Справа № 305/1682/13-ц

Провадження по справі 2/305/151/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2016 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчук В.Е.

за участю секретаря - Орос С.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кредитної спілки "Мрія" про стягнення вкладу, індексації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Свої вимоги мотивував тим, що 20 лютого 2008 року він звернувся в Лужанське відділення Кредитної спілки "Мрія" з наміром внести на депозит цієї кредитної спілки власні кошти. Відповідачка, ОСОБА_4, яка на той час працювала начальником цього відділення, прийняла його та уклала з ним Договір №1 про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок , за яким він їй особисто передав у руки 21 000 гривень, терміном на 1 рік із пролонгуванням терміну за згодою сторін. Відповідачка видала йому на вказану суму внеску квитанцію до прибуткового касового ордеру №45, завірену її підписами від імені керівника та касира, з печаткою КС "Мрія" (№25). Договір від імені спілки підписала також відповідачка, засвідчила свій підпис вказаною печаткою. Також відповідачка переконала його у вигідності вкладення коштів на депозит, оскільки обіцяли за договором виплату процентів за фактичний термін користування, в розмірі 20 %. Він повернувся до дому, взяв ще 17 100 гривень і приніс їх до Відповідача, де ОСОБА_4 на цю суму склала від імені КС "Мрія" Договір №2, з умовами, аналогічними першому договору, підписала його як начальник відділення, засвідчила підписом, прийняла гроші та видала йому квитанцію до прибуткового ордеру за №2 з своїми підписами та печаткою спілки. У вересні 2012 року він звернувся до голови правління із письмовою заявою про розірвання договору вкладу №1 та №2 від 20.02.2008 року та вимогою провести йому розрахунок і виплату за весь період фактичного користування спілкою його коштами, а коли довідався, що Договір № 2 не зареєстрований у спілці і кошти на депозит не надходили, то подав письмову заяву щодо проведення ними перевірки та надання йому відповіді. Кредитна спілка надала йому відповідь за №332 від 19.02.2013 року та довідку про те, що згідно Договору вкладу №1 від 20.02.2008 року йому виплачено 5000 гривень вкладу, залишок невиплаченого вкладу склав 16 000 гривень, залишок невиплачених відсотків - 14 530 грн. Що стосується вищезгаданого Договору №2 від 20.02.2008 року, то такий договір у кредитній спілці не облікований і на депозитний рахунок кошти в сумі 17100 не поступали. Тобто, у лютому 2013 року він довідався, що відповідачка, зловживаючи службовим становищем начальника Лугівського відділення КС "Мрія", прийнявши від нього як депозитний вклад кошти в сумі 17100 грн., не внесла їх на депозитний рахунок спілки, привласнила вказані кошти, позбавали його можливості отримати від КС "Мрія" кошти вкладу та відсотки за користування ним за 2008-2013 роки в сумі 18 810 грн. Сума прямої матеріальної шкоди склала 17 100 грн., сума втраченої вигоди - 18810 грн. Органом досудового слідства за його заявою почато досудове розслідування та відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12013070140000373 від 14.03.2013 року. Розмір моральної шкоди він оцінює в сумі 15 000 гривень. Просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на його користь грошові кошти в сумі 35 910 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також 15 000 гривень моральної шкоди.

19 вересня 2013 року ОСОБА_3 подав суду заяву про уточнення позовних вимог, та зважаючи на те, що його посилання про те, що шкода завдана йому вчиненням відповідачкою злочином є передчасними, не грунтуються на вироку суду, тому просить позовні вимоги розглядати в наступній редакції, стягнути з відповідачки ОСОБА_4, на його користь грошові кошти в сумі 35 910 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої її неправомірними діями, а також 15 000 гривень моральної шкоди.

04 лютого 2015 року позивач подав заяву про зміну позову до ОСОБА_4 та Кредитної спілки «Мрія», в якій просить стягнути в його користь суму заборгованості з врахуванням інфляції, яку вирахував з вартості долара США, просить стягнути в його користь 84360 гривень, у тому числі 60420 гривень отриманих від нього коштів депозиту з відсотками, встановленими договором та 15000 гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просить стягнути з ОСОБА_4 та Кредитної спілки «Мрія» 84 360 гривень грошового вкладу з урахуванням інфляції та 15000 гривень моральної шкоди.. На задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позов не визнала, пояснила, що ОСОБА_4 здала кошти у бухгалтерію Кредитної спілки «Мрія», а тому вважає, що позов до неї пред'явлено безпідставно.

Представник Кредитної спілки «Мрія» в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено і це не оспорюється сторонами, що 20 лютого 2008 року позивач звернувся до Лужанського відділення КС «Мрія», і уклав зі спілкою, від імені якої на підставі статуту діяла начальник відділення ОСОБА_4, договір №1 про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок в сумі 21 000 грн. з виплатою процентів за користування коштами в розмірі 20% річних строком на один рік до 20 лютого 2009 року, з можливістю пролонгації строку дії договору за згодою сторін, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №45.

Того ж дня, ОСОБА_3, з метою внесення на депозитний рахунок ще 17 100 грн., звернувся повторно до Кредитної спілки «Мрія», де передав вказані кошти ОСОБА_4, яка видала йому договір №2 про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок цих коштів строком на один рік з можливістю пролонгації терміну дії договору за згодою сторін і з виплатою відсотків за користування грошима в розмірі 20% річних. Зазначений договір був підписаний начальником відділення Кредитна спілка «Мрія» ОСОБА_4 з прикладенням печатки Лужанського відділення КС «Мрія», а також було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 на суму 17 100 грн, підписану ОСОБА_4 від імені головного бухгалтера та касира з прикладенням печатки.

Листом №332 від 19 лютого 2013 року КС «Мрія» повідомила позивача про те, що договір №2 від 20 лютого 2008 року про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок в сумі 17 100 грн у головному офісі по бухгалтерії не значиться і така суму коштів не проходить по базі вкладників.

14 березня 2013 року старшим слідчим Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області відповідно до заяви Лем бака О.С. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, з попередньою кваліфікацією за ч. 1ст. 358 КК України.

На час розгляду справи, у встановленому законом порядку вину ОСОБА_4 у привласненні коштів позивача не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з підстав неповернення позивачу суми депозитного вкладу.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 зазначала про відсутність та недоведеність у встановленому порядку її вини у привласнені переданих позивачем на депозит коштів у сумі 17 100 грн, оскільки така сума була перерахована нею на рахунок КС «Мрія».

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п. п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особини, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За правилами п. 3 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Для з'ясування обставин справи Рахівським районним судом, за клопотанням представника позивача ОСОБА_1, було призначено почеркознавчу експертизу, необхідністю якої було встановлення чи були виконані однією і тією ж особою квитанції до прибуткових касових ордерів від 20.02.2008 року про прийняття грошей від ОСОБА_3, а також квитанції №2 від 22.02.2008 року про здачу отриманих від позивача коштів в бухгалтерію КС «Мрія».

15.03.2016 року Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було надано висновок експерта №4/45 від 15.03.2016 року, згідно з яким рукописні записи у квитанції до прибуткового касового ордера №45 від 20.02.2008 року на суму двадцять одна тисяча гривень, квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 20.02.2008 року на суму сімнадцять тисяч сто гривень та квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 22 лютого 2008 року на суму сімнадцять тисяч сто гривень, виконані однією особою.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до с.ст.1-3 Закону України від 20.12.2001 року «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів увзаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку. Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

Статтею 11 ЗУ «Про кредитні спілки» передбаченно, що члени кредитної спілки мають право, у тому числі одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Згідно зі ст.23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові нески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

За правилами ст.526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов?язання - це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов?язання (або утримання від здіснення певної дії). При цьому дія (утримання від дії), як це випливає з статті, що коментується, повинна точно відповідати всім умовам договору, вимогам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а при їх відсутності - вимогам, що звичайно пред?являються, у тому числі звичаям ділового обігу, правилам ділової етики.

Вираховуючи суму заборгованості по депозиту Кредитної спілки «Мрія» перед позивачем за період з 21 лютого 2009 року по 04 лютого 2015 року (період, з наступного дня після укладання договору і до подання позивачем заяви про зміну позовних вимог) суд виходить з наступного.

Згідно з розділом 2 Договору №2 від 20.02.2008 року за користування внеском спілка зобов'язується здійснювати нарахування та сплату ОСОБА_3 процентів у розмірі 20% річних. Договір, у відповідності до п.2.1.3 Договору про залучення внеску на депозитний рахунок від 20.02.2008 року, є пролонгований, оскільки ОСОБА_3 не було повернуто суму внеску на процентів. Отже, 17100*20%/12=285 гривень відсотків за один місяць, період за який нараховуються відсотки 71 місяць 15 днів, тобто відсотки за вкладом становлять суму 20377 гривень 50 копійок, а з урахуванням вкладу - .

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в ході розгляду справи просив стягнути в його користь суму заборгованості за договором, який є предметом позову, із врахуванням інфляції.

Суд вирахував інфляційні збитки від суми депозитного вкладу 17100 гривень за період з березня 2008 року по лютий 2015 року., яка виглядає наступним чином :

Місяці

прострочення

інфляції

інфляції

боргу

боргу з урахуванням інфляції

від інфляції

2008 - Лютий 2015

103,80% 103,10% 101,30% 100,80% 99,50% 99,90% 101,10% 101,70% 101,50% 102,10% 102,90% 101,50% 101,40% 100,90% 100,50% 101,10% 99,90% 99,80% 100,80% 100,90% 101,10% 100,90% 101,80% 101,90% 100,90% 99,70% 99,40% 99,60% 99,80% 101,20% 102,90% 100,50% 100,30% 100,80% 101,00% 100,90% 101,40% 101,30% 100,80% 100,40% 98,70% 99,60% 100,10% 100,00% 100,10% 100,20% 100,20% 100,20% 100,30% 100,00% 99,70% 99,70% 99,80% 99,70% 100,10% 100,00% 99,90% 100,20% 100,20% 99,90% 100,00% 100,00% 100,10% 100,00% 99,90% 99,30% 100,00% 100,40% 100,20% 100,50% 100,20% 100,60% 102,20% 103,30% 103,80% 101,00% 100,40% 100,80% 102,90% 102,40% 101,90% 103,00% 103,10% 105,30%

201,60%

17 100,00

34 473,05

17 373,05

17 373,05

Всього

: інфляційні збитки за період з 21.02.2008 року по 04.02.2015 року складають 17 373,05 грн.

Враховуючи , що за Договором №1 Про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок від 20.02.2008 року саме кредитна спілка є стороною договору, яка взяла на себе зобов'язання нарахування та виплату процентів за внеском, а також повернення самого внеску членові КС - ОСОБА_3, тому суд прийшов до висновку про стягнення саме з Кредитної спілки «Мрія» зазначених вище сум. У той же час суд відмовляє у стягненні коштів з ОСОБА_4, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що остання перебувала у трудових відносинах з Кредитною спілкою «Мрія», де працювала на посаді начальника Лужанського відділення КС «Мрія», вина її у привласненні коштів відповідача на даний час не встановлена та вона не являється стороною договору, а тому, лише за умови встановлення її вини у розтраті зазначених коштів, вона може нести відповідальність відповідно до Глави ІХ Кодексу законів про працю та ст.1191 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. Отже, згідно зі змістом ст.1167 ЦК України, стягнення моральної шкоди у договірних відносинах не передбачено.

Згідно з умовами договору укладеного сторонами вбачається, що правові наслідки порушення своїх зобов'язань за договором не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не передбачено відшкодування моральної шкоди і параграфом 3 глави 71 ЦК України.

З огляду на зазначене правові підстави для стягнення моральної шкоди в користь позивача відсутні, а тому слід відмовити у задоволенні позову про стягнення 15000 гривень моральної шкоди.

У відповідності до ст..88 ЦПК України слід стягнути з Кредитної спілки «Мрія» в користь ОСОБА_3 551 гривню 20 копійок судового збору, відповідно до задоволеної суми, а також 900 гривень 48 копійок за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88. 212- 215, 223, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки "Мрія", м.Ужгород, наб. Незалежності, 21, п.6 офіс 2 в користь ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (сімнадцять тисяч сто) гривень заборгованості за вкладом, 20377,50 (двадцять тисяч триста сімдесят сім гривень п'ятдесят копійок) зборгованості за відсотками, 17373,05 (сімнадцять тисяч триста сімдесят три гривні п'ять копійок індексації, а також 1451,68 (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну гривню шістдесят вісім копійок) грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.Е. Ємчук

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук