Провадження № 2/361/2785/16

03.11.2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 листопада 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В., при секретарі - Лустіній Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, стягнення суми заборгованості,

встановив:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі договору оренди квартири за адресою: АДРЕСА_1: 12500 грн. заборгованості по орендній платі; 3551,90 грн. заборгованості за житлово – комунальні послуги; 6569,17грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої пошкодженням орендованої відповідачем квартири і майна, належного позивачу, що знаходилось в квартирі; 13701 грн. на відшкодування транспортних витрат позивача, пов’язаних з приїздами з Франції до Києва для вирішення даних питань, у зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати і комунальних послуг та пошкодженням майна; всього просить стягнути 36322грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що у травні 2014 р. між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, та ОСОБА_2 був укладений договір найму однокімнатної квартири у АДРЕСА_2, належної позивачу. За час проживання відповідачки у орендованій квартирі вона завдала шкоди ремонту квартири і пошкодила наявне у квартирі майно. Після того, як відповідачка звільнила квартиру, вона залишила після себе зламані двері та короб дверей на кухні, розбиту люстру у кімнаті, розбитий плафон у коридорі, пошкоджені шпалери у кімнаті і кухні (обмальовані і з подряпинами та іншими пошкодженнями, частково здерті), пошкоджений унітаз (зливний механізм) та дверцята під мийкою. Розмір шкоди визначено позивачем з урахуванням заміни пошкодженого майна та вартості робіт. Крім того, відповідачка припинила виконувати умови договору, перестала сплачувати орендну плату, визначену у договорі, за нею утворилась заборгованість з орендної плати 6500грн. і по оплаті за спожиті нею комунальні послуги. Також вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки, яка достроково розірвала договір оренди без попередження і залишила квартиру у стані, непридатному для повторної здачі в оренду, орендної плати за два місяці – тобто за період до закінчення строку дії договору. Позовні вимоги в частині відшкодування транспортних витрат вмотивовано тим, що позивачка весь час знаходилась за кордоном, через несплату орендної плати відповідачкою і її поведінку, позивачка вимушена була двічі позапланово приїжджати з Франції, її витрати складаються з вартості авіаквитків, квитків на потяг та інші види транспорту; втретє позивачка приїжджала для розгляду справи, але спізнилась.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що позивачка (його дочка), доручила її сестрі укласти договір оренди на належну позивачці квартиру, в якій був зроблений новий ремонт; у подальшому відповідачка перестала сплачувати орендну плату, обіцяючи сплатити пізніше, потім на прохання звільнити квартиру, сказала, що платити не буде, бо нічим, і звільняти квартиру не буде, потім сказала, що шукає інше житло, а потім перестала виходити на зв'язок, і при черговому відвіданні квартири було виявлено, що відповідачка з квартири виїхала, не попередивши про це, і залишила квартиру у зруйнованому стані, з розламаними дверима, які не підлягають відновленню і потребують повної їх заміни з коробкою, була розбита люстра і плафон, унітаз, в якому був зламаний спускний механізм; частково були пошкоджені предмети меблів - тумбочка і дверцята під ванною – до місця встановлення лічильника води; шпалери на стінах були обмальовані, частково відірвані, пошкрябані нібито навмисно гострим предметом, квартира була брудною.

Відповідачка позов не визнала, не оспорювала факту укладення договору оренди і проживання в квартирі, належній позивачці з моменту укладення договору у травні 2014року і до 9 березня 2015р., з нею проживали двоє малолітніх дітей. З приводу несплати орендної плати позов не визнала, пояснила, що орендну плату вносила повністю, спочатку за два місяці готівкою представнику позивачки, що укладала договір, потім орендну плату перераховувала на вказаний орендодавцем картковий рахунок у Приватбанку , в січні 2015 року віддала готівкою Євгенію, який працював поруч в аптеці, - знайомому чи родичу позивачки за вказівкою орендодавця – 6000 грн., тобто плату за два місяці - за грудень і січень, у подальшому гроші перераховувала на картковий рахунок позивачки в Приватбанку, і заборгованості по орендній платі вона не має. З приводу дострокового виїзду з квартири і обов’язку оплатити оренду за два місяці в межах строку договору оренди позов не визнала, вважає, що таких підстав нема, що вона вимушена була виїхати з квартири через фактичну непридатність квартири для проживання взимку, через холод і постійні протяги, відсутність води, а також через поведінку позивачки, яка вимагала підвищеної плати, про виїзд вона попереджала; вважає, що навпаки позивачка повинна їй повернути 700 грн. – переплачені гроші за оренду за останній місяць (березень), як передбачено у договорі, оскільки звільнила квартиру раніше оплаченого строку. З приводу стосунків з орендодавцем пояснила, що в лютому 2015р. приїхала позивачка і мала намір підвищити орендну плату до 4000грн., що було надмірно високою платою для відповідачки, тому вона на дані умови не погодилась і стала підшукувати інше житло; 7 березня 2015р. вона виїхала з квартири, уклавши договір оренди іншого житла, про що повідомила орендодавця, ключі за вказівкою передала Євгенію в аптеці, де він працював, пропонувала йому зайти у квартиру і прийняти її, але Євгеній не побажав; в квартирі з 9 по 19 березня і надалі вона не була, квартиру залишила у нормальному стані, хто її зіпсував-не знає. З приводу оплати комунальних послуг пояснила, що оплачувала комунальні послуги на підставі виставлених рахунків, за електроенергію не за показниками лічильника, оскільки лічильник знаходився у замкненій іншій кімнаті, куди вона не мала доступу; за воду сплачувала за показниками лічильника, крім того сплачувала за утримання будинку; вважає, що вона оплатила всі спожиті комунальні послуги, і за час проживання в квартирі заборгованості не мала. Не згодна лише з сумою 1475 грн., нарахованою за грудень 2014р., оскільки дана сума фактично не є вартістю спожитої електроенергії у даному місяці чи протягом проживання у квартирі до вказаного місяця, а є разовим нарахуванням ОСББ власникам квартир у багатоквартирному будинку на підставі рішення Правління – на співвласників була розподілена до сплати вартість електротехнічного обладнання для забезпечення будинку водою. Вважає, оскільки дані витрати не стосуються договору оренди, їх має нести власник квартири. З приводу пошкодження майна у квартирі пояснила, що квартиру залишила у нормальному стані, люстру не пошкоджувала, плафон з вітальні був знятий і стояв на шафі, унітаз був цілий, функціонував , планка від дверей знялась через неякісне кріплення, деякі пошкодження біля плити на кухні виникли в процесі експлуатації плити від пару, оскільки була відсутня витяжка. Не заперечує, що на фотознімку зафіксований дитячий малюнок на шпалерах, вважає це нормальним, інших пошкоджень шпалер не було, а малюнки на шпалерах не є приводом для переклеювання шпалер у всій кімнаті. Визнає, що були пошкоджені двері на кухню – тріщина по полотну, яка з'явилась внаслідок сильного протягу, через який двері різко закрились. Вважає, що та шкода, яка може бути їй поставлена в провину (тріщина на дверях і малюнок на стіні) надмірно компенсуються частиною орендної плати (700грн.), які за умовами договору позивачка повинна їй повернути за передчасне звільнення квартири. Вважає, що позивача у такий спосіб має намір збагатитись за її рахунок. З приводу оплати проїздів позивачки з Франції в Україну, позов також не визнала, пояснивши що такі вимоги вважає безпідставними, оскільки не було ніяких підстав для спеціальних приїздів позивачки, яка мала у Києві довірених осіб.

З наданих суду сторонами доказів встановлено:

30 листопада 2012 року, ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважила останню на виконання від її імені певних дій, в тому числі, здавати в найм (оренду) належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 – Святошинського району Київської області. (Факт належності позивачці на праві власності вказаної квартири відповідач не оспорює).

Згідно свідоцтва про шлюб прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_4.

15 травня 2014 року між ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності від позивачки, та ОСОБА_2 (відповідачкою) було укладено договір найму однокімнатної квартири АДРЕСА_3 – Святошинського району Київської області, належної позивачці. У відповідності до умов договору, була передана в оренду відповідачці вказана квартира - об’єкт нерухомості у справному технічному стані, придатному для проживання, у відповідності до будівельних та санітарних норм, а ОСОБА_2, в свою чергу, зобов’язалась сплачувати орендодавцю плату за проживання у помешканні у сумі 3000,00 грн. на місяць, сплачувати комунальні платежі: квартплату, електропостачання, послуги кабельного телебачення та інтернету, послуги водопостачання та водовідведення. Даний договір складений у письмовій формі, відповідає вимогам закону, є дійсним, ніким із сторін не оспорений, і тому з нього виникли для сторін певні права та обов’язки, передбачені даним договором, зокрема обов’язок орендаря (наймача жилого приміщення) сплачувати орендну плату і комунальні послуги, належним чином утримувати орендоване майно. (Факт укладення договору і його умови відповідачка не оспорює).

Згідно талону – повідомлення №000498 – Києво - Святошинським РВ ГУМВС України в Київській області 19.03.2015 р. було прийнято письмове звернення- заяву ОСОБА_1 з приводу неправомірних дій ОСОБА_2 –наймача її квартири, і з приводу пошкодження майна у квартирі та щодо того, що остання заборгувала їй кошти за оренду та комунальні послуги.

З протоколу огляду місця події від 19.03.2015 р. вбачається, що під час огляду квартири АДРЕСА_3 – Святошинського району Київської області слідчим було виявлено пошкодження дверного пройому у кухні – відірвано планку з лівого боку, пошкоджено самі двері – тріщина в правому верхньому куті дверей, відірвана планка, яка обрамляє вікно над дверима; пошкодження кухонної поверхні під стінкою – відірвано дерев'яну планку; горизонтальну та вертикальну подряпину до стелі на лівій стіні та подряпини на правій стіні у кухні; у житловій кімнаті, яка знаходиться далі по коридору відірвано шпалери на правій стіні кімнати, подряпини на шпалерах з правого боку, відірвано шпалери під вікном, зірвано частину люстри на тумбі, на вікнах відсутні занавіски та частина карнизу приперта до стіни; у ванній кімнаті пошкоджено зливний бочок – вода не поступає, вода витікає з труби під унітазом, пошкоджено дверей у ванній кімнаті – подряпано кути обшивки дверей; у коридорі відсутня люстра та виявлено подряпини на стінах. (Даний протокол був досліджений судом). До протоколу огляду квартири долучені фотознімки, зроблені виконавцем огляду (Києво - Святошинським РВ) на місця огляду, на яких зображена відсутність дверцят на щиту під ванною, і в доступі до лічильників, тріщина на дверному полотні, відірваність частини шпалери біля дверей, малюнки на шпалерах у вигляді сердечок.

Допитана за клопотанням позивача свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є знайомою позивачки, на її прохання неодноразово відвідувала здану в оренду квартиру, в квартирі в 2014-на початку 2015 року проживала відповідачка ОСОБА_2 з дітьми, на прохання позивачки вона неодноразово просила відповідачку оплатити комунальні послуги, та обіцяла оплатити пізніше, пояснювала відсутністю грошей, а при черговому відвідуванні квартири у березні 2015 року свідок побачила, що відповідачка з квартири виїхала, залишила квартиру після себе у пошкодженому стані: були розламані двері з коробкою в кухню, були подряпані шпалери на стінах, зламані дверцята в кухонному гарнітурі, не працював бачок від унітазу, квартира була забруднена. Їй також відомо, що у подальшому позивачка несла витрати на закупівлю необхідних матеріалів для відновлювального ремонту, але конкретних пояснень з даного приводу свідок не надала.

Прайс - пропозиція щодо вартості дверей модель «Луна» - згідно якої вартість дверей міжкімнатних із вставкою зі скла, виконаних з ламінованого деревозамінного пресованого матеріалу, становить 991 грн.

Рахунок на оплату №1752 від 19.11.2010р. покупець ОСОБА_3, Чайка, товар: три дверних полотна «Луна», брус, наличники, ручка, замок, фіксатор, петлі, доставка, всього 3138,80грн.

Фіскальні чеки від 20.03.2015р., 21.03.2015р., 23.03.2015р. з ТОВ «Епіцентр К»

Товарний чек без дати на суму 400грн., ПП «Сантехніка».

Також позивач суд надав такі докази:

Витяги з інтернет сайту про електронне листування:

лист від 28.02.2015р., в якому ОСОБА_1 повідомляла ОСОБА_2 про необхідність сплатити борг до 2.03.2015р. з попередженням про виселення 3.03.2015р., у тому ж листі повідомлено, що за ключами приїдуть її родичі;

лист від 3.03.2015р. від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 (позивачки), в якому представник орендодавця повідомляла, що з'ясовувала з ОСОБА_2 питання, коли ОСОБА_6 зможе приїхати забрати ключі; що ОСОБА_2 гроші не платить, повідомляє, що грошей нема, і що шукає квартиру;

листом від 4.03.2015р., в якому ОСОБА_1 повідомляла ОСОБА_2 про наявність несплати орендної плати станом на 15.02.2015р. в сумі 3500грн., наявність заборгованості по комунальним платежам і є борг за розбиті двері;

лист повідомлення від 5.03.2015р. ОСОБА_1 від абонента «Атріум» щодо наявності заборгованості по квартирі на 5.03.2015р. 3354грн.;

лист з переписки між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 від 11.03.2015р., в якому зазначено, що Свєта сьогодні переїхала, домовились на завтра, що передасть ключі Жені, і по телефону сказала, що не збирається повертати борг, розмова записана.

Проїзні документи:

за лютий 2015 року на проїзд з Парижу до Києва квитки на автобус з м. Кьольн до Парижу вартістю 44 Євро, на літак з Парижу до Києва вартістю 120,98 Євро, на літак з Києва до м.Кьольн вартістю 989 грн., два квитки на електричку Париж – Леон вартістю 40,40 Євро;

за березень 2015 року квиток на літак з Парижу до Києва вартістю 225 Євро, квиток на електропоїзд у Парижі вартістю 27,40 Євро.

Роздруківка з інтернетсайту Е-тікет, пасажир ОСОБА_1, відправлення Варшава, прибуття Київ, автовокзал, вартість 610 грн., дата 10-11.10.2016р.; квиток у зворотньому напрямку Київ-Варшава, вартість 400грн., дата 16-17.10.2016р.;

Авіаквиток іноземною мовою, без перекладу, без зазначення пасажира, від 29.09.2016р.,Франція, вартість 29 євро;

Авіаквиток іноземною мовою, пасажир ОСОБА_1, 10.10.2016р. Париж-Варсовіе, від 17.10.2016р. Варсовіе - Париж.

З наданої позивачем довідки №20-02-16/1 від 20.02.2016р. ОСББ «Брест-Литовське», виданій представнику позивача, видно, що за період з 12.05.2014р. по 15.03.2015р. нараховані комунальні послуги: і загальній сумі 3339,28грн., електроенергія - 1710,16грн.. холодна вода без урахування лічильника 438,20грн., всього 5487,64грн., сплачено у вказаному періоді 3355,63грн., заборгованість 2132,01грн.

З наданої позивачем довідки - розрахунку заборгованості по внескам за утримання будинку і прибудинкової території ОСББ «Брест- Литовське» (с.Чайки, Печерська, 2 кв.2) видно, що за даною квартирою існує борг в оплаті за даний вид комунальних послуг в сумі 3429,53грн. станом на лютий місяць 2015р., сплачено 600грн., за лютий нараховано до оплати за опалення 106,22грн., витрати на утримання території 238,45грн., електроенергія 179,92грн., всього 524,59грн., відомості про оплату відсутні.

Відповідачем також надані дві довідки ОСББ «Брест- Литовське»:

З Довідки ОСББ «Брест-литовське» №39-01-09/1 від 1.09.2016р. про взаєморозрахунки мешканки ОСОБА_2 , що проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якої за період з 1.05.2014р. по 31.03.2015р. залишок на початок періоду 285,91грн., нараховано всього у вказаному періоді 6854,91грн., з них нараховано за цілий травень 2014р. 303грн., у подальшому нараховано червень 303грн, за липень 303грн., за серпень 302,99грн., всього на дану дату нараховано 1497,90грн., оплачено 22.09.2014р. 1587,77грн., тобто з переплатою на вказану дату -89,87грн.; в період після 22.09.2014р. нараховано 344,57грн. за вересень 2014р., 344,57грн. за жовтень 2014р., оплачено 19.11.2014р. 1167,86грн., тобто з переплатою -568,39грн.; нараховано за листопад 2014р. 344,57грн., нараховано за грудень 2014р. 1820,12грн., за січень 2015р. 511,59грн., оплачено 9.02.2015р. 600грн., за лютий 2015р. нараховано 524,59грн., на 31.03.2015р. нараховано 1752,61грн., оплачено 31.03.2015р. 1000грн., неоплачений залишок на 31.03.2015р. становить 2785,19грн.

З довідки ОСББ «Брест-литовське» №45-01-09/7 від 7.09.2016р. про взаєморозрахунки мешканки ОСОБА_2, що проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, з якої встановлено, залишок на початок - 223,72грн., нараховано до оплати всього 1820,12грн., в тому числі: за грудень 2014р. електроенергія 238,45грн., за грудень 2014р. обов’язковий внесок на відшкодування витрат на опалення 1475,45грн., за грудень 2014р. -106,22грн.; оплачено 223,72грн.. кінцевий залишок 1596,40грн.

З наданих відповідачем меморіальних ордерів від 22.09.2014р. на суму 1587,77грн.. від 19.11.2014р. 1167,86грн., від 9.02.2015р. 600грн., видно, що дані платежі здійснила ОСОБА_2 отримувачу ОСББ «Брест Литовське» - внески на утримання будинку.

З наданих відповідачем чеків до грошових переказів на картковий рахунок у Приватбанку видно, що здійснені такі поповнення карткового рахунку: 16.10.14р. поповнено рахунок на 3000грн., отримувач ОСОБА_1; 17.11.14р. поповнено рахунок на 2585грн., отримувач ОСОБА_1; 3.02.14р. поповнено рахунок на 1498грн., отримувач ОСОБА_1; 14.02.14р. поповнено рахунок на 998грн., отримувач ОСОБА_1; 15.02.14р. поповнено рахунок на 498грн.. отримувач ОСОБА_1.

Згідно свідоцтв про народження, ОСОБА_2 має двох дітей: ОСОБА_7, 6.10.2006р.н., і ОСОБА_8, 31.10.2012р.н.

З договору оренди жилого приміщення від 6.03.2015р. видно, що ОСОБА_2 орендар і ОСОБА_9 орендодавець уклади договір оренди квартири за адресою м. Київ, вул.Наумова, 23а/308, дата заселення - з 9.03.2015р.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 7.03.2015р. допомагала відповідачці переїжджати з квартири на іншу квартиру, але в саму в квартиру не заходила. В той же день на Академмістечку разом з ОСОБА_2 заїжджали в аптеку передати ключі, але не передали, після чого 8.03.2015р. на роботу до ОСОБА_2 в ательє приходив молодий чоловік і ОСОБА_2 віддала йому ключі від квартири і від паркінгу, запитувала, чи поїде він дивитись і приймати квартиру, той чоловік сказав, що не треба.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 7.03.2015р. допомагав відповідачці перевозити речі із квартири, виносив речі з квартири, перевіз в іншу квартиру і Академмістечку. Квартира була у нормальному жилому стані, вікна, двері, меблі, ванна, унітаз були цілі, чи були якісь пошкодження – особливо уваги не звертав; виносив з кухні пральну машину, тому була знята дерев'яна планка, пошкоджень на шпалерах не бачив, не звертав уваги, бо квартиру не розглядував, в цілому стіни обідраними не були.

З аналізу досліджених судом доказів і виходячи з законодавства, що регулює спірні правовідносини, та з умов укладеного між сторонами договору оренди жилого приміщення, суд дійшов таких висновків:

Згідно п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7 Договору найму, орендар зобов’язується: використовувати об’єкт нерухомості згідно даного договору найму; сплачувати оренду плату в розмірі і у строк, які передбачені п.3.1 цього договору; забезпечувати збереження об’єкту нерухомості, дбайливо ставитися до санітарно – технічного і іншого обладнання, об’єктів благоустрою; відшкодовувати всі збитки орендодавця, які виникли з вини орендаря. Згідно п.5.1. Договору найму, у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, взятих на себе сторонами і передбачених даним договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки у повному обсязі у встановленому законом порядку. Відповідно до пп.3.2, 3.3, 3.5, 3.6, 3.7 договору, орендар брав на себе зобов’язання з оплати квартплати, послуг кабельного телебачення, послуг інтернет провайдера, послуг водопостачання та водовідведення. Згідно умов договору всі інші питання регулюються відповідно до закону. Пунктом 3.1 договору передбачено, що наймач сплачує наймодавцю плату 3000 грн. за кожен місяць проживання. Відповідно до п.3.9 договору, взаєморозрахунки за орендоване приміщення здійснюються не пізніше 13 числа кожного місяця. Пунктом 4.1 договору передбачено, що договір діє з 13.05.2014 р. по 13.05.2015 р. Відповідно до п.2.2.8 договору, у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендаря, останній зобов’язується повідомити про це орендодавця за 15 днів.

Згідно ст. 158 ЖК України - наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України, розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму.

Згідно змісту ч.1,ч.2 ст.776, ч.1, ч.2 ст.819 ЦК України поточний ремонт орендованого жилого приміщення здійснюється за рахунок орендаря, капітальний - за рахунок орендодавця, якщо інше не встановлено договором. Згідно ст.779 наймач зобов’язаний усунути погіршення речі, що сталось з його вини.

Згідно ст.785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана.

Згідно ст.815 ЦК наймач житла зобов’язаний підтримувати його у належному стані, забезпечувати збереження житла, своєчасно вносити орендну плату , за комунальні послуги, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ч.1 ст.825 ЦК наймач має право у будь-який час відмовитись від договору найму, письмового попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою. Згідно ч.2 – договір найму може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у випадках, зокрема, невнесення орендної плати – при короткостроковому договорі - понад два рази, у разі псування, руйнування майна.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо вимог про відшкодування заподіяних збитків, суд дійшов таких висновків:

Факт проживання відповідачки в орендованій квартирі, належній позивачці вставлений і відповідачкою не заперечується.

Як пояснили свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_6, вони допомагали відповідачці виїхати з квартири і вивезти речі 7.03.2015р. В листі між ОСОБА_4 (довірителем позивачки з питань оренди житла) і позивачкою від 11.03.2015р. зазначено, що відповідачка вже звільнила квартиру. З наданого відповідачкою договору оренди іншого житла видно, що нею такий договір укладено 6.03.2015р., в договорі зазначено, що у вийняте житло орендар вселяється 9.03.2015р. Таким чином, встановлено, що відповідачка проживала в квартирі з дня укладення договору, квартиру звільнила в період 7-9 березня 2015р.

З проїзних документів позивачки видно, що вона 18.03.2015р. прибула у Київ; 19.03.2015р. вона звернулась до відділу поліції з приводу виявлення шкоди у квартирі - що видно з дати звернення до РВ та протоколу огляду; з показань свідка ОСОБА_5 встановлено, що саме у цей період мало місце відвідання квартири і виявлення пошкоджень, зазначених у протоколі огляду. Враховуючи невеликий і обґрунтований поважними причинами розрив у датах між звільненням відповідачкою квартири і виявленням шкоди, що виключає ймовірність заселення у квартиру інших осіб, які б могли завдати шкоди квартирі у вказаний період, то суд вважає підтвердженим той факт, що всі виявлені пошкодження, зафіксовані у протоколі огляду квартири від 19.03.2015р.- стались внаслідок експлуатації жилого приміщення відповідачкою та її малолітніми дітьми, протягом оренди квартири.

Факт пошкодження двірного полотна у дверях на кухню зафіксований в протоколі огляду, підтверджений показами свідка ОСОБА_5, крім того, на даний факт вказувала позивачка в листі відповідачці ще в лютому 2015р. Відповідачка не заперечує факту пошкодження дверей (тріщина у дверному полотні), пояснюючи постійними протягами у квартирі. Таким чином, встановлено, що двері були пошкоджені в процесі експлуатації відповідачкою квартири і обладнання в ній, і для вирішення питання щодо обов’язку по відшкодуванню шкоди не має значення, що шкоду завдано не внаслідок навмисних дій, а внаслідок необережного та недбалого ставлення до майна. По характеру пошкодження видно, що воно не відноситься до звичайного зносу. Позивач як доказ на підтвердження розміру шкоди, завданої пошкодження дверей, представив рахунок від 19.11.2010р., разом з тим, враховуючи дату рахунку - що стосується замовлення і доставки дверей у 2010 році, а не часу заподіяння шкоди, і в якому зазначено вартість трьох дверей у комплекті, а не лише дверного полотна, (яке пошкоджене), то суд не може даний документ прийняти як доказ розміру заподіяної шкоди. Разом з тим, з даного документу видно модель дверей, що були встановлені у квартирі і були пошкоджені. Суд погоджується з тим, що дверне полотно потребувало заміни, а не ремонту, враховуючи характер ушкоджень. З прайс - пропозиції щодо вартості дверей, - вартість дверей міжкімнатних із вставкою зі скла моделі «Луна», виконаних з ламінованого деревозамінного пресованого матеріалу, становить 991 грн. Оскільки інших доказів на підтвердження більших збитків, заподіяних пошкодженням дверей, позивач не надав, то суд вважає можливим визначити розмір шкоди у 991грн.- запропоновану вартість діерного полотна дверей моделі, аналогічної пошкодженим дверям.

Факт пошкодження змивного механізму до унітазу зафіксовано в протоколі огляду квартири, а також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_5. Свідок з боку відповідача ОСОБА_6, який 7.03.2015р. допомагав відповідачці виносити речі з квартири, який при користуванні унітазом не виявив несправності змиву і течі, не спростовують зафіксованої у протоколі огляду несправності та її характеру і не спростовують показань свідка ОСОБА_5, яка оглядала квартиру і в тому числі санвузол ретельно, з метою виявлення і засвідчення пошкоджень, натомість свідок ОСОБА_6 прибув у квартиру з іншою метою і оглянув її бігло. Дане пошкодження не відноситься до капітального ремонту, тому витрати на ремонт у розмірі, підтвердженому квитанцією про оплату товару, має нести орендар.

Факт пошкодження шпалер, зокрема подряпин і малюнків, а також відірваного шматка шпалери біля дверей підтверджений протоколом огляду, показаннями свідка ОСОБА_5, і не спростований свідками з боку відповідача. Сама відповідачка не оспорює наявність малюнків на шпалерах, пояснюючи присутністю дітей. Характер пошкоджень на шпалерах не має ознак звичайного зносу, а є механічними ушкодженнями. Тому відшкодуванню підлягають витрати позивача на ремонт шпалер і стін, що полягає у вартості шпалер, ґрунтовки, валіку для виконання таких робіт, згідно наданих чеків. Також встановлено факт таких пошкоджень, як відірвані дерев'яні планки біля дверей і на кухні. Тому є підстави для покладення на відповідача обов’язку по відповідному ремонту, що дає підстави для стягнення вартості клею, необхідного для такого монтажного ремонту, згідно наданого чеку.

В наведених вище межах факт завдання шкоди, її розмір і розмір понесених позивачем збитків доведений наданими доказами у їх сукупності. Посилання відповідача на те, що позивач мав би доказати розмір шкоди шляхом проведення експертизи або принаймні шляхом складення відповідного акту спеціалістами, кошторису робіт, тощо, не приймаються судом до уваги, оскільки законом не встановлено пріоритету певних доказів над іншими з даного приводу, і в даній частині дотримано вимоги ЦПК щодо належності і допустимості поданих доказів. Крім того, відповідач також не скористалась своїм правом заявити клопотання про призначення відповідної експертизи чи подати інші докази з метою спростування доказів позивача.

Враховуючи вимоги закону, наведені вище, що регулюють питання користування орендованим майном і питання відшкодування шкоди, а також виходячи з умов укладеного між сторонами договору, суд вважає доведеним наявність заподіяння відповідачем шкоди майну позивача і наявність підстав для покладення на відповідача обов’язку по її відшкодуванню.

З наданих позивачем платіжних документів (фіскальних чеків № 0030, № 0115 від 20.03.2015 р., № 0289 від 21.03.2015 р., № 0035, 0104, 0155 від 23.03.2015 р., товарного чеку) видно, що позивач в будівельному супермаркеті здійснив певні покупки. Разом з тим, з аналізу даних фіскальних чеків, з того, як позивач обґрунтував зазначені в них покупки і їх необхідність, суд частково погоджується з позивачем у тому, що він дійсно витрачався,зокрема, на закупівлю шпалер, ґрунтовки, валіку - необхідних для відновлення частково пошкоджених шпалер через подряпини та малюнки на них, а також клею монтажного, необхідного для монтажу відірваних планок, зазначених у протоколі огляду, крім того спускового механізму на бачок до унітазу, пошкодження якого зафіксоване у протоколі огляду і підтверджене свідком ОСОБА_5. Дані витрати становлять: 34,50грн. за шпалери; 249грн. ґрунтовка, 50,90грн. валік, 58,75грн. за клей монтажний, 164 грн.- спусковий механізм на бачок, всього 557,15грн.

Стосовно інших витрат, пов’язаних з купівлею інших товарів та матеріалів, зазначених у наданих позивачем фіскальних чеках, - які логічно і однозначно не пов'язуються з необхідним ремонтом (з урахуванням зазначених у протоколі огляду виявлених пошкоджень у квартирі), - то суд не вбачає підстав для висновку про доведеність того, що такі витрати пов’язані з відновленням квартири і речей від пошкоджень, які залишились після відповідачки і які зазначені у протоколі огляду. Не підтвердженим суд вважає факт пошкодження люстри, плафону, відсутності штор, оскільки їх відсутність не свідчить про їх пошкодження, і не доведена позивачем їх наявність у квартирі раніше. Крім того, не доведена вартість вказаних предметів. Щодо пошкоджень дверцят біля ванни і біля лічильників, засвідчених в протоколі огляду, то суд, не оспорюючи самого факту їх пошкодження, не вбачає підстав для визначення розміру шкоди, оскільки позивачем з даного приводу не надано ніяких доказів на підтвердження розміру шкоди і розміру витрат на усунення такої шкоди. Також не підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу інші витрати згідно наданих чеків, оскільки позивач не обґрунтував дані витрати і не встановлений причинний зв'язок між такими витратами і завданою шкодою. Не підлягають відшкодуванню також зазначені позивачем збитки, понесені через необхідність вимивати бруд і сантехніку, як не доведені позивачем.

Не спростовуючи ствердження представника позивача про необхідність більших витрат на ремонт і відновлення пошкодженої квартири, суд не вбачає підстав для визначення суми відшкодування у більшому розмірі, ніж підтверджено доказами, оскільки згідно ст.ст.10,11,60 ЦПК України обов’язок по доказуванню (у даному випадку по доказування розміру заподіяної шкоди) – покладається на позивача.

Відповідачка не спростувала доказів, які надав позивач на підтвердження самого факту завдання наймачем жилого приміщення шкоди майну позивачки – внаслідок недбалого ставлення наймача до орендованого майна. Враховуючи, що квартирою протягом тривалого часу до виявлення шкоди користувалась відповідачка як наймач, що в квартирі проживали двоє малолітніх дітей, що пошкодження шпалер, зокрема, мають ознаки дитячих малюнків, а також враховуючи, що шкоду виявлено безпосередньо після того, як наймач звільнив жиле приміщення, то слід вважати доведеним факт пошкодження майна безпосередньо наймачем, тобто відповідачем. Враховуючи наявність договору найму жилого приміщення, укладеного з відповідачкою, - відповідальним за завдану шкоду у даному випадку є відповідач.

Тому позивач вправі обрати саме такий спосіб відшкодування шкоди, як відшкодування йому витрат (збитків) на закупівлю матеріалів і робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна. Підстав для звільнення відповідачки від відповідальності за заподіяну позивачці шкоду, не встановлено. Право на отримання відшкодування завданої шкоди має власник майна. Позивач є власником квартири і відповідно пошкодженого майна, тому завдану шкоду слід відшкодувати на її користь. І при цьому не має значення, що договір найму квартири укладався за довіреністю іншою особою, зазначеною у договорі як наймодавець.

Таким чином, позивач довів заподіяння шкоди, довів розмір заподіяних збитків у межах, зазначених вище. Стягненню з відповідачки підлягає на відшкодування завданих пошкодженнями жилого приміщення і майна збитків: 991грн. + 557,15грн. = 1548,15грн.

Крім того, позивачу завдані збитки неповною сплатою відповідачем - орендарем комунальних послуг за період оренди квартири. З приводу оплати комунальних послуг, суд дійшов таких висновків:

Згідно умов договору на відповідача - орендаря жилого приміщення покладався обов’язок по сплаті комунальних послуг: квартплати – у розмірах, встановлених ЖЕКХ, електроенергії – не за лічильником (оскільки в графі показання лічильника проставлений прочерк, а відповідачка пояснила і позивач не заперечував, що лічильник по електроенергії знаходився у іншій закритій кімнаті і до нього не було доступу), водопостачання та водовідведення (за показниками лічильників, початкові показники заманені у договорі), а також послуг кабельного телебачення і інтернет провайдера. Такі умови договору між сторонами не суперечать вимогам закону.

З порівняльного аналізу наданих суду довідок ОСББ щодо нарахування і сплати комунальних платежів, суд дійшов таких висновків:

Відповідачка не оспорює свого обов’язку сплачувати квартплату і оплачувати спожиті комунальні послуги, зазначені у договорі оренди; фактично відповідач не оспорює нарахувань квартплати, зазначених у наданих суду довідках, які в цілому не відрізняються між собою. Відповідачка оспорює суму, нараховану у грудні одноразово – у розмірі 1820,12грн., і оспорює наявність у неї зобов’язання сплатити дану суму.

Оскільки довідки від 1.09.2016р. і від 7.09.2016р. за результатами звірки складена пізніше довідки, наданої позивачем і складеної у лютому 2016року, то слід вважати, що в ній нарахування і оплата, зокрема, щодо квартплати і електроенергії зазначені більш точно.

З приводу нарахування суми 1820,12грн., то суд виходить з наступного:

Дана сума 1820,12грн. нарахована в грудні 2014р. (довідка №39-01-09/1 від 1.09.2016р.); в довідці №45-01-09/7 від 7.09.2016р. дана сума роз’яснена, і вона згідно даної довідки складається з таких нарахувань у грудні 2014р: електроенергія 238,45грн., обов’язковий внесок на відшкодування витрат на опалення 1475,45грн., інші нарахування 106,22грн., всього 1820,12грн. (Слід вважати, що в довідці ОСББ, наданій позивачем, датованій 20.02.2016р., дане нарахування за грудень 2014р. увійшло у суму 1710,16грн. у рядку за електроенергію).

Відповідачка з приводу нарахувань в грудні 2014р. 1820,12грн. пояснила, що дана сума не може розглядатись як вартість спожитих нею у грудні послуг з електропостачання та/або інших комунальних послуг, оскільки - як вона з'ясувала в ОСББ - дана сума уявляє собою розділену на всіх власників квартир вартість електрообладнання на забезпечення будинку насосом для подання води і опалення. Тобто дана сума є витратами співвласників (ОСББ) на забезпечення будинку технічним обладнанням, тому на думку відповідача дані витрати не повинні покладатись на неї, як орендаря окремого жилого приміщення, вони мають бути покладені на власника квартири, який зобов’язаний нести витрати по утриманню своєї власності, в тому числі будинку, в якому він є співвласником.

З наданого протоколу засідання Правління ОСББ «Брест-Литовське» №14/12/1 від 04.12.2014р. дійсно видно, що на засіданні правління вирішувались питання щодо придбання технічного електрообладнання (насосу і іншого , тобто підтверджено доводи відповідача щодо призначення даної суми (1475,45грн.).

Оскільки на орендаря приміщення крім орендної плати, яка сплачується власнику орендованого приміщення, покладається обов’язок по оплаті спожитих ним комунальних послуг, які є щомісячними поточними платежами, і які мають сплачуватись надавачу послуг, то дані зобов’язання є вичерпними, і на орендаря жилого приміщення ні законом, ні договором оренди не покладено обов’язку по несенню інших витрат по утриманню нерухомого майна, які не віднесені до поточного споживання комунальних послуг, і які стосуються капітального ремонту,оснащення капітальним обладнанням, тобто утриманням спільного майна співвласниками цього майна. Такі види витрат на утримання своєї власності за законом покладаються на власника (співвласника) нерухомого майна. Договором оренди житла також не передбачено перекладення на орендаря вказаного обов’язку. Тому суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов’язку по оплаті вказаної суми 1475,45грн. - нарахованої по виду послуги електропостачання, але такої, що по суті не є вартістю спожитої орендарем у грудні 2014р. електроенергії. Тому дану суму з грошового зобов’язання відповідачки слід виключити. Щодо іншої, нарахованої у грудні 2014р. суми 238,45грн. і суми 106,22грн. - то суд вважає, що дані платежі відносяться до поточного споживання комунальних послуг, і тому їх сплата покладається на орендаря у відповідності до умов договору і закону. Відповідачка не довела протилежного, зокрема не довела, що вказана сума нарахована не у якості плати за спожиті нею комунальні послуги.

Щодо нарахувань у травні 2014р., то суд приймає до уваги дані з довідки від 20.02.2016р., в якій квартплата нарахована за період з 12 по 31 травня, тобто за період оренди житла відповідачем – 195,48грн., замість зазначених у довідці від 1.09.2016р. 303грн., нарахованих за повний місяць. Також суд вважає за необхідне з зобов’язань відповідачки виключити суму, зазначену у довідці від 1.09.2016р. як початковий залишок на 1.05.2014р. в розмірі 285,91грн., оскільки дана сума нарахована до укладення договору оренди і відповідно не відноситься до періоду оренди відповідачкою жилого приміщення.

Щодо нарахувань квартплати у січні і лютому 2015р., то суд приймає до уваги довідку від 1.09.2016р. як складену пізніше, тобто за результатами звірки, і таким чином, суд приймає до уваги квартплату за січень та лютий 2015р. у розмірі відповідно 511,59грн. і 524,59грн., які згідно договору покладаються на відповідача - орендаря.

Щодо нарахувань за березень 2015р., то суд не бере до уваги нараховані 31.03.2015р. 1752,61грн. (у довідці від 1.09.2016р.), оскільки, по-перше, позивачка проживала у квартирі не повний місяць, по-друге, позивач не обґрунтував розмір нарахувань за березень 2015р. (не пояснив, з чого складається така сума), а у порівнянні з іншими місяцями дана сума є явно більшою, що не виключає можливості включення у дану суму - за аналогією з груднем 2014р. - інших витрат на утримання будинку, які не можуть відноситись до поточних комунальних послуг, як грошового зобов’язання відповідачки. Принаймні позивач такі доводи відповідачки не спростував. Суд вважає, що за період проживання в квартирі у березні 2015р., виходячи з нарахувань квартплати за попередній місяць (лютий), враховуючи дані, наведені у довідках, досліджених судом, а також враховуючи кількість днів, за які слід нарахувати спожиту відповідачкою комунальну послугу даного виду, то квартплата за частину березня становить 117,78грн.

В наданій відповідачем довідці від 1.09.2016р. взагалі відсутні відомості про нарахування за спожиту воду, тому суд приймає до уваги дані, наведені у довідці від 20.02.2016р.- , згідно якої за спожиту воду у вказаний період (оренди житла) нараховано 438,20грн. При цьому суд приймає до уваги, що в договорі оренди дані види послуг зазначені як різні. Сам факт споживання води відповідач не оспорює, і він є очевидним. Тому оплата даних послуг згідно договору повинна бути покладена на відповідача.

Таким чином, грошові зобов’язання відповідачки по оплаті поточних, спожитих нею комунальних послуг - в межах наданих доказів – становлять: 195,48грн. (травень) + 303грн.х2 (червень, липень) + 302,99грн. (серпень) +344,57грн.(вересень) + 344,57грн. (жовтень) + 344,57грн. (листопад) + 238,45 грн. і 106,22грн. ( грудень) + 511,59грн. (січень) + 524,59грн. (лютий) + 117,78грн. (березень) + 438,20грн. (за воду) = 4075,01грн.

Відповідач сплатив: 1587,77грн.+ 1167,86грн.+ 600грн.= 3355,63грн. Факт сплати даних сум підтверджується довідкою від 1.09.2016р., а також меморіальними ордерами про оплату і фіскальним чеком. При цьому суд не зараховує до платежів відповідачки зазначену у довідці від 1.09.2016р. оплату 1000грн. від 31.03.2016р., яку сплачувала не відповідачка, чого вона не заперечує. Факт сплати позивачем вказаної суми доводить те, що позивачка оплатила спожиті відповідачем комунальні послуги, тобто оплатила за власний рахунок виниклу у відповідачки заборгованість, і понесла в цій частині витрати. Суд погоджується з тим, що дана сума є збитками, заподіяними позивачу, оскільки саме позивач як власник квартири несе відповідальність по оплаті комунальних послуг перед постачальником таких послуг і оскільки позивач дійсно понесла такі витрати.

Таким чином, борг відповідачки по оплаті за спожиті нею комунальні послуги і відповідно завдані позивачці збитки з цього приводу становлять: 719,38грн.

Щодо відшкодування понесених позивачем витрат на приїзди в Україну, то суд не вбачає підстав для задоволення позову в даній частині, виходячи з наступного:

Позивачка надала на підтвердження своїх транспортних витрат у лютому 2015 року на проїзд з Парижу до Києва квитки на автобус з м.Кьольн до Парижу вартістю 44 Євро, на літак з Парижу до Києва вартістю 120,98 Євро, на літак з Києва до м.Кьольн вартістю 989 грн., два квитки на електричку Париж – Леон вартістю 40,40 Євро, та на підтвердження витрат у березні 2015 р. надала квиток на літак з Парижу до Києва вартістю 225 Євро, квиток на електропоїзд у Парижі вартістю 27,40 Євро., а також додатково документи на підтвердження витрат на проїзд восени 2016року.

Разом з тим, такі витрати не пов’язані напряму з завданою шкодою, з ремонтом, з іншими діями відповідачки. Крім того, як видно з позовної заяви, з даних про зареєстроване місце проживання позивачки, даних її паспорту, а також зі слів представника позивача – позивачка є громадянкою України, має постійне місце проживання в Україні - в с.Чайки Київської області. Її представник у суді (член сім,ї), а також сестра, яка діяла від її імені у справах, пов’язаних з орендою квартири, також є мешканцями Київської області. Позивачка не довела того, що вона дійсно знаходилась у вказаний час за кордоном з поважних причин (робота, постійне місце проживання, лікування, тощо), і що саме через дії відповідачки була вимушена терміново приїздити в Україну, і до того ж, що такий приїзд був викликаний безпосередньо діями відповідачки, враховуючи наявність довірених осіб на вирішення вказаних питань. Також позивачка не довела і того, що була необхідність приїжджати двічі, і саме за вказаним маршрутом. Суд не виключає того, що позивачка виїжджала за кордон і поверталась в Україну (місце її походження постійного проживання) у особистих справах, ніяк не пов’язаних з діями відповідачки, і що її повернення в Україну і повторний виїзд та повернення – були пов’язані саме з цим, принаймні іншого позивачка не довела, а сам той факт, що проїзні документи на її ім'я датовані лютим та березнем 2015р., вереснем і жовтнем 2016р., не є безспірними і достатніми доказами того, що такі витрати пов’язані з винними діями відповідачки, або такі, що передбачені ст..1102, 1166 ЦК України. Такі витрати не пов’язані з захистом прав у суді, не є витратами по приїзду в судові засідання, оскільки - як видно з журналів судового засідання - безпосередньо позивачка в судових засіданнях участі не брала, діяла через представника. Тому суд не вбачає підстав для покладення на відповідачку обов’язку по відшкодуванню вказаних витрат позивачки на проїзди до України з-за кордону і у якості збитків, заподіяних їй, і у якості судових витрат.

З приводу позовних вимог про стягнення орендної плати, то суд встановив такі факти і дійшов таких висновків:

Згідно умов договору, п.3.1. 3.9, визначено строк орендної плати - не пізніше 13 числа місця. Оскільки у договорі відсутні відомості про внесення залогу, завдатку, тощо, і оскільки в договорі зазначено про сплату 3000грн. при його укладенні, то суд не вбачає підстав для висновку, що при укладенні договору орендарем була сплачена більша сума, і посилання відповідача на внесення плати за два місяці нічим неп підтверджене. Виходячи з умов договору, при його укладенні було сплачено місячну орендну плату за місяць наперед, тобто по 13.06.2014р., тому слід вважати , що у відповідності до умов договору і у подальшому орендар зобов’язувалась сплачувати орендну плату за один місяць наперед. Враховуючи, що протягом літа - осені 2014р. у орендодавця не було претензій до орендаря з приводу орендної плати, і що протягом цього часу орендодавець не піднімав питання про розірвання договору через несплату, то слід погодитись з відповідачкою у тому, що у вказаний період орендна плата відповідачкою здійснювалась у відповідності до умов договору. У листі позивачки відповідачці на початку березня 2105р. позивачка зазначала про наявність боргу по орендній платі станом на 15.02.2015р. 3500грн.

Відповідачка на підтвердження здійснення нею орендної плати з осені 2014р. суду представила чеки до грошових переказів через Приватбанк по поповненню карткового рахунку ОСОБА_1. З даних відомостей про сплату можна встановити, що 16.10.2014р. відповідачка внесла орендну плату 3000ргн. за наступний місяць оренди, тобто по 13.11.2014р.. За наступний місяць оренди з 13.11.14р. по 13.12.14р. вона внесла не повну суму (2585грн.), борг на 14.12.14р. склав 415грн. За наступний місяць з 14.12.14р. по 13.01.15р. відповідачка оренду не сплатила, борг на 14.01.15р. становив вже 3415грн. Протягом лютого 2015р. з 3 по 15-те відповідачка сплатила всього 2994грн. Її борг на 14.02.2015р. становив вже 3421грн. Такий розрахунок фактично узгоджується з підрахунками позивачки у її листі, де зазначено борг по орендній платі станом на 15.02.2015р. у сумі 3500грн.

13 лютого 2015р. відповідачка повинна була сплатити орендну плату за наступний місяць з 14.02.15р. по 13.03.15р. у сумі 3000грн., чого не зробила, і враховуючи обумовлені договором строки внесення орендної плати, дана сума також є боргом відповідачки по орендній платі. Той факт, що відповідачка звільнила квартиру на декілька днів раніше, ніж наступний день розрахунку (13 березня), не є підставою для перерахунку орендної плати за цей місяць, оскільки таке договором не передбачено, більш того, у разі дострокового звільнення приміщення згідно умов договору вона повинна була попередити про це орендодавця за 15 днів.

Відповідачка не довела сплати нею орендної плати у більшому розмірі. Вона пояснила, що в січні 2015р. віддала Євгенію 6000грн., але даний факт нею не доведений, з наданих письмових доказів це також не підтверджується, той факт, що ключі у березні вона віддала Євгенію не доводить факту передачі йому грошей у січні. При цьому суд також враховує, що позивачка виставляла вимогу відповідачці з приводу наявності боргу 3500грн. на 15.02.2015р., і - у разі відсутності такого боргу (якби відповідачка гроші віддала Євгенію) то ніщо не заважало відповідачці у той же спосіб (в порядку електронного листування) повідомити про це позивачку, чого вона не зробила, що також вказує на ту обставину, що відповідачкою наявність даного боргу не оспорювалась.

Таким чином, борг відповідачки по орендній платі, що підлягає стягненню з неї на користь позивачки, становить 3421грн. +3000грн. = 6421грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки додатково орендної плати за два місяці до закінчення строку дії договору у сумі 6000 грн., які позивач вмотивував розірванням відповідачкою договору в односторонньому порядку, без попередження позивача і неможливістю для орендодавця укласти аналогічний договір з іншою особою через погіршений стан квартири, то суд не вбачає підстави для задоволення таких вимог, виходячи з наступного:

Встановлено, що відповідачка звільнила орендовану квартиру в березні 2015 р., і цьому передувала вимога орендодавця сплатити борг з попередженням про необхідність звільнити квартиру у разі несплати боргу по орендній платі. З переписки між позивачкою і її представником ОСОБА_4 видно, що вони були обізнані про пошуки відповідачкою іншого житла, і що ними пред’являлись відповідачці вимоги звільнити приміщення. Про звільнення квартири відповідачкою позивачка дізналась вчасно, і відсутні підстави вважати, що таке звільнення відповідачкою квартири у даному випадку було неочікуваним для позивача. Виходячи зі змісту умов договору, зокрема, пп.5.2. 6.1, 6.2. 2.2.8, договором не передбачено такого обов’язку орендаря, і не вставлено таких порушень з боку відповідачки, які б були підставою для покладення на неї додатково обов’язку сплатити орендну плату за решт місяців до закінчення строку дії договору. Частиною 1 статті 825 ЦК України передбачено обов’язок попередити про розірвання строкового договору за 3 місяці, але в договорі сторони визначити строк 15 днів (п.2.2.8), тому відсутні підстави, передбачені в ч. 1 ст. 825 ЦКУ, і відсутні інші правові підстави, обумовлені законом та умовами договору між сторонами для покладення на відповідача вказаного грошового зобов’язання.

Суд, враховуючи вимоги ст.ст.10,11,60 ЦПК України щодо диспозитивності і меж розгляду, розглядає дану справу лиш в межах заявлених позовних вимог і на підставі поданих сторонами доказів, і що на позивача покладається обов’язок по доведенню заявлених вимог та їх розміру. В межах наданих доказів і заявлених вимог та їх обґрунтувань су дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Стягненню на користь позивача підлягають збитки, завдані йому відповідачем:

- збитки, пов’язані з відновленням пошкодженого майна в розмірі 1548,15грн.;

- збитки, пов’язані з частковою несплатою відповідачкою комунальних платежів за час оренди квартири в розмірі 719,38грн.:

всього 2267,53грн.;

а також заборгованість по орендній платі в розмірі 6421грн.

З урахуванням того, що позов задовольняється частково, то стягненню з відповідача підлягають судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до ст.88 ЦПК України. Виходячи з ціни позову майнового характеру 36322грн., і з розміру задоволених позовних вимог 8688,53грн., що становить 1/4 частину (24%), підлягає відшкодуванню судовий збір 487,20грн. у такій же пропорції, що становить 116,93грн.

Керуючись ст.ст. 759,762,776,779, 810, 815, 819, 820, 825, 1166, 526 ЦК України, ст. ст. 88 , 213, 214, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2267,53 грн. на відшкодування збитків, 6421,00 грн. заборгованості по орендній платі, 116,93грн. на відшкодування судових витрат, всього стягнути 8805, 46грн.;

в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Селезньова