ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 року Справа № 904/3460/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: представник Корінчук Т.В., довіреність № 01-25-181 від 30.12.2015 року

від третьої особи: провідний юрисконсульт Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств Шаповал М.Г., довіреність № 12-02/02 від 25.01.2016 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі № 904/3460/16

за позовом Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, с. Троїцьке Павлоградського району Дніпропетровської області

до відповідача Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Павлоградська районна спілка споживчих товариств, м. Павлоград Дніпропетровської області

про зобов'язання виділити частку у спільному майні

ВСТАНОВИВ:

Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про зобов'язання Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств виділити частку Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки у спільному майні (статутному капіталі) станом на 15.05.2013 року.

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016 року порушено провадження у справі № 904/3460/16, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Павлоградську районну спілку споживчих товариств.

30.05.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області до початку розгляду справи по суті надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов'язати Дніпропетровську обласну спілку споживчих товариств визначити частку Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки у спільному майні (статутному капіталі) станом на 15.05.2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі № 904/3460/16 (суддя Крижний О.М.) в задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки належить до складу засновників Павлоградської районної спілки споживчих товариств, яка, в свою чергу, входила до складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та 15.05.2013 року вийшла зі складу членів цієї спілки; разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір внеску позивача до статутного фонду Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. Позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження свого членства у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств, а тому позивач не має права на визначення частки у спільному майні безпосередньо у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств.

Не погодившись із прийнятим судом рішенням, Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про зобов'язання Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств виділити частку Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки у спільному майні (статутному капіталі) станом на 15.05.2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про те, що Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки створене на добровільних засадах фізичними особами, які є її членами і дотримуються вимог статуту; споживче товариство стало засновником (власником) Павлоградської районної спілки споживчих товариств, а районна спілка споживчих товариств стала засновником (власником) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств; обласна спілка споживчих товариств стала засновником (власником) Центральної спілки споживчих товариств України. Позивач посилається на ті обставини, що спочатку при створенні перших споживчих товариств майно створювали пайовики - члени споживчих товариств (приватні особи) шляхом внесення пайових внесків. У подальшому, майно примножувалося на основі економічної участі пайовиків. Споживчі товариства за рахунок своїх внесків (відрахувань) створили споживчі спілки. Тому, на думку позивача, власність споживчих товариств та їх спілок, отже і власність всієї системи споживчої кооперації, за своєю соціально-економічною природою є приватною спільною власністю. Позивач зазначає і про те, що 15.05.2013 року було прийнято розпорядчий документ - рішення про припинення членства Павлоградської районної спілки споживчих товариств у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств та про вихід Павлоградської районної спілки споживчих товариств зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. Вихід Павлоградської районної спілки споживчих товариств зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств відбувся у момент внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За доводами позивача, встановлення факту виходу Павлоградської районної спілки споживчих товариств зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств надає підстави Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств для виділення частки Троїцькому сільському споживчому товариству відповідно до частин першої та другої ст. 13 статуту відповідача (члену споживспілки надається право виходу зі складу спілки шляхом направлення спілці заяви, яка повинна бути розглянута споживспілкою не пізніше 30 днів, а взаєморозрахунки між споживспілкою та її членом проведені протягом року з моменту подання заяви). Також, позивач вважає, що факт участі позивача у якості засновника (учасника) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, як і факт відсутності такої участі, довести неможливо внаслідок давності періоду існування споживчої кооперації. Ні позивач, ні відповідач не володіють підтвердженою інформацією про набуття членства у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств та про внески (основними засобами, оборотними коштами, інвентарем та іншим майном) до статутного капіталу відповідача. Разом з тим, як стверджує позивач, згідно статуту відповідача членство набувається після сплати у повному обсязі вступного внеску, відтак, саме існування як Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, так і всієї споживчої кооперації України, неможливе без початкових внесків громадян, які є засновниками (учасниками) споживчих товариств. Окрім цього, позивач вважає, що місцевий господарський суд не надав оцінки факту внесення до реєстраційних документів недостовірної інформації про розмір статутного капіталу відповідача. Так, за доводами позивача, ним неодноразово зверталась увага на те, що існування та проведення господарської діяльності спілкою неможливе при статутному капіталі 0, 00 грн. Таке твердження прямо випливає зі статуту відповідача та положень частини першої ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", відповідно до яких власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності, яка складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів, а статутний капітал є одним з майнових утворень відповідача. Також, позивач зазначає, що місцевий господарський суд допустив порушення процесуальних норм, оскільки не розглянув клопотання позивача про виклик до судового засідання представників відповідача для надання пояснень з питань, що стосуються предмета спору.

21.09.2016 року та 23.09.2016 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких позивач зазначає, що створюючи Павлоградську районну спілку споживчих товариств, Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки закріпило за Павлоградською районною спілкою споживчих товариств майно, яке стало основою для створення наступної ланки споживчої кооперації - Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. Внаслідок пайової участі засновників Троїцького сільського споживчого товариства створилася Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств, що зумовлює виникнення права у Троїцького сільського споживчого товариства на частку у її статутному капіталі. За доводами позивача, у зв'язку з прийняттям рішення про вихід районних спілок споживчих товариств (в тому числі і Павлоградської районної спілки споживчих товариств) зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств відбулася повна зміна власників Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, що є реорганізацією, тоді як реорганізація юридичної особи завжди тягне виникнення правонаступництва. Однак, цим обставинам, на думку позивача, місцевий господарський суд не надав відповідної правової оцінки.

Позивач у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень, якими останньому направлені в копії ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення розгляду апеляційної скарги у судове засідання на 26.09.2016 року (а.с. 123, т. 4) та про відкладення розгляду апеляційної скарги у судове засідання на 12.10.2016 року (а.с. 157, т. 4).

До початку судового засідання, призначеного на 12.10.2016 року, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у якому також зазначено, що позивач підтримує раніше подану апеляційну скаргу та доповнення до неї.

Відповідач відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень його представника у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято при повному з'ясуванні всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Так, за доводами відповідача, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про виділення йому частки у спільному майні (статутному капіталі) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств станом на 15.05.2013 року у зв'язку з тим, що позивач не довів свого членства у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств. Відповідач вважає, що посилання позивача на взаємовідносини позивача з Павлоградською районною спілкою споживчих товариств, а Павлоградської районної спілки споживчих товариств з Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств жодним чином не підтверджує факту набуття у встановленому законодавством порядку позивачем частки у статутному капіталі відповідача та, відповідно, корпоративних прав, про порушення яких вказує позивач. Разом з тим, як стверджує відповідач, матеріали справи містять докази, що Троїцьке сільське споживче товариство ні станом на 15.05.2013 року (дату, яку позивач пов'язує з виникненням у нього права на частку в майні облспоживспілки), ні з моменту реєстрації облспоживспілки (11.11.1994 року) до теперішнього часу не було членом облспоживспілки та не приймало участі у формуванні її статутного капіталу. Посилання апелянта на вихід Павлоградської районної спілки споживчих товариств з Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств як на підставу для виділення йому частки у майні облспоживспілки, на думку відповідача, є необґрунтованим та таким, що суперечить ч. 2 ст. 18 Закону України "Про споживчу кооперацію" та п. 58 статуту облспоживспілки в редакції, яка діяла на момент виходу Павлоградської районної спілки зі складу облспоживспілки, оскільки майно облспоживспілки розподіляється між її членами лише при її ліквідації.

30.08.2016 року, тобто до дати прийняття апеляційним господарським судом апеляційної скарги у даній справі до провадження, до апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання, у якому наведене прохання відмовити Троїцькому сільському споживчому товариству Павлоградської райспоживспілки у прийнятті апеляційної скарги на оскаржуване рішення місцевого господарського суду. Клопотання обґрунтоване тими обставинами, що у представника позивача, який подав апеляційну скаргу, відсутні повноваження на її підписання, оскільки постановою правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 12.08.2016 року (протокол засідання № 7 п. 3) на підставі п. 5.16. статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки призупинено дію рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства від 06.07.2015 року щодо надання повноважень представнику Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки ОСОБА_4 представляти інтереси споживчого товариства та призупинено дію довіреності від 04.04.2016 року, виданої головою правління ОСОБА_5, щодо надання повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки.

Третя особа відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень її представника у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Третя особа зазначає, що споживчі товариства на добровільних засадах можуть об'єднуватись в місцеві спілки і мають право вільного виходу з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Споживчі товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій. За доводами третьої особи, Троїцьке сільське споживче товариство на добровільних засадах входить до складу Павлоградської районної спілки споживчих товариств і згідно п. 2.1 статуту (в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин) зобов'язано виконувати його вимоги. Третя особа вважає, що судом вірно досліджено, що з урахуванням рішень інших судових інстанцій, взаємопов'язаних з розглядом даної справи, думка позивача про розподіл майна між членами райспоживспілки є хибною. Також, судом вірно встановлено, що приймаючи на позачерговій конференції 15.05.2013 року рішення про вихід зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, райспоживспілка не розглядала майнових питань, в тому числі не розглядала питання стосовно частки в майні Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, у зв'язку з тим, що райспоживспілка, як учасник Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, не здійснювала внесків до її статутного капіталу. За доводами третьої особи, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір внеску позивача до статутного фонду Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. Окрім того, третя особа зазначає, що апеляційна скарга подана представником позивача ОСОБА_4, який на той час не мав представницьких повноважень.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сизько І.А. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суду: головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження новим (зазначеним вище) складом суду.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги у даній справі з 26.09.2016 року на 12.10.2016 року.

У судовому засіданні 12.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 392916 (а.с. 30, т. 1).

Відповідно до п. 1 статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки (державна реєстрація від 08.07.2010 року - а.с. 31-55, т. 1; діяв до 20.11.2013 року - дата державної реєстрації змін до установчих документів (нової редакції статуту споживчого товариства)) первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство. Споживче товариство - це добровільне об'єднання громадян або громадян та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Споживче товариство здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє створенню соціально-економічної інфраструктури в зоні своєї діяльності, є непідприємницьким товариством та не має на меті отримання прибутку.

Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут (п. 2 статуту).

Згідно з п. 3 статуту споживче товариство вважається створеним, набуває права юридичної особи, здійснює господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, печатку та штампи зі своєю назвою.

Споживче товариство на добровільних засадах входить до складу Павлоградської районної спілки споживчих товариств, виконує зобов'язання членів спілки, визначені її статутом, та має право вільного виходу з неї. Взаємовідносини між споживчим товариством та Павлоградською районною спілкою споживчих товариств будуються на договірних засадах (п. 4 статуту).

Споживче товариство делегує спілці, членом якої воно є, частину своїх повноважень та виконання окремих функцій (п. 5 статуту).

За положеннями статті 93 Господарського кодексу України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом (ч. 1 ст. 94 ГК України).

Відповідно до частини першої ст. 111 Господарського кодексу України споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

За приписами частини першої ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Павлоградської районної спілки споживчих товариств (а.с. 94-96, т. 1) Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки належить до складу засновників (учасників) Павлоградської районної спілки споживчих товариств.

В свою чергу, Павлоградська районна спілка споживчих товариств входила до складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств станом на 16.07.2004 року, станом на 01.01.2013 року та станом на 15.05.2013 року (а.с. 97-105, т. 1; а.с. 158-163, т. 3; а.с. 164-172, т. 3), а також редакціями статутів Павлоградської районної спілки споживчих товариств, дата державної реєстрації - 22.06.2001 року, 02.09.2004 року, 19.09.2006 року, 21.09.2009 року, 12.07.2010 року (а.с. 3-24, т. 2; а.с. 32-46, т. 2; а.с. 47-62, т. 2; а.с. 63-78, т. 2; а.с. 79-94, т. 2) та редакціями статутів Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, дата державної реєстрації - 29.03.2002 року, 26.08.2004 року, 21.04.2005 року, 30.05.2006 року, 22.01.2009 року, 12.05.2009 року, 26.05.2011 року (а.с. 177-194, т. 2; а.с. 199-219, т. 2; а.с. 220-240, т. 2; а.с. 1-22, т. 3; а.с. 23-45, т. 3; а.с. 46-68, т. 3; а.с. 69-91, т. 3).

Разом з тим, як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств станом на 16.07.2004 року, станом на 01.01.2013 року та станом на 15.05.2013 року, так і відповідно до положень наведених вище редакцій статутів Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки не входило до складу засновників (учасників) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

15.05.2013 року на позачерговій конференції Павлоградської районної спілки споживчих товариств прийнято, у тому числі, рішення про припинення членства Павлоградської райспоживспілки у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств та вихід зі складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств (пункт шість другого питання порядку денного) (а.с. 79-88, т. 1). Також, у вказану дату (15.05.2013 року) винесено постанову позачергової конференції Павлоградської районної спілки споживчих товариств "Про реформування споживчої кооперації України, а також області шляхом її реструктуризації" (а.с. 89-90, т. 1).

Редакцією статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 31.10.2013 року (а.с. 92-113, т. 3), та подальшими редакціями статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.12.2013 року (а.с. 114-136, т. 3), 03.08.2015 року (а.с. 137-156, т. 3), а також витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств станом на 31.10.2013 року, станом на 26.12.2013 року, станом на 03.08.2015 року, станом на 12.05.2016 року (а.с. 173-197, т. 3) підтверджується, що Павлоградська районна спілка споживчих товариств не входить до складу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

Як виходячи з обґрунтування заявлених позовних вимог, так і з обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення своїх корпоративних прав, вважає, що оскільки він був засновником Павлоградської районної спілки споживчих товариств, яка, в свою чергу, була членом Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, при припиненні членства Павлоградської районної спілки споживчих товариств в Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств, а саме з 15.05.2013 року, остання мала розподілити частки у спільному майні та виділити відповідну частку Троїцькому сільському споживчому товариству Павлоградської райспоживспілки.

Згідно з частиною п'ятою ст. 111 Господарського кодексу України власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок (об'єднань) та їх спільної власності і є однією з форм колективної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до установчих документів товариств, спілок (об'єднань).

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільній власності споживчих товариств, спілок (об'єднань). Їх частка у власності визначається договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.

Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Власність спілок споживчих товариств створюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами.

Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.

Також, як вбачається з п. 1 статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, державна реєстрація від 26.05.2011 року (а.с. 69-91, т. 3), споживчі товариства та районні спілки споживчих товариств на добровільних засадах об'єднуються в обласну спілку, виконують вимоги її статуту та мають право вільного виходу з неї.

Згідно з п. 9 статуту відповідача у редакції на зазначену дату юридична особа (районна спілка споживчих товариств, споживче товариство, кооператив та ін.) стає членом споживспілки після сплати нею (ним) у повному обсязі вступного внеску, розмір якого визначається за рішенням Ради споживспілки, та прийняття зборами Ради чи правлінням споживспілки відповідного рішення (постанови).

Член споживспілки має право виходу з її складу. Питання про вихід розглядається його вищим органом управління при обов'язковій участі представників споживспілки. Орган управління відповідної організації чи підприємства надає Раді або правлінню споживспілки письмову заяву і копію рішення свого вищого органу управління про вихід. Заява повинна бути розглянута Радою або правлінням споживспілки (з наступним затвердженням рішення правління зборами Ради споживспілки) не пізніше 30 днів з моменту надходження, а взаєморозрахунки між споживспілкою та її членом проведені протягом року з моменту подання заяви (п. 13 статуту відповідача в редакції від 26.05.2011 року).

Об'єкти права власності споживспілки можуть перебувати у спільному володінні споживспілки, райспоживспілок, споживчих товариств, що входять до її складу, облспоживспілок, республіканської спілки, а також підприємств, організацій інших форм власності і фізичних осіб (членів споживчих товариств та інших громадян). Їх частка у майні визначається взаємними угодами (п. 40 статуту відповідача в редакції від 26.05.2011 року).

Відповідно до п. 41 статуту відповідача в редакції від 26.05.2011 року майно споживспілки утворюється за рахунок: майна, набутого у результаті господарської діяльності, прибутків власних підприємств і організацій, внесків споживчих товариств, реалізації цінних паперів, а також іншої діяльності та надходжень, не заборонених чинним законодавством України.

Пунктом 43 статуту відповідача у зазначеній вище редакції визначено, що суб'єктами права власності споживспілки є споживспілка, як юридична особа, та можуть бути її члени - споживчі товариства, райспоживспілки, а також юридичні і фізичні особи, частка яких у майні визначається статутом, чинним законодавством. Споживспілка має право приймати від своїх членів, від членів будь-яких споживчих товариств і працівників споживчої кооперації України, а також інших фізичних і юридичних осіб пайові внески на формування фінансових ресурсів споживспілки та її підприємств.

Проте, як встановлено вище, позивач є засновником (учасником) лише Павлоградської районної спілки споживчих товариств та не був і не є безпосереднім членом (учасником) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували розмір внеску позивача до статутного фонду (капіталу) Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, а також докази в підтвердження укладення позивачем з відповідачем будь-яких угод про визначення частки позивача у майні відповідача.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача, а також - належності обраного способу судового захисту.

З огляду на обраний позивачем спосіб захисту свого права, в контексті приписів п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ст. 167 ГК України, предметом доказування, а, відповідно, і судової оцінки у справі, є як наявність у позивача корпоративних прав як засновника (учасника) відповідача, тобто тих обставин, що позивач приймав участь у створенні, формуванні майна Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств або ж набув прав учасника відповідача, так і порушення (невизнання) такого права відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження свого членства у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права на визначення частки у спільному майні безпосередньо у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств.

Також, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для дослідження у даній справі невідповідностей у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо даних про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування, на що посилався позивач, оскільки вказані вище обставини не входять до предмету розгляду даної справи, так як не впливають на визначення частки у статутному капіталі відповідача, членом якого позивач не є.

З огляду на наведене вище, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Отже, за результатами перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення місцевого господарського суду колегія суддів вважає, що доводи позивача про неправомірність прийнятого судового рішення є необґрунтованими, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, спростовуються встановленими обставинами справи та наведеними положеннями законодавства.

Щодо доводів апелянта про те, що місцевим господарським судом при розгляді справи порушено норми процесуального права, оскільки не розглянуто клопотання позивача про виклик у судове засідання представників відповідача для надання пояснень з питань, що стосуються предмета спору, колегія суддів зазначає наступне.

01.06.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання, у якому наведене прохання про виклик у судове засідання для надання пояснень з питань, що стосуються предмета спору, посадових осіб відповідача (голову правління, заступника голови правління, головного бухгалтера) та посадових осіб третьої особи (голову правління, головного бухгалтера).

Відповідно до протоколу судового засідання господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2016 року, проведеного у даній справі, у судовому засіданні представник позивача оголосив клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень відповідних посадових осіб. Протокол судового засідання, винесена у цю ж дату ухвала суду про відкладення розгляду справи не містять даних про результати розгляду зазначеного вище клопотання позивача. Результати розгляду цього клопотання не наведені і в оскаржуваному рішенні суду.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України описова частина рішення має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній частині рішення (п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 "Про судове рішення").

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 2 ст. 104 ГПК України).

Проте, допущення місцевим господарським судом вказаного порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного по суті рішення та не є підставою для скасування останнього.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, яке надійшло до апеляційного господарського суду 30.08.2016 року, та у якому наведене прохання відмовити Троїцькому сільському споживчому товариству Павлоградської райспоживспілки у прийнятті апеляційної скарги на оскаржуване рішення місцевого господарського суду з тих підстав, що у представника позивача, який подав апеляційну скаргу, відсутні повноваження на її підписання, оскільки постановою правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 12.08.2016 року (протокол засідання № 7 п. 3) на підставі п. 5.16. статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки призупинено дію рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства від 06.07.2015 року щодо надання повноважень представнику Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки ОСОБА_4 представляти інтереси споживчого товариства та призупинено дію довіреності від 04.04.2016 року, виданої головою правління ОСОБА_5, щодо надання повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки.

Відповідно до виписки з протоколу загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06.07.2015 року (а.с. 122, т. 1) загальні збори членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки прийняли рішення уповноважити ОСОБА_4 здійснювати від імені, у тому числі Троїцького сільського споживчого товариства, такі, зокрема, дії, як представляти інтереси Троїцького сільського споживчого товариства в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, в інших судах, що створюються та діють за законодавством України, з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, включаючи право подавати, підписувати, пред'являти та підтримувати позови, змінювати підстави або предмет позовів, оскаржувати рішення, ухвали, постанови суду, доповнювати та змінювати підстави скарг. Для виконання наданих повноважень ОСОБА_4 надається право підписувати, подавати заяви, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, виконувати інші необхідні дії.

04 квітня 2016 року Троїцьким сільським споживчим товариством Павлоградської райспоживспілки в особі голови правління ОСОБА_5, яка діє на підставі статуту товариства та на виконання протокольного рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06.07.2015 року, видано довіреність (а.с. 123, т. 1), якою уповноважено ОСОБА_4 бути представником товариства з усіма належними для того повноваженнями, в тому числі в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, в інших судах, що створюються та діють за законодавством України, з наданням прав, передбачених законодавством, зокрема, для позивача. Представникові надано право подавати, підписувати, пред'являти та підтримувати позови, оскаржувати рішення, постанови та ухвали суду.

12.08.2016 року правлінням Павлоградської районної спілки споживчих товариств (Пр. зас. № 07 п. 3) прийнято постанову "Про призупинення дії рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06 липня 2015 року" (а.с. 105, т. 4), відповідно до якої вирішено:

призупинити в повному обсязі дію рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06 липня 2015 року щодо надання повноважень члену Троїцького сільського споживчого товариства ОСОБА_4 представляти інтереси від імені, у тому числі, Троїцького сільського споживчого товариства, як такого, що суперечить принципам законності, інтересам Троїцького сільського споживчого товариства та принципам процесуального представництва, до прийняття рішення загальними зборами членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки (п. 1 постанови);

призупинити дію довіреності від 04.04.2016 року Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, виданої головою правління ОСОБА_5 на виконання протокольного рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06.07.2015 року, щодо надання повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки до прийняття рішення загальними зборами членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки (п. 2 постанови).

Як вбачається зі змісту зазначеної постанови правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств, її прийнято враховуючи доведення керівництвом Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки (головою правління та головним бухгалтером) споживчого товариства до тяжкого фінансового стану, враховуючи відсутність контролю за роботою споживчого товариства та дії його посадових осіб з боку ревізійної комісії і її голови ОСОБА_4, та керуючись п. 5.16. статуту Троїцького сільського споживчого товариства, затвердженого на зборах уповноважених членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, протокол № 1 від 11.03.2013 року.

Відповідно до п. 5.16. статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, на який йде посилання в постанові правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 12.08.2016 року, рішення загальних зборів членів споживчого товариства, що суперечить чинному законодавству, статуту споживчого товариства, нормативним актам Укоопспілки, може бути відмінено самими зборами, а також за рішенням суду. Дія такого рішення може бути також призупинена правлінням спілки, членом якої є споживче товариство.

Отже, підставою для призупинення правлінням Павлоградської районної спілки споживчих товариств рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства є невідповідність такого рішення чинному законодавству, статуту споживчого товариства та нормативним актам Укоопспілки.

Проте, в постанові правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 12.08.2016 року не зазначено, яким нормам чинного законодавства чи статуту Троїцького сільського споживчого товариства, а також яким нормативним актам Укоопспілки, яким принципам законності, яким інтересам Троїцького сільського споживчого товариства та яким принципам процесуального представництва (про що зазначено в постанові) суперечить рішення загальних зборів членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки від 06.07.2015 року в частині вирішення питання, пов'язаного з представництвом Троїцького сільського споживчого товариства, у тому числі в судах України. У даному випадку апеляційний господарський суд вбачає підстави вважати, що постанова правління Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 12.08.2016 року прийнята з метою обмеження можливості Троїцького сільського споживчого товариства оскаржити прийняте у даній справі судове рішення, тобто у повній мірі скористатися правом на судовий захист.

Окрім цього, п. 5.16. статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки не надає повноважень правлінню Павлоградської районної спілки споживчих товариств призупиняти дію довіреності, виданої повноважною особою Троїцького сільського споживчого товариства, відповідні повноваження якої (голови правління) передбачені п. 6.8. статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, затвердженого на зборах уповноважених членів Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки, протокол № 1 від 11.03.2013 року.

З наведених вище підстав колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи і третьої особи про відсутність повноважень у ОСОБА_4 на подання та підписання апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі № 904/3460/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 року у справі № 904/3460/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 17.10.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко