ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року

Справа № 922/3535/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року

у справі № 922/3535/15

господарського суду Харківської області

за позовом ОСОБА_4

до товариства з обмеженою відповідальністю "Славія",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача ОСОБА_5,

про стягнення коштів

за участю представників

позивача - ОСОБА_6

відповідача - Карасов О.П.

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 825958,90 грн. компенсації вартості майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, 447003,11 грн. інфляційних втрат, 30277,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04 січня 2016 року (суддя Ємельянова О.О.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року (судді Лакіза В.В., Здоровко Л.М., Плахов О.В.) у справі №922/3535/15 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року у справі № 922/3535/15 та передати справу на навий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 березня 2013 року ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" подано нотаріально посвідчену заяву про вихід його з учасників товариства. Зазначений факт визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи (т.1, а.с.18).

Звертаючись з позовом ОСОБА_4 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" на користь фізичної особи ОСОБА_4 вартість частини майна, пропорційній частці у статутному капіталі в сумі 386685,00 грн., 3% річних в сумі 14174,92 грн. та інфляційні втрати в сумі 284636,88 грн.

У п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що під час визначення порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник під час виходу (виключенні) з товариства, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Відповідно до статті 22 Статуту, засновник не має права виходу із товариства протягом одного року. Протягом наступного року не допускається одночасне відчуження майна та коштів відразу декількома засновниками. За наявності декількох бажаючих, встановлюється черговість, обернено пропорційна розміру частки, засновника першого задовольняється засновник з мінімальним розміром вкладу за зростанням. Інтервал між задоволенням подібного роду клопотання не повинен бути менше 6 місяців.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в Статуті ТОВ "Славія" не врегульовано порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник під час виходу, у зв'язку з чим до спірних правовідносин застосовуються загальні норми Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" під час виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Вихід учасника із товариства та продаж частки іншій особі мають різну правову природу та відповідно різні юридичні наслідки. Зокрема, у разі продажу частки іншій особі учасник-продавець втрачає право на отримання від товариства оплати вартості частки майна товариства, пропорційну розміру частки учасника у статутному капіталі товариства та відповідно право на отримання частки прибутку. Таке право набуває покупець.

При цьому, учасник товариства ОСОБА_4 не міг одночаносно реалізувати свою волю на вихід зі складу учасників товариства (наслідком чого є втрата ним корпоративних прав) та розпорядження цими корпоративними правами (відступлення частики у статутному капіталі товариства - відступлення корпоративних прав іншій особі).

Будь-які угоди про відступлення частки в статутному капіталі товариства між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не укладались, грошові кошти за отриману частку статутного капіталу не передавались. Зазначене підтверджувалося поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві, зокрема, наданими під час розгляду справи документами на підтвердження заявлених вимог, що також не спростовано відповідачем у справі.

Враховуючи викладені обставини, наявність волевиявлення позивача щодо виходу з ТОВ "Славія", у формі реалізації свого права за приписами ст. 148 ЦК України, не укладення договору про відступлення частки в статутному капіталі, свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача щодо відчуження права власності у розмірі 65 % статутного фонду товариства ОСОБА_8 на підставі заяви про вихід учасника (засновника) товариства, а також відсутності права ОСОБА_4 на отримання частки у статутному капіталі товариства.

Чинним законодавством не передбачено можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє. Отже, зазначена учасником у заяві про вихід з товариства відсутність майнових претензій до товариства не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (п. 4.13 Постанови).

У разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Водночас обов'язок товариства щодо розрахунків під час виходу з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

Пунктом 4.14 Постанови визначено, що під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належить до виплати учаснику, який вийшов, обчислюється на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Частиною 1 статті 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, які відображаються у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Таким чином, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати ціні чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У п. 4.19 Постанови зазначено, що під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального Кодексу України, для роз'яснення питань, які виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Для визначення вартості частки учасника ОСОБА_4 у вартості чистих активів товариства виходячи із його частки в Статутному капіталі, місцевим господарським судом призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На вирішення якої поставлено наступне запитання щодо суми, якій дорівнює частка учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" - ОСОБА_4 у вартості чистих активів товариства виходячи з його частки в Статутному капіталі, станом на 11 березня 2013 року.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 07 грудня 2015 року № 8538 у справі №922/3535/15: - в матеріалах справи баланс товариство з обмеженою відповідальністю "Славія" станом на 11 березня 2013 року відсутній. Складання балансу товариства станом на 11 березня 2013 року не передбачено вимогами П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Тому, визначити суму, яка дорівнює частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" - ОСОБА_4 у вартості чистих активів, виходячи з його частки в статутному капіталі саме станом на 11 березня 2013 року не виявляється можливим.

З наявних в матеріалах справи фінансових звітів товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" станом на 31 березня 2013 року, (т.1, а.с.87), з врахуванням того, що в період з 11 березня 2013 року до 31 березня 2013 року структура балансу не змінилась, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно показників фінансової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" отримала збитки у сумі 3641,2 грн. Балансова вартість майна товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" станом на 31 березня 2013 року складає від'ємне значення 2 469,1 грн., тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що частка ОСОБА_4 у вартості чистих активів виходячи з його частки в статутному капіталі - відсутня (т. 2, а.с. 56-64).

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 07 грудня 2015 року № 8538 частка ОСОБА_4 у вартості чистих активів виходячи з його частки в статутному капіталі - відсутня.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2016 року у справі 922/3535/15 призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на час якої провадження у справі було зупинено.

На вирішення експертів ухвалою суду було поставлено наступні питання:

- яка дійсна (ринкова) вартість майна ТОВ "Славія" станом на 11 березня 2013 року,

- яка дійсна (ринкова) вартість майна ТОВ "Славія" станом на 31 березня 2013 року,

- яка дійсна (ринкова) вартість чистих активів ТОВ "Славія", що підлягає виплаті ОСОБА_4 станом на 11.03.2013р. пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ "Славія"?

- яка дійсна (ринкова) вартість чистих активів ТОВ "Славія", що підлягає виплаті ОСОБА_4 станом на 31 березня 2013 року пропорційно його частці у статутному капіталі ТОВ "Славія"?

Надані сторонами документи для проведення комплексної судової експертизи у справі № 922/3535/15 разом з копією ухвали суду від 05 квітня 2016 року було направлено до Харківського науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

Судовими експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса в порядку статті 31 Господарського процесуального кодексу України та пункту 2.1 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, подано клопотання про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження, необхідних для проведення експертизи № 4417/4900/4901/5136 (вх. № 5852 від 07 червня 2016 року), в якому для проведення комплексної судової будівельно-технічної, товарознавчої та автотоварознавчої та економічної експертизи просили:

1. Уточнити перелік майна ТОВ "Славія" (будівель, обладнання, транспортних засобів), що підлягають оцінці на вказаний період часу.

2. Надати відомості щодо технічного стану досліджуваних транспортних засобів станом на 11 березня 2013 року, 13 березня 2013 року. У випадку ненадання вищезазначених даних визначено про здійснення розрахунку середньої ринкової вартості.

3. Надати технічні паспорти на всі транспортні засоби, що будуть підлягати оцінці.

4. Надати повні товарні характеристики (рухомого майна - обладнання, оргтехніки, сільськогосподарської техніки, що підлягає оцінці), в тому числі торгівельні марки та моделі та відомості про комплектацію об'єктів дослідження.

5. Надати технічну документацію (витяги з товаросупровідних експлуатаційних документів) на рухоме майно, що підлягає оцінці (паспорти, інструкції, керівництва з експлуатації тощо).

6. Надати складені фахівцями акти технічного стану обладнання станом на 11 березня 2013 року, 31 березня 2013 року (за кожним об'єктом дослідження окремо). Зазначити вихідні дані в актах технічного стану щодо досліджуваних об'єктів, а саме: найменування, виробник, модель, основні технічні характеристики, дата випуску (придбання), комплектність (склад, вага), строки експлуатації (інтенсивність), технічний стан (працездатність обладнання) на дату оцінки, висновки щодо можливості подальшої експлуатації та доцільності проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

У відповідності до п. 4.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями), для проведення даної судової експертизи залучити спеціалістів відповідної спеціалізації, а саме, незалежних спеціалізованих підприємств даного напрямку (виробництво, експлуатація та промислового обладнання), які мають спеціальні пізнання та досвід роботи в даній галузі для можливості чіткої товарної ідентифікації об'єктів дослідження, зазначених в ухвалі.

З урахуванням вище викладеного для можливості вирішення поставленого питання залучити фахівців спеціалізованих підприємств даного напрямку для можливості проведення технічної ідентифікації досліджуваного рухомого майна (обладнання) за товарною номенклатурою, фактичним технічним станом (можливістю подальшого використання за призначенням) та комплектацією.

7. Дані про технічний стан об'єктів нерухомості станом на 11 березня 2013 року, 31 березня 2013 року.

8. Надати дані рекламно-інформаційних видань щодо продажу подібних об'єктів нерухомості станом на 11 березня 2013 року, 31 березня 2013 року.

9. Надати оригінали або чітку копію технічних паспортів на всі об'єкти нерухомого майна, що підлягають оцінці.

Забезпечити прибуття експертів, належні умови праці, а також безперешкодне обстеження об'єктів дослідження (нерухомості зовні та всередині).

Визначено, що у разі незадоволення клопотання у 45-денний термін, відповідно до статті 31 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.1, 2.2, 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (зі змінами та доповненнями), буде складено повідомлення про неможливість надання висновку.

Також, директором Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса у листі від 30 травня 2016 року зазначено, що у зв'язку зі значною завантаженістю експертів, виконання експертизи та надання висновку може бути здійснено лише у термін більший ніж 90 днів, у зв'язку з чим просив суд розглянути питання про узгодження проведення експертизи в зазначені вище строки, у разі неодержання відповіді запропоновані строки проведення експертизи будуть вважатися погодженими.

У зв'язку з поданням Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса клопотання та необхідністю його розгляду ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2016р. поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 04 січня 2016 року у справі № 922/3535/15; зобов'язано сторін надати зазначені в ухвалі суду документи, а також письмові пояснення; зобов'язано судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надати розгорнуті письмові пояснення щодо неможливості самостійного проведення експертизи №4417/4900/4901/5136 з поставлених на вирішення ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 квітня 2016 року у справі № 922/3535/15 питань без залучення фахівців спеціалізованих підприємств, з зазначенням підстав такого залучення, їх спеціалізації та питань, які необхідно поставити на їх вирішення; викликано в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями; зобов'язано Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса забезпечити участь експертів у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції 12 липня 2016 року представник позивача зазначив про неможливість надання документів, зазначених в клопотанні про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 4417/4900/4901/5136 (вх. №5852 від 07 червня 2016 року), які було зобов'язано надати відповідно до ухвали суду від 17 червня 2016 року, зважаючи на відсутність доступу до документів ТОВ "Славія".

Представник відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, також надав пояснення щодо неможливості надання документів згідно переліку, визначеного в клопотанні про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 4417/4900/4901/5136, пояснюючи зазначену обставину тим, що всі документи, які необхідні для вирішення питань, поставлених перед судовими експертами та знаходяться у ТОВ "Славія", були надані під час призначення комплексної судової експертизи у справі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Славія" подано заяву про доручення проведення експертизи за наявними в матеріалах справи документами, в яких відповідач зазначив про надання всіх матеріалів, які знаходяться у товариства, через канцелярію суду апеляційної скарги ще до направлення справи для проведення експертизи, а також відсутність у товариства інших документів, які посвідчують право власності на майно, встановлюють вартість майна, технічний стан майна станом на 11 березня 2013 року та на 31 березня 2013 року та додаткових документів, які були витребувані судовим експертом та апеляційним господарським судом (вх. № 7565 від 01 серпня 2016 року).

Судовим експертом ОСОБА_10 подано письмові пояснення, в яких зазначено, що без надання технічної документації на всі об'єкти нерухомості, що підлягають оцінці згідно переліку основних засобів, а також без надання даних про технічний стан та рекламно-інформаційних даних продажу подібних об'єктів нерухомості станом на необхідну дату оцінки, у зв'язку з тим, що даний тип оцінки відноситься до ретроспективного виду, визначити ринкову вартість нерухомого майна, що належить ТОВ "Славія", станом на 11 березня 2013 року та 31 березня 2013 року без надання додаткових матеріалів буде не можливо (т.4, а.с. 30).

Судовим експертом ОСОБА_11 подано письмові пояснення, в яких зазначено, що без надання переліку об'єктів, які підлягають оцінці, безпосередньо транспортних засобів та їх свідоцтв про реєстрацію, інформації щодо технічного стану вищезазначених КТЗ на дату оцінки (пробіг, наявність корозійних руйнувань, слідів відновлювального ремонту, комплектність), яка необхідна для проведення розрахунків у відповідності із положеннями "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", визначити ринкову вартість колісних транспортних засобів, що належить ТОВ "Славія", станом на 11 березня 2013 року та 31 березня 2013 року буде не можливо (т.4, а.с. 31).

Судовим експертом ОСОБА_12 подано письмові пояснення, в яких зазначає, що без задоволення клопотання від 30 травня 2016 року № 2/1789екс. у повному обсязі, організації огляду майна, надання даних щодо переліку майна, технічного стану обладнання на дату оцінки (11 березня 2013 року та 31 березня 2013 року) відповідно зазначених вимог (найменування, виробник, модель, основні технічні характеристики, дата випуску (придбання), комплектність (склад, вага), строки експлуатації (інтенсивність), технічний стан (працездатність обладнання) на дату оцінки, висновки щодо можливості подальшої експлуатації та доцільності ремонтно-відновлювальних робіт, визначити ринкову вартість рухомого майна буде не можливо (т.4, а.с. 32-36)

В суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив про неможливість надання додаткових документів, визначених у клопотанні про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №4417/4900/4901/5136, окрім рекламно-інформаційних даних продажу подібних об'єктів нерухомості станом на визначеною ухвалою суду дату оцінки, у зв'язку з знаходженням відповідних документів у ТОВ "Славія".

Представник відповідача надав пояснення щодо неможливості надання додаткових документів згідно переліку, визначеного в клопотанні про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 4417/4900/4901/5136, у зв'язку з тим, що документи, які необхідні для вирішення питань, поставлених перед судовими експертами та наявні у ТОВ "Славія", були надані під час призначення комплексної судової експертизи у справі; інші документи, які зазначені в клопотанні судових експертів, у товариства відсутні.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши відсутність можливості сторін надати документи, визначені в клопотанні судових експертів (вх. №5852 від 07 червня 2016 року) в повному обсязі, як виключної обставини, з якою пов'язана можливість надання висновку з поставлених на вирішення призначеної у справі комплексної судової експертизи питань, дійшов вірного висновку про недоцільність його задоволення, у зв'язку з чим відмовив задоволенні клопотання.

Крім того, суд апеляційної інстанції з наданих судовими експертами пояснень встановила неможливість надання експертами висновку з поставлених на вирішення призначеної у справі комплексної судової експертизи питань без надання документів, визначених в клопотання від 13 травня 2016 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №4417/4900/4901/5136 (вх.№5852 від 07 червня 2016 року), та залучення фахівців спеціалізованих підприємств відповідного напрямку для можливості проведення технічної ідентифікації досліджуваного рухомого майна (обладнання) за товарною номенклатурою, фактичним технічним станом (можливістю подальшого використання за призначенням) та комплектацією.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. №475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоцільності подальшого проведення призначеної у справі комплексної судової експертизи, оскільки експерти зазначили про неможливість визначення дійсної ринкової вартості частки учасника ОСОБА_4 в майні Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" за наявними у справі документами, а позивачем у справі не доведено наявності підстав для висновку щодо зловживання наданих відповідачу процесуальним законодавством прав та умисне невиконання вимог ухвали суду щодо надання документів, визначених судовими експертами, а також можливості забезпечення виконання клопотання судового експерта в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем у справі було надано висновок про вартість майна ТОВ "Славія" станом на 11 березня 2013 року від 21 січня 2016 року. Суд апеляційної інстанції не прийняв в якості належного доказу у справі в межах апеляційного перегляду рішення суду, оскільки висновок складено після прийняття оскаржуваного рішення у справі (04 січня 2016 року) та не був предметом судового розгляду в господарському суді першої інстанції під час прийняття рішення у справі. Колегія суддів Вищого господарського суду України з позицією апеляційного суду не погоджується, оскільки вищезазначений висновок було надано позивачем на виконання вимог ухвали про призначення експертизи судом апеляційної інстанції та на виконання вимог експерта, а саме експерти просили уточнити перелік майна ТОВ "Славія" (будівель, обладнання, транспортних засобів), що підлягають оцінці на зазначений період часу та не міг бути наданий у суді першої інстанції оскільки від позивача такі документи не вимагались.

Висновок про вартість майна ТОВ "Славія" станом на 11 березня 2013 року від 21 січня 2016 року на ст. 10-11 містить об'єкт оцінки з зазначенням будівель та обладнання, яке належало відповідачу станом на 11 березня 2013 року. (т. 2 ар. 170-171), тобто у висновку містяться дані які необхідні експерту для проведення призначеної у справі експертизи.

Під час розгляду справи господарському суду апеляційної слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, також суду апеляційної інстанції слід встановити чи наданий позивачем висновок від 21 січня 2016 року містить вартість майна ТОВ "Славія" станом на 11 березня 2013 року - на момент подання позивачем заяви про вихід з товариства.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року та направити справу № 922/3535/15 до господарського суду апеляційної інстанції для нового розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року скасувати.

3. Справу № 922/3535/15 передати до Харківського апеляційного господарського суду для нового розгляду апеляційної скарги.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О. О. Євсіков

С . С. Самусенко