інший дозвіл, суть якого не становить предмет розгляду в цій справі. Ці дозволи указані як окремі у ЗУ «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI, де перший з них указаний у переліку під номером 67, а другий - під номером 138.

Крім цього, відповідно до п. 7 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Таким чином, належне подання указаної вище декларації відповідності вбачається до достатнім дотриманням передбачених законом дозвільних вимог для такого виду діяльності як спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах).

Тому, враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 адвоката Хорошого І. В. задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу закрити за відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко