ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 920/1890/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуUAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija"на постанову від 19.05.2016 Харківського апеляційного господарського судуу справі№920/1890/15 господарського суду Сумської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доUAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija"простягнення 9390,51 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 23.12.2015 р. (день звернення до суду з позовною заявою) становить 238053,63 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідача - Кондратенко М.М. - договір від 04.06.2016,

У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді та перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 р.).

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" про стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог) 9390,52 євро (в гривневому еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на 22.12.2015 - 240061,14 грн), в тому числі: заборгованість за поставлений товар в сумі 7780,05 євро (за курсом Національного Банку України - 198890,75 грн.) та пеню в сумі 1610,47 євро (в гривневому еквіваленті - 41170,39 грн.).

Рішенням від 22.02.2016 Господарського суду Сумської області (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено частково, з UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" на користь ФОП ОСОБА_4 стягнуто 7780,05 євро заборгованості за поставлений товар (в гривневому еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на 23.12.2015 - 197227,54 грн.), 16405,01 грн. пені та 3204,49 грн. судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 7780,05 євро підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. При цьому судом не взято до уваги посилання відповідача на те, що поставка товару здійснювалась не відповідачу, а Cong Ту Tnhh Go Dan Thanh Thanh, 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong, Vietnam, як таке що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Постановою колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у складі головуючого: Пелипенка Н.М., Камишевої Л.М., Ролссолова В.В. рішення господарського суду Сумської області залишено без змін з тих же підстав.

UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, припинити провадження у справі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 207, 640, 641, 642, 644 Цивільного кодексу України, ст. 181 ГК України ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 2, 9 Конвенцій ООН про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах.

ФОП ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.06.2015 між ФОП ОСОБА_4 як продавцем та UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" (нерезидент, м. Вільнюс, Литовська Республіка) як покупцем укладено контракт № 09LPA/MB купівлі-продажу товару, за умовами якого, позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити заготовку та дошку обрізану або не обрізану з дуба та ясеню, в асортименті та кількості вказаних в окремих специфікаціях на кожну партію товару, що відвантажується, які є невід'ємною частиною контракту.

В пунктах 1.3, 3.5 контракту передбачено, що транспортні витрати на перевезення товару оплачуються покупцем.

Згідно п.п. 3.1-3.2 контракту відправка товару здійснюється окремими партіями на умовах: FCA м. Суми. Місце навантаження - м. Суми.

Пунктом 3.3 контракту встановлено, місце доставки товару та його отримувач зазначається в специфікаціях до контракту на кожну окрему відвантажену партію товару.

Відповідно до п. 3.6 право власності на товар переходить до покупця після завантаження товару в автотранспорт, наданий покупцем.

Пунктом 9.2. контракту передбачено, що факсимільні копії цього, контракту його додатків, додаткових угод мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами.

Протягом дії Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015, позивачем на підставі цього контракту було здійснено ряд поставок товару відповідачу, які були оплачені останнім у повному обсязі.

Зокрема, в серпні 2015 року на підставі контракту позивачем було поставлено відповідачу партію лісоматеріалів (дошки необрізаної дубової) на загальну суму 8530,48 євро, що підтверджується: митною декларацією № ЕК 10 АА 805130000/2015/009933, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 1 від 12.08.2015, рахунком-фактурою № 1 від 11.08.2015, випискою по рахунку позивача за період з 17.08.2015 по 21.10.2015 та платіжним дорученням № 1908237100 від 19.08.2015, з яких вбачається, що поставлений у серпні товар був оплачений відповідачем у повному обсязі.

При цьому, отримувачем товару в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 1 від 12.08.2015 визначен:о Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам). При здійсненні оплати відповідач в платіжному дорученні № 1908237100 від 19.08.2015 в графі "призначення платежу" було зазначено, що Tradisetos importo-eksporto kompanija Tarandes 34, 14188 Vilnius, Lietuva здійснює оплату за товар, отриманий по контракту № 09LPA/MB від 09.06.2015, на підставі рахунку-фактури № 1 від 11.08.2015, де отримувачем товару також визначено Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам).

Тобто, прийнявши товар та оплативши його по платіжному дорученню № 1908237100 від 19.08.2015 по виставленому позивачем рахунку-фактури № 1 від 11.08.2015, відповідач підтвердив факт укладення контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 та отримання цього товару по міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 1 від 12.08.2015, де отримувачем товару визначено Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам).

28.09.2015 відповідачем надіслано позивачу специфікацію (Packing List) електронною поштою, що не суперечить умовам пункту 9.2 Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015.

Зазначеною Специфікацією (Packing List) від 28.09.2015 відповідач замовив позивачу поставку партії товару в обсязі 30,51 м. куб. в асортименті та кількості, вказаних в цій специфікації.

Крім того, умови поставки вказаної партії товару (зокрема, отримувача товару, місце завантаження та місце розвантаження товару тощо) уточнювались сторонами шляхом обміну електронними листами.

На виконання умов контракту на підставі наданої відповідачем специфікації ним було поставлено партію лісопродукції (дошки необрізної, дуб, 26*120-400*2000-3000 мм, 30,51 м. куб.) на загальну суму 7780,05 євро, що підтверджується: митною декларацією Форми МД-2 № ЕК 10 АА 805130000/2015/012336, фітосанітарним сертифікатом № 75/18-034/ВХ-260970 від 28.09.2015 та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 4 від 28.09.2015. З митої декларації форми МД-2 вбачається, що товар отримав одержувач - Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтам).

Зазначену лісопродукцію позивач придбав у лісокористувача - ДП "Сумське лісове господарство", що знаходититься за адресою:смт. Низи Сумського району, Сумської області, що підтверджується Сертифікатом про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій Серія СМ № 983176 від 28.09.2015, з якого вбачається, що позивач закупив у лісокористувача партію лісопродукції, а саме: дошки необрізної, дуб, 26*120-400*2000-3000 мм, 30,51 м. куб., код згідно УКТЗЕТ 4407 91 90 00.

Позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру № 4 від 28.09.2015 на оплату поставленої по Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 дошки необрізної, дуб, 26*120-400*2000-3000 мм, в обсязі 30,51 м. куб., на загальну суму 7780,05 євро, який залишився неоплаченим, що і стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_4 з позовом у даній справі.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, спір підлягає вирішенню в господарських судах України, з урахуванням вимог розділу III Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів.

В пункті 7.3 контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 передбачено, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають за цим контрактом розглядаються у Господарському суді за місцем реєстрації продавця відповідно до законодавства України.

Отже, правомірним є висновок судів, що даний спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідності до ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Статтею 32 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993 (ратифікованого Постановою Верховної Ради України № 3737-XII від 17.12.1993) встановлено, що форма угоди визначається законодавством місця її здійснення.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 205, 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пунктом 1 статті 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах, яка застосовується до використання електронних повідомлень, у зв'язку з укладенням чи виконанням договорів між сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах, встановлено, що повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили на тій лише підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення.

В підтвердження позовних вимог позивач надав до матеріалів справи факсимільну копію Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015, з якої вбачається, що контракт засвідчено особистими підписами керівників сторін та печатками сторін.

В частині посилання відповідача на те, що він не отримував спірний товар, оскільки наявна в матеріалах справи митна декларація форми МД-2 свідчить про те, що товар отримав одержувач - Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтам) судами попередніх інстанцій враховано п.п. 3.1-3.2, контракту, якими передбачено, що відправка товару здійснюється окремими партіями на умовах: FCA м. Суми. Місце навантаження - м. Суми.

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 (Incoterms 2010), термін FCA (Free Carrier/ФРАНКО ПЕРЕВІЗНИК) означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або інщій особі, номінованій покупцем, у своїх приміщеннях або в іншому обумовленому пункті. При цьому сторони повинні узгодити місце передачі товару.

Згідно з п. 3.6 контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015, право власності на товар переходить до покупця після завантаження товару в автотранспорт, наданий покупцем.

Як встановлено судами, умови поставки партії товару (отримувача товару, місце завантаження та місце розвантаження товару тощо) сторони уточнювали шляхом обміну електронними листами (що не суперечить наведеному вище пункту Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах та п. 9.2 контракту), з яких вбачається, що відповідач повідомив позивачу, що порт навантаження - "Одеса", порт розвантаження - "Хошимин", а отримувач товару - "Cong Ty", тобто Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", такими товарно-транспортними документами можуть бути, зокрема, міжнародні автомобільні накладні (CMR) та коносамент (Bill of Lading).

Частиною 13 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом (міжнародними товарно-транспортними накладними СМR) або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) й коносаменти (Bill of Lading) являються транспортними документами, в яких відображається шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Судами попередніх інстанцій досліджено наявну в матеріалах справи міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 4 від 28.09.2015, яку заповнено на підставі інформації про умови поставки партії товару (в тому числі щодо отримувача товару, місця завантаження та місця розвантаження товару тощо) та встановлено, що вантаж (дошку необрізану дубову, обсягом 30,51 куб.м., вагою 26025 кг) відправником - ФОП ОСОБА_4 було завантажено у місці завантаження - м. Суми в замовлений покупцем - UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" (Литовська Республіка) вантажний автомобіль НОМЕР_2/НОМЕР_3, що належить перевізнику - ФОП ОСОБА_7 (особі, номінованій покупцем), та доставлено до місця розвантаження - Одеського торгового морського порту для подальшої доставки вантажу отримувачу - "Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam" (В'єтнам).

При цьому в пункті 5 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 4 від 28.09.2015 міститься посилання на рахунок-фактури № 4 від 28.09.2015, який було виписано позивачем на оплату спірної партії лісоматеріалів, та в якому покупцем зазначено "Tradisetos IEK", тобто відповідача у справі, а одержувачем товару зазначено "Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam".

Факт відправки вантажу позивачем на адресу, яку було повідомлено йому відповідачем (Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam), підтверджується наявним у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 4 від 28.09.2015 штампом відповідної контрольної служби, а також приміткою Одеської митниці ДФС в пункті 53 Вантажної митної декларації Форми МД-2 № ЕК 10 АА 805130000/2015/012336, а саме: "результат: ПМК 180/805 29.09.2015 ОНП 180/805 29.09.2015".

При цьому, на зворотній сторінці зазначеної митної декларації в додатку до графи 8 (в якій одержувачем вантажу зазначено Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам)) міститься інформація про покупця - "Tradisetos IEK", Tarandes 34, LT-141 88 Vilnius Lithuania (м. Вільнюс, Литовська Республіка), а в графі № 44 цієї митної декларації вказано Контракт № 09LPA/MB.

Крім того, у Фітосанітарному сертифікаті № 75/18-034/ВХ-260970 від 28.09.2015 р. вказано "on behalf of: UAB Tradisetos import-export company, LT-14188 Vilnius Lithuania", тобто від імені UAB "Tradisetos import-export company", яка виступає покупцем, імпортер - Cong Ту Tnhh Go Dan Thanh Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam.

Також, судом апеляційної інстанції враховано Коносамент B/L (Bill of Lading) № UA0DS000780 від 09.10.2015, в якому вказано, що вантажовласником (shipper) є відповідач у справі - UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija", Tarandes 34, LT-141 88 Vilnius Lithuania (м. Вільнюс, Литовська Республіка), а Cong Ty Tnhh Go Dan Thanh 249/1A Dong An Tan Dong Hiep-Di An Binh Duong Vietnam (В'єтнам) являється вантажоотримувачем (consignee), порт навантаження (port of loading) - ODESSA (Одеса), порт розвантаження - HO CHI MINH, VIETNAM (Хошимин, В'єтнам).

Згідно зі ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України, коносамент є документом, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 135 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що коносаментом визначаються правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Статтею 137 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті, видається відправнику перевізником вантажу, капітаном судна або агентом перевізника після приймання вантажу до перевезення. Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в пунктах 4-8 статті 138 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного вище, поданими судам письмовими доказами підтверджено факт здійснення поставки ФОП ОСОБА_4 на користь відповідача дошки необрізаної, дуб, 26*120-400*2000-3000 мм, в обсязі 30,51 м. куб., на загальну суму 7780,05 євро відповідно до умов Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 та Специфікації (Packing List) від 28.09.2015.

Приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

В пункті 4.1 Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 передбачено, що валютою платежу є ЄВРО. Оплата товару здійснюється відповідачем згідно з виставленим позивачем рахунком-фактурою у порядку та строки, вказані у пункті 4.3. контракту, за умовами якого строк оплати товару становить 15 календарних днів з дня закінчення всіх митних процедур.

З врахуванням зазначеного вище, обґрунтованим є висновок судів про стягнення з відповідача 7780,05 євро заборгованості за поставлений товар в гривневому еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на 23.12.2015 - 197227,54 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Контракту № 09LPA/MB купівлі-продажу товару від 09.06.2015 визначено, що в разі не оплати, неповної або несвоєчасної оплати відповідачем рахунку-фактури, відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статя 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, максимальний розмір пені, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 01.04.2015 р. у справі № 909/660/14.

З огляду на викладене судами попередніх інстанцій правомірно стягнуто з відповідача гривневий еквівалент 1610, 47 євро пені за період з 15.10.2015 по 22.12.2015, який за курсом НБУ станом на 23.12.2015 становив 16405,01 грн.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі були розглянуті судами попередніх інстанцій та відхилено як безпідставні. До того ж, вони не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу UAB "Tradisetos importo-eksporto kompanija" залишити без задоволення.

Постанову від 19.05.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/1890/15 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді С. Бакуліна

М. Данилова