ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року

Справа № 803/1393/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос ОП» до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос ОП» (далі – ТзОВ «Аргос ОП», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Волинській області (далі – Управління Держпраці, відповідач)про визнання протиправною та скасування постанови від 06.09.2015 року №140 про накладення штрафу в сумі 203 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної Управлінням Держпраці у Волинській області в період з 16.08.2016 року по 18.08.2016 року позапланової перевірки ТзОВ «Аргос ОП» з питань додержання вимог законодавства про працю в частині оплати праці було встановлено порушення вимог статті 108 КЗпП України, а саме: згідно табелів робочого часу за травень-липень 2016 року на даному підприємстві не ведеться облік робочого часу операторів АЗС у нічні години чим порушено вимоги ст. 108 КЗпП України, якою визначено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональними угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Згідно розрахугнково-платіжних відомостей за травень-липень 2016 року оплата праці операторам: ОСОБА_4 Л, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 проводилась лише в розмірі посадового окладу встановленого у штатному розписі - 1460 грн. За результатом проведеної перевірки Управлінням Держпраці складено акт №04-0090/255 від 18.08.2016 року.

Позивачем 29.08.2016 року за вих. №41 були подані заперечення на акт перевірки Управління Держпраці №04-0090/255 від 18.08.2016 року, за результатами розгляду яких Управління Держпраці листом 12.09.2016 року №1982/01-06 висновки акту залишило без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі вищевказаного порушення та акту перевірки №04-0090/255 Управлінням Держпраці винесено постанову про накладення штрафу №140, якою на ТзОВ «Аргос ОП» накладено штраф в розмірі 203 000 грн.

Позивач вважає, що позапланова перевірка ТзОВ «Аргос ОП», проведена Управлінням Держпраці є незаконною, оскільки були відсутні будь-які підстави для проведення позапланової перевірки підприємства, передбачені діючим законодавством.

Постанову про накладення штрафу №140 від 06.09.2016 року вважає протиправною, так як під час проведення перевірки інспектором Управління Держпраці не було взято до уваги і зовсім не досліджувалося те, що не обов’язково всі перераховані в акті перевірки працівники АЗС №1 та АЗС №2 працювали в нічний час у вказаний період.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.09.2015 року №140 про накладення штрафу в сумі 203 000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята у повній відповідності до норм чинного законодавства України та просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що на підставі звернення Волинської обласної державної адміністрації «Про надання дозволу на вжиття контрольно-перевірочних заходів» від 23.06.2016 року №3894/23/2-16, листом №7368/2/4.3-ДП-16 від 11.07.2016 року Державна служба України з питань праці доручила Управлінню Держпраці у Волинській області забезпечити проведення перевірок додержання законодавства про працю на підприємствах, установах та організаціях протягом липня-грудня 2016 року, в тому числі і ТзОВ «Аргос ОП»

Управлінням Держпраці у Волинській області на підставі службової записки від 16.08.2016 року, направлення на проведення перевірки Від 16.08.2016 року №453 та наказу №109-р від 16.08.2016 року в період з 16.08.2016 року по 18.08.2016 року була проведена позапланова перевірка ТзОВ «Аргос ОП» за результатом якої встановлено, порушення ТзОВ «Аргос ОП» вимог статті 108 КЗпП України, а саме: згідно табелів робочого часу за травень-липень 2016 року на даному підприємстві не ведеться облік робочого часу операторів АЗС у нічні години чим порушено вимоги ст. 108 КЗпП України, якою визначено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональними угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Згідно розрахунково-платіжних відомостей за травень-липень 2016 року оплата праці операторам: ОСОБА_4 Л, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 проводилась лише в розмірі посадового окладу встановленого у штатному розписі - 1460 грн. За результатом проведеної перевірки Управлінням Держпраці складено акт №04-0090/255 від 18.08.2016 року.

Позивачем 29.08.2016 року за вих. №41 були подані заперечення на акт перевірки Управління Держпраці №04-0090/255 від 18.08.2016 року, за результатами розгляду яких Управління Держпраці листом 12.09.2016 року №1982/01-06 висновки акту залишило без змін, а заперечення без задоволення.

За результатом проведеної перевірки головним державним інспектором 19.08.2016 року винесено припис №04-0090/255-214, яким приписано ТзОВ «Аргос ОП» забезпечити виконання вимог ст. 57, ст. 96, ст. 108, ч. 1 ст. 116 КЗпП України та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» та у строк до 18.09.2016 року письмово інформувати Управління Держпраці про виконання вимог припису.

За результатом розгляду припису ТзОВ «Аргос ОП» 16.09.2016 року листом вих. №44 повідомило Управління Держпраці про виконання в повному обсязі вимог припису.

На підставі вищевказаного порушення та акту перевірки №04-0090/255 Управлінням Держпраці винесено постанову про накладення штрафу від 06.09.2016 року №140, якою на ТзОВ «Аргос ОП» накладено штраф в розмірі 203 000 грн.

Крім того, на підставі акта перевірки дотримання норм чинного законодавства про працю №04-0090/255 від 18.08.2016 року начальником Управління Держпраці за порушення вимог статей 96, 116 КЗпП України та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» винесено постанови про накладення штрафу від 06.09.2016 року №138 у розмірі 1 450 грн. та №139 у розмірі 4 350 грн. З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень від 05.10.2016 року №1173 та №1174 вбачається, що вказані штрафи сплачені позивачем в повному обсязі.

ТзОВ «Аргос ОП» не погодившись з постановою про накладення штрафу від 06.09.2016 року №140 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено утворити Міністерство соціальної політики України, Державну інспекцію України з питань праці, реорганізувавши Міністерство праці та соціальної політики України.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року N 386/2011 (далі - Положення N 386), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується ОСОБА_18 України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура проведення відповідачем перевірок встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (надалі - Порядок № 390).

Пунктом 2 Порядку № 390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до п. 7 Порядку № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Зміст ст.ст. 3, 7, 8, 10, 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановлює певні права і обов'язки, дотримання яких є обов'язковими як для суб'єктів господарювання так і для посадових осіб органу державного нагляду (контролю), що здійснюють заходи з перевірки, в тому числі, законодавства про працю.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

У відповідності з частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

При цьому, частиною 5 цієї ж статті визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Волинській області порушено порядок призначення позапланової перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування ТзОВ «Аргос ОП» так як частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено вичерпний перелік підстав здійснення позапланових заходів, проте в наказі про проведення позапланової перевірки від 24.03.2016 року №39-р підставою вказано: доручення Держпраці від 11.07.2016 року №7368/2/4.3-ДП-16 та службова записка заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів від 15.08.2016 року, що є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаного Закону.

Частиною 5 статті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, проте як встановлено судом ТзОВ «Аргос ОП» допущено працівників Управління Держпраці у Волинській області до проведення перевірки, що підтверджується поясненнями представників сторін в судовому засіданні.

Проте, суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо неправомірності дій відповідача по проведенню Управлінням Держпраці у Волинській області перевірки, а саме на відсутність підстав здійснення позапланового, як підстави для скасування винесеної постанови про накладення штрафу, оскільки процедурні порушення та недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними. Такий висновок суду відповідає аналогічній правовій позиції Вищого адміністративного суду України та викладений у постанові від 17.05.2012 р. у справі №К-37554/09-С.

Таким чином, оскільки ТзОВ «Аргос ОП» було допущено Управлінням Держпраці у Волинській області до проведення перевірки, посилання позивача на процедурні порушення відповідачем судом до уваги не приймаються.

Крім того, слід зазначити, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання» від 22 липня 2014 року №1600-VII, що набрав чинності 17.08.2014 року, внесено зміни до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими звернення юридичних осіб не є підставою для здійснення позапланових заходів (перевірок).

Разом з тим, частиною 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 8 ОСОБА_18 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_18 України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_18 України є нормами прямої дії.

Статтею 43 ОСОБА_18 України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі ОСОБА_19) визначено, що виконавчу владу в областях та районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві адміністрації, які є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

У відповідності до статті 2 Закону, місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно - територіальної одиниці зокрема забезпечують додержання прав і свобод громадян та реалізацію інших, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Як вбачається зі ст. 6 Закону, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийнятих в межах своєї компетенції є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених ОСОБА_18 і законами України, належить вирішення питань соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати, що передбачено пунктом 10 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

У відповідності до пункту 10 статті 16 Закону, місцеві державні адміністрації в межах, визначених ОСОБА_18 і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці.

Статтею 24 Закону визначено, що місцева державна адміністрація забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю, а також забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

ОСОБА_19 має вищу юридичну силу, то вимоги «Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390, застосовується в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Згідно з ст. 8 ОСОБА_18 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_18 України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_18 України є нормами прямої дії.

Частиною 1 статті 9 ОСОБА_18 України, передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства України.

Статтями 15, 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори в Україні підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права та застосовуються в порядку, встановленому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набув чинності у встановленому порядку, встановлені інші правила, аніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року інспекцію праці у промисловості і торгівлі» від 08.09.2004 року №1985-IV (далі-Конвенція), передбачає забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.

Статтями 12, 13 Конвенції передбачає право інспектора праці безперешкодно входити на підприємство та в разі потреби не повідомляти роботодавця або його представника про свою присутність на підприємстві, здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Вживати заходів з метою усунення недоліків і при цьому повинен бути забезпечений лише документами, що засвідчують його повноваження.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно з пунктом 1 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який здійснює державний нагляд зокрема за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема і Управління Держпраці у Волинській області.

Наказом Держпраці від 04.02.2016 №8 затверджено Положення про Управління Держпраці у Волинській області, згідно з яким Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується і відповідно здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління, Управління має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень і об'єктів виробництва фізичних і юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушень законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

Що стосується порушення ТзОВ «Аргос ОП» законодавства про працю суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування №04-0090/255 від 18.08.2016 року під час позапланової перевірки ТзОВ «Аргос ОП» було встановлено факт порушення ст. 108 КЗпП України, а саме: згідно табелів робочого часу за травень-липень 2016 року на даному підприємстві не ведеться облік робочого часу операторів АЗС у нічні години чим порушено вимоги ст. 108 КЗпП України, якою визначено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональними угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Згідно розрахугнково-платіжних відомостей за травень-липень 2016 року оплата праці операторам: ОСОБА_4 Л, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 проводилась лише в розмірі посадового окладу встановленого у штатному розписі - 1460 грн.

Статтею 54 КЗпП України встановлено, що при роботi в нiчний час встановлена тривалiсть роботи (змiни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працiвникiв, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої i частина третя статтi 51). Тривалiсть нiчної роботи зрiвнюється з денною в тих випадках, коли це необхiдно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змiнних роботах при шестиденному робочому тижнi з одним вихiдним днем. Нiчним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Відповідно до ст. 108 КЗпП України, робота у нiчний час (стаття 54) оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.

Згідно ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Штрафи, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та одним із завдань є: здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 03.02.2016 року штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Крім того, на підставі акта перевірки дотримання норм чинного законодавства про працю №04-0090/255 від 18.08.2016 року за порушення вимог статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення не проводиться повний розрахунок із звільненими працівниками, начальником Управління Держпраці винесено постанову про накладення штрафу від 06.09.2016 року №139 у розмірі 4 350 грн. ,

Також, на підставі акта перевірки дотримання норм чинного законодавства про працю №04-0090/255 від 18.08.2016 року за порушення вимог статті 96 КЗпП України та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме на підприємстві ведеться недостовірний облік робочого часу, при встановленні посадових окладів не враховується кваліфікація та складність виконуваної роботи працівниками та міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів), начальником Управління Держпраці винесено постанову про накладення штрафу від 06.09.2016 року №138 у розмірі 1 450 грн.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень від 05.10.2016 року №1173 та №1174 (а.с. 89-90) вбачається, що вказані штрафи сплачені позивачем в повному обсязі, таким чином позивачем підтверджено вчинення вказаних у постановах порушень.

Як встановлено в судовому засіданні рішення щодо розгляду справи відповідно до п. З Порядку було прийнято 26.08.2016 року, тобто в межах 10-ти днів з дня складання акта, про що на адресу ТзОВ «Аргос ОП» було направлено телефонограмою 31.08.2016 року, тобто за 6 днів до розгляду справи (п.6 Порядку).

В позовній заяві позивач та представник позивача в судовому засіданні стверджує, що в травні-липні 2016 року ТзОВ «Аргос ОП» були дотримані всі гарантії в оплаті праці і що вході перевірки головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області ОСОБА_20 досліджувались лише Правила внутрішнього розпорядку підприємства, табелі обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості за травень-липень 2016 року, однак не було взято до уваги і зовсім не досліджувалося те, що не обов'язково всі перераховані в акті перевірки працівники АЗС №1 та АЗС №2 працювали в нічний час у вказаний період. І вважає, що з сторони позивача не було допущено порушень ст.ст. 108, 265 КЗпП України, проте дана обставина спростовується наступним.

Як підтверджується актом перевірки №04-0090/255 під час позапланової перевірки ТзОВ «Аргос ОП» було встановлено факт порушення ст. 108 КЗпП України (робота у нічний час не оплачувалась у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час).

Згідно табелів обліку робочого часу за травень-липень 2016 року, досліджених судом, не вівся облік робочого часу операторів АЗС у нічні години, хоча згідно Правил внутрішнього розпорядку дані працівники працюють доба через три, тоді як в табелях обліку робочого часу за травень-липень 2016 року зазначено, що останні працювали лише по 8 годин на добу.

Згідно наданих на вимогу суду розрахунково-платіжних відомостей за травень-липень 2016 року (а.с. 91-93), які оглянуті судом, оплата праці операторам ОСОБА_21, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 проводилась лише в розмірі посадового окладу, встановленому у штатному розписі - 1460 гривень без урахування належної оплати за роботу в нічний час.

Підтвердженням вини у вчиненні даних порушень було надано директором ТзОВ «Аргос ОП» у повідомленні про виконання припису №04-0090/255-214 від 19.08.2016 року, де він наголошує на забезпечення виконання вимог статті 108 КЗпП України: в серпні 2016 року робота старших операторів на АЗС №1, АЗС № 2, АЗС №3, АЗС №4, АЗС №5,АЗС №6 АЗС №7, АЗС №8, АЗС №9 оплачена в підвищеному розмірі, не нижче 20 відсотків посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час.

З оглянутого в судовому засіданні письмового розрахунку накладеного штрафу (а.с. 87) вбачається, що відповідачем вірно визначено його розмір відповідно до ст. 265 КЗпП України.

ОСОБА_18 України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про оплату праці» норми в оплаті праці: (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо); гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо); гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Вищезазначені норми і гарантії в оплаті праці є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про оплату праці», мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати є мінімальними гарантіями в оплаті праці.

Крім того, Держпраці у своєму листі від 25.03.2016 року №3365/2/4.1-ДІІ- 16, адресованого головним управлінням (Управлінням) Держпраці в областях, який оглянутий судом, зазначає, що норми в оплаті праці, передбачені статтею 12 Закону України «Про оплату праці» та КЗпП України є мінімальними державними гарантіями.

З вищевказаного вбачається, що доплата за роботу у нічний час є мінімальною державною гарантією в оплаті праці і державною соціальною гарантією, оскільки стосується і працівників і їх сімей.

Статтею 265 КЗпП передбачено, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, підстав для визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Волинській області від 06.09.2016 року №140 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 203 000 гривень немає.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 ОСОБА_18 України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_18 та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_18 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_18 та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачами прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексу законів про працю України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос ОП» до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 18 жовтня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич