КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року № 810/1970/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Гай А.В.;

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2;

представника третьої особи- Михальченка А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна"

до Київської митниці ДФС України

третя особа - Служба безпеки України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Матімекс-Україна" звернулось до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Київської митниці ДФС щодо не завершення митного оформлення вантажу згідно МД № 125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р. та зобов'язання відповідача вчинити всі митні формальності відповідно до заявленого митного режиму імпорт, шляхом проставлення митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації ТОВ "Матімекс-Україна".

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення митним органом законодавства при проведенні процедури оформлення випуску імпортного товару у вільний обіг та порушення його прав як суб'єкта підприємницької діяльності.

15.08.2016 р., на підставі усної ухвали Київського окружного адміністративного суду до участі у розгляді справи у якості третьої особи на стороні відповідача було залучено ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

23.09.2016 р., усною ухвалою суду, в порядку ст.52 КАСУ, здійснено заміну неналежного відповідача на Службу безпеки України.

У судовому засіданні представник ТОВ "Матімекс- Україна" вимоги позовної заяви підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що митний орган діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задовлення заявлених вимог відсутні. Додатково вказав, що об'єктивно неможливо виконати вимоги позивача, оскільки товар заявлений до митного оформлення наразі вилучений СБУ на підставі протоколу обшуку та постанови про визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні №22016101110000082.

Представник третьої особи вважав, що рішення та бездіяльність відповідача повністю узгоджуються з нормами чинного законодавства, а тому не має жодних порушень прав товариства. У своїх поясненнях зазначив, що дії митниці були обумовлені повідомленнями ГУ БКОЗ СБУ від 18.03.2016 р. № 14/6184, від 15.04.2016 р. № 14/8225, від 18.04.2016 р. №14/4/2-8563 про порушення ТОВ "Матімекс-Україна" митного законодавства та необхідністю у зв'язку з цим перевірки товарів, які надходять на його адресу, в тому числі і, шляхом відбору проб та зразків, з метою недопущення нанесення шкоди інтересам держави. Повідомив також, що за результатами здійснених СБУ оперативних заходів були одержані матеріали в порядку ст.ст. 214, 218 КПК України, які скеровані за підслідністю до СВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області.

12.05.2016 р., СВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України, кримінальне провадження №22016101110000082.

В межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р., співробітниками ГУ СБУ в м. Києві та Київській області 08.07.2016 р. були проведені процесуальні дії, наслідком яких стало визнання товару, який надійшов на адресу ТОВ "Матімек-Україна", речовим доказом. Товар вилучений та переданий на відповідальне зберігання керуючій складами ТОВ "ТЛК "Арктика". Вилучення товару, на думку представника третьої особи, є підставою для не завершення процедури митного оформлення та прийняття рішення про відмову його випуску у вільний обіг на Україні.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовано позов та заперечення до нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги задовольнити частково, з урахуванням наступного:

11.01.2016 р., між ТОВ "Матімекс-Україна" як покупцем та "Matimex International GmbH" як продавцем було укладено контракт №1-16, за умовами якого ТОВ "Матімекс-Україна" придбало пряно-ароматичні суміші виробництва фірми "Альмі" (Австрія) згідно додатків до контракту на умовах FCA Oftering/вантажна площадка (Інкотермс 2010).

Пунктом 1.2 контракту сторонами узгоджено, що право власності на поставлений товар переходить від продавця "Matimex International GmbH" до покупця - ТОВ "Матімекс Україна" після митного оформлення в країні покупця.

На виконання умов контракту фірма "Matimex International GmbH" поставила товар, який перетнув митний кордон України з проставленням митним органом відмітки на товаросупровідному документі - інвойсі «під митним контролем». Товар був розміщений в зоні митного контролю -приміщенні складу ТОВ "Логістик центр "Скандинавія" в режимі "під митним контролем", імпорт.

В порядку ст.ст. 37-43 МКУ ТОВ "Матімекс-Україна" як декларант, 12.04.2016 р., направило до відділу митного оформлення №1 МП "Вишневе" електронну митну декларацію типу "ІМ 40 ДЕ" №125140001/2016/604330 на пряно-ароматичні суміші та харчові добавки для м’ясної промисловості із додатками.

За результатом розгляду поданої декларації та доданих документів, з урахуванням спрацювання системи аналізу та управління ризиками, листа ГУ БКОЗ СБУ від 18.03.2016 р. № 14/6184 (вх. № 5844/45ф митного органу від 12.04.2016 р.) щодо необхідності проведення спільних з митним органом оглядів вантажів, які надходять на адресу ТОВ "Матімекс-Україна", відповідач, 13.04.2016 р., здійснив огляд поставленого товару з одночасним відібранням його проб та зразків за участі співробітників СБУ та лабораторії з метою передачі зразків ініціатору перевірки для проведення дослідження експертними установами.

Відбирання проб та зразків товару оформлено актами №№ 604330, 604330-1, 604330-2 від 13.04.2016 р.

Проведеним дослідженням Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС встановлена відсутність у відібраних пробах наркотичних, отруйних або психотропних речовин (висновок № 142005801-0102 від 13.05.2016 р.).

18.05.2016 р., на адресу начальника Київської митниці ДФС АО "Фомін та партнери" був направлений запит, який одержано Київською митницею ДФС в цей же день за вх. №7995/47 з повідомленням про закінчення дослідження товару "Matimex International GmbH" та вимогою завершити його оформлення.

08.07.2016 р., старшим слідчим СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_3, із зони митного режиму, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2016 р., в приміщенні складів тимчасового зберігання товарів в режимі "під митним контролем" здійснено вилучення товару "Matimex International GmbH" та, згідно постанови від 08.07.2016 р. ст. слідчого в ОВС слідчого відділу ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_4 "про визнання речовими доказами" передано на відповідальне зберігання актом б/н та дати, з підписанням 08.07.2016 р., керуючій складом ТОВ "ТЛК "Арктика" ОСОБА_5

11.08.2016 р., Київською митницею ДФС прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення товарів, задекларованих ТОВ "Матімекс-Україна" у зв’язку із вилученням товару як речового доказу та неможливістю його випуску у вільний обіг до вирішення питання в судовому порядку в межах кримінального провадження №22016101110000082 від 12.05.2016 р., рішення оформлено карткою відмови №125140001/2016/00274.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не завершення процедури митного оформлення вантажу, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зважає на таке:

завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд, при вирішенні справ, керується принципом законності, який передбачає здійснення судочинства у відповідності із Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості перед судом,- стаття 11 КАСУ.

Відповідно до ст. 138 КАСУ факти, що входять до предмету доказування – це обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення.

Предметом доказування у даній справі є сукупність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, сутністю встановлення яких є визначення факту правомірності допущеної відповідачем бездіяльності та прийнятого рішення. Джерелом доказування у справі здебільшого виступають письмові докази.

Як слідує із наявних у матеріалах справи документів, 09.04.2016 р., митну територію України перетнув товар, поставлений фірмою «Matimex International GmbH» для ТОВ «Матімекс Україна» (пряно-ароматичні суміші) в порядку виконання зовнішньоекономічного контракту №1-16 від 11.01.2016 р. Перетин митного кордону підтверджено відміткою митного органу, зробленою на інвойсі №400414 від 06.04.2016 р. з позначкою «під митним контролем».

Товар був доставлений в м.Київ та розміщений в зоні митного контролю на території складу тимчасового зберігання товару ТОВ «Логістик центр "Скандинавія» в режимі "під митним контролем", імпорт.

Визначаючи статус даного товару, суд виходив із такого:

згідно роз'яснень юридичних термінів та понять, вільний обіг – це розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України.

Відповідно до ст. 74 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, згідно з яким іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

За приписами ст. 76 МКУ товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

ВАСУ, приймаючи рішення у справі щодо визначення моменту закінчення здійснення операції з імпорту товарів наголосив: «Моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом постачання товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

"Зокрема",- зазначено в ухвалі ВАСУ, "«поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, однак обов’язкові для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. Оскільки за змістом частини 1 статті 27 МКУ товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, у свою чергу, не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України. Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» з відповідною датою і засвідчує факт і дату перетину митного кордону України" - вказав ВАСУ. "Процедура завершення митного оформлення товару та його пропуск через митний кордон України у вільний обіг змінює статус товару з іноземного на український».

Таким чином, поставлений для ТОВ "Матімекс-Україна" та розміщений на складі ТОВ «Логістик центр "Скандинавія» товар, який був пред?явлений для митного оформлення 12.04.2016 р. згідно МД №125140001/2016/604330 станом на день розгляду справи перетнув митний кордон України, але не пропущений через нього, згідно даних митної декларації товар не випущено у вільний обіг, а відтак він є іноземним товаром, під митним контролем в зоні режиму митного контролю і будь-які операції з ним повинні проводитись з урахуванням його специфіки у спосіб, встановлений законом.

Положеннями ч. 3 ст. 332 МКУ визначено, що забезпечення схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму зони митного контролю, забезпечення безпеки громадян, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладаються на митні органи.

Особам, допущеним у зону митного контролю, забороняється вчиняти будь-які дії щодо товарів, транспортних засобів, а також інших осіб, які знаходяться у зоні митного контролю, якщо інше не передбачено законом,- ч.2 ст. 332 МКУ.

Законом, який встановлює такі виключення є Митний кодекс України, ч. 1 ст.319 якого допускається присутність в зоні митного контролю осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль. Інше відсутнє.

За правилами ч. 2 ст. 332 МКУ переміщення в межах зони митного контролю товарів, транспортних засобів, громадян, які не перетинають митний кордон України, а також посадових осіб державних органів, які не здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу, відбуваються з дотриманням режиму зони митного контролю і допускаються тільки з письмового дозволу керівника відповідного митного органу або особи, яка виконує його повноваження.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 546 та ч. 7 ст. 545 МКУ, цією особою є виключно начальник Київської митниці ДФС або особа, яка здійснює його повноваження. Отже допуск в зону митного контролю на склади ТОВ «Логістик центр "Скандинавія» повинен був відбуватися виключно за наявності письмового дозволу начальника Київської митниці ДФС або особи, яка його заміщувала.

За приписами ч. 1 ст. 255 МКУ митне оформлення вантажу завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відступ від цього правила становлять положення п. 3 ч. 1 ст. 255 МКУ і строк визначений ч. 1 ст. 255 може бути продовжений лише на час виконання формальностей, передбачених ст. 356 МКУ (у даному випадку на період проведення експертного дослідження товару).

Згідно доказів справи, 18.05.2016 р., посадові особи Київської митниці ДФС листом АО «Фомін та партнери» були повідомлені про припинення існування обставин, які зумовили затягування у митному оформленні товару. Натомість, станом на 19.05.2016 р. митне оформлення вантажу, згідно поданої декларації № 125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р. , Київською митницею ДФС завершено не було.

Як на підставу законності допущеної відповідачем бездіяльності, представник митного органу у судовому засіданні послався на неодержання результату дослідження зразків вантажу, яке проводилось за ініціативою СБУ визначеною ним експертною установою.

Вказані підстави суд відкидає як такі, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне:

як слідує із листа заступника начальника ГУ БОЗК СБУ у м. Києві та Київській області від 18.05.2016 р., адресованого на ім'я начальника Київської митниці, в ньому повідомлялось про наявність висновку Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК від 05.05.2016 р. та було зроблено посилання на цей висновок. Проте, вказаний висновок, в порушення п.8 ст.356 МКУ не був одержаний відповідачем станом на 18.05.2016 р., тобто за сплином майже двох тижнів з дня його виготовлення. При цьому, суд зазначає, що згідно положень ч.8 ст.356 МКУ своєчасне отримання результатів проведеного дослідження є не правом, а обов'язком митного органу і невиконання цього припису є порушенням.

Відповідно до ч.2 ст.357 МКУ визначення експертної установи в межах проведення дослідження для забезпечення митного контролю покладається виключно на орган доходів і зборів. Результати таких досліджень не є судовими експертизами.

Як слідує із матеріалів адміністративної справи, визначення такої експертної установи як

Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК для здійснення дослідження зразків товару позивача, відбулось з порушенням ч.2 ст.357 МКУ, не органом доходів та зборів, а працівниками СБУ.

Крім того, Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР, який регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї, не передбачено необхідності проведення досліджень компонентів сумішей на предмет виявлення небезпечних факторів.

Більше того, відповідно до ч.1 ст.54 Закону №771/97-ВР здійснення контролю за ввезенням (пересиланням) в Україну харчових продуктів та інших об?єктів санiтарних заходiв дозволяється тiльки через прикордоннi iнспекцiйнi пости, якi призначенi для цього, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Пунктом 50 ч.1 ст.1 Закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" надано роз?яснення поняття "об'єкти санiтарних заходiв",- це харчовi продукти, тварини, призначенi для споживання людиною, а також допомiжнi матерiали для переробки та матерiали, що контактують з харчовими продуктами.

Частиною 2 ст. 55 цього ж Закону встановлено, що у пунктах пропуску через державний кордон України прикордонний державний контроль харчових продуктiв, що ввозяться на митну територiю України (у тому числi з метою пересилання), здiйснюється митними органами та компетентним органом шляхом попереднього документального контролю. Перелiк харчових продуктiв, що пiдлягають попередньому документальному контролю, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Згідно приписів ч.3 цієї ж статті державний контроль здiйснюється на призначених прикордонних iнспекцiйних постах та передбачає перевiрку документiв (можуть бути наданi в електронному виглядi), що супроводжують вантаж з об'єктами санiтарних заходiв, огляд вантажу на вiдповiднiсть iнформацiї, наданої у супровiдних документах, та, у передбачених законодавством випадках, фiзичну перевiрку вантажу. Перiодичнiсть проведення фiзичної перевiрки та лабораторних дослiджень, що проводяться в рамках такої перевiрки, залежить вiд ризику, який становить вантаж для здоров'я людини, та затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi безпечностi та окремих показникiв якостi харчових продуктiв.

Проведення лабораторного дослiдження є обов'язковим тiльки у разі: 1) за наявностi результатiв останнього попереднього дослiдження, яке свiдчить про небезпечнiсть вантажу, що походить з тiєї самої потужностi; 2) за наявностi iнформацiї про небезпечнi фактори, пов'язанi з об'єктом санiтарних заходiв, що ввозиться (пересилається) на митну територiю України з певної країни; 3) якщо таке дослiдження передбачено щорiчним планом державного монiторингу;

Частиною 9 ст.55 визначено, що у разi якщо пiд час здiйснення фiзичної перевiрки вантажу результати лабораторних дослiджень не можуть бути отриманi негайно, але вiдсутнi факти про наявнiсть безпосередньої загрози здоров'ю людини або тварини, такий вантаж може бути випущено в обiг. У разi отримання результатiв лабораторних дослiджень, якi свiдчать про небезпечнiсть вантажу, такий вантаж вiдкликається з обiгу оператором ринку за його рахунок.

Згідно із ст.58 Закону №771/97-ВР, якщо у результатi вiдповiдних перевiрок об'єктiв санiтарних заходiв виявиться, що вони не вiдповiдають вимогам законодавства про безпечнiсть та окремi показники якостi харчових продуктiв, компетентний орган пiсля консультацiй з оператором ринку, вiдповiдальним за вантаж, приймає рiшення: 1) про вивезення вантажу за межi територiї України з прикордонного iнспекцiйного поста до мiсця, погодженого з оператором ринку, вiдповiдальним за вантаж, з використанням того ж або iншого транспортного засобу або 2) про знищення вантажу вiдповiдно до законодавства, якщо його вивезення є неможливим або якщо 60-денний строк, зазначений у пунктi 1 цiєї частини, закiнчився, або за згодою на таке знищення; або 3) про змiну призначеного використання вантажу пiд наглядом компетентного органу у випадку, якщо така змiна використання не спричиняє шкiдливого впливу на здоров'я людей, тварин або рослин.

Таким чином, законодавством України чітко врегульовано порядок здійснення контролю за ввезенням на територію України об'єктів санiтарних заходiв.

У зв'язку з чим суд наголошує, що Законом України №771/97-ВР СБУ не віднесена до компетентного органу, який наділений правом здійснення державного нагляду за ввезенням на територію України об'єктів санiтарних заходiв або органу, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів і вданому випадку перебрала на себе не властиві повноваження, а відтак у відповідача- Київської митниці ДФС, починаючи з 19.05.2016 р. були відсутні законні підстави для затримки у завершенні митного оформлення вантажу, який надійшов на адресу позивача.

Безвідповідальне ставлення відповідача до виконання покладених на нього обов'язків, на переконання суду, не може слугувати законною підставою для обмеження правомірної підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

08.07.2016 р., на підставі протоколу обшуку та постанови про визнання речовим доказом від тієї ж дати, товар "Matimex International GmbH" був переміщений в зоні митного контролю та переданий актом з датою підписання 08.07.2016 р. керуючій складами ТОВ "ТЛК "Арктика" ОСОБА_5 на відповідальне зберігання.

Вказане переміщення товару відбулось при безпосередній участі посадових осіб Київської митниці ДФС - начальника відділу митного оформлення №3 митного поста «Вишневе» ОСОБА_6 та головного державного інспектора ВМО № 1 ОСОБА_7 з порушенням вимог ст.332 МКУ та ч.1 ст.319 МКУ.

Також за участі вказаних працівників митного органу у зону митного контролю було допущено неуповноважену особу для проведення обшуку та вилучення товару.

В той час як ухвалою Печерського суду м. Києва у справі № 757/31506/16-к судом було надано дозвіл на проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №22016101110000082 виключно старшому слідчому в ОВС слідчого відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 і тільки ця особа мала повноваження на проведення процесуального вилучення товару, доступ в зону митного контролю до товару в режимі "під митним контролем" отримав старший слідчий Баценко І.С.

З огляду на встановлене суд зауважує, що Конституцією України, яка є законом прямої дії, наша держава визначена як правова, правопорядок і законність співвідносяться між собою як мета та засіб. Це означає, що правопорядок може бути забезпечений лише правовими засобами і законними методами. Незаконні способи підтримки порядку руйнують його зсередини та суперечать правовій природі порядку як законного. Тому порушення вимог ухвали Печерського суду м. Києва знецінює це рішення як процесуальний документ та призводить до нікчемності подальших слідчих дій.

Крім того, користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, -ч.3 ст.325 МКУ.

Частиною 3 ст. 332 МКУ підкреслено, що відповідальність за збереження товару та дотримання режиму зони митного контролю покладається лише на митні органи.

Положеннями ст. 242 МКУ встановлено, що товари, які зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право володіння товарами лише за умови митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Право володіння товаром в контексті вказаної статті передбачає фактичну наявність будь-якої речі (майна) у певної особи, що може виникати на певній правовій основі (титулі) - так зване титульне володіння.

Отже, перед початком проведення обшуку з подальшим вилученням товару митний орган, в особі його уповноважених представників, був зобов?язаний закінчити митне оформлення товару «Matimex International GmbH» та випустити його у вільний обіг на території України, а у разі неможливості випуску товару допустити у зону митного режиму осіб лише за письмовою згодою начальника Київської митниці ДФС.

Особливості та порядок проведення митних процедур та митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в зоні діяльності митниці встановлюються Законами України та постановами КМУ. Випуск для вільного обігу іноземних товарів, які переміщуються через митний кордон України в межах зони митного контролю здійснюється виключного митним органом.

Органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань в зоні митного контролю повинні взаємодіяти з правоохоронними органами та іншими органами державної влади лише в порядку, встановленому законодавством України з урахуванням особливостей, визначених Митним кодексом України та іншими законодавчими актами, які регулюють правовідносини у цій сфері.

Проведення слідчими органів внутрішніх справ, органів безпеки, слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчими органів державного бюро розслідувань або працівниками органів прокуратури в зоні митного контролю митниці таких слідчих (розшукових) дій як обшук, огляд, та здійснення ними таких заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення майна та арешт майна (далі – дії (заходи) у зв’язку з кримінальними провадженнями щодо злочинів, передбачених відповідними статтями Розділу VII Кримінального кодексу України «Злочини у сфері господарської діяльності», Розділу XVII «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» та статтями 358, 191 Кримінального кодексу України, що пов’язанні із втручанням в митну процедуру, повинно здійснюватись в особливому порядку та погоджуватись із прокурором, зокрема, що передбачено і ст.234 КК України.

Дії (заходи), пов’язані з досудовим розслідуванням злочинів, які мають обмежувальний характер щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зоні митного контролю митного органу, можуть бути застосовані лише в порядку, встановленому законом, та у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Застосування зазначених дій (заходів) повинно відбуватись у спосіб, який не призведе до безпідставного зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Службові особи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань або органів прокуратури зобов'язані утримуватися від будь-якого впливу у будь-який спосіб на дії та/або рішення працівників органів доходів та зборів з питань здійснення ними в зоні митного контролю митниці та митного оформлення товарів та транспортних засобів комерційного призначення.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 11.08.2016 р., головним державним інспектором Статієнко Т.М. винесена картка відмови №125140001/2016/00274 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг.

Підставою для його прийняття стала, на думку митного органу, неможливість випуску товару у вільний обіг до вирішення питання у судовому порядку в межах кримінального провадження №22016101110000082.

З огляду на що суд звертає увагу, що Митним кодексом України визначено порядок прийняття рішення органом доходів та зборів про відмову у митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

За правилами ст.256 МКУ у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує декларанту можливість митного оформлення товарів.

Вичерпне роз’яснення вимог передбачає таке роз’яснення, яке, за умови його виконання, забезпечить можливість митного оформлення вантажу.

Посилання відповідача на неможливість розмитнення товару до вирішення питання у кримінальному провадженні не засноване на нормах чинного законодавства та суперечить вимогам ст.256 МКУ.

Крім того, митним органом рішення від 11.08.2016 р. прийнято з грубим порушенням строку встановленого ч.3 цієї статті. Отже відповідач мав ухвалити таке рішення за наявності достатніх підстав не пізніше 19.05.2016 р., неприйняття рішення у встановлений строк є протиправною бездіяльністю.

Отже рішення Київської митниці ДФС, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 12514000/2016/00274 від 11.08.2016 р., немає під собою законних підстав для його прийняття, перешкоджає позивачу у здійсненні ним підприємницької діяльності, у зв’язку з чим, враховуючи завдання адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів суб’єкта господарювання та скасування рішення Київської митниці ДФС від 11.08.2016 р.

Приймаючи до уваги підстави зазначені відповідачем для прийняття ним рішення про відмову у випуску товару, суд зазначає таке:

товар «Matimex International GmbH», який визначений як речовий доказ у кримінальному провадженні № 22016101110000082 не змінив свій правовий режим перебування «під митним контролем» у зоні митного контролю і є імпортом.

Речові докази – це приєднані до справи предмети, що були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, тобто всі предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності обвинуваченого. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Серед цих предметів можна виділити продукти злочинної діяльності (фальшиві гроші, продукти харчування тощо).

За визначенням товар є продуктом природи і людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та може виступати як річ або послуга. Товар має дві властивості: задовольняти людські потреби та обмінюватись на інші товари.

Факт набуття товаром додаткового статусу як речового доказу не змінює його властивостей як речі матеріального світу, не звільнив від перебування в режимі "під митним контролем" у митній зоні як імпорту, тобто товару не випущеного у вільний обіг доти, доки не будуть виконані визначені Митним кодексом України митні процедури та формальності.

Митне оформлення, згідно МКУ передбачає подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Виконання митним органом дій (процедур), що пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів із документальним закріпленням і складають сутність митного оформлення.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України – після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Задекларований позивачем товар на момент розгляду адміністративної справи продовжує залишатися іноземним товаром не випущеним у вільний обіг на території України, його статус перебування в режимі "митного контролю" на території митної зони не змінено, як не змінені і якісні та кількісні характеристики, цей товар не припинив бути об'єктом виконання митних процедур, з урахуванням його доступності у митній зоні на території ТОВ «Логістик центр Скандинавія», суд не вбачає жодних перешкод для завершення процедури митного оформлення цього товару.

Згідно матеріалів адміністративної справи товар не вилучений із обігу в Україні, не арештований, відсутня заборона суду щодо його митного оформлення для випуску у вільний обіг в Україні, як і будь-яке інше законне рішення компетентного державного органу або суду відносно того, що цей товар підпадає під дію заборон на ввезення на територію України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не було надано належних до допустимих доказів, які дають підстави вважати допущену ним бездіяльність правомірною, а прийняте рішення законним.

З огляду на викладене, не завершення процедури митного оформлення вантажу ТОВ "Матімекс-Україна" згідно митної декларації № 125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р. суд вважає протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАСУ, визнав за можливе скасувати рішення Київської митниці ДФС, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 12514000/2016/00274 від 11.08.2016 р., оскільки це необхідно для відновлення порушеного права ТОВ "Матімекс-Україна" щодо митного оформлення вантажу і зазначене прямо пов’язане з вимогами позивача про зобов'язання митного органу завершити процедуру оформлення товару.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ТОВ "Матімекс-Україна" в частині зобов’язання відповідача вчинити всі митні формальності відповідно до заявленого митного режиму імпорт, засвідчити шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації ТОВ "Матімекс-Україна" № 125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р., оскільки дана вимога є втручанням у дискреційні повноваження митного органу, який самостійно визначає порядок митного оформлення випуску товару у вільний обіг.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Державної фіскальної служби щодо не завершення процедури митного оформлення вантажу ТОВ "Матімекс-Україна", згідно митної декларації №125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р.

Скасувати рішення Київської митниці ДФС, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №12514000/2016/00274 від 11.08.2016 р.

Зобов'язати Київську митницю ДФС завершити митне оформлення товару (вантажу) згідно митної декларації №125140001/2016/604330 від 12.04.2016 р.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 жовтня 2016 р.