Провадження№2/549/159/16

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2016 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

при секретарі – Міщенко Т.А.

за участю: позивача – ОСОБА_1

представника

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнухи справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа – управління соціального захисту населення Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Чорнухинського районного суду від 25 лютого 2015 року у нього вилучено гуманітарний автомобіль ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, наданого його померлому 06.06.2014 р. батькові ОСОБА_4 як інваліду війни І групи, та передано відповідачу.

Вказане рішення не виконано, оскільки автомобіль відсутній і місцезнаходження його неводоме.

Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 07 жовтня 2015 рокудо пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 (далі-Порядок) , внесено зміни, якими надано дозвіл на успадкування позивачем майна, яке отримав у користування від Департамента праці його батько ОСОБА_4 інвалід І групи, тобто на автомобіль.

В зв’язку з цим просив визнати за ним право власності на вказаний автомобіль в порядку спадкування за заповітом, а також визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Крім того пояснив, що його батько ОСОБА_4 не був власником автомобіля ОСОБА_3, який належав відповідачу, з заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на цей автомобіль до нотаріальної контори він не звертався.

Крім того додав, що з приводу безоплатного передання йому як спадкоємцю у власність вищевказаного автомобіля він звертався до Мінсоцполітики вже після подачі позову. Відповіді він на даний час не отримав.

Представник відповідача проти позову заперечувала і пояснила, що згідно з п.41 Порядку в редакції до 20.10.2015 року гуманітарний автомобіль може бути залишеним у власності сім’ї померлого інваліда війни в разі сплати членом сім’ї податків і

зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення

автомобіля.

Оскільки такі податки і збори в розмірі 37 468,05 грн. не було сплачено позивачем, як членом сім’ї померлого інваліда, рішенням Чорнухинського районного суду від 25 лютого 2015 року у останнього було вилучено гуманітарний автомобіль ОСОБА_3, та передано відповідачу.

Питання щодо передання цього автомобіля ОСОБА_1, як спадкоємцю, у власність вирішується через головне управління соціального захисту населення, та передається за рішенням Мінсоцполітики.

Третя особа про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.53).

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем після померлого 06.06.2014 року батька ОСОБА_4 і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по вул.Шевченка, 16 в смт.Чорнухи (а.с.5)

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Чорнухинського районного суду від 25 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом Департамента праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про вилучення гуманітарного автомобіля, яке набрало законної сили 10.03.2015 р., вилучено гуманітарний автомобіль «Опель Астра» синього кольору, 1998 року випуску, з володіння ОСОБА_1, позивача у справі та передано Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.

В судовому рішенні встановлені наступні обставини.

16.03.2005 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», інвалід війни другої групи ОСОБА_4 був взятий на облік в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації для пільгового забезпечення автомобілем «Таврія» за 7% його вартості.

10.03.2006 року громадянин ОСОБА_5 Бекер подарував Головному управлінню праці та соціального захисту населення, як гуманітарну допомогу, легковий автомобіль «Опель Астра», для подальшої передачі ОСОБА_4

На підставі наказу Головного управління праці та соціального захисту населення останній був забезпечений легковим автомобілем «Опель Астра» у якості гуманітарної допомоги.

Відповідно до розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 27.09.2012 №444 «Про упорядкування структури підрозділів облдержадміністрації» Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації перейменовано у Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації.

18.06.2014 року до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення виконкому Чорнухинської райдержадміністрації, у якому повідомлено, що інвалід війни другої групи ОСОБА_4 помер.

Спадкоємцем майна померлого є його син ОСОБА_1.

Згідно з абзацем 7 пункту 41 Порядку (в редакції, чинної на час спірних правовідносин) після смерті інваліда, дитини інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім’ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім’ї померлого інваліда, дитини інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда. Контроль за дотриманням зазначеного строку здійснюється головним управлінням соціального захисту чи управлінням виконавчої дирекції.

Відповідно до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 після смерті інваліда автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, який:

-мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

-проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання та реєтстрації;

-не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через Головне управління праці та соціального захисту населення.

Автомобіль також міг бути залишений у власності сім’ї померлого інваліда війни, в разі сплати членом сім’ї суми податків, зборів та інших платежів за ставками, що діяли на момент митного оформлення автомобіля. Сума всіх платежів, що діяли на момент митного оформлення автомобіля «Опель Астра», складає 37468,05 грн.

Такі податки та збори за ставками діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля «Опель Астра» не були сплачені, автомобіль в добровільному порядку не повернуто.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

Таким чином, вищезазначений гуманітарний автомобіль не знімався з обліку у Департаменті соціального захисту населення і залишається власністю держави в особі Департаменту.

Таким чином ОСОБА_4 не був власником зазначеного автомобіля, що не заперечувалось позивачем.

Необхідно зазначити, що в судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

В матеріалах справи відсутні докази підтверджуючих те, що позивач, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4, звертався з заявою до нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спірний автомобіль.

Крім того, згідно з абзацом 7 п.41 Порядку після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були

забезпечені через головне управління соціального захисту населення, за бажанням членів сімей, спадкоємців інвалідів передається їм у власність безоплатно за рішенням Мінсоцполітики.

Доказів звернення до Мінсоцполітики з питань безоплатного передання у власність автомобіля, визнаний гуманітарною допомогою, а також прийнятого рішення з вказаного питання суду не надано.

За таких обставин позивачем заявлені позовні вимоги не доведені, тому підстав до задоволення позову не вбачається.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.392, 1218 ЦК України, п.41 «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» затвердженому постановою Кабінету Мінітсрів України від 19 липня 2006 р. N 999, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 214 ЦПК України,суд,

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення cуду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Рішення виготовлене у повному обсязі 28 жовтня 2016 року.

Суддя