-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №2-1595/12 Головуючий у 1-й інст. Лешко С.М.
Категорія 59 Доповідач Якухно О. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Якухно О.М.
суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.
з участю секретаря судового засідання Добровольської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто», Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» про заміну автомобіля та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто», про стягнення витрат за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто», Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про заміну автомобіля. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася на те, що 31.05.2011 року вона придбала у ТОВ «Фалькон-Авто» автомобіль KIA Sorento 2.4 EX4WD5dr7 seats 6A/T (кузов: НОМЕР_1; двигун: НОМЕР_2). Відповідно до договору № 214135-F00156, акту прийому передачі №hk00012250 автомобіль знаходився на сервісному та гарантійному обслуговуванні у авторизованого дилера Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто» (далі - ТОВ «Фалькон-Авто») в Житомирській області - Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» (далі - ПАТ «Житомир-Авто»). Після пробігу 8 877 км двигун автомобіля вийшов з ладу. В зв'язку з цим, 05.12.2011року автомобіль було доставлено до ПАТ «Житомир-Авто» для проведення діагностики та гарантійного ремонту. Рекламаційним листом від 07.12.2011 року позивача повідомлено про те, що виявлені недоліки підлягають усуненню за рахунок власника. 31.01.2012 року позивачкою подано до ПАТ «Житомир-Авто» заяву щодо необхідності проведення незалежної експертизи автомобіля для встановлення причин несправності двигуна. Відповідно до висновку №3383/12-52 проведеного з цього приводу експертного авто-технічного дослідження, вихід з ладу двигуна вищевказаного автомобіля позивачки мав місце з вини власника. Не погоджуючись з таким висновком ОСОБА_1 звернулася до суду для захисту порушених прав та просила надати їй такий же новий автомобіль, або аналогічний в заміну старого.
В лютому 2013 року ПАТ «Житомир-Авто» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути на їх користь 11542,80 грн.: 10612,80 грн. - вартість експертизи за заявою ОСОБА_1, 930 грн. - за стоянку автомобіля, 229,40 грн. судового збору. Зазначало, що ОСОБА_1 придбала у TOB «Фалькон-Авто» вказаний автомобіль. 05.12.2011 року вона звернулась до ПАТ «Житомир-Авто» із заявою про проведення діагностики автомобіля і гарантійного ремонту у зв'язку з виходом із ладу двигуна. 25.01.2011 року ОСОБА_1 подала заяву про проведення незалежної експертизи автомобіля у зв'язку із непогодженням з висновком фахівців ПАТ «Житомир-Авто». Згідно експертного висновку від 28.09.2012 року вихід з ладу двигуна автомобіля ОСОБА_1 мав місце з вини власника у зв'язку з порушенням правил експлуатації автомобіля, тому ОСОБА_1 було запропоновано підтвердити проведення ремонту за її рахунок або забрати автомобіль з автостоянки ПАТ «Житомир-Авто», оплативши вартість зберігання автомобіля на автостоянці із розрахунку 10 грн. за добу.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року позов задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто» в особі Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» замінити автомобіль KIA Sorento 2.4 EX 4WD 5dr 7seat 6A/T GMW7L661GG (кузов: НОМЕР_1; двигун: НОМЕР_2 придбаний ОСОБА_1 на новий автомобіль KIA Sorento 2.4 EX 4WD 5dr 7seat 6A/T GMW7L661GG, або аналогічний. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто» в особі Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею на проведення судової експертизи в сумі 14700 гривень. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто» про стягнення витрат на проведення експертизи та плати за стоянку автомобіля відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Фалькон-Авто» та ПАТ «Житомир-Авто» подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року та ухвалити нове - про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначали, що судом недостатньо досліджено докази наявні в матеріалах справи. Зокрема не взято до уваги експертний висновок №3383/12-52 від 28.09.2012 року, відповідно до якого встановлено, що поломка автомобіля сталася внаслідок часткового мастильного голодування, яке призвело до руйнації окремих деталей двигуна, що є наслідком неправильної експлуатації автомобіля позивачем. При ухваленні рішення судом взято до уваги експертний висновок від 01.07.2014 року, в якому експерт надав невірну трактовку наявним в матеріалах справи даним. Експертний висновок від 01.07.2014 року на думку апелянта побудовано на припущеннях та складено особою, яка не мала права проведення відповідного дослідження, а тому не може бути прийнято судом як належний доказ на підтвердження позовних вимог.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог позивача, а саме продажу товару неналежної якості, що не могло бути виявлено покупцем під час придбання та його використання, а тому, з посиланням на ст.ст.673, 678, 679 ЦК України та ст.ст.7, 8 Закону України «Про захист прав споживача» вважав виявлений недолік істотним і таким, що тягне за собою заміну ТЗ.
Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Наслідки продажу товару неналежної якості або виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків передбачено у ст.678 ЦК України та ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживача».
Так, споживач має право вимагати : пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.2011 року (далі - Договір) позивач придбала у ТОВ «Фалькон-Авто», в особі ПАТ «Житомир-Авто», автомобіль КІА SORENTO 2.4 EX4WD5dr7 seats 6A/T/VIN (т.1 а.с.7-15).
Після пробігу автомобіля 8877 км., двигун вийшов з ладу.
05.12.2011 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Житомир-Авто» про проведення гарантійного ремонту автомобіля, на що отримала рекламаційний акт від 07.12.2011 року про необхідність усунення недоліків за рахунок власника з посиланням на недотримання останньою п.1.12.4 Гарантійних зобов'язань продавця, а саме використання транспортного засобу (далі - ТЗ) в місцях, які не призначені для транспорту, в т.ч. на дорогах, які не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».
25.01.2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Житомир-Авто» із заявою про проведення експертизи.
Експертним висновком авто-технічного дослідження №3383/12-52 від 28 вересня 2012 року, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що «вихід з ладу двигуна автомобіля пов'язаний з пошкодженням шатунного вкладишу четвертого циліндру, який було зруйновано внаслідок настання мастильного голодування з причин відсутності достатнього контролю з боку власника за рівнем мастила у двигуні», тобто з вини власника.
01.07.2014 року за ухвалою суду експертом ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експертизи» проведено судову експертизу, в якій останній дійшов висновку про існування несправності у третьому та четвертому циліндрах двигуна автомобіля на час його придбання внаслідок дефекту заводу-виробника, що не могло бути виявлено водієм під час його експлуатації. Зазначений недолік став причиною виходу з ладу двигуна.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що експерт ОСОБА_3 є атестованим експертом державної установи КНДІСЕ і у відповідності до вимог ст.16 Закону України «Про судову експертизу», п.4.21 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №86/5 від 09.08.2005 року, не мав права проводити експертизу в іншій установі без проходження атестації в ЦЕКК, а тому була призначена повторна судова експертиза.
Висновком експертів № 18045/15-52 від 09.09.2016 року встановлено неможливість визначення чи неполадки двигуна у вигляді встановлення поршневих кілець з замками в одну лінію виникли в процесі експлуатації або були наявні при зборці цього двигуна. На думку експертів причиною виходу з ладу двигуна є масляне голодування, яке почалося внаслідок недотримання водієм автомобіля вимог відповідної інструкції з експлуатації в частині перевірки рівня моторної оливи.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу, згідно яких суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що експерт ОСОБА_3 має відповідний дозвіл на проведення вищевказаної експертизи у КНДІСЕ, тобто є фахівцем у відповідній галузі, але провів експертизу без належного дозволу в іншій установі, що не зменшує його компетенції, остання може бути оцінена у сукупності з іншими доказами у якості письмового доказу.
Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно п.4.1.1 Договору якість автомобіля повинна відповідати вимогам відповідних стандартів, яку гарантує продавець (п.5.1 Договору).
За умовами п.5.2 Договору покупець зобов'язаний дотримуватися гарантійних умов експлуатації і зберігання автомобіля, проводити гарантійне та післягарантійне обслуговування та ремонт автомобіля у авторизованих сервісних центрах дилерської мережі.
Гарантійний ремонт виконується протягом 14 робочих днів з моменту фактичного надання автомобіля (п.5.5 Договору).
Згідно п.1.1.3 Гарантійних зобов'язань на придбану модель автомобіля встановлено гарантію, яка обмежується періодом у 84 місяці або пробігом 100000 км з дати його продажу продавцем першому споживачеві.
Аналогічні Гарантійні зобов'язання передбачено у додатку № 2 до Договору.
Перше ТО згідно регламенту технічного обслуговування передбачено при пробігу у 15000 км.
Отже, несправність двигуна виникла під час строку гарантійного зобов'язання.
Згідно п.1.11 Гарантійних зобов'язань останні втрачають силу у випадку порушення правил експлуатації автомобіля і вимог виробника, викладених у «Посібнику (або Керівництві) з експлуатації Автомобіля» та Сервісній книжці, в т.ч. при продовженні експлуатації автомобіля з несправностями за наявності яких, відповідно до правил Посібника (або Керівництва) з експлуатації та /або дорожнього руху, існує заборона щодо використання транспортного засобу.
Гарантійні зобов'язання не поширюються на несправності, що виникли в результаті використання в місцях, які не призначені для транспорту, у тому числі на дорогах, які не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97 - «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».
Таким чином, відповідачі повинні довести порушення позивачем вимог Гарантійних зобов'язань та Керівництва про експлуатації, що є підставою для відмови у проведенні гарантійного ремонту.
Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 року №721 (далі - Порядок) виконавець (Продавець або Виробник) зобов'язані протягом трьох діб розглянути Претензію за участю Споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, В результативній частині рекламаційного акта повинне бути одне з таких рішень:
1) заявлений недолік підтверджується і підлягає усуненню у порядку, викладеному в розділі «Процедура гарантійного ремонту дорожніх транспортних засобів» (надалі -ДТЗ) цього Порядку;
2) заявлений недолік визнається істотним, і Споживач має право за власним вибором вимагати від Продавця або Виробника: заміни ДТЗ на такий самий ДТЗ належної якості;
Для прийняття рішення відповідного зменшення купівельної ціни ДТЗ; заміни ДТЗ на аналогічний ДТЗ іншої моделі з відповідним перерахунком купівельної ціни;розірвання договору купівлі-продажу ДТЗ.щодо визнання недоліку істотним Виконавець( Продавець) залучає для розгляду Претензії Споживача фахівців Виробника;
3) заявлений недолік виник внаслідок порушення Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ, вимог цього Порядку та/або правил збереження ДТЗ, і такий недолік підлягає усуненню за рахунок Споживача;
4) заявлений власником ДТЗ недолік не підтверджується.
Свою відмову у проведенні гарантійного ремонту ТЗ відповідач у рекламаційному акті від 07.12.2011 року обґрунтував саме виникненням несправності у зв'язку із порушенням п.1.12.4 додатку № 2 до Договору, тобто використання ТЗ в місцях, які не призначені для транспорту, у тому числі на дорогах, які не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97.
Згідно пояснень представника відповідачів, такий висновок ґрунтування на огляді автомобіля, який був забруднений.
Як пояснила позивач, автомобіль експлуатувався на автомобільних дорогах, в т.ч. іноді на сільських дорогах, які мали забруднення після дощу. Під час повернення додому вулиця також була забруднена і автомобіль заглух біля гаражу і вже не заводився, про що було повідомлено сервісний центр.
Згідно розділу «Комплекс робіт по періодичному технічному обслуговуванню» Керівництва по експлуатації ТЗ не забороняється експлуатація автомобіля в умовах поганих або брудних доріг. Регулярне використання ТЗ в таких умовах викликає необхідність проводити частіше регламентні роботи.
Відповідачами не доведено належними та допустими доказами використання ТЗ на дорогах, що не відповідають вимогам ДСТУ 3587-97, та регулярне його використання на брудних дорогах, а також причинного зв'язку між забрудненням автомобіля та виходом з ладу двигуна, а тому висновок останніх про непоширення гарантійних зобов'язань згідно п.1.12.4 додатку до Договору № 2 на усунення вказаного недоліку є лише припущенням.
Згідно розділу «Технічне обслуговування, що виконується володільцем автомобіля» Керівництва по експлуатації ТЗ водій повинен перевіряти рівень моторної оливи при заправці автомобіля пальним. Згідно цього ж Керівництва, контрольна лампа в салоні автомобіля сигналізує про низький тиск в системі змащування двигуна, що викликає необхідність перевірки його рівня.
Позивач зазначила, що автомобілем керував її чоловік, а вона була при цьому присутня у зв'язку із їх спільною діяльністю, а тому підтверджує періодичну перевірку останнім рівня мастила та заперечує у спрацюванні контрольної лампи.
В ході проведення експертного дослідження від 28 вересня 2012 року, експертиз від 01.07.2014 року та 09.09.2016 року встановлено, що при розбиранні двигуна у третьому та четвертому циліндрах виявлено порушення розташування кілець - розташування майже в одній вертикальній площині, а не розведення на відповідні кути згідно технічним умовам заводу-виробника.
Усіма експертами зроблено висновок, що причиною виходу з ладу двигуна є масляне голодування, однак з різних причин. Так, у висновках від 28 вересня 2012 року та 09.09.2016 року експерти зазначили, що причиною є низький рівень оливи у двигуні, що міг виявити власник автомобіля при перевірці його рівня та спрацюванні контрольної лампи у салоні. Розташування кілець могло змінитися у процесі експлуатації автомобіля, про що також зазначено у листі Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод».
В той же час, у висновку від 01.07.2014 року, який оцінюється як письмовий доказ, зазначається, що таке розташування кілець викликано порушенням технічних умов заводу-виробника, що призвело до сухого тертя, випадання металевої стружки до піддону картеру двигуна та засмічення масляних каналів у третьому та четвертому циліндрах двигуна без зниження рівня та тиску оливи.
Колегія суддів вважає висновки від 28 вересня 2012 року та 09.09.2016 року такими, що суперечать іншим матеріалам справи, а мотивацію експерта ОСОБА_3, такою, що заслуговує на увагу.
Автомобіль наступного дня після виявлення несправності був доставлений до сервісного центру ПАТ «Житомир-Авто», в якому проведено розбирання двигуна і будь-яких актів про недостатній рівень оливи у двигуні складено не було. При повторному огляді згідно Акту огляду автомобіля представників ТОВ «Фалькон-Авто» та ПАТ «Житомир-Авто» кількість мастила в двигуні відповідає паспортним даним, коди несправності електричних систем автомобіля відсутні.
Доводи остатніх, що позивач могла долити оливу не підтверджені будь-якими доказами, як і висновки експертів від 28.09.2012 року та 09.09.2016 року щодо зниження рівня мастила у двигуні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що несправність двигуна виникла внаслідок розташування замків поршневих кілець у третьому та четвертому циліндрах не у відповідності до технічних умов заводу виробника, що призвело до сухого тертя та попадання металевої стружки у масляні канали двигуна і його руйнування без зниження рівня оливи та тиску у масляній системі. При цьому, причина неправильного розташування кілець (в процесі виробництва чи в процесі роботи двигуна) значення не має, оскільки не пов'язана із діями водія автомобіля, який не міг своєчасно виявити вказану несправність в процесі експлуатації ТЗ орієнтуючись тільки на рівень оливи та контрольну лампу, спрацювання якої не доведено, без розбирання двигуна.
Таким чином, відповідачами не доведено порушення водієм автомобіля КІА SORENTO вимог Гарантійних зобов'язань та Керівництва про експлуатації ТЗ, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав споживача та відмову у задоволенні зустрічних вимог.
В той же час, суд не звернув уваги на вимоги ч.1 ст.11 ЦПК України, яка передбачає розгляд цивільних справ в межах заявлених вимог.
Згідно із ч.3 ст.8 Закону споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Вимога заявлена про заміну товару неналежної якості на аналогічний, що передбачено у разі істотного недоліку.
Ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття істотного недоліку товару, відповідно до якого, істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно п.п.22, 23 Порядку недоліки усуваються шляхом ремонту комплектувального виробу, окремої складової частини або, в разі недоцільності такого
ремонту, їх заміною, а також виконанням регулювальних робіт відповідно до вимог експлуатаційної документації та нормативних документів. Граничний термін виконання гарантійного ремонту ДТЗ - чотирнадцять днів. Інший термін має бути узгоджений сторонами.
В судовому засіданні встановлено, що ремонт двигуна з встановленими несправностями здійснюється протягом 2-3 робочих днів, а тому він не містить ознак, які можуть характеризувати його як істотний.
Суд першої інстанції зазначених вимог законодавства не врахував і помилково задовольнив вимогу про заміну усього транспортного засобу.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню із ухваленням нового - про відмову у задоволенні її позову.
В решті рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.209, 218, 303, 304, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто» та Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2014 року скасувати в частині вирішення вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон-Авто», Публічного акціонерного товариства «Житомир-Авто» про заміну автомобіля.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
