08.09.2016

Справа № 522/16420/16-к

1-кп/522/1087/16

УХВАЛА

Іменем України

08 вересня 2016 року Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ри секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської обл., м.Жовті Води, громадянина України, українця за національністю, з середньою технічною освітою, маючого цивільний шлюб, офіційно не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

01.09.2016 року до провадження Приморського райсуду м. Одеси надійшов обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12016160000000032 від 20.01.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками ст.149 ч.2 КК України.

13.07.2016 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 відносно ОСОБА_7 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час підготовчого судового засідання вирішені питання: кримінальне провадження підсудне Приморському райсуду м. Одеси, підстави для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Прокурор ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається. Також підтримав обрання та продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із встановленим правом внесення суми застави, обраної судом.

Адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Крім того, адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 подали клопотання про зміну для ОСОБА_7 запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов`язання із наданням в клопотанні відповідних обставин, за якими вказаний запобіжний захід необхідно змінити.

Потерпілі за заявами, також не заперечували проти призначення судового засідання та просили суд призначити розгляд справи за їх відсутністю, що відповідає вимогам ст.225 КПК України..

Вислухавши вимоги прокурора ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілих за їх заявами, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до ЄРДР за № 12016160000000032 від 20.01.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками ст.149 ч.2 КК України, слід призначити до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки строк перебування його під вартою закінчується.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань сторін обвинувачення або захисту суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання щодо заміни запобіжного заходу з тримання під вартою ОСОБА_7 на інший, не пов`язаний з триманням його під вартою, судова колегія, вислухавши думку усіх учасників судового процесу, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходить до висновку, що ОСОБА_7 можливо замінити запобіжний засіб з тримання під вартою на домашній арешт, з обмеженнями згідно ч.5 ст.194 КПК України, виходячи з наступного.

Суд вважає, що передбачені ст. 177 КПК України ризики, які стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою частково перестали існувати і необхідність у застосуванні до обвинуваченого такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, на теперішній час відсутня, а тому з урахуванням обставин кримінального правопорушення і відомостей про особи обвинуваченого, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та можливості його судового розгляду, судова колегія вважає за доцільне змінити раніше обраний у відношенні ОСОБА_7 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Україна взяла на себе зобов`язання усунути причини порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколів до неї та впровадити в українське судочинство європейські стандарти прав людини, зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Відповідно до п. 9 Постанови № 13 від 19.12.2014року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя» суди мають враховувати, що відповідно до ст.9 Конституції України, ст. ст. 9, 409, 413, 438 КПК України неправильне застосування судом норм права, у тому числі міжнародного права, які у встановленому законом порядку визнані частиною національного законодавства, може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення з підстави істотного порушення норм КПК.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особа обвинувачена у вчиненні злочину, завжди має бути звільнена під час провадження, якщо держава не може доказати, що є належні і достатні підстави для виправдання продовжуваного тримання під вартою (справи "Вемхофф проти Німеччини" (Wemhoff v. Germany), рішення від 27 червня 1968 року, пункт 12, Series A N 7, і "Яксі і Саргун проти Туреччини" (Yagci and Sargin v. Turkey), рішення від 8 червня 1995 року, пункт 52, Series A N 319-A).

Дійсно, ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у скоєнні тяжкого злочину і первісними підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було інкриміновано скоєння тяжкого злочину, ризики його зникнення та негативного впливу на хід розслідування. Між тим, вказані ризики на теперішній час відпали, справа провадженням закінчена і він ніяким чином не зможе негативно вплинути на хід її розгляду, тим більше, що тяжких наслідків скоєного злочину не настало, потерпілі, які визнані по справі ніяких претензій до ОСОБА_7 не пред`являли.

Національні судові органи в першу чергу повинні забезпечити, щоб у кожній окремій справі тримання під вартою не перевищувало розумного періоду часу. Для цього необхідно дослідити усі факти, що свідчать "за" і "проти" існування реальної небезпеки суспільному інтересу, що, належно враховуючи принцип презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, якими вони задовольняють або відхиляють клопотання про звільнення.

З урахуванням того, що ОСОБА_7 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання в м.Одесі, на утриманні родину, позитивно характеризуються, а також того, що прокурором не надано конкретних доказів, що він може ухилитися від суду, або ухилитись від виконання процесуальних обов`язків, підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, позбавлення свободи обвинувачених у цьому випадку не є виправданим, з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, та суперечить вимогам ст.5 Європейської Конвенції та практики Європейського суду по правам людини.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331, 350, 392 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні внесений до ЄРДР за № 12016160000000032 від 20.01.2016 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.149 ч.2 КК України, у відкритому судовому засіданні на 16.09.2016 року о 12.00 годині, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси, за участі прокурора, обвинуваченого, потерпілих.

Клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 із тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою - задовольнити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт та негайно звільнити з-під варти із залу суду.

Обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний засіб у вигляді домашнього арешту.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обмеження та обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1. прибувати до суду на засіданні за попередніми викликами.

2. заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період доби, починаючи з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня;

3. повідомляти Приморський райсуд про зміну свого місця проживання;

Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці і обчислюється з 08.09.2016 року

Ухвала припиняє свою дію 07.11.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст. 392 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинувачених.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3