КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа№ 910/25967/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

За участі представників:

від позивача: Галай Г.С. - представник

від відповідача-1: Кириленко І.С. - представник

від відповідача-2: Ружева М.Є. - представник;

Школьна І.М. - директор

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від третьої особи-4: не з'явився

від третьої особи-5: Школьна І.М. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/25967/14 (суддя: - Маринченко Я.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво»

до 1)Київського національного університету імені Тараса Шевченка

2) Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд»

треті особи: Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «АРКАДА»

Кабінет Міністрів України

Київська міська рада

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Інвестбуд»

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/25967/14 в задоволені позовних вимог ТОВ «Аркада будівництво» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Аркада будівництво» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/25967/14 та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги ТОВ «Аркада будівництво» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом було неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, висновки, які викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи, а саме рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 розгляд справи призначено на 10.08.2016.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Тарасенко К.В. у відпусті, судове засідання 10.08.2016 не відбулось.

У зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 розгляд справи призначено на 05.10.2016.

Представник відповідача-2 04.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив про необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Крім того, 05.10.2016 представником третьої особи-5 було подано письмові пояснення по справі, в яких заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення без змін.

Представники третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-3 та третьої особи-4 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-3 та третьої особи-4.

Представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-5 у судове засідання з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень та письмових пояснень, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 05.07.2001 №380/1356 Київському національному університету імені Тараса Шевченка надано у постійне користування земельні ділянки, зокрема земельну ділянку площею 92,2767 га на вул. Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, розташованих на ній, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КВ №008229.

В подальшому, 27.02.2003 між Університетом (замовником), Закритим акціонерним товариством «Інтернафтогазбуд» (інвестором) та Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд» (перейменованого в подальшому на Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд») (генпідрядником-співінвестором) було укладено інвестиційний договір №01/03, предметом якого є діяльність сторін по проектуванню та будівництву комплексу житлових будинків та інших споруд на земельних ділянках, загальна площа яких становить 25,53 га, в т.ч.: ділянка № 1 - 2,97 га, що розташована по вул. С.Ковалевської, 1; ділянка № 2 - 21,56 га, що розташована по вул. С. Ковалевської, 3; ділянка № 3 - 1,0 га, що розташована по вул. Ломоносова, 79а, 79б;

Відповідно до п.23 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 Університету передано в довгострокову оренду на 10 років земельні ділянки загальною площею 28,41 га для будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на вул. Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок частини земель Університету, наданих відповідно до рішення Київської міської ради від 05.07.2001 №380/1356.

25.05.2005 між Київською міською радою (орендодавцем) та Університетом (орендарем) укладено договір оренди земельних ділянок, за яким орендодавець на підставі п.23 рішення від 15.07.2004 №419-5/1829 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки загальною площею 28,4134 га, що розташовані по вул. Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва.

В подальшому, після укладення договору оренди земельних ділянок сторонами інвестиційного договору від 27.02.2003 №01/03 було укладено додаткові угоди до нього, зокрема, від 24.06.2005 №1 та б/н від 16.01.2008, а також доповнення від 29.05.2006.

Так, пунктом 1 доповнень від 29.05.2006 пункт 1.1 договору від 27.02.2003 №01/03 викладено в іншій редакції, а саме визначено, що предметом договору є діяльність сторін по проектуванню та будівництву комплексу житлових будинків та інших споруд на земельних ділянках на проспекті Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, загальною площею 28,4134 га, що відведені Університету згідно договору оренди земельних ділянок від 25.05.2005.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 у справі №50/35, яке набрало законної сили, інвестиційний договір від 27.02.2003 №01/03, рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 та договір оренди земельних ділянок від 25.05.2005 були визнані недійсним.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 №1502-р «Про погодження укладення договору про спільну діяльність» погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки щодо укладення між Університетом та ЗАТ «Побутрембуд» договору про спільну діяльність, пов'язану з продовженням розпочатого до 2009 року будівництва комплексу житлових будинків по проспекту Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, з включенням до нього умов про те, що Університет отримує 20 відсотків загальної площі квартир, які розподіляються між сторонами договору, а також, що земельна ділянка, на якій продовжується розпочате будівництво комплексу, перебуває у постійному користуванні Університету.

На виконання вказаного розпорядження між Університетом та ЗАТ «Побутрембуд» 11.12.2009 було укладено договір про спільну діяльність з продовження проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6 у м. Києві №3П02, предметом якого є відновлення та продовження роботи з проектування та будівництва Комплексу (комплекс житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва) з метою завершення розпочатого будівництва у відповідності з проектною і дозвільною документацією та на умовах даного договору.

Відповідно до абзацу 2 п.2.2.1 та п.3.4.3 Договору про спільну діяльність на Університет, зокрема, покладено обов'язки щодо сприяння будівництву комплексу, в тому числі щодо вжиття заходів з метою законного використання земельної ділянки для будівництва комплексу та до зміни, в разі необхідності, її цільового призначення. Університет зобов'язався надавати ЗАТ «Побутрембуд» організаційну допомогу при роботі з Київською міською державною адміністрацією, міськими службами, балансоутримувачами тощо.

В подальшому сторонами до Договору про спільну діяльність було підписано додатки, які є його невід'ємною частиною, зокрема у додатку № 2 сторони погодили, що строки і вартість робіт будуть коригуватись в залежності від початку відновлення будівництва після отримання погодженого зі всіма інстанціями пакету документів, що дозволять продовжувати на законних підставах проведення будівельно-монтажних робіт, а також після додаткового коригування проектно-кошторисної документації з урахуванням поточних цін. У додатку №3 до Договору про спільну діяльність сторони погодили директивний план-графік, за яким перша черга комплексу мала бути здана в експлуатацію протягом 2006-2011 років, друга черга - упродовж 2010-2013 років, третя черга - протягом 2007-2013 років.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору про спільну діяльність кожна зі сторін зобов'язана вчасно та належним чином виконувати свої зобов'язання.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 у справі №5011-10/14199-2012, що набрало законної сили, Договір про спільну діяльність було розірвано з підстав того, що ЗАТ «Побутрембуд» не було дотримано строків здачі в експлуатацію першої черги комплексу та було суттєво порушено строки будівництва його другої та третьої черг.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 №1063-р «Про погодження укладення договору доручення» погоджено пропозицією Міністерства освіти і науки щодо укладення між Університетом і Товариством «Аркада-Будівництво» договору про спільну діяльність, пов'язану з продовженням розпочатого до 2009 року будівництва комплексу житлових будинків по проспекту Академіка Глушкова, 6 у м. Києві, з включенням до нього умов про те, що Університет отримує 20 відсотків загальної площі квартир, які розподіляються між сторонами договору, а також що земельна ділянка, на якій продовжується розпочате будівництво комплексу, перебуває у постійному користуванні Університету.

На підставі вказаного розпорядження 14.01.2014 між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво» було укладено договір доручення №01-2013, за умовами якого Університет передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» земельні ділянки як будівельний майданчик з метою завершення будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд.

В силу положень частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до абз. 9 та 10 п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (абз. 1 п. 2.10 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до п.3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення (абз. 3 п. 3.11 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України).

Дослідивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження позивача про фіктивність спірного правочину, оскільки сторони вчиняли дії по виконання укладеного договору, однак колегія суддів з такими висновками не погоджується.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Таким чином, фіктивний правочин існує лише на папері. Його основне завдання полягає в тому, щоб створити уявлення в оточуючих суб'єктів про наявність правового зв'язку між сторонами такого правочину.

При цьому, сторони за допомогою фіктивного правочину намагаються прикрити свої неправомірні дії, зокрема: заволодіння майном, несплата податків, кредитних зобов'язань тощо.

Як вбачається із оспорюваного договору, зокрема з пункту 6.1, Сторони за ним продовжують здійснювати розпочату діяльність з реалізації проекту з метою досягнення результату проекту протягом строку договору та у відповідності до його умов. У зв'язку з цим, сторони відновлюють та продовжують роботи з проектування та будівництва комплексу з метою завершення розпочатого будівництва.

Результатом проекту за оспорюваним договором було визначено завершений будівництвом та прийнятий в експлуатацію комплекс житлових будинків та об'єктів соціально-побутової сфери по проспекту Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва.

При цьому, пунктами 3.4 та 3.5 Договору визначено перелік дій, які мають вчинити відповідачі для досягнення результату проекту.

Обґрунтовуючи відсутність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції послався на вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на досягнення результату, передбаченого оспорюваним договором, таких як видача довіреностей від 17.03.2010 року за № 01/197-26 та за № 01/662-26 від 23.12.2009 року на виготовлення технічної документації по внесенню змін до державного акту на право постійного користування землею.

Окрім того, у якості обґрунтування того, що оспорюваний договір не є фіктивним судом було наведено Договір №110 від 11.02.2010 року, предметом якого є роботи з розробки технічної документації із землеустрою щодо виготовлення технічних актів на право постійного користування земельними ділянками КНУ імені Т.Шевченка для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд на проспекті А. Глушкова. 6 у м. Києві.

Так, оспорюваним договором та вимогами чинного законодавства України передбачено, що здійснювати будівельні роботи (будівництво) можна виключно на земельних ділянках, відведених для цієї мети. Тобто документ, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою повинен містити чітку вказівку про надання такої земельної ділянки у власність або у користування для цілей будівництва.

Як вбачається із змісту договору від 11.02.2010 року № 110, його предметом була розробка технічної документації для виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками з цільовим призначенням: «експлуатація та обслуговування земельних ділянок».

Дійсно на підставі розробленої за цим договором технічної документації відповідачу-1 у постійне користування були надані земельні ділянки, площею 27,6010 га та 0,8124 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд по проспекту А. Глушкова, бум. Києві, що підтверджується актами на право постійного користування, виданими 29.04.2010 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вказаний договір та довіреність за № 01/662-26 від 23.12.2009 року не може вважатися доказом того, що відповідачем-2 вчинялись дії, спрямовані на досягнення результату, передбаченого оспорюваним договором, адже земельні ділянки були надані відповідачу-1 на підставі розробленої за цим договором технічної документації у користування для експлуатації та обслуговування будівель, а не для здійснення будівництва, яке передбачалось оспорюваним договором, тобто для цілей, що не передбачались спірним договором.

У свою чергу, сам факт надання довіреності від 17.03.2010 року як документа, не є свідченням вчинення відповідачем дій, спрямованих на досягнення результату, адже довіреність передбачає наявність прав повіреного та не є свідченням власне виконання договору. Окрім того, оригінал такої довіреності в матеріалах справи відсутній.

Окрім того, не вчинення реальних дій на підставі довіреності відповідачем-2 та існування такої довіреності виключно на папері жодним чином не вказує на виконання власних зобов'язань за оспорюваним договором КНУ імені Т.Шевченка.

Дослідивши наявну в матеріалах копію судового рішення у справі № 5011-10/14199-2012 від 29.11.2012 року, колегія суддів зазначає, що з огляду на предмет спору у даній справі, а саме розірвання оспорюваного договору на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, рішенням у справі № 5011-10/14199-2012 від 29.11.2012 були встановлені саме обставини невиконання відповідачем-2 власних зобов'язань за оспорюваним договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво», позивач у даній справі, не приймало участь у розгляді справи № 5011-10/14199-2012 від 29.11.2012 обставини вказані в мотивувальній частині рішення, щодо виконання Київським національним університетом імені Тараса Шевченка умов спірного договору мають бути доведені належними та допустимими доказами на загальних підставах.

Щодо договорів, укладених між відповідачем-2 та ДП «Інститут «Київпроект-5», то з текстів зазначених договорів не вбачається, що вони укладені саме з метою виконання спірного договору, а також відсутні докази фактичного їх виконання.

У свою чергу, відсутні докази того, що внесення змін до договорів іпотеки, стосується виконання оспорюваного договору та не свідчить про вчинення дій, спрямованих на досягнення результату такого договору, адже внесення таких змін до договорів іпотеки стосується правовідносин Відповідача-2 з третіми особами

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, законодавство України дозволяє не лише сторонам правочину, а й іншим заінтересованим особам, чиї права та законні інтереси порушено, звертатись до суду із позовом про визнання правочину недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що спірний Договір не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки договір доручення від 14.01.2014 року не передбачає перерозподіл площ збудованих до укладання договору доручення на користь позивача.

Водночас, у письмових поясненнях позивача від 18.05.2016 року вказано, що 14.01.2014 року, з метою завершення розпочатого у 2003 році ПрАТ «Побутрембуд» будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, бум. Києві, між Київським національним університетом імені Т. Шевченка та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада- Будівництво» було укладено Договір доручення № 01-2013 на виконання функцій замовника будівництва комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового, торгівельно-розважального та готельно-офісного призначення по проспекту Академіка Глушкова, 6, у Голосіївському районі м. Києва (надалі - Договір доручення).

За умовами Договору доручення, його сторони взяли на себе зобов'язання щодо закінчення будівництва окремих об'єктів у складі об'єкта будівництва, до складу яких входять об'єкти інвестування проінвестовані довірителями створених, до укладання цього договору ТОВ «ФУ «Інвестбуд» фондів фінансування будівництва (надалі - ФФБ) за програмою ЗАТ «Побутрембуд».

Як уже зазначалось, розпочате колишнім забудовником - Відповідачем-2 - ПрАТ «Побутрембуд» будівництво фінансувалось за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, залучених управителем - ТОВ «ФУ «Інвестбуд» в рамках створених фондів фінансування будівництва.

Відповідно завершення будівництва повинно здійснюватись із застосуванням вказаного фінансового інструмента, тобто через механізм фонду фінансування будівництва. Окрім того, укладення договору з Управителем ФФБ (ПАТ АКБ «АРКАДА») для здійснення фінансування будівництва визначено обов'язком Позивача згідно з пунктом 6.1.5 Договору доручення.

Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (надалі за текстом - Закон) визначені загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Наразі, на виконання вимог ст. 23 Закону довірителями були ініційовані судові справи про заміну управителя фондів фінансування будівництва.

В подальшому зазначені судові справи були об'єднані в одне провадження. На підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2015 року у справі № 752/17422/15-ц було призначено судову комплексну експертизу, до складу якої входитимуть будівельно-технічна (оціночно-будівельна) та економічна (фінансово- господарська) експертизи. Проведення вказаної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Викладені вище обставини є свідченням того, що здійснення Позивачем будівництва (в тому числі завершення будівництва) за Договором доручення повинно здійснюватись через створений ПАТ АКБ «АРКАДА» фонд фінансування будівництва, учасниками якого, поруч з новими довірителями, стануть також довірителі створених ТОВ «ФУ «Інвестбуд» фондів фінансування будівництва після заміни управителя ФФБ, в порядку передбаченому згаданим вище Законом.

Відповідно до передбаченого Законом порядку створення та функціонування фонду фінансування будівництва, управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору (ч. 1 ст. 10 Закону).

Відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об'єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об'єктів інвестування в об'єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об'єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду.

Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об'єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду.

Окрім того, за вимогами Закону, виконання зобов'язань забудовника за договором, укладеним між ним та управителем фонду, забезпечується встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором можуть бути майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва.

Також за кожним об'єктом будівництва забудовник та управитель укладають договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами.

Отже викладені вище обставини є свідченням того, що фінансування будівництва здійснюватиметься управителем виключно у тому випадку, якщо майнові права на об'єкти інвестування в об'єкті будівництва будуть передані забудовником Управителю для подальшої передачі довірителям, які проінвестували 100% вартості об'єкта інвестування. Окрім того, майнові права на нерухомість є способом забезпечення виконання забудовником власних зобов'язань, що у випадку, якщо забудовник не виконає власні зобов'язання, надасть управителю, власне з яким будуть укладені договори довірителями ФФБ, змогу замінити забудовника та звершити будівництво, та виконати власні зобов'язання перед довірителями.

Водночас, на сьогодні Позивач не може передати управителю ФФБ майнові права на об'єкти інвестування в об'єкті будівництва та виконати власні зобов'язання за Договором доручення з огляду на те, що відповідно до п.1.4 оспорюваного договору у разі недосягнення результату проекту (не завершення будівництва комплексу) у сторін залишаються майнові права на свої частки та майнові права на комплекс пропорційно їхнім часткам. При цьому, частка Відповідача-2 становить 80%.

Таким чином, на підставі оспорюваного договору відповідач-2 може претендувати на майнові права на 80 % комплексу, що унеможливлює передачу таких майнових прав управителю, в рамках визначеного законодавством України механізму функціонування фонду фінансування будівництва, адже комплекс згідно з оспорюваним договором становлять не недобудовані відповідачем-2 будинки, а будинки, будівлі, споруди, інженерні мережі тощо, які, згідно з проектною документацією, будуть споруджені на земельних ділянках по проспекту А. Глушкова, 6ум. Києві.

Відповідно таке формулювання тексту спірного договору унеможливлює виконання позивачем власних зобов'язань за Договором доручення.

З урахуванням наведеного, пред'явлення позивачем позову до відповідачів про визнання оспорюваного договору недійсним є правомірним, а висновки суду щодо відсутності порушень прав позивача оспорюваним договором є такими, що не відповідають обставинам даної справи.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання Договору про спільну діяльність з продовження проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6ум. Києві № ЗП02 від 11.12.2009 року недійсним.

Крім того, припиняючи провадження у справі в частині зобов'язання ПрАТ «Побутрембуд» звільнити земельну ділянку площею 27,6010 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0003, та земельну ділянку площею 0,8124 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0044, загальною площею 28,41 га, розташовані за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва, шляхом: звільнення від майна, обладнання та механізмів, які знаходяться на земельних ділянках та перебувають у власності ПрАТ «Побутрембуд» та інших осіб, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори; звільнення представниками та працівниками ПрАТ «Побутрембуд» іншими особами, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори, території земельних ділянок, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що обґрунтовується наступним.

Як вказано у оскаржуваному рішенні, постановою від 29.07.2015 у справі №910/16235/14 Вищого господарського суду України задоволено вимоги щодо звільнення ПрАТ «Побутрембуд» земельної ділянки площею 27,6010 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0003, та земельної ділянки площею 0,8124 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0044, загальною площею 28,41 га, розташованих за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі міста Києва шляхом звільнення від майна, обладнання та механізмів, а у вимогах щодо зобов'язання інших осіб, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори, у звільнені земельних ділянок судом було відмовлено.

Згідно з п.2 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак, при цьому судом першої інстанції не враховано, що позивачем у справі №910/16235/14 є Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, натомість позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво», що виключає застосування до спірних правовідносин положень п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, відсутність доказів того, що Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд» виконало рішення у справі №910/16235/14 та звільнило земельні ділянки площею 27,6010 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0003, та земельну ділянку площею 0,8124 га, кадастровий номер 8000000000:79:425:0044, загальною площею 28,41 га, розташовані за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва, а також враховуючи, що, у зв'язку з визнанням спірного договору недійсним, у Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» відсутні правові підстави для зберігання на зазначених земельних ділянках майна, обладнання та механізмів, а також відсутні підстави знаходження представників Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» на зазначених земельних ділянках, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/25967/14 підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року у справі № 910/25967/14 - скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада будівництво» задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати недійсним Договір про спільну діяльність з продовження проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6 ум. Києві № ЗП02 від 11.12.2009 року укладений між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Публічним акціонерним товариством «Побутрембуд».

5. Застосувати наслідки недійсності Договору про спільну діяльність з продовження проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд по проспекту Академіка Глушкова, 6 ум. Києві № 3П02 від 11.12.2009 року та зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд» (вул. Панаса Мирного, буд. 17, м. Київ. Код ЄДРПОУ 30264236) звільнити земельну ділянку, площею 27,6010 га, кадастровий номер 8 000 000 000:79:425:0003 та земельну ділянку, площею 0,8124 га, кадастровий номер 8 000 000 000:79:425:0044 загальною площею 28,41 га розташованих за адресою: проспект Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському район м. Києва:

- Звільнення від майна, обладнання та механізмів, які знаходять на земельних ділянках та перебувають у власності Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» (вул. Панаса Мирного, буд. 17. м. Київ, Код ЄДРПОУ 30264236) та інших осіб, з якими Приватне акціонерне товариство «Побутрембуд» укладені будь-які договори.

- Звільнення представниками та працівниками Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» (вул. Панаса Мирного, буд. 17 м. Київ код ЄДРПОУ 30264236) іншими особами, з якими ПрАТ «Побутрембуд» укладені будь-які договори, території земельних ділянок.

6. Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ідентифікаційний код 02070944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (01001, м.Київ, вул. Ольгинська, буд. 3, ідентифікаційний код 25413476) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги, 1461,60 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят одну грн. 60 коп.) судового збору за подання касаційної скарги, 1515,80 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять грн. 80 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Побутрембуд» (м.Київ, вул. Панаса Мирного, буд.17, ідентифікаційний код 30264236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» (01001, м.Київ, вул. Ольгинська, буд. 3, ідентифікаційний код 25413476) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 609,00 грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги, 1461,60 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят одну грн. 60 коп.) судового збору за подання касаційної скарги, 1515,80 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять грн. 80 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 910/25967/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

С.А. Гончаров