КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.uа
Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 826/12974/16
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Авант- банк» Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Авант-банк» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірини Миколаївни (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Авант-банк» про:
- визнання протиправним та скасування рішення (наказу) Уповноваженої особи від 23.02.2016 р. № 57 про визнання нікчемними (правочинів) операцій з перерахування коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_4 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1, проведеної 29.01.2016 р. на суму 196000,00 грн.;
- зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Авант-банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Авант-банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року було відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на її думку, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.
Судова колегія встановила, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції керувався ст.ст. 3, 17 та п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України і виходив з того, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і підсудна місцевому господарському суду.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), Законами України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III (далі - Закон № 2121-ІІІ), «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343-ХІІ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1, 3 ст. 2 Закону № 2343-ХІІ закріплено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Згідно зі ст. 1 Закону № 2121-III цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
Пунктом 6 статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
За змістом ст.ст. 75, 76, 77 Закону № 2121-III ліквідації банку передують дві самостійні окремі почергові стадії визнання його проблемним та неплатоспроможним.
Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
У ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє зробити висновок, що на спори, які виникають на стадії ліквідації банку, тобто після прийняття Правлінням НБУ рішення про початок процедури ліквідації банку та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, не поширюється юрисдикція адміністративних судів і такі спори підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15 та від 15 червня 2016 року у справі № 826/20410/14, висновки якого, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, мають враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, зазначена правова позиція також підтверджується й висновками Верховного Суджу України, викладеними в рішенні від 20 вересня 2016 року у справі № 826/12348/15, в якому ВСУ, перевіривши ухвалу ВАСУ від 25.02.2016 р., постановлену в порядку адміністративного судочинства за результатами вирішення правовідносин між вкладником і Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію Банку, тобто спору, що виник на стадії тимчасової адміністрації, прийшов до висновку, що такі правовідносини та обставини справи є відмінними, від тих, які мали місце у справах №№ 21-4846а15, 826/20410/14, позиція ВАСУ не суперечить правовим висновкам, викладеним ВСУ у вказаних справах, і цей спір підсудний адміністративному суду.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що стадія тимчасової адміністрації банку передує процедурі його ліквідації і в разі звернення особи до суду в під час тимчасової адміністрації банку такий спір підсудний адмінсуду, а в ході ліквідації - суду господарської юрисдикції в порядку ст. 12 ГПК України
У свою чергу, непідсудність справи суду адміністративної юрисдикції є правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спір, який є предметом судового розгляду у цій справі, виник між сторонами на стадії ліквідації ПАТ «Авант-банк» з приводу не включення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів по вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже, такий спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства і належить до юрисдикції господарських судів.
При цьому, колегією суддів враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, який в рішенні від 12 жовтня 1978 року по справі «Zand v. Austria» зазначив, що не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
З огляду на це, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Доводи апелянта про те, що даний спір є публічно-правовим, а також, що Фонд гарантування вкладів є юридичною особою публічного права, що на її думку також обумовлює підсудність спірних правовідносин адмінсуду, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки в даному випадку вирішальне значення для визначення підсудності спору має факт перебування банку на стадії ліквідації, під час якої всі виниклі спори вирішуються господарським судом.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції мав відступити від правової позиції ВСУ щодо юрисдикційної приналежності таких правовідносин, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновки ВСУ мають враховуватися судами при застосуванні таких же норм права і для відступлення судом від них у нього мають бути відповідні вагомі правові підстави, які в даному випадку відсутні.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 09 листопада 2016 року.
Головуючий суддя:
Судді :
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.
