-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/99
28.11.08
За позовом
Споживчогокооперативу з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет"
до
1) Ради Міністрів Автономної Республіки Крим,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал",
3) Закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчого комплексу "Айвазовське"
про
визнаннянедійсними договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від
позивача
ГорінС.Я. –голова правління, Курдибах І.І. –представник
від відповідача-1
від відповідача-2
ШишмарьовА.Д. –представник
Кривошей М.Б. –представник
від відповідача-3
Мар’янченкоМ.О., Тимошенко Є.П. –представники
Рішення прийняте 28.11.2008, оскільки 11.11.2008 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 28.11.2008 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників учасників судового процесу було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Споживчий кооператив з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.12.2003 та визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 18.03.2005.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є суміжним землекористувачем відносно земельної ділянки, наданої відповідачу-2, і його права порушені укладенням спірних договорів, оскільки за умовами останніх частина земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні членів цього садового товариства позивача, була надана в оренду відповідачу-2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що було порушено порядок надання в оренду земельної ділянки, що передбачений ст. 123 Земельного кодексу України.
Відповідачі проти позову заперечують.
Відповідач-2 та відповідач-3 обґрунтовують свою позицію тим, що на момент укладення спірного договору оренди позивач не був суміжним землекористувачем, а став ним пізніше. Проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" було розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинське земельно-кадастрове бюро" у 2003 році. У його частині - черговому кадастровому плані, станом на 2003 рік не має будь-яких суміжних землекористувачів з наданою в оренду відповідачу-2 ділянкою. Остання межує безпосередньо з землями смт. Партеніт. Спільна межа земельних ділянок, якими користуються сторони на умовах оренди, виникла лише 11.07.2006 року, про що свідчить акт винесення меж ділянки позивача в натуру.
Щодо твердження позивача стосовно повноважень Партенітської селищної ради розпоряджатись земельною ділянкою, наданою Товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" відповідач-2 зазначає, що згідно договору оренди спірної земельної ділянки від 26.12.03, укладеного з відповідачем-2, вона була виділена за межами населеного пункту смт. Партеніт. Тому, згідно ч. 1 ст. 12 розділу 10 Перехідних положень Кодексу та п. 2 ст. 38 Конституції АР Крим, затвердженої Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", розпорядження зазначеною ділянкою здійснює Рада Міністрів АР Крим, як орган виконавчої влади. На момент укладення та погодження договору суборенди цієї ділянки з Закритим акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчим комплексом "Айвазовське" надіслано запит до Ради Міністрів АР Крим від 15.02.05 № 26 стосовно згоди щодо передачі цієї земельної ділянки в суборенду, що підтверджує дотримання строків погодження. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", якщо орендодавець протягом одного місяця не надішле своєї письмової згоди чи заперечення, то орендована земельна ділянка може бути передана в суборенду. Крім того, Постановою Ради Міністрів АРК № 194/2005 від 12.04.2005 відповідачу-2 погоджено передачу земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу „Європа”, в суборенду відповідачу-3, межі смт. Партеніт не були винесені в натурі, що підтверджується листом Постійної комісії з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіальних одиниць № 88/11-16 від 24.02.2006. За таких обставин Партенітська селищна рада не мала право розпорядження цією ділянкою.
Заперечують відповідач-2 та відповідач-3 і проти твердження позивача щодо ненадання Радою Міністрів АР Крим згоди на укладення договору суборенди земельної ділянки із відповідачем-3. Так, Закрите акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" надіслало запит до Ради Міністрів АР Крим від 15.02.2005 № 26 стосовно згоди щодо передачі цієї земельної ділянки в суборенду, що підтверджує дотримання строків погодження. Відповідно до ч 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", якщо орендодавець протягом одного місяця не надішле своєї письмової згоди чи заперечення, то орендована земельна ділянка може бути передана в суборенду. Пізніше Постановою Ради Міністрів АРК № 194/2005 від 12.04.2005 Товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" погоджено передачу земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа", в суборенду Закритому акціонерному товариству "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське".
На думку відповідача-2, решта питань позивача щодо виявлення порушень чинного земельного законодавства не стосується його законних прав та охоронюваних інтересів, а є компетенцією Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим також проти позову заперечує та погоджується з доводами відповідача-2 та відповідача-3.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.10.2008 та від 11.11.2008 від Алуштинського міського управління земельних ресурсів витребувано: копію реєстраційної справи (у тому числі примірник Договору оренди від 26.12.2003 з усіма додатками до нього, проекту відводу земельної ділянки) та висновку про державну реєстрацію, на підставі яких реєстратором Кримської філії ДП “Центр державного земельного кадастру” було здійснено запис за № 23 від 26.01.2004; викопіювання з Книги запису державної реєстрації договорів оренди землі № 6 Партенітської селищної ради запису за № 23 від 26.01.2004; викопіювання кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 01 103 454 00:02:001:0010 з чергового кадастрового плану.
Витребувані відомості Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів суду не надані. Справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом 1 ст. 123 Земельного кодексу України також передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Таким чином, підставою набуття права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності, є відповідне рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування.
13.05.2003 Радою міністрів Автономної Республіки Крим прийнята постанова №250 "Про надання земельної ділянки в оренду", якою: затверджений проект відводу земельної ділянки загальною площею 0,7000 га під розміщення багатоповерхового будинку на території Пертенітської селищної ради за межами населеного пункту в районі комплексу "Європа"; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" за межами населеного пункту Партеніт в районі комплексу "Європа" земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, в т.ч. по угіддям: чагарники - 0,7000 га для будівництва багатоповерхового будинку в оренду строком на 49 років; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" протягом 3-х місяців з моменту прийняття даної постанови укласти договір оренди земельної ділянки.
На момент розгляду справи вказана постанова є чинною. Доказів визнання її недійсною або скасування в установленому законом порядку до матеріалів справи не надано.
26.12.2003 між Радою міністрів Автономної Республіки Крим в особі першого заступника голови Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим Соколика В.М. (далі – відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" в особі директора Карева В.Р. (далі –відповідач-2) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа" площею 0,7000 га з кадастровим номером 01 103 454 00 : 02 : 001 : 0010.
Відповідно п. 1.3 Договору земельна ділянка передається в оренду на підставі Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13.05.2003 № 250 "Про надання земельної ділянки в оренду".
Вказаний Договір було зареєстровано в Книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі за № 6 Партенітської селищної ради, про що реєстратором Алуштинського відділу Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 26.01.2004 року зроблено запис за № 23.
18.03.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закритим акціонерним товариством "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" (далі –відповідач-3) укладено Договір суборенди зазначеної земельної ділянки (далі –Договір суборенди).
Відповідач-3 надіслав до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим лист № 26 від 15.02.2005, в якому просив надати згоду на передачу вказаної земельної ділянки в суборенду Закритому акціонерному товариству "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське".
Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 194 від 12.04.2005 "Про погодження передачі земельної ділянки в суборенду" надано згоду відповідачу-2 на передачу в суборенду відповідачу-3 земельної ділянки загальною площею 0,7000 га, розташованої за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа".
В справі наявна копія постанови Господарського суду міста Києва від 08.12.2005 у справі №40/455 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" до Ради міністрів автономної Республіки Крим за участю Прокуратури автономної Республіки Крим про визнання недійсною постанови Ради міністрів автономної Республіки Крим №242 від 13.06.2005 "Про розгляд протестів прокурора Автономної Республіки Крим" в частині задоволення протесту прокурора Автономної Республіки Крим від 23.05.2005 №7/1-627 на постанову Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 12.04.2005 №194 "Про узгодження передачі земельної ділянки в суборенду". Цією постановою суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" задоволено повністю.
Договір суборенди було зареєстровано у книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі № 6 Партенітської селищної Ради, про що реєстратором Алуштинського відділу Кримської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" зроблено запис № 040600200018 від 20.03.2006.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до положень ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Частиною 6 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Відповідно до абз. 1 п. 12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст. 1 Закону Автономної Республіки Крим "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" Рада міністрів Автономної Республіки Крим є вищим органом виконавчої влади в Автономній Республіці Крим.
Згідно листа Республіканського комітету по земельних ресурсах № 672/10-29 від 06.12.2005 на момент прийняття Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13.05.2003 № 250 "Про надання земельної ділянки в оренду" земельна ділянка площею 0,7 га, надана в користування відповідачу-2, знаходилась за межами населеного пункту Партеніт.
Таким чином, посилання позивача на порушення порядку отримання земельної ділянки у користування, передбаченого ст. 123 Земельного кодексу України, судом до уваги не приймаються, оскільки передача в користування земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту належить до компетенції Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а не селищної ради.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закрите акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" мають встановлені законом документи, що підтверджують їх права на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 01 103 454 00 : 02 : 001 : 0010, розташованою за межами населеного пункту смт. Партеніт в районі комплексу "Європа" на умовах оренди та суборенди відповідно.
30.05.2007 між Партенітською селищною радою та Споживчим кооперативом з будівництва та експлуатації дачного поселення "Рассвет" (далі - позивач) було укладено Договір оренди землі. За умовами даного Договору позивачу передано в оренду земельну ділянку з кадастровим № 01 103 454 00 : 01 : 004 : 0009 площею 4,4000 га.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов‘язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Позивач отримав право користування суміжною земельною ділянкою за Договором оренди землі від 30.05.2007, тобто пізніше, ніж відповідач-2 та відповідач-3.
При цьому, за цим договором цільове призначення земельної ділянки було змінено із сільськогосподарського призначення (члени кооперативу отримували ділянки для ведення садово-городницької діяльності) на рекреаційне –згідно з п. 12 Договору оренди землі від 30.05.2007 земельна ділянка передана під розміщення дачного району.
В цьому випадку є обов‘язковим виготовлення та затвердження в установленому порядку нового проекту відведення земельної ділянки, що передбачено п.2, 3 ст. 20 Земельного кодексу України, а також Постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", ст.ст. 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 183, 184 Земельного кодексу України. Тобто, відповідно до вказаних норм, проводиться нова процедура затвердження меж земельної ділянки і винесення їх в натуру. Збереження меж земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення чинним законодавством не передбачено.
У зв‘язку з цим укладення спірного договору оренди від 26.12.2003 та суборенди від 18.03.2005 не порушує суб‘єктивних прав позивача, оскільки він не має прав на ту саму земельну ділянку, яка виділялась йому місцевим органом влади раніше під городництво.
Крім того, згідно з Актом встановлення меж ділянки в натурі позивачу для розміщення дачного району, смт. Партеніт від 11.07.2006, складеного в присутності начальника управління земельних ресурсів, начальника управління архітектури та містобудування, Голови Пратенітської селищної ради, директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал", голови ПК "Рассвет", ніяких претензій при встановленні меж земельної ділянки не заявлено.
Витяг з державного земельного кадастру від 22.07.2003 №10-03/12-559/1 свідчить про те, що згідно відомостей земельно-кадастрової документації вказана земельна ділянка нікому не передавалась, права на цю земельну ділянку у третіх осіб відсутні.
Твердження позивача про порушення його інтересів, охоронюваних законом, також не обґрунтоване.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, охоронюваний законом інтерес –це інтерес певної особи (групи осіб) , які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою на рівні з правами; також, що це –прагнення, потреби, вигоди особи задоволення яких передбачено або безпосередньо випливає з положень закону.
Охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Інтерес позивача щодо зацікавленості у користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться в оренді відповідача-2 та суборенді відповідача-3, порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та Закритого акціонерне товариство "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське", закріплені в ст. 95 Земельного кодексу України. З урахуванням положень ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, яка вже перебуває у користуванні, можливе лише після вилучення такої земельної ділянки у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Вилучення земельної ділянки допускається при дотриманні гарантій прав на землю, передбачених розділом V Земельного кодексу України, якщо рішення про це прийнято компетентним органом з підстав і в порядку, встановлених законом (ст. 350 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Позивач у позовній заяві вказує, що спірним Договором оренди передано відповідачу-2 в користування земельну ділянку, що оброблялась членами СК "Рассвет" протягом 20 років.
Як встановлено судом, спірні договори були укладені між відповідачами задовго до набуття позивачем у користування земельної ділянки.
За вказаних обставин суд вважає, що спірні Договори жодним чином не порушують прав та інтересів позивача, і підстави для визнання цих Договорів недійсними у зв'язку з недодержанням вимог, встановлених ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, відсутні.
Крім того, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, застосування способу реституції при визнанні правочину недійсним є визначальним для відновлення порушеного права.
Спірні договори було укладено між відповідачами, а позивач не був стороною Договору оренди від 26.12.2003 та Договору суборенди від 18.03.2005.
Оскільки позивачем не доведено, що відповідачі порушили його права і охоронювані законом інтереси, а також не доведено, що відповідачами було порушено порядок укладення договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, всі інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом до уваги при вирішенні даного спору.
У зв’язку з відмовою в позові державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 11.12.2008.
скопійовано
-
скопійовано
-
