ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 914/1698/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” б/н від 03.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3573/15 від 11.08.2015 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року

у справі № 914/1698/15 (суддя – Кітаєва С.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” ОСОБА_4, м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”,

м. Трускавець, Львівська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_5 ОСОБА_6”, м. Київ

про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів №924-270212/А від 28.02.2012 року, в рахунок часткового задоволення грошових вимог ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” за Кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011 року, укладеним між ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” та ТзОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” в розмірі 7 768 517 (сім мільйонів сімсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот сімнадцять) доларів США 58 центів, що складає 174 415 882,36 гривень відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на день подання позову; встановлення способу реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 – представник згідно довіреності №7/76/21 від 18.11.2016р.

від відповідача: не з’явилися

від третьої особи : не з’явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року у справі №914/1698/15 позов задоволено, звернуто стягнення на транспортні засоби, а саме: автомобіль марки SKODA SUPERB AMBITION 1.8, модель легковий універсал-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № ТМВJВ43Т5ВВ300202, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 305718, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010 р.; автомобіль марки VOLVO S 80, модель легковий седан-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № YV1АS5250В1144095, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 13.05.2011 р.; автомобіль марки VOLKSWAGEN CARAVELLE, модель пасажирський-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № WV2ZZZ7НZВН045956, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010 р.; автомобіль марки SKODA Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов № ТМВВD41Z98В152344, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС № 037228, виданого 1-шим МРВ ДАІ м. Івано-Франківськ від 06.12.2007р.; що є предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 924-270212/А від 28.02.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСОБА_3” (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 61, код ЄДР 30439207), в рахунок часткового задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСОБА_3” (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) за Кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСОБА_3” (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “СЕТОРІ ОСОБА_7” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код ЄДР 34414474), в розмірі 7 768 517 (сім мільйонів сімсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімнадцять) доларів США 58 центів, що складається з: сума кредиту - 6 205 932,15 доларів США; сума відсотків за користування кредитом -1 134 351,66 доларів США; сума неустойки -428 233,77 доларів США; встановити спосіб реалізації предмету застави за Договором застави транспортних засобів "№ 924-270212/А від 28.02.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСОБА_3” (код ЄДРПОУ 34693790, 04073, м. Київ, проспект Московський, 16) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 61, код ЄДР 30439207), а саме: автомобіль марки SKODA SUPERB AMBITION 1.8, модель легковий універсал-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № ТМВJВ43Т5ВВ300202, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 305718, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010р.; автомобіль марки VOLVO S 80, модель легковий седан-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № YV1АS5250В1144095, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 13.05.2011р.; автомобіль марки VOLKSWAGEN CARAVELLE, модель пасажирський-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № WV2ZZZ7НZВН045956, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010 р.; автомобіль марки SKODA Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов № ТМВВD41Z98В152344, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС № 037228, виданого 1-шим МРВ ДАІ м. Івано-Франківськ від 06.12.2007р.; шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності та стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 61, код ЄДР 30439207) 73080,00 грн. судового збору (т. 1, а.с. 191-198).

Рішення суду мотивоване тим, що Позичальник не виконав своїх зобов’язань перед Банком з повернення кредитних коштів, розмір яких станом на 27.04.2015р. складає 7 768 517,58 доларів США. Відповідач у справі вказаної позивачем у позові суми заборгованості не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Разом з цим, суд першої інстанції зазначає, що у зв'язку з порушення відповідачем зобов'язання за Кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011р., яке забезпечене Договором застави транспортного засобу №924-270212/А від 28.02.2012р., а також враховуючи вимоги ч.3 ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, а також те, що позивач 18.05.2015 року зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження за договором застави транспортного засобу №924-270212/А від 28.02.2012, позов слід задоволити.

Відповідач – ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу б/н від 03.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3573/15 від 11.08.2015 року), в якій просить прийняти постанову та скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2015р., а позов залишити без розгляду.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на порушення місцевим господарським судом вимог діючого законодавства, норм матеріального та процесуального права, а саме: за твердженням Скаржника, судом першої інстанції не прийнято до уваги подання Банком позову без попереднього пред’явлення вимог до Відповідача на погашення заборгованості за кредитним договором.

Також судом безпідставно, на думку Апелянта, стягнуто з нього 73080,00 грн. судових витрат, оскільки заставлене майно не було оцінене. Суд першої інстанції, задовольняючи позов не встановив початкової ціни предмета застави для його подальшої реалізації, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 591 ЦК України.

Сукупність зазначених вище обставин, Апелянт вважає достатньою підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та залишення позову Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” без розгляду.

Позивач – Публічне акціонерне товариство “Європейський газовий ОСОБА_3” у відзиві б/н від 14.09.2015р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6057/15 від 25.09.2015р., т. 1 а.с. 235-238) заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що зобов'язання по кредитному договору до теперішнього часу Відповідачем належним чином не виконуються, станом на 27.04.2015р. заборгованість за Кредитним договором. становить: 7 768 517.58 доларів СІПА. що складається з: сума кредиту - 6 205 932,15 доларів США; сума відсотків за користування кредитом - 1 134 351,66 доларів США; сума неустойки - 428 233,77 доларів США.

При цьому, Позивач посилаєтьсяна те, що ТзОВ “Трускавецьінвест” не виконує в повному обсязі умови договору застави та невірно тлумачить положення ст. 530 Цивільного кодексу України. Правовідносини між Банком та ТОВ “Трускавецьінвест” в даному випадку обумовлені Договором застави транспортного засобу №924-270212/А від 28.02.2012 р. Даний договір укладено , як забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011р., який укладено Банком та ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7”, і згідно п.5.2 якого Заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Щодо судових витрат Позивач вказує, що оскільки в даному випадку ОСОБА_3 згідно із позовними вимогами претендує на суму обумовлену ціною позову 174 415 882,36 грн., відтак вірно обраховану суму судових витрат.

Щодо посилання Відповідача на те, що суд повинен у резолютивній частині рішення встановити початкову ціну реалізації предмета іпотеки, то в такому випадку вважає, що згідно із положеннями ч.2 ст. 591 Цивільного кодексу України таке встановлення є правом, а не обов’язком суду.

Таким чином, Позивач зазначає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд не порушив вимоги матеріального права та прийняв його з додержанням вимог ЦК України та умов договору застави. А тому, враховуючи положення ст.ст. 22, 96 ГПК України, ст.ст. 530, 591 ЦК України, ч. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Позивач вважає, що у справі № 914/1698/15 апеляційна скарга ТзОВ «Трускавецьінвест» підлягає залишенню без задоволення.

28.09.2015р. в канцелярію суду від представника Відповідача поступили доповнення до апеляційної скарги б/н від 28.09.2015р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6116/15 від 28.09.2015р.), в яких останній зазначає про те, що задоволена до стягнення пеня розрахована в доларах США, проте покликаючись на норми ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та положення Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вважає, що нарахування пені можливе лише на суму боргу виражене в гривнях.

Апелянт також звертає увагу на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, задоволив до стягнення проценти за період з 17.11.2014р. по 05.04.2015р., не врахувавши того факту, що постановою Правління Національного банку України від 17.11.2014р. № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” була відкликана банківська ліцензія.

Крім цього, на думку апелянта, суд першої інстанції приймаючи рішення задоволив до стягнення штрафні санкції за період, що перевищує шестимісячний термін нарахування, який визначено у ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2015 року справу розподілено до розгляду головуючому судді Давид Л.Л., в склад колегії включено суддів – В.М. Гриців, Г. Т. Кордюк. (т. 1, а.с. 201).

У зв’язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, в склад колегії внесено зміни, замість судді Гриців В.М. введено суддю - Юрченка Я.О. (т. 1, а.с.202).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 року поновлено строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” б/н від 03.08.2015 року (вхідний № ЛАГС 01-05/3573/15 11.08.2015 року) на рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року у справі №914/1698/15 (т. 1, а.с.203-204).

Ухвалою суду від 14.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу ТзОВ “Трускавецьінвест” б/н від 03.08.2015 року (вхідний № ЛАГС 01-05/3573/15 11.08.2015 року) на рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2015 року у справі №914/1698/15 та призначено до розгляду в судовому засіданні 14.09.2015 року в складі колегії: головуючого судді – Давид Л.Л., суддів – Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (т. 1, а.с. 205-206).

25.08.201 р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступило клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т. 1, а.с. 222-223).

Дане клопотання задоволено. Судове засідання по справі №914/1698/15, призначене на 14.09.2015р., ухвалено провести в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої покладено на Господарський суд міста Києва, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького , 44-б (т. 1, а.с. 227-229).

За клопотанням представника Скаржника, розгляд справи 14.09.2015р. відкладено на 28.09.2015 р., в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (т. 1, а.с.233-234).

28.09.2015р. в канцелярію суду від представника Скаржника поступило клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, б/н від 28.09.2015 р. (вх. № суду 01-05/4345/15), в якому вказано, що договір застави укладено 2012 р., і оцінка майна також проведена станом на 2012 р., відтак на даний час вважає, що суттєво збільшилась вартість майна, в тому числі й майна, переданого в заставу. При цьому зазначає, що господарський суд за необхідності може згідно із ст. 41 ГПК України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи. У випадку застосування процедури продажу предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета застави, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб”єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до п.5.5.2 договору застави початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 % вартості оцінки майна, визначеної шляхом його оцінки. Також вказує, що визначення початкової ціни предмета застави дає можливість встановити розмір судового збору, який підлягає стягненню з Відповідача (т. 1, а.с. 244-246).

28.09.2015р. представником Скаржника подано в канцелярію суду клопотання про призначення експертизи документів фінансово-кредитних операцій, б/н від 28.09.2015р. (вх. № апеляційного суду 01-05/4348/15), в якому вказано, що ТОВ “Трускавецьінвест”, отримавши позовну заяву звернулося до ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” з вимогою надати пояснення щодо ситуації що склалася та у випадку її підтвердження надати документальне підтвердження вказаної у позові суми, нарахованих відсотків, штрафів, пені. Однак, ТОВ “Секторі ОСОБА_7” надано відповідь, в якій заперечується суму боргу посилаючись на невірне нарахування банком відсотків за користування кредитом та штрафів і пені (т. 1, а.с. 247-249).

В судовому засіданні 28.09.2015р. представник Скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, доповнення до неї та клопотання про призначення експертиз. В свою чергу, представник Позивача повідомив, що ним не отримано доповнення до апеляційної скарги та клопотань про призначення експертиз, а відтак невідомо про їх зміст. Судова колегія ухвалила розгляд справи відкласти в судове засідання на 12.10.2015 р., в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів Кордюк Г.Т. та Юрченка Я.О. (т. 2, а.с. 11-12).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року (головуючий суддя – Давид Л.Л., судді – Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.) призначено експертизу фінансово-кредитних операцій та автотоварознавчу експертизу у справі №914/1698/15, проведення яких доручено – Львівському науково-дослідному інститутові судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). Провадження у справі №914/1698/15 зупинено (т. 2, а.с. 19-30).

02.11.2015 року від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз поступило клопотання за вих. №5760 від 29.10.2015 року про надання додаткових матеріалів для забезпечення проведення експертизи фінансово-кредитних операцій та автотоварознавчої експертизи у справі №914/1698/15. Експерт просить представити для проведення експертного огляду об’єкти дослідження – автомобілі НОМЕР_5, VOLVO S80 реєстраційний номер BC7325CI, VOLKSWAGEN CARAVELLE реєстраційний номер BC1910CI, SKODA OCTAVIA ELEGANSE реєстраційний номер AT5559AM, із забезпеченням присутності необхідних осіб – сторін справи, їх представників, безперешкодного, вільного доступу до автомобілів, наявність їх реєстраційних та інших документів; надати інформацію про стан автомобілів, в якому вони перебували на задану дату оцінки – 14.07.2015 року (т. 2, а.с. 33-34).

Однак, 06.11.2015 року на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року у справі №914/1698/15 ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” б/н б/д (вх. № ЛАГС 01-07/1346/15 від 06.11.2015 р.) було подано касаційну скаргу, що унеможливило розгляд клопотання експерта (т. 2, а.с. 36-37).

17.11.2015 року справу №914/1698/15 скеровано на адресу Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” (т. 2, а.с. 38).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2015 року відмовлено Публічному акціонерному товариству “Європейський газовий ОСОБА_3” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” ОСОБА_4 у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року в частині оскарження призначення судових експертиз у справі №914/1698/15 (т. 2, а.с. 40-42).

17.12.2015 року матеріали справи №914/1698/15 повернулись на адресу Львівського апеляційного господарського суду (т. 2, а.с. 49).

В зв’язку із перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці, в склад колегії внесено зміни, замість судді Юрченка Я.О., введено суддю – Гриців В.М. (т. 2, а.с. 50).

Ухвалою суду від 21.12.2015р. поновлено апеляційне провадження у справі №914/1698/15 (в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), ОСОБА_9, ОСОБА_1Т.) для розгляду клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10, яке призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2016 р. (т. 2, а.с.51-53).

05.01.2016р. матеріали справи №914/1698/15 разом з касаційною скаргою ПАТ “Європейський газовий банк” надіслано на адресу Вищого господарського суду України (т. 2, а.с. 54).

В зв'язку із оскарженням Позивачем ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. у даній справі, у відповідності до п.2.7.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України сформовано справу-замінник (жетон).

Ухвалою суду від 21.01.2016р. (в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), ОСОБА_9, ОСОБА_1Т.) зупинено провадження у справі №914/1698/15 до повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України (т. 2, а.с. 74-76).

02.03.2016р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №914/1698/15 з ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2016р. Даною ухвалою касаційну скаргу ПАТ “Європейський газовий банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Європейський газовий банк” ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 р. в частині зупинення провадження у справі №914/1698/15 повернуто Скаржнику (т. 2, 56-57).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2016р. поновлено провадження у справі №914/1698/15 по розгляду клопотання судового експерта за вих. №5760 від 29.10.2015 р. (вх. №ЛАГС 01-04/6860/15 від 02.11.2015р.) про надання додаткових матеріалів для забезпечення проведення експертиз та призначено до розгляду в судове засідання на 15.03.2016 р. (т. 2, а.с. 79-81).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2016р. задоволено клопотання судового експерта ОСОБА_10, матеріали справи №914/1698/15 та подані представником Відповідача документи надіслані на адресу ДП “Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз” (т. 2, а.с. 89-92).

11.07.2016р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду поступило клопотання експерта ОСОБА_11 за вих. №3975 від 06.07.2016 р. про надання додаткових документів щодо операцій, здійснених відповідно до кредитного договору №436-290611 від 29.06.2011 р., які необхідні для надання висновку по проведенню судово-економічної експертизи, а саме: виписки за особовим рахунком ТОВ “Трускавецьінвест” з обліку короткострокових кредитів, що надані суб’єктам господарювання на здійснення поточної діяльності, за період з 21.06.2011 р. по 27.04.2015 р.; виписки за особовим рахунком ТОВ “Трускавецьінвест” з обліку прострочених короткострокових кредитів, що надані суб’єктам господарювання на здійснення поточної діяльності, за період з 21.06.2011 р. по 27.04.2015 р.; виписки за особовим рахунком ТОВ “Трускавецьінвест” з обліку нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність , що надані суб’єктами господарювання, за період з 21.06.2011р. по 27.04.2015р.; виписки за особовим рахунком ТОВ “Трускавецьінвест” з обліку прострочених нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання за період з 21.06.2011р. по 27.04.2015р.; первинні документи з надання кредиту та погашення зобов’язань за платежами, які виникають за кредитом; інші документи, пояснення (т. 2, а.с. 114-115).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. розгляд вищевказаного клопотання експерта призначено на 26.07.2016р. в режимі відеоконференції, в складі колегії: головуючого судді - Давид Л.Л., суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (т. 2, а.с.117-119).

26.07.2016р. в канцелярію суду від арбітражного керуючого ТОВ “Тускавецьінвест” ОСОБА_12 поступило клопотання за вих. №02-05/59 від 25.07.2016р. про зупинення провадження у справі №914/1698/15 до закінчення розгляду господарським судом Львівської області справи №914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест” (т.2, а.с. 135-137).

26.07.2016р. від Позивача поступили пояснення б/н від 26.07.2016р. (вх. № ЛАГС 01-04/5445/16 від 26.07.2016 року), в яких зазначено, що наявність заборгованості ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_6” перед АТ “ЄВРОГАЗБАНК” за кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011 р. в загальному розмірі 7 768 517,58 дол. США підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2015 р. у справі №910/12759/15, яким задоволені у повному обсязі позовні вимог АТ “Єврогазбанк” до ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_6” по стягненню заборгованості за кредитним договором. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. у справі №910/12759/15 рішення суду першої інстанції залишено без змін (т. 2, а.с. 122-123).

26.07.2016р. під час розгляду справи №914/1698/15 поступило клопотання від ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що про призначення справи до розгляду представник дізнався лише 26.07.2016р., а відтак не мав змоги підготувати та долучити до матеріалів справи доказів та письмових обґрунтувань своєї позиції. При цьому, вказує, що Позичальник та Банк мають необхідні документи і можуть їх надати на вимогу суду чи експерта (т.2, а. с. 145).

Заслухавши пояснення представника Скаржника, який просив відкласти розгляд справи для дачі письмових обґрунтованих пояснень, судова колегія з метою повного та всестороннього дослідження всіх обставин справи ухвалила відкласти розгляд клопотання судового експерта за вих. №3975 від 06.07.2016р. (вих. № ЛАГС 01-04/5079/16 від 11.07.2016 р.) на 13.09.2016р. Клопотання арбітражного керуючого про зупинення провадження у справі вирішити в наступному судовому засіданні (т.2, а.с. 149-151).

01.09.2016р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від Львівського НДІ судових експертиз поступили матеріали справи №914/1698/15 в двох томах, згідно супровідного листа від 31.08.2016р. №6078, в якому зазначено, що такі повертаються в зв’язку неоплатою вартості рахунку за проведення експертизи (т. 2, а.с.93).

12.09.2016р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від Позивача поступило клопотання за вих. №2054 від 09.09.2016 р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6628/16 від 12.09.2016р.) про долучення до матеріалів справи виписок по особовим рахункам ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” (т. 2, а.с. 164 – 213).

13.09.2016р. в канцелярію суду представник Третьої особи подав додаткові пояснення б/н від 13.09.2016р., в яких заперечує позовні вимоги та відповідно до вимог ст. 79 ГПК України просить задоволити клопотання арбітражного керуючого про зупинення провадження в даній справі до закінчення розгляду господарським судом Львівської області справи №914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест” (т. 2, а.с. 215).

Також, 13.09.2016р. від представника Скаржника поступили додаткові пояснення б/н від 13.09.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-04/6684/16 від 13.09.2016р.), в яких зазначено, що документи щодо операцій, здійснених відповідно до кредитного договору №436-290611 від 29.06.2011р., а саме: виписки та оборотно-сальдова відомість за 01.01.2011-30.06.2016 р.р. ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” були надіслані на адресу суду 13.09.2016р. Крім цього вказує, що 26.08.2016р. у ТОВ “Трускавецьінвест” було проведено обшук та вилучено документи, в тому числі печатку товариства. В зв’язку з цим, подати суду документи ТОВ “Трускавецьінвест” щодо операцій, здійснених відповідно до кредитного договору №436-290611 від 29.06.2011р. є неможливим. В додатках до даного клопотання долучає: докази надіслання виписок та оборотно-сальдову відомість за 01.01.2011 – 30.06.2016 р. р. ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7”; копію ухвали у справі №758/9958/16-к від 09.08.2016р.; копію доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 19.08.2016 р. (т. 2, а.с. 219 – 227).

Ухвалою суду від 13.09.2016р. клопотання судового експерта за вих. №3975 від 06.07.2016 р. (вих. № ЛАГС 01-04/5079/16 від 11.07.2016р.) про надання додаткових матеріалів для забезпечення проведення судово-економічної експертизи залишено без розгляду, поновлено апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ “Трускавецьінвест” у справі №914/1698/15 та призначено до розгляду в судове засідання 04.10.2016 р. (т. 2, а.с. 231-235).

Ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. про призначення у справі автотоварознавчої експертизи та експертизи фінансово-кредитних операцій, Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз виконана частково.

30.06.2016р. Львівському апеляційному господарському суду надіслано: Висновок №3952 судової автотоварознавчої експертизи по справі №914/1698/15 (т. 2, а.с. 95-100), Висновок №3951 судової автотоварознавчої експертизи по справі №914/1698/15 (т. 2, а.с.106-112) та Повідомлення №3954 про неможливість надання висновку судової автотоварознавчої експертизи по матеріалам справи №914/1698/15 (т. 2, а.с. 104).

11.07.2016р. Львівському апеляційному господарському суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_11 за вих. №3975 від 06.07.2016 р. про надання додаткових документів, які необхідні для надання висновку по проведенню судово-економічної експертизи та (т. 2, а.с. 114-115), яке призначено до розгляду ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), ОСОБА_9 та ОСОБА_1 та відкладено в подальшому на 13.09.2016р. для надання необхідних для проведення експертизи доказів.

Разом з тим, Відповідач, на якого покладено обов’язок оплати проведення експертиз ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р., оплату таких в повному об’ємі не здійснив.

Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи №914/1698/15, 01.09.2016р. повернуті Львівському апеляційному господарському суду (т. 2, а.с.93), у зв’язку з чим ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. поновлено апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ “Трускавецьінвест” у справі №914/1698/15, а клопотання судового експерта за вих. №3975 від 06.07.2016 р. (вих. № ЛАГС 01-04/5079/16 від 11.07.2016р.) про надання додаткових матеріалів для забезпечення проведення судово-економічної експертизи залишено без розгляду.

19.09.2016р. ТОВ “Трускавецьінвест” подано клопотання (вх. №ЛАГС 01-04/6821/16 від 19.09.2016 р.) про долучення до матеріалів справи копій виписок, оборотно-сальдова відомість за 01.01.2011 – 30.06.2016 р.р., копію доручення на представника ТОВ “Трускавецьінвест” ОСОБА_13

03.10.2016р. ТОВ “Трускавецьінвест” подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії квитанції, роздруківки з сайту ЄДРСР у справі №914/1351/16 та копію доручення на представника ТОВ “Трускавецьінвест” ОСОБА_13

В клопотанні Відповідач пояснює, що рахунок №1118 від 29.10.2015р. за надання чотирьох висновків було оплачено частково в розмірі 5760,00 грн. за надання експертом двох висновків. У зв’язку з необхідністю отримання висновків експертизи № 3951, 3952, 3953, 3954, рахунок №1118 від 29.10.2015 р. було оплачено у повному обсязі.

З долученої до клопотання копії, вбачається, що платіж здійснено ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_6” ч/з ОСОБА_14 на рахунок науково-дослідного інституту експертиз в сумі 1920,00 грн. 30 вересня 2016 року, тобто після повернення матеріалів справи з експертної установи та поновлення провадження у справі (т. 3 а.с. 37).

Крім того, згідно ухвали господарського суду Львівської області від 01.06.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест” (справа 914/1351/16), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 138-140).

Повторного клопотання про призначення судової експертизи у зв’язку із здійсненням проплати сторонами не заявлено.

26.07.2016 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого ТОВ “Тускавецьінвест” ОСОБА_12 поступило клопотання за вих. №02-05/59 від 25.07.2016р. про зупинення провадження у справі №914/1698/15 до закінчення розгляду господарським судом Львівської області справи №914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест” (т. 2, а.с. 135-137).

Узв'язку з відпусткою судді Гриців В.М. з 26.09.2016 р. по 10.10.2016 р. (наказ Голови Львівського апеляційного господарського суду №06-03/195 від 12.09.2016р.) та з урахуванням положень п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015р., розгляд справи, призначеної на 04.10.2016р., не відбувся.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі №914/1698/15 поновлено ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р., розгляд справи перенесено в межах визначеного ст. 102 ГПК України двохмісячного строку.

Так, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. розгляд справи № 914/1698/15 призначено на 01.11.2016р. в складі колегії: головуючого судді Давид Л.Л., суддів – Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. та ухвалено дане судове засідання провести в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду міста Києва.

В судове засідання 01.11.2016р. з’явилась представник Позивача.

Відповідач та Третя особа явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року (з наступними змінами і доповненнями) за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З огляду на те, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Відповідача та Третьої особи.

Вивчивши клопотання арбітражного керуючого ТОВ “Тускавецьінвест” ОСОБА_12 про зупинення провадження у справі №914/1698/15 до закінчення розгляду господарським судом Львівської області справи №914/1351/16 про банкрутство ТОВ “Трускавецьінвест”, судова колегія ухвалила відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.

Частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов’язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться у провадженні господарського суду, до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з’ясовувати:

як пов’язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

- непідвідомчості;

- обмеженості предметом позову;

- неможливості розгляду тотожної справи;

- певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, господарський суд при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі зобов’язаний встановити неможливість і пов’язаність справи, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також обґрунтувати в чому полягає неможливість розгляду даної справи.

Досліджуючи питання неможливості розгляду справи і пов’язаності справи № 914/1698/15 та справи № 914/1351/16, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у даній справі є звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів №924-270212/А від 28.02.2012 року, в рахунок часткового задоволення грошових вимог ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” за Кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011 року, укладеним між ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” та ТзОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” в розмірі 7 768 517 (сім мільйонів сімсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот сімнадцять) доларів США 58 центів, що складає 174 415 882,36 гривень відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на день подання позову; встановлення способу реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб’єктом оцінюваної діяльності.

Предметом ж розгляду справи № 914/1351/16 є питання що стосується банкрутства ТзОВ “Трускавецьінвест”. Згідно ухвали господарського суду Львівської області від 01.06.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Трускавецьінвест”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 138-140).

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія вважає, що правове обґрунтування неможливості розгляду вказаної справи № 914/1698/15 до вирішення господарським судом Львівської області справи № 914/1351/16 обумовлене лише припущенням відносно можливого результату розгляду справи.

Станом на 01.11.2016р. додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

В судовому засіданні 01.11.2016р. представник Позивача підтримала свої доводи і заперечення з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, доповненням до апеляційної скарги та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача у судовому засіданні, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

29.06.2011р. ПАТ “Європейський газовий банк” та ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” укладено Кредитний договір №436-290611 (т. 1, а.с. 17-18) із змінами до нього (т. 1, а.с. 19-42), у відповідності з якими ОСОБА_3 надає Позичальнику відновлювану мультивалютну відкличну кредитну лінію, в межах якої надано кредитні кошти в сумі 18 444 772 доларів США 15 центів з процентною ставкою 20% річних. Кредит надався на строк з 29.06.2011р. по 03.04.2015р.

Кредит видавався траншами. Надання кредитних коштів підтверджується операціями здійсненими по рахунка позичальника (Виписки по рахунках позичальника т. 1 а.с. 84-132).

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору із змінами до нього (т. 1, а.с. 19-42) Позичальник зобов'язався повернути фактично отриманий кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, також пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Підпунктом 4.2.8 Кредитного договору із змінами до нього (т. 1, а.с. 19-42) передбачено право Банку у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Позичальником по кредиту здійснити дострокове стягнення заборгованості за Договором будь-яким способом, передбаченим цим Договором або чинним законодавством України, в тому числі, але не виключно шляхом звернення стягнення на забезпечення кредиту згідно умов укладених договорів забезпечення.

Згідно з п. 6.2 Кредитного договору із змінами до нього (т. 1, а.с. 19-42) за порушення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, за кожен день прострочки.

При цьому, пунктом 2 Кредитного договору із змінами до нього (т. 1, а.с. 19-42) передбачено, що цей договір про внесення змін до Кредитного договору є невід’ємною частиною Кредитного договору, укладено в двох примірниках – по одному примірнику для кожної з Сторін договору, набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором, 28.02.2012р. ПАТ “ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСОБА_3” та ТОВ “Трускавецьінвест” укладено та нотаріально посвідчено Договір застави транспортного засобу №924-270212/А (т. 1, а.с. 43 – 50).

Згідно п.1.1 Договору цей Договір забезпечує вимогу Заставодержателя, що випливає з Кредитного договору № 436-290611 від 29.06.2011 року, укладеного з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “СЕТОР1 ОСОБА_7” (код ЄДРПОУ 34414474), що надалі іменується Боржник, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, укладеного Заставодержателем та Боржником ( ТОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_6”, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі), за умовами якого Заставодержатель надав Боржнику кредит на суму 6119420,00 доларів США включно на визначених Кредитним договором умов.

При цьому, згідно з умовами Договору застави Заставодавцем передано в заставу Банку в якості забезпечення виконань зобов’язань:

1). автомобіль марки SKODA SUPERB AMBITION 1.8, модель легковий універсал-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № ТМВJВ43Т5ВВ300202, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 305718, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010р.;

2).автомобіль марки VOLVO S 80, модель легковий седан-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № YV1АS5250В1144095, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 13.05.2011р.;

3). автомобіль марки VOLKSWAGEN CARAVELLE, модель пасажирський-В, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № WV2ZZZ7НZВН045956, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 582791, виданого Дрогобицьким ВРЕР ОСОБА_8 України у Львівській обл. від 17.12.2010р.;

4).автомобіль марки SKODA Octavia Elegance 2.0i, модель легковий седан-В, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов № ТМВВD41Z98В152344, який належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС № 037228, виданого 1-шим МРВ ДАІ м. Івано-Франківськ від 06.12.2007р.

Пунктом 1.4. Договору застави передбачено, що за домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету застави складає 624 833,34 грн.

Відповідно до пункту 3.1.4 Договору застави, у випадку невиконання або часткового невиконання Боржником зобов’язань за цим Договором або за Кредитним договором ОСОБА_3 має право звернути стягнення на предмет застави, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмету застави суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування витрат на утримання заставленого майна, витрат пов’язаних з пред’явленням вимоги за Кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави, реалізацією предмета застави, відшкодування збитків, завданих порушенням Кредитного договору та/або умов даного договору.

Відповідно до п.5.4 Договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя.

У пункті 5.5.1. Договору застави зазначено, що у випадку невиконання Заставодавцем письмової вимоги Заставодержателя про усунення порушених зобов”язань за цим або за кредитним договором у встановлений Заставодержателем строк, така вимога Заставодержателя задовольняється за рахунок предмета застави, за вибором Заставодержателя , у порядку, що передбачений чинним законодавством України - шляхом набуття Заставодержателем права власності на предмет застави, або шляхом продажу предмета застави Заставодержателем будь-якій особі – покупцеві.

У відповідності до п.п.5.5.2. Договору застави, реалізація предмета застави, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу Предмету застави прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між заставодавцем та заставодержателем, якщо така згода не досягнута – спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки Предмета застави. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості Предмета застави , визначеної шляхом його оцінки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов'язання по кредитному договору Відповідачем належним чином не виконуються, станом на 27.04.2015р. заборгованість за Кредитним договором. становить: 7 768 517.58 доларів СІПА. що складається з: сума кредиту - 6 205 932,15 доларів США; сума відсотків за користування кредитом - 1 134 351,66 доларів США; сума неустойки - 428 233,77 доларів США.

Відтак, як вбачається з матеріалів та обставин справи, Публічне акціонерне товариство “Європейський газовий ОСОБА_3” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Європейський газовий ОСОБА_3” ОСОБА_4 звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави транспортних засобів №924-270212/А від 28.02.2012р, в рахунок часткового задоволення грошових вимог ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” за Кредитним договором №436-290611 від 29.06.2011, укладеним між ПАТ “Європейський газовий ОСОБА_3” та ТзОВ “ОСОБА_5 ОСОБА_7” в розмірі 7 768 517 (сім мільйонів сімсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот сімнадцять) доларів США 58 центів, що складає 174 415 882,36 гривень відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на день подання позову; встановлення способу реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною згідно оцінки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

Як вбачається, з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом Позичальник не виконав своїх зобов’язань перед Банком з повернення кредитних коштів.

Станом на 27.04.2015р., відповідно до розрахунку позивача (Виписки по особовому рахунку позичальника (т. 1 а.с. 84-132) заборгованість складає 7 768 517,58 доларів США (що складає 174 415 882,36 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на день подання позову) з яких 6 205 932,15 доларів США – тіло кредиту, сума відсотків за користування кредитом -1 134 351,66 доларів США; сума неустойки – 428 233,77 доларів США.

Судова колегія також звертає увагу на ту обставину, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015р. у справі №910/12759/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" ОСОБА_4 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СЕТОРІ ОСОБА_7" про стягнення 7768517,58 доларів США, що еквівалентно 174415882,36 грн. задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р. у справі №910/12759/15 апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СЕТОРІ ОСОБА_7" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №910/12759/15 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №910/12759/15 залишено без змін.

Доказів виконання даного рішення сторонами не подано.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.1 Закону України “Про заставу”, застава – це спосіб забезпечення зобов”язань, якщо інше не встановлено законом; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов”язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами; застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України , предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Відповідно до ч.1-2 ст.4 Закону України “Про заставу”, предметом застави можуть бути майно та майнові права; предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Частиною 1 статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов”язання, забезпеченого заставою , воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду , якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України “Про заставу”, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Таким чином в зв'язку із невиконанням Відповідачем зобов'язання за Кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011р. у Позивача виникло право для задоволення своїх вимог за кредитним договором звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яке передане в заставу за Договором застави транспортного засобу №924-270212/А від 28.02.2012р.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 3 статті 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином, законодавством України встановлено право Позивача звернутися до суду з позовом про захист свого права на звернення стягнення на предмет застави (забезпечувального обтяження) для задоволення вимог за кредитним договором у повному обсязі.

Станом на 27.04.2015р., вимоги Позивача за кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011р., що підлягають задоволенню за рахунок предмета застави, складають 7 768 517,58 доларів США (що складає 174 415 882,36 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на день подання позову) з яких 6 205 932,15 доларів США – тіло кредиту, сума відсотків за користування кредитом -1 134 351,66 доларів США; сума неустойки – 428 233,77 доларів США.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про заставу" якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т. 1 а.с. 133, 134) Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (код: 34693790, 04107, м. Київ, вул. Лук’янівська, 1) є особою, яка має зареєстровані вимоги на предмет забезпечувального обтяження.

Таким чином застосовуються ст.ст. 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо прав інших обтяжувачів, які мають зареєстровані вимоги на предмет забезпечувального обтяження.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги ч.3 ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” позивач виконав, оскільки відомості про звернення стягнення на предмет обтяження за договором застави транспортного засобу №924-270212/А від 28.02.2012 зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.05.2015 року.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги подання Банком позову без попереднього пред’явлення вимог до Відповідача на погашення заборгованості за кредитним договором колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між Банком та ТзОВ «Тускавецьінвест» визначені Договром застави транспортного засобу № 924-270212/А від 28.02.2012р., який було укладено в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 436-290611 від 29.06.2011р. і який було укладено Банком та ТзОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_7».

Поряд з цим, згідно п. 5.2. Договору застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Таким чином, оскільки у зобовязанні, а саме: у Кредитному договорі № 436-290611 від 29.06.2011р. встановлений строк (термін) його виконання, то воно відповідно до ст. 530 ЦК України підлягало виконанню у строк встановлений Кредитним договором, а з урахуванням п. 5.2. Договору застави та того, що у момент настання строку виконання зобов’язань за Кредитним договором відповідні зобов’язання не були виконані, тому у банку були всі підстави для подання позову про звернення стягнення на предмет застави.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що місцевий господарський суд безпідставно стягнув з Відповідача 73080,00 грн. судових витрат, оскільки заставлене майно не було оцінене і щодо того, що суд першої інстанції, задовольняючи позов не встановив початкової ціни предмета застави для його подальшої реалізації, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 591 ЦК України колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_3 визначив ціну позову 174 415 882,36 грн., а тому господарським судом першої інстанції вірно визначено та обраховано суму судових витрат

Поряд з цим, відповідно до п. 3.1.8. Договору застави, у випадку, якщо від суми продажу Предмета застави та суми від реалізації іншого майна, що було заставленимв забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного виконання вимог, з іншого майна Заставодавця.

Згідно з п. 5.5.2. Договору застави реалізація предмету застави, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу Предмету застави прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між заставодавцем та заставодержателем, якщо така згода не досягнута – спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки Предмета застави.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Враховуючи викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” б/н від 03.08.2015 року (вх. № ЛАГС 01-05/3573/15 від 11.08.2015 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2015р. у справі №914/1698/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 07.11.2016 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Судді Гриців В.М.

ОСОБА _1