ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/260/16-а

12 год. 00 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кривохижої Н.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Козлової Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправними дії прокуратури Чернівецької області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 18.12.215 року включно, відповідно до вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", зобов'язати прокуратуру Чернівецької області провести перерахунок заробітної плати за період з 15.07.2015 року по 18.12.2015 року включно і вихідної допомоги при звільненні у зв'язку із скороченням чисельності прокурорів та здійснити виплату коштів з урахуванням вже здійснених виплат за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що наказом прокурора Чернівецької області №1317-к від 18.12.2015 року її звільнено з посади старшого прокурора прокуратури Чернівецької області з питань правового забезпечення у зв'язку із скороченням кількості прокурорів прокуратури.

Проте, на думку позивача, за період з 15.07.2015 року по 18.12.2015 року заробітна плата їй була нарахована з порушенням вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру". На вимогу позивача провести перерахунок заробітної плати відповідно до вимог ст. 81 Закону та виплатити різницю недоотриманих коштів за період з 15.07.2015 року по 18.12.2015 року прокуратурою Чернівецької області позивачу було відмовлено з посиланням на те, що кошторисом доходів та видатків прокуратури області на 2015 рік не передбачено виплати заробітної плати в розмірах відповідно до вимог ст. 81 Закону. Вважаючи, що такими діями відповідач порушив її трудові права позивач звернувся до суду з вказаними позовом.

Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів держаного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розпорядником бюджетних коштів відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

У зв'язку з тим, що фінансування органів прокуратури України відповідно до ст. 89 Закону України "Про прокуратуру" здійснюється за рахунок коштів Держаного бюджету України", п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" було передбачено, що норми та положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Враховуючи обмежені фінансові ресурси Державного бюджету у 2015 році нарахування та виплата заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам прокуратури Чернівецької області, у тому числі і позивачу, здійснювалася згідно затвердженого Генеральною прокуратурою України штатного розпису, враховуючи можливості бюджету, встановлені кошторисом на поточний рік та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, якою затверджено, зокрема, розмір посадового окладу начальника відділу прокуратури області на рівні 2274-2357 грн. Відповідач вважає, що він не наділений правом самостійно, без правового врегулювання Кабінетом Міністрів України та фінансової можливості Державного бюджету України здійснювати перерахунок заробітної плати позивачу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно відомостей з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 з 18.05.1998 року по 18.12.2015 року працювала на різних посадах в органах прокуратури, а починаючи з 20.01.2015 року працювала на посаді старшого прокурора прокуратури Чернівецької області з питань правового забезпечення (а.с. 7-17).

Наказом прокурора Чернівецької області №1317-к від 18.12.2015 року позивач звільнена з посади старшого прокурора прокуратури Чернівецької області з питань правового забезпечення та органів прокуратури Чернівецької області у зв'язку із скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру", п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 18).

У період часу з 01.07.2015 року по 18.12.2015 року заробітна плата нараховувалася та виплачувалася позивачу виходячи з посадового окладу у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 на рівні 2274-2357 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до прокуратури Чернівецької області із вимогою щодо проведення перерахунку заробітної плати з урахуванням вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013.

Розглянувши звернення позивача, прокуратура Чернівецької області листом від 12.04.2016 року №11/1807вих.16 повідомила, що прокуратура області не наділена правом самостійно, без відповідної фінансової можливості, збільшувати видатки з Державного бюджету України (а.с. 20).

В судовому засіданні досліджено Довідку про доходи наданої відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Чернівецької області, відповідно до якої за період роботи в прокуратурі Чернівецької області з січня 2015 року по грудень 2015 року, заробіток позивача склав 139989,01 грн. (середньомісячний заробіток - 11,665,75 грн.) (а.с. 19).

Із розрахункових листів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачу нарахована заробітна плата у таких розмірах :

- за липень 2015 року в сумі 8240,24 грн., з яких: оклад - 1748,35 грн., доплата за класний чин - 105,65 грн., доплата за вислугу років - 463,50 грн., оплата відпусток по календарним дням - 1397,45 грн., щомісячна премія -2560,84 грн., індексація заробітку - 342,20 грн., надбавка за ОВР - 1622,25 грн.;

- за серпень 2015 року в сумі 8021,15 грн., з яких: оклад - 111,70 грн., доплата за класний чин - 6,75 грн., доплата за вислугу років - 29,61 грн., оплата відпусток по календарним дням - 7546,23 грн., щомісячна премія - 201,36 грн., індексація заробітку - 21,86 грн., надбавка за ОВР - 103,64 грн.;

- за вересень 2015 року в сумі 8934,02 грн., з яких: оклад - 1716,12 грн., доплата за класний чин - 103,7 грн., доплата за вислугу років - 454,96 грн., оплата відпусток по календарним дням - 53,76 грн., щомісячна премія - 2064,00 грн., індексація заробітку - 382,89 грн., надбавка за ОВР - 1592,35 грн., лікарняний за рахунок підприємства - 1283,12 грн., лікарняний за рахунок підприємства - 320,78 грн., лікарняний за рахунок ФСС - 962,34 грн.;

- за жовтень 2015 року в сумі 10585,84 грн., з яких: оклад - 2234,00 грн., доплата за класний чин - 135,00 грн, доплата за вислугу років - 592,25 грн, щомісячна премія - 1029,71 грн., щомісячна премія - 4027,30 грн., індексація заробітку - 494,70 грн., надбавка за ОВР - 2072,88 грн.;

- за листопад 2015 року в сумі 23829,67 грн., з яких: оклад - 425,52 грн., доплата за класний чин - 25,71 грн., доплата за вислугу років - 112,81 грн., оплата відпусток по календарним дням - 7420,50 грн., оплата відпусток по календарним дням - 3561,84 грн, щомісячна премія - 1725,97 грн., індексація заробітку - 94,23 грн., надбавка за ОВР - 394,83 грн; разова премія - 10068,26 грн;

- за грудень 2015 року в сумі 17468,38 грн., з яких: компенсація за невикористану відпустку - 3065,05 грн., вихідна допомога - 11226,60 грн., лікарняний за рахунок підприємства - 1764,85 грн., лікарняний за рахунок ФСС - 1411,88 грн. (а.с. 40-42).

Вважаючи свої права порушеними та з метою їх відновлення позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з частиною третьою статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

За правилами ст. 89 Закону № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону № 108/95-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури закріплена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 (далі - постанова № 505).

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем в спірний період заробітна плата позивачу нараховувалась виходячи з розміру посадового окладу визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Оскільки Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 505 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників органів прокуратури, не внесено, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень статті 81 Закону «№ 1697-VII не передбачено, тому прокуратура Чернівецької області не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного вище, суд звертає увагу позивача, що наразі відповідач не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості (збільшення видатків з Державного бюджету України), здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж передбачено Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Наведене в сукупності свідчить, що застосування відповідачем норм і положень ст.81 Закону України "Про прокуратуру" у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" є правомірним.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість своїх дій, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 2 статті 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 24 жовтня 2016 р.