ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
17 жовтня 2016 року м. Київ № 826/26000/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у головуючого судді Кобилянського К.М., розглядаючи у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом
ОСОБА_1
до
1) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про
зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислав Володимирович, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій просить суд:
1) зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислав Володимирович включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту) №017-28699-110215 від 11.02.2015;
2) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту) №017-28699-110215 від 11.02.2015;
3) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сплатити на користь ОСОБА_1 200 000 гривень в якості відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2015 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У зв'язку з тим, що у судове засідання 16.03.2016 прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час розгляду справи у порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступні обставини.
В своїх доводах сторони на обґрунтування власної правової позиції посилаються на положення Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зважаючи на те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до статті 1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), то до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в рамках даної справи мають застосовуватись саме приписи цього Закону.
Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Так, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.04.2015 у справі № №826/9693/13-а (касаційне провадження №К/800/43574/14) ухвалив звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Верховний Суд України 03.07.2015 виніс постанову № 13 Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України та направив до Конституційного Суду України конституційне подання № 201-2157/0/8-15 від 08.07.2015.
Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Ухвалою Конституційного Суду України від 10.02.2016 № 9-у/2016 у справі № 1-26/2016(№24/2016) відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
В ухвалі Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 10.02.2016 у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) конституційне подання мотивоване тим, що оспорюваними положеннями Закону країни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" частину функцій щодо нагляду та регулювання діяльності неплатоспроможних банків, а також повноваження стосовно здійснення ліквідації банків передано від Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який наділяється повноваженнями по суті регулювання банківської діяльності в Україні, тобто повноваженнями та функціями органу державної влади, яким за своєю суттю Фонд не є.
У разі визнання Конституційним Судом України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неконституційним, це може призвести до того, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та в уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб будуть відсутні владні управлінські функції органу державної влади, тобто дані особи не будуть суб'єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. В такому випадку, зазначена справа не буде підсудна адміністративному суду.
Отже, подальший розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в порядку конституційного судочинства може призвести до порушення юрисдикції щодо вирішення адміністративних справ, визначених статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 № К/800/40307/15 по справі №804/7146/15 та від 26.02.2016 № К/800/43223/15 по справі № 826/7477/15.
З урахуванням вищевикладеного, провадження у справі № 826/26000/15 необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішення у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016).
Керуючись статтями 156, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
Зупинити провадження в адміністративній справі № 826/26000/15 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.М. Кобилянський
