ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2016 р. Справа № 902/644/16

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

прокурор: Черниш Галина Миколаївна – посвідчення;

позивача 1 (ОСОБА_1 обласної ради): не з'явився;

позивача 2 (ОСОБА_1 районної ради): ОСОБА_2 – представник за довіреністю;

позивача 3 (Бохоницької сільської ради): ОСОБА_3- представник за довіреністю;

позивача 4 (Державної інспекції с/г у Вінницької області): ОСОБА_4 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_5 - представник за довіреністю;

присутня - ОСОБА_6, паспорт.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом:Заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної ради (вул. Соборна, 70, м. Вінниця), ОСОБА_1 районної ради (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця), Бохоницької сільської ради (вул. Шевченка, 1, с. Бохоники, Вінницького району), Державної інспекції сільського господарства у Вінницької області (вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця)

до:Концерну "Поділля" (вул. Зодчих, 24, м. Вінниця)

про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва, ціна позову 4 348 092,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної ради, ОСОБА_1 районної ради, Бохоницької сільської ради, Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області до Концерну "Поділля" про стягнення 4 348 092,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Розпорядженням №106 ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 24.03.2006 року, а саме п.1 було погоджено концерну «Поділля» місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 85,0га. під будівництво житлового району «Академічний» за рахунок земель Державного підприємства Дослідне господарство «Бохоницьке» Інституту кормів Української академії аграрних наук (УААН) в межах Бохоницької сільської ради Вінницького району.

Рішенням 11 сесії 5 скликання ОСОБА_1 обласної ради №305 від 01.06.2007 року «Про зміну межі села Бохоники Вінницького району», а саме п.1 було вирішено погодити включення в межі села Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району 85,0 гектарів земель за рахунок земель ДП дослідного господарства «Бохоницьке» інституту кормів УААН та підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, розташованих на території Бохоницької сільської ради Вінницького району, п.2 було затверджено межі села Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 622,40га.

На підставі вище наведених рішень та розпоряджень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в 2007 році Державним підприємством ОСОБА_1 науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою виготовлено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області». Представленим на дослідження Проектом відведення передбачено відвести Концерну «Поділля» земельну ділянку на території с. Бохоники із земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН загальною площею 84,1783га. в тому числі ріллі - 84,1783га. у довгострокову оренду терміном на 25 років для будівництва житлового району «Академічний» та відповідно до УКЦВЗ визначено код цільового призначення земель, код 1.9 - для житлових, житлово- будівельних, гаражно-, і дачно-будівельних кооперативів.

Рішенням 14 сесії 5 скликання від 24.09.2007 року Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області «Про затвердження документації із землеустрою передачу в оренду Концерну «Поділля» земельної ділянки» вирішено: п.1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну «Поділля» для житлової та громадської забудови - будівництва житлового району «Академічний»; п.2 вилучити із земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН земельну ділянку загальною площею 84,1783га. та передати Концерну «Поділля» в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 84,1783га., що розташована в с. Бохоники для будівництва житлового району «Академічний».

У провадженні СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №42015020100000003 від 21.04.2015, в рамках якого проведено судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи підлягають сплаті втрати сільського господарського виробництва при виділенні земельної ділянки (ріллі) площею 84,1783 га Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники.

На підставі представлених на експертизу документів та проведеного дослідження, керуючись наведеними вимогами земельного законодавства, а саме ст. 207 Земельного кодексу України експертом встановлено, що при відведенні земельної ділянки (ріллі) площею 84,1783 га Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району підлягають сплаті втрати сільськогосподарського виробництва та визначено розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню у зв'язку з вилученням сільськогосподарських угідь для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, що складає 4 348 092,00 грн.

16.05.2016 року відповідно до доручення Держсільгоспінспекції України від 30.03.2016 №1135/6-1/2-16, згідно виданого гаказу №69 та направлення №11 від 05.04.2016 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання Концерном «Поділля» вимог земельного законодавства, зокрема, в частині сплати сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення у ДП ДГ «Бохоницьке» земель сільськогосподарського призначення - ріллі. В результаті даної перевірки встановлено, що сплата втрат суб'єктом господарювання не проводилась.

Відтак залишаються невідшкодованими втрати сільськогосподарського виробництва концерном «Поділля», а тому ОСОБА_1 місцевою прокуратурою вжито представницькі заходи шляхом пред’явлення даного позову.

Ухвалою суду від 02.08.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/644/16.

Відповідач в письмових поясненнях №153/01 від 31.08.2016 року заперечує проти позову посилаючись на те, що твердження прокурора про існування невідшкодованої Концерном «Поділля» заборгованості зі сплати втрат сільськогосподарського призначення в розмірі 4348092,00 грн. є хибними і спростовуються зокрема ст. 208 Земельного кодексу України в якій зазначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок зокрема під будівництво і обслуговування жилих будинків. Крім того відповідно до положень Земельного кодексу України сплати юридичною особою втрат сільськогосподарського виробництва та затвердження відповідних розрахунків приймається органом, до повноважень якого належить надання у користування земельних ділянок. Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, по-перше, здійснюється під час вилучення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб у складі проекту відведення, по-друге, підлягає такій самій процедурі погодження і затвердження, як і землевпорядна документація.

Крім того в заяві № 154/02 від 02.09.2016 року відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13 вересня 2016 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №902/644/16 передано на розгляд судді Маслію І.В., в зв'язку з звільненням судді Грабика В.В. з посади судді.

Ухвалою від 15.09.2016 року прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2016р.

В судовому засіданні 18.10.2016 року оголошено перерву на 03.11.2016 р.

В судове засідання з’явились усі учасники процесу крім ОСОБА_1 обласної ради (позивача1).

Відсутність представника позивача1 не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Позивачі – ОСОБА_1 обласна рада, ОСОБА_1 районна рада та Бохоницька сільська рада в поясненнях позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Розпорядженням №106 ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 24.03.2006 року, а саме п.1 було погоджено концерну «Поділля» місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 85,0га. під будівництво житлового району «Академічний» за рахунок земель Державного підприємства Дослідне господарство «Бохоницьке» Інституту кормів Української академії аграрних наук (УААН) в межах Бохоницької сільської ради Вінницького району.

Рішенням 11 сесії 5 скликання ОСОБА_1 обласної ради № 305 від 01.06.2007 року «Про зміну межі села Бохоники Вінницького району», а саме п.1 було вирішено погодити включення в межі села Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району 85,0 гектарів земель за рахунок земель ДП дослідного господарства «Бохоницьке» інституту кормів УААН та підприємства з виробництва та розподілу електроенергії, розташованих на території Бохоницької сільської ради Вінницького району, п.2 було затверджено межі села Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 622,40га.

Бохоницька сільська рада рішенням 12 сесії 5 скликання від 31.07.2007 року затвердила Концерну «Поділля» матеріали погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво житлового району «Академічний» та надало останньому погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Бохоники, що розташована на відстані 300 м. від Гніванського шосе для будівництва житлового району «Академічний», орієнтовною площею 85 га, за рахунок земель ДП дослідного господарства «Бохоницьке» інституту кормів УААН.

На підставі вище наведених рішень та розпоряджень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в 2007 році Державним підприємством ОСОБА_1 науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою виготовлено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області».

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в подальшому було погоджено з відповідними службами згідно з приписами частини шостої статті 123 Земельного кодексу України, а саме: ОСОБА_1 районним відділом земельних ресурсів; Державною санітарно- епідеміологічною службою; Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області; Відділом містобудування та архітектури ОСОБА_1 районної державної адміністрації; управлінням культури і туризму.

В подальшому, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну "Поділля" для будівництва житлового району "Академічний", розробником було подано до Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області для проходження державної експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.08.2007 р. №918, поданий на державну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну "Поділля" для будівництва житлового району "Академічний" з земель ДПДГ "Бохоницьке" інституту кормів УААН на території с.Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, погоджується.

Рішенням 14 сесії 5 скликання від 24.09.2007 року Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області «Про затвердження документації із землеустрою передачу в оренду Концерну «Поділля» земельної ділянки» вирішено: п.1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Концерну «Поділля» для житлової та громадської забудови - будівництва житлового району «Академічний»; п.2 вилучити із земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН земельну ділянку загальною площею 84,1783га. та передати Концерну «Поділля» в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 84,1783га., що розташована в с. Бохоники для будівництва житлового району «Академічний».

На виконання вищезазначеного рішення, 25.12.2007 року між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у ОСОБА_1 регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 27.02.2008 року за № 040880500002, що відповідало приписам земельного законодавства, які діяли на час укладання договору оренди.

В зв'язку з необхідністю в вилученні частини ділянки, рішенням 25 сесії 5 скликання Бохоницької сільської ради від 10.07.2009 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки", було вилучено з користування Концерну "Поділля" земельні ділянки, що розташовані в житловому районі "Академічний" на території с.Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, загальною площею 15,9024 га, а саме: 6,3324 га-ділянка розміщена в охоронній зоні ЛЕП; 1,1866 га-землі на яких буде розміщена культова споруда; 6,5669 га-проїзна частина та освітній комплекс; 1,8165га -санітарно-захисна смуга ГБК "Поляна" та включено їх в землі запасу Бохоницької сільської ради, а також розірвано договір оренди земельної ділянки від 25.12.2007 року та прийнято рішення укласти новий договір оренди земельної ділянки з врахуванням зменшення площі з 84,1783 га" на "68,2759 га", та здійснено перерахунок орендної плати.

На виконання вищезазначеного рішення, 17.08.2009 року між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 року, зареєстрованого у ОСОБА_1 регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 27.02.2008р. за №040880500002 та укладено новий договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у ОСОБА_1 регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 19.01.2010 р. за №041003400002.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2009 року, Концерну "Поділля" було передано в оренду земельну ділянку площею 68,2759 га для будівництва житлового району "Академічний", в тому числі земельна ділянка площею 31,7636 га- кадастровий номер 0520680503:05:001:0638 та земельна ділянка площею 36,123 га - кадастровий номер 0520680503:05:001:0639.

В зв'язку з необхідністю поділу земельної ділянки та вилученням її частини, рішенням 19 сесії 6 скликання Бохоницької сільської ради від 20.12.2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, передачу в оренду земельних ділянок", було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок (площею 31,7636 га - кадастровий номер 0520680503:05:001:0638; площею 36,123 га - кадастровий номер 0520680503:05:001:0639), які знаходились в оренді Концерну "Поділля" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17.08.2009 року. Вищезазначеним рішенням передано Концерну "Поділля" в оренду земельні ділянки загальною площею 54,6805 га. для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

На виконання даного рішення, між Бохоницькою сільскою радою та концерном "Поділля" було укладено договори оренди земельних ділянок, а також зареєстровано належним чином право оренди.

У зв'язку з поділом земельних ділянок та укладанням нових договорів оренди, на підставі вищезазначеного рішення, між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.08.2009 року, який зареєстровано у ОСОБА_1 регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 19.01.2010р. за №041003400002.

В зв'язку з введенням в експлуатацію житлових будинків по вул. Миколаївська, 22, 24, 26, відповідно до рішення 2 сесії 7 скликання Бохоницької сільської ради від 03.12.2015 року "Про розірвання договору оренди", було розірвано договір оренди земельної ділянки №8 від 12.03.2014 року, укладений між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" на земельну ділянку площею 0,6816 га (кадастровий номер 0520680500:05:001:0930) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

04.12.2015 року, на виконання даного рішення, між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки №8 від 12.03.2014 року та за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 0,6816 га було повернуто Бохоницькій сільській раді.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області" від 13.05.2015 року №401-VIII, 29.01.2016 року ОСОБА_1 міською радою було прийнято рішення №105 "Про переукладання діючих договорів оренди земельних ділянок, розташованих на територіях, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 р. №401- VIII "Про зміну і встановлення меж міста Вінниці та Вінницького району Вінницької області" увійшли в межі м.Вінниці".

Згідно вищезазначеного рішення ОСОБА_1 міської ради, між Бохоницькою сільською радою, ОСОБА_1 міською радою та Концерном "Поділля" було укладено угоди про заміну сторони у зобов'язанні до всіх діючих договорів оренди земельних ділянок та внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В зв'язку з введенням в експлуатацію житлових будинків по вул. Миколаївська,9,11,13,15,17,19,21, відповідно до рішення 10 сесії 7 скликання Бохоницької сільської ради від 26.08.2016 року "Про розірвання договору оренди", було розірвано договір оренди земельної ділянки №9 від 12.03.2014 року, укладений між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" на земельну ділянку площею 3,8267 га (кадастровий номер 0520680500:05:001:0931) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

26.08.2016 року, на виконання даного рішення, між Бохоницькою сільською радою та Концерном "Поділля" було укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки №9 від 12.03.2014 року та за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 3,8267 га було повернуто Бохоницькій сільській раді.

Станом на день слухання справи, Концерну "Поділля" передано в оренду земельні ділянки загальною площею 50,1722 га.

Заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури в позовній заяві вказує, що у провадженні СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №42015020100000003 від 21.04.2015, в рамках якого проведено судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи підлягають сплаті втрати сільського господарського виробництва при виділенні земельної ділянки (ріллі) площею 84,1783 га Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники.

На підставі представлених на експертизу документів та проведеного дослідження, керуючись наведеними вимогами земельного законодавства, а саме ст. 207 Земельного кодексу України експертом встановлено, що при відведенні земельної ділянки (ріллі) площею 84,1783 га Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний» з земель ДП ДГ «Бохоницьке» інституту кормів УААН на території с. Бохоники Бохоницької сільської ради Вінницького району підлягають сплаті втрати сільськогосподарського виробництва та визначено розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню у зв'язку з вилученням сільськогосподарських угідь для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, що складає 4 348 092,00 грн.

16.05.2016 року відповідно до доручення Держсільгоспінспекції України від 30.03.2016 №1135/6-1/2-16, згідно виданого наказу №69 та направлення №11 від 05.04.2016 Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання Концерном «Поділля» вимог земельного законодавства, зокрема, в частині сплати сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення у ДП ДГ «Бохоницьке» земель сільськогосподарського призначення - ріллі. В результаті даної перевірки встановлено, що сплата втрат суб'єктом господарювання не проводилась.

З огляду на викладене, прокурор у своїх позовних вимогах просив стягнути з Концерну «Поділля» на користь ОСОБА_1 обласної ради 1 087 023,00 грн. (25%), ОСОБА_1 районної ради 652 213.80 грн. (15%), Бохоницької сільської ради 2 608 855.20 грн. (60%) втрат сільськогосподарського виробництва, що в загальній сумі складає 4 348 092,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 208 Земельного кодексу України передбачає звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а саме: від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільсьгосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» зазначено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ч. 9 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:

- затвердження проекту відведення земельної ділянки;

- вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвер дженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обгрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Аналогічної позиції було дотримано Верховним судом України в Постанові від 22 жовтня 2013 року, згідно якої відповідно до частини першої статті 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв'язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Закріплені в ЗК України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Посилання прокурора та позивачів на п.4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279, яким передбачено що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, суд не вважає обґрунтованими оскільки наявний в матеріалах справи Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва складено експертом у висновку судової оціночно-земельної експертизи в рамках кримінального провадження №42015020100000003 від 21.04.2015, відносно якого відсутній вирок суду, який набрав законної сили.

З огляду на це, відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того як зазначалось вище ч. 9 ст. 123 ЗК України чітко передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється розрахунок і затвердження вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

А як вбачається з матеріалів справи Розпорядженням №106 ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 24.03.2006 року та Рішенням 14 сесії 5 скликання від 24.09.2007 року Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області «Про затвердження документації із землеустрою передачу в оренду Концерну «Поділля» земельної ділянки» (які на момент розгляду справи є дійсними) не здійснено розрахунку та не затверджено вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Крім того, даними розпорядженнями і рішеннями земельна ділянка виділялась Концерну «Поділля» для будівництва житлового району «Академічний».

На виконання даних рішень Концерн «Поділля» ввів в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки по вул. Миколаївська, 9,11,13,15,17,19,21,22,24,26.

Як зазначалось вище ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок зокрема під будівництво і обслуговування жилих будинків.

В судовому засіданні прокурором зазначено що дана норма застосовується лише до приватних будинків а ні як не до багатоквартирних будинків, однак дане твердження прокурора спростовується статтею 4 Житлового кодексу України, де зазначено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає зокрема: жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Так, з огляду на встановлені факти та наявні в матеріалах справи докази вимога прокурора щодо стягнення з відповідача 4 348 092,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того суд вважає за необхідно наголосити на спливі позовної давності до спірних правовідношень.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

До спірних взаємовідносин встановлюється загальна позовна давність, яка згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України становить три роки.

У п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, дізнався або мав дізнатися позивач. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Таким чином, у справах за участю прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, строк позовної давності обчислюється не з моменту, коли прокуратура довідалась або мала довідатися про порушення права, а мова йде саме про обчислення цього строку у прив'язці до уповноваженого органу, в особі якого прокурор звертається до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі № 907/238/15.

Заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури за своїм процесуальним статусом не є позивачем, позивачем, який є органом уповноваженим державною на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах є відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 обласна рада, ОСОБА_1 районна рада, Бохоницька сільська рада та Державна інспекції сільського господарства у Вінницькій області, тому позовна давність для звернення до суду з даним позовом повинна обчислюватися саме з моменту, коли про порушення своїх прав дізнались саме позивачі.

Як зазначає прокурор в позовній заяві про факт несплати втрат сільськогосподарського виробництва стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження №42015020100000003 від 21.04.2015, в рамках якого проведена судова оціночно-земельна експертиза.

Як зазначалось вище Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в подальшому було погоджено з відповідними службами згідно з приписами частини шостої статті 123 Земельного кодексу України та було подано до Головного управління земельних ресурсів у Вінницькій області якою погоджено проект та зазначено, що проект в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Відповідно до постанови КМУ № 1300 від 12.12.2011 року територіальні органи Державної інспекції сільського господарства є правонаступниками територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів.

Так усі позивачі за період з 2006-2007 року (прийняття розпорядження та рішень) по даний час ніяких дій щодо стягнення з відповідача втрат сільськогосподарського виробництва не вчиняли.

При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Отже, у зв'язку з тим, що саме на Держсільгоспінспекцію та її територіальні органи покладено обов’язок по контролю за дотриманням Порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, остання, як державний орган, який виконує функції держави у спірних правовідносинах, в силу закону, зобов’язана була здійснювати контроль за виконанням розпорядження та рішень.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, суд в даному випадку не застосовує строк позовної давності, оскільки позовна давність застосовується лише у випадку звернення особи з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу, а як встановлено судом в даному випадку відповідачем не порушено цивільне право або інтерес позивачів.

Оцінюючи визначення прокурором позивачами ОСОБА_1 обласну раду, ОСОБА_1 районну раду та Бохоницьку сільську раду, суд зважає на наступні приписи законодавства.

В силу частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла на момент прийняття рішення Конституційним судом України) положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України ( в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

А пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі по тексту судової постанови - Рішення Конституційного Суду України) встановлено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У подальшому Законом України від 14 жовтня 2014 року за № 1697-VII стаття 2 ГПК України (частина 2) була доповнена реченнями наступного змісту та отримала на день звернення прокурора із позовом у даній справі наступну редакцію:

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Цим же Законом України були внесені доповнення і до частини 1 статті 29 ГПК України, якою визначено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 1-4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як встановлено вище, органом уповноваженим державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, є Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області. ОСОБА_1 обласна рада, ОСОБА_1 районна рада та Бохоницька сільська рада не є та не можуть бути органами уповноваженими державною здійснювати функції у спірних правовідносинах в даній справі.

У п. 87 рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р. Європейський суд з прав людини повторює, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р.). Більше того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993р. та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996р.).

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Менчінська проти Росії" (рішення від 15.01.2009р.) Суд зауважив, що сама наявність прокурора в судовому процесі порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однієї із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони. Суд також зазначив, що, хоча прокурор згідно норм процесуального права і мав формальне право на участь у справі, проте дана справа не мала будь-яких особливих обставин, що виправдовувала його участь.

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини чітко підтверджує неможливість участі прокурора в судовому процесі без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін у справі.

Враховуючи вище викладене, ні прокурором, ні позивачами не доведено в судовому засіданні обов'язку сплати втрат сільськогосподарського виробництва відповідачем з підстав викладених вище, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати у даній справі покладаються на прокурора.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити ОСОБА_1 обласній раді рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 листопада 2016 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 обласна рада (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21100)