АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/5871/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 638/1339/15-ц Хайкін В.М.

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Довгаль А.П., Яцини В.Б.,

За участі секретаря: Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову позивач посилалась на те, що 05.03.2014 року за контактним телефоном на сайті Інтернет магазину замовила мобільний телефон та в обумовлений час, в торговій точці, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, та оформлена на відповідача, сплатила кошти за телефон iPhone 5 16 Gb White, серійний номер НОМЕР_1, у розмірі 6395, 00 грн. При цьому, чек про оплату, який надали у касі магазину, та який позивач віддала продавцю для виписки гарантійного талону, пізніше, коли позивач забрала покупку, разом з гарантійним талоном не знаходився, а гарантійний талон виявився талоном на отримання платного сервісу. Перевіривши легальність ввезення цього телефону на територію України, позивач виявила, що в списку узагальненої бази даних кодів IMEI (International Mobile Equipment Identifier) оплачений позивачем телефон був відсутній. Таким чином, позивач вважає, що придбаний нею телефон ввезений з-за кордону нелегально, без сплати ввізного мита і ПДВ, не сертифікований та можливо фальсифікований. Наступного дня на веб-сайті магазину ціна на тотожну модель телефону була нижча, ніж та, що сплатила позивач, і у неї виникли підозри , що їй навмисно не надали чеку для присвоєння надлишково сплаченої суми. 06.03.2014 року позивач зателефонувала за телефоном, за яким замовляла товар та попередила, що хоче його повернути та отримати сплачені грошові кошти. Отримавши на це згоду, їй надали шаблон заяви. Крім цього, невідома їй людина наполягала забрати в неї телефон без повернення коштів та без будь-яких підтверджень того, що у неї його забирають, посилаючись на необхідність здати телефон на експертизу, яка буде тримати щонайменше два тижні, при цьому, після повернення товару з експертизи, телефон вона зможе забрати уже за 10000 грн. Також 18.03.2014 року на адресу відповідача була направлена претензія та запропоновано повернути придбаний товар із отриманням сплачених за нього коштів. Згодом позивачу зателефонували та запропонували здійснити обмін. При передачі телефону відповідач звинуватив позивача у поломці телефону, а також загрозі життю та безпеці. Враховуючи ситуацію, що склалася, позивач викликала міліцію, щоб вона встановила осіб, які забрали в неї оплачений телефон та вимагали назвати адресу, після цього телефон їй віддали. 10.04.2014 року позивач відправила бандероль з телефоном та листи на адреси відповідача із зазначенням свого розрахункового рахунку для повернення їй коштів оператором поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», від якого отримала відмову у прийнятті відправлень. З урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White від 05.03.2014 року, стягнути з ФО-П ОСОБА_3 сплачені за товар кошти у розмірі 6395, 00 грн., курсову різницю в розмірі 11901, 25 грн., проценти за користування безпідставно утримуваними грошима у розмірі 2910, 72 грн., суму урахування індексу інфляції у розмірі 4958, 17 грн., моральну шкоду у розмірі 35650, 00 грн., а також штраф у розмірі 63950, 00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2016 року позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу мобільного телефону iPhone5 16 Gb White від 05.03.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3

Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені за товар грошові кошти у розмірі 6395 (шість тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено..

Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначене рішення в частині відмови їй у задоволені позовних вимог про стягнення процентів за користування безпідставно утримуваними грошовими коштами та суми урахування індексу інфляції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь проценти за користування безпідставно утримуваними грошами у сумі 2910,72 та стягнути на її користь суму урахування індексу інфляції у розмірі 4958,17.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, ОСОБА_2 зазначила, що з дня отримання її претензії до відповідача про повернення коштів та розірвання договору, договірна підстава набуття відповідачем коштів перестала існувати і на нього був покладений законом обов'язок повернути їй грошові кошти, тобто саме з цього дня відповідач користувався і продовжує користуватися по сьогодні користуватися моїми грошима безпідставно.

Крім того, апелянт вказала, що суд першої інстанції не застосував ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 2 ст. 625 ЦК України, які підлягали застосуванню, а тому безпідставно не задовольнив її вимоги щодо стягнення з відповідача суми з урахуванням індексу інфляції.

Крім того, не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції з апеляційною скаргою звернувся ФОП ОСОБА_3, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, ФОП ОСОБА_3 зазначив, що, в супереч положенням процесуального законодавства, позивач не надала жодного доказу продажу їй товару (саме телефону iPhone 5), що свідчить про безпідставність позову.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 вказує, що судом першої інстанції не були взяті доводи представника відповідача про те, що чинне на той момент законодавство не передбачало обов'язку внесення ІМЕІ телефону до БД, адже відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в редакції 11.08.2013 року, перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення з-за кордону та експлуатації яких не потрібні дозволи, визначає національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Однак, у даному випадку ухвалене судом першої інстанції у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу мобільного телефону, який підтверджується даними звернення позивача до правоохоронних органів. Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, щодо розірвання договору купівлі-продажу, суд вважав, що у позивача існували об'єктивні припущення щодо фальсифікації товару та споживач мала право на розірвання договору та повернення коштів. Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення спричиненої моральної шкоди, районний суд виходив з вимог ст. 46 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод та Регламенту ЄСПЛ.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3,4, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексі. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтвержені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказала, що придбала в інтернет магазині телефон, за який сплатила відповідачу суму 6395 грн. В підтвердження заявлених позовних вимог щодо укладення договору купівлі-продажу, позивач надала копію «талону на отримання платного сервісу» , датованого 05 березня 2014 року (який не мітить будь якого відбитку печатки та даних магазину, який надає вказані послуги), а також формуляр заяви для отримання коштів за повернення товару

Відповідно бухгалтерської довідки до журналу складського обліку, бухгалтерської і податкової звітності за березень 2014 року ФОП ОСОБА_3, 5 березня 2014 року господарська операція з реалізації товару найменуванням «iPhone 5 16 Gb Wheit» на суму 6395 грн., ФОП ОСОБА_3 не здійснювалась, крім цього вказаний факт підтверджується даними сформованими для складського обліку, бухгалтерської та податкової звітності «1С».

Відповідно до п. 7, ч.1, ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими розрахунковими документами.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів стосовно укладання договору купівлі-продажу мобільного телефону iPhone 5 16 Gb White між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, а саме відсутній розрахунковий документ - квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон, технічний паспорт чи інший документ, який може свідчити про факт придбання, замовлення мобільного телефону.

Даних про те, що 05.03.2014 року, ОСОБА_2 зверталася до ФОП ОСОБА_3 щодо видачі їй касового чеку, матеріали справи не містять.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Вимогами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу і згідно зазначених норм, форма договору дотримана відповідно до чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 надала суду у якості доказу, отриманий нею лист від ФОП ОСОБА_3 від 27 березня 2014 року, в якому її запрошували для отримання грошових коштів, у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів". Однак, вказане запрошення не містить підпису або відповідної печатки та з вказаного запрошення не зрозуміло який саме апарат повертається та яка саме сума повинна бути повернута ОСОБА_2

Крім цього, як підставу для розірвання договору, у у своєму позові ОСОБА_2 вказувала, що товар, який вона начебто придбала у ФОП ОСОБА_3 можливо фальсифікований. Відповідно до п. 27 ч. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

У пункти 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ" від 12.04.1996 року № 5 вказано, що вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 12, 14 Закону(1023-12):

1) такі вимоги можуть заявляти споживачі, котрі мають на товари квитанції, товарні чи касові чеки або інші письмові документи, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічні паспорти чи документи, що їх замінюють.

Судова колегія приходит до висновку, що позивачем в судове засідання як суду першої інстанції так і апеляційної інстанції не було надано належних письмових доказів на підтвердження укладання між сторонами договору купівлі-продажу товару, а також доказів, що телефон, який належить позивачу є фальсіфікованим.

Крім того, у своєму позові ОСОБА_2 просила стягнути з ФОП ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 35650,00 грн., посилаючись на емоційні страждання у зв'язку з придбанням телефону.

Відповідно до ч. 1,2, ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру,яких споживач зазанав унаслідок моральний чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що натстали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом.

Однак, матеріали справи не містять доказів протиправної поведінки та вини ФОП ОСОБА_3, якіб призвели до емоційних, душевних страждань та хвилювань ОСОБА_2, а тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди з ФОП ОСОБА_3 на користь позивача.

Частково задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на ст. 46 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод та Регламенту ЄСПЛ.

Судова колегія вважає вказане посилання помилковим, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ можливо застосовувати практику та рішення ЄСПЛ, які відповідно до ст. 17 цього Закону є джерелами права.

Законодавство України в частині стягнення моральної шкоди є зрозумілим,точним та доступним, тому підстав для посилання на Європейську Конвенцію про захист прав та основоположних свобод не має.

Крім цього, помилковим є посилання на Регламент ЄСПЛ, оскільки він регулює процедурні питання щодо організації діяльності ЄСПЛ.

З огляду на наведене, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, на підставі ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 301,302,307, п.п. 2 і 4 ст. 309, 313,314, 316,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2016 року - скасувати та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: