Справа № 750/13471/14 Провадження № 22-ц/795/1464/2016 Категорія – цивільна

Головуючий у I інстанції - Карапута Л. В. Доповідач - Губар В. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року

м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді

ОСОБА_1,

суддів:

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі:

ОСОБА_4

за участю:

позивача в особі представника ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та йогопредставника ОСОБА_7, представників третьої особи – ОСОБА_8 ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 р. ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з цим позовом, після уточнення якого просив стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 суму боргу станом на 11 березня 2015 року за ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 року в розмірі 24339,71 доларів США, з яких: 20320,61 доларів США – кредитна заборгованість, 4019,10 доларів США – заборгованість по процентам, 20188,20 грн. – пеня за прострочення сплати процентів, 13176,59 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» зазначив, що банком виконані взяті на себе зобов’язання в повному обсязі – кредитні кошти ОСОБА_6 надані у розмірі 50000 доларів США. Боржником ОСОБА_6 боргові зобов’язання не виконуються, кредит не повертається, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яку банк просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог (т. 2 а.с.178-180).

У апеляційний скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2016 року по справі № 750/13471/14 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку до ОСОБА_6, ОСОБА_10, третя особа ОСОБА_12 задовольнити у повному обсязі та вирішити питання про стягнення з відповідачів судового збору.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права без повного і всебічного з»ясування обставин справи.

Апелянт стверджує, що був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ч. 1 ст. 27 ЦПК України, внаслідок чого порушені права та інтереси позивача, що може завдати значної матеріальної шкоди останньому. Стверджує, що суд першої інстанції без достатніх підстав прийшов до висновку про відсутність доказів про надання банком ОСОБА_13 кредитних коштів згідно кредитному договору. Наполягає, що відповідач ОСОБА_6 отримав кошти за кредитним договором, що документально підтверджується, проте обов»язок по поверненню кредиту не виконує, тому виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів.

ОСОБА_10 в апеляційний суд не з»явилась, про час і місце розгляду справи належним чином сповіщена, що підтверджується наявними у справі документальними доказами. Окрім того, судова повістка для вручення ОСОБА_10 була вручена у суді її чоловікові ОСОБА_6, який підтвердив, що про розгляд справи ОСОБА_14 сповіщена. (а.с.208). Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливе слухати справу без участі осіб, які не з»явились у судове засіданні, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Представник ПАТ «УкрСиббанк» в апеляційному суді підтримав скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити позов та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №11256874000 від 23 листопада 2007 року у повному обсязі

Відповідач ОСОБА_6 та його представник в апеляційному суді апеляційну скаргу не визнали, рішення суду першої інстанції просили залишити в силі. Пояснили, що вимоги позивача про повернення кредиту є безпідставними, оскільки кредитна справа банком сфальшована. ОСОБА_6 зазначив, що він, ОСОБА_6, дійсно підписав кредитний договір, проте банк умов договору не виконав і грошей за цим кредитним договором ОСОБА_6 не видавав. ОСОБА_6 стверджував, що вказаних у кредитному договорі кредитних коштів не отримував. Як пояснював ОСОБА_6, не отримавши від банку гроші, він, ОСОБА_6, платежів за цим кредитним договором не здійснював, і не отримані від банку кредитні кошти не має намірів банку повертати. .

Представники третьої особи - ОСОБА_12, апеляційну скаргу не визнали, наголошували на її безпідставності та неправильності банківських розрахунків. Рішення суду першої інстанції просили залишити в силі як законне і обґрунтоване. Наполягали, що твердження банку про надання ОСОБА_6 кредиту не відповідають дійсності, а кредитна справа ОСОБА_6 банком підроблена. Насправді банк передбаченого кредитним договором обов»язку по видачі ОСОБА_6 кредиту не виконав і підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ОСОБА_6 кредит не отримував і факт отримання відповідачем кредиту банком не підтвердив жодними достовірними доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та надану апеляційному суду представником ПАТ «УкрСиббанк» кредитну справу ОСОБА_6 (т.3 а.с. 95-182), обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Перевіряючи згідно до ст. 303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційним судом встановлені наступні обставини справи.

29 грудня 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_10 про стягнення кредитної заборгованості, процентів за користування кредитом за ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту №11256874000 від 23 листопада 2007 року в розмірі 23455,23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.12.2014 року становить 353151,63 грн. – заборгованість по кредиту та процентам та 9503,91 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості.

26 березня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» у суді першої інстанції подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути солідарно з відповідачів суму боргу станом на 11 березня 2015 року за ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 року в розмірі 24339,71 доларів США, з яких: 20320,61 доларів США – кредитна заборгованість, 4019,10 доларів США – заборгованість по процентам, 20188,20 грн. – пеня за прострочення сплати процентів, 13176,59 грн. – пеня за прострочення сплати кредиту (т. 1 а.с.98-109).

03 грудня 2015 року від імені ОСОБА_6 його представником ОСОБА_7 подано в суд зустрічну позовну заяву про визнання невиконаним ПАТ «УкрСиббанк» договору про надання споживчого кредиту №11256874000 від 23.11.2007 року (.т. 2 а.с.4).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.12.2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання невиконаним договору про надання споживчого кредиту №11256874000 від 23.11.2007 року об»єднано в одне провадження з первинним позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості.

07 червня 2016 року представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 подав Деснянському районному суду заяву про залишення зустрічного позову ОСОБА_6 без розгляду ( т. 2 а.с.169).

07 червня 2016 року ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова позовна заява ОСОБА_6 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання невиконаним договору про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23.11.2007 року залишена без розгляду (т. 2 а.с.175-176).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у своєму рішенні від 07 червня 2016 року зазначив, що усупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України, на численні запити суду позивачем не надано кредитну справу за договором про надання споживчого кредиту №11256874000 від 23 листопада 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 та не надано доказів видачі коштів ОСОБА_6 чи сплату відповідачами коштів за вказаним кредитним договором. Відсутність доказів про передачу коштів позичальнику ОСОБА_6 є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (т. 2 а.с.178-180).

Проте, з таким висновком оскаржуваного рішення не погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частина 1ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Одним із документів, що підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника і який є обов»язковим для пред»явлення під час примусового стягнення заборгованості боржника за кредитом в судовому порядку, є оригінал заяви про надання грошових коштів.

Перевіряючи доводи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

З дослідженої апеляційним судом кредитної справи ОСОБА_6 убачається, що 22 листопада 2007 року ОСОБА_6 звернувся до позивача із заявою про надання кредиту в сумі 53000,00 доларів США (т.3 а.с.181).

Як встановлено апеляційним судом, у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» позивач ПАТ «УкрСиббанк» має ліцезію на здійснення операцій з валютними цінностями, що підтверджується наявними у справі документальними доказами (т.1 а.с.110-113).

23.11.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(наразі нове повне найменування позивача - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та позичальником ОСОБА_6 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11256874000 строком повернення не пізніше 22 листопада 2017 р. (т. 3 а.с. 95-101).

Сторони погодили, що згідно 1.5. ОСОБА_11 надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника у ОСОБА_15.

Як встановлено апеляційним судом з п. 7.1.1. кредитного договору № 11256874000, у АКІБ «УкрСиббанк» на ім»я ОСОБА_6 відкритий поточний рахунок № 26208054588700, код ОСОБА_15 (МФО)351005.

Апеляційним судом встановлено, що пунктом 3.4.1. ОСОБА_11 передбачений обов»язок Позичальника повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок ОСОБА_15 № 3739411256874 в АКІБ «УкрСиббанк» код ОСОБА_15 (МФО) 351005.

Пунктом 1.1 ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту №11256874000 від 23.11.2007 р. встановлено, що банк зобов»язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, доллар США, в сумі 53000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 267650,00 гривень за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобов»язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається у договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті.

За умовами ОСОБА_11 Позичальник має право отримати кредитні кошти у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати розміру суми кредиту, зазначеного в цьому пункті договору, для чого надає до банку письмову заяву (за формою згідно вимог банку), в якій зазначає бажану суму траншу (в межах загальної суми кредиту) та бажану дату його отримання. Така заява позичальника, укладена та надана згідно умов цього договору, є підставою для видачі банком траншу позичальнику.

Згідно п. 1.2.1. надання кредиту здійснюється 23 листопада 2007 р.

Виходячи із змісту пункту 1.3.1. ОСОБА_11 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,90% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору.

Як передбачено пунктом 1.3.2. ОСОБА_11, сторони домовились, що за умовами цього ОСОБА_11 може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених частиною 1 пункту 5.2 ОСОБА_11.

Як встановлено апеляційним судом, розділом 7 ОСОБА_11 передбачено, що Позичальник доручив банку у разі прострочення зобов»язань здійснювати на користь банку списання коштів Позичальника з будь-яких рахунків Позичальника, у тому числі і з відкритого у банку поточного рахунку Позичальника № 26208054588700, код ОСОБА_15 (МФО)351005.

Згідно п. 7.2. ОСОБА_11 сторони встановили, що банк самостійно веде облік і здійснює розрахунок заборгованості Позичальника відповідно до вимог законодавства України та умов ОСОБА_11.

Згідно цьому же пункту 7.2. ОСОБА_11 сторони також погодили, що у разі наявності спору між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов»язань Позичальником, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан рахунків, первинні документи (платіжні доручення Позичальника), дані балансу, надані ОСОБА_15 тощо, якщо Позичальник не доведе недійсність наданих ОСОБА_15 документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов»язань за договором. При цьому апеляційним судом у задоволенні клопотання представника третьої особи щодо призначення почеркознавчої експертизи заяв про видачу кредитних коштів було відмовлено за необґрунтованістю і повторно це клопотання заявлене не було (т. 3 а.с.187).

Сторони також домовились, що Позичальник згоден з тим, що ОСОБА_11 має право надати необхідну інформацію щодо формування кредитної історії іншим особам, яким ця інформація необхідна для виконання своїх функцій або надання послуг ОСОБА_15 в обсязі, який буде визначений банком самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Також 23 листопада 2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладена Додаткова угода до ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 р. (т.3 а.с.102-105).

Цією Додатковою угодою сторони погодили внести наступні зміни в Договір, зокрема: додати до ОСОБА_11 Додаток № 2 – «Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту та Додаток № 3 – ОСОБА_15;

згідно п. 1.5. – Пункт 5.2. доповнено новим абзацом щодо процентної ставки за користування кредитними коштами.

Згідно п. 1.6. доповнено пункт 7.5 новим абзацом в наступній редакції:

«Підписанням ОСОБА_11 Позичальник підтверджує, що на дату укладення ОСОБА_11 є клієнтом банку і ознайомлений з усіма тарифами по розрахунково-касовому обслуговуванню».

Згідно п. 2 усі інші умови ОСОБА_11, що не суперечать Додатковій угоді є дійсними та обов»язковими для Сторін.

Згідно п. 3 Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання зобов»язань за ОСОБА_11 і являється невід»ємною частиною ОСОБА_11.

Зазначені обставини в апеляційному суді ОСОБА_6 не заперечував і укладення з банком ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 року та Додаткової угоди - не спростовував.

На забезпечення кредитного договору № 11256874000 від 23 листопада 2007 р., між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_12 також 23 листопада 2007 року укладений нотаріально посвідчений Договір іпотеки № 30007Z426 нерухомого майна – нежитлового приміщення загальною площею 456,7 кв.м, що знаходиться у м.Чернігові, по проспекту Перемоги, будинок № 92 (т. 1 а.с.59-61). Укладення цього ОСОБА_11 іпотеки ніким не спростовано у суді першої інстанції і не заперечувалось у апеляційному суді.

Як убачається з дослідженої кредитної справи ОСОБА_6, 23 листопада 2007 року ОСОБА_10 надала АКІБ «УкрСиббанк» заяву про її згоду на одержання її чоловіком ОСОБА_6 кредиту в АКІБ «УкрСиббанк» у сумі 53000 доларів США на строк 132 місяці на умовах банку. (т. 3 а.с.145).

З метою забезпечення виконання кредитних зобов»язань ОСОБА_6, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_10 23 листопада 2007 року укладений договір поруки №30007Р304 (т.1 а.с.10-11). Як убачається з матеріалів справи, свою заяву про згоду на одержання ОСОБА_6 кредиту на умовах банку та укладання зазначеного договору поруки ОСОБА_10 не спростовувала у суді першої інстанції і не заперечувала упродовж розгляду цієї справи у апеляційному суді.

Строк дії ОСОБА_11 поруки встановлений пунктом 3.1., яким визначено, що Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного припинення всіх зобов»язань Боржника за Основним договором (т. 1 а.с.10-11).

Відтак, згідно до ст. 204 ЦК України, вищевказані Договір про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 р. та Додаткова угода від 23 листопада 2007 р. до ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000, яка є його невід»ємною частиною, Договір поруки №30007Р304 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_10 від 23 листопада 2007 року, Договір іпотеки № 30007Z426 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_12 – ніким не спростовані і є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зважаючи, що Кредитний договір разом з невід»ємною частиною -Додатковою угодою та Договір поруки укладені 23 листопада 2007 року, а у вищевказаній заяві ОСОБА_10 погодилась на одержання ОСОБА_6 кредиту на умовах банку, апеляційний суд відхиляє як недоведені твердження ОСОБА_10 про те, що зазначена Додаткова угода укладена без її згоди. Оскільки зазначений договір поруки укладений на забезпечення виконання зобов»язань за основаним договором у розмірі 53000,00 доларів США, а ОСОБА_6 отримав 50000,00 доларів США кредитних коштів, апеляційний суд вважає не доведеними також твердження відповідачів щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя за кредитним договором внаслідок укладення додаткової угоди.

Як встановлено апеляційним судом, факт отримання ОСОБА_6 кредитних коштів у розмірі 50000,00 доларів США підтверджується:

наявними у матеріалах дослідженої кредитної справи оригіналами заяв ОСОБА_6, у яких останній відповідно до умов кредитного договору № 11256874000 від 23 листопада 2007 року просить зарахувати грошові кошти у доларах США на поточний рахунок № 26208054588700, відкритий у АКІБ «УкрСиббанк» (т. 3 а.с.147-158);

оригіналами розпоряджень посадових осіб АКІБ «УкрСиббанк» на видачу кредиту ОСОБА_6 на підставі кредитного договору № 11256874000 від 23 листопада 2007 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок № 26208054588700 в АКІБ «УкрСиббанк»: 23 листопада 2007 року – 20000,00 доларів США, 13 грудня 2007 року - 3000,00 доларів США, 13 грудня 2007 року – 4000,00 доларів США, 03 липня 2008 року – 5000,00 доларів США, 28 серпня 2008 року - 17000,00 доларів США, 05 вересня 2008 року – 1000,00 доларів США (т. 3 а.с.147-158);

належним чином посвідчених банком копіями електронних меморіальних ордерів № НОМЕР_1 від 23 листопада 2007 року, № НОМЕР_2 від 13 грудня 2007 року, № НОМЕР_3 від 28 грудня 2007 року, № НОМЕР_4 від 03 липня 2008 року, № НОМЕР_5 від 28 серпня 2008 року, № НОМЕР_6 від 05 вересня 2008 року, (т.3 а.с.220-225);

належним чином посвідченою банком копією електронної виписки по рахунку № 26208054588700 в АКІБ «УкрСиббанк» за період з 23 листопада 2007 року по 02 серпня 2016 року, якою підтверджується видача коштів з поточного рахунку фізичної особи ОСОБА_6 (т. 3 а.с. 31-35);

належним чином посвідченою банком копією електронної виписки за кредитним договором № 11256874000 від 23 листопада 2007 року за період з 23 листопада 2007 р. по 23 березня 2015 року (т. 2 а.с.236-263);

належним чином посвідченою банком довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом ОСОБА_6 станом на 11 березня 2015 року за кредитним договором № 11256874000 від 23 листопада 2007 року, з якої убачається, що ОСОБА_6 зобов»язання по поверненню кредиту та відсотків виконував до 23 грудня 2013 р. ( т. 1 а.с. 100-109).

Зазначені документи є первинними документами бухгалтерського обліку та звітності, складені за допомогою комп»ютерної техніки в результаті здійснення банком господарської діяльності по видачі кредитних коштів та відображають зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та фактичну видачу цих коштів з відкритого у позивача на ім»я ОСОБА_6 поточного рахунку, повернення кредитних коштів позичальником. Відтак, посилання ОСОБА_6 на те, що банк не надав доказів видачі йому, ОСОБА_6, кредитних коштів у розмірі 50000,00 доларів США спростовуються наявними у справі доказами, які надані позивачем у відповідності до розділу 7 кредитного ОСОБА_11.

Оскільки останні платежі по сплаті кредиту та відсотків здійснені ОСОБА_6 у грудні 2013 року, то згідно до приписів ст.ст. 256,257 ЦК України позивач звернувся в суд з цим позовом у грудні 2014 року – у межах позовної давності.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, розмір вказаної у позові пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом банком розраховано за період з 11 березня 2014 року – в межах спеціальної позовної давності в один рік згідно до ст. 258 ЦК України, який перерваний у грудні 2014 року внаслідок звернення банку до суду за захистом своїх прав та інтересів. (т.1 а.с.100-107).

Відповідно до положень ст.554 ЦК України у разі порушення відповідачем зобов»язання, забезпеченого порукою, відповідач і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні відповідачі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і відповідач, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_15 використав право вимоги на дострокове повернення всієї суми кредиту з дотриманням процедури, встановленої сторонами у пункті 3.1.3 Кредитного договору та змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит у порядку, визначеному розділом 6 Кредитного договору, направивши ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вимоги про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк» в повному обсязі та сплаті нарахованих процентів (т. 1, а.с.33-36).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України та у відповідності до розділу 7 кредитного ОСОБА_11 банк надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, тоді як відповідачі вказаний розрахунок ніякими належними і допустимими документальними доказами не спростували.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов”язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що сторони перебувають у цивільно-правових договірних правовідносинах, банк виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором та надав кредитні кошти позичальникові. В порушення ст. ст. 526, 527 ЦК України та умов кредитного договору ОСОБА_6 взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 11.03.2015 р. виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 24339,71 доларів США, з яких 20320,61 доларів США – кредитна заборгованість, 4019,10 доларів США – заборгованість по процентам, 33364,79 гривень заборгованість по пені, з яких 20188 грн. 20 коп. – пеня за прострочення сплати процентів, 13176,59 гривень – пеня за прострочення сплати кредиту

Зазначені обставини не були з»ясовані і не досліджені судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, зважаючи на межі апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов ПАТ «УкрСиббанк» - задоволенню. З ОСОБА_6 та ОСОБА_10 підлягає стягненню у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 року у розмірі 24339,71 доларів США, з яких 20320,61 доларів США – кредитна заборгованість, 4019,10 доларів США – заборгованість по процентам, 33364,79 гривень заборгованість по пені, з яких 20188 грн. 20 коп. – пеня за прострочення сплати процентів, 13176,59 гривень – пеня за прострочення сплати кредиту станом на 11.03.2015 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з кожного з відповідачів - з ОСОБА_6 та з ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» підлягають стягненню по 3822,98 гривень у відшкодування судового збору, сплата якого позивачем документально підтверджена наявними у справі доказами.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за ОСОБА_11 про надання споживчого кредиту № 11256874000 від 23 листопада 2007 року у розмірі 24339,71 доларів США, з яких 20320,61 доларів США – кредитна заборгованість, 4019,10 доларів США – заборгованість по процентам, 33364,79 гривень заборгованість по пені, з яких 20188 грн. 20 коп. – пеня за прострочення сплати процентів, 13176,59 гривень – пеня за прострочення сплати кредиту станом на 11.03.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3822,98 гривень у відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3822,98 гривень у відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: