АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 22-ц/793/2254/16
Головуючийпо 1 інстанції
Категорія: 59
КомпанієцьО. В.
Доповідачв апеляційній інстанції
ЮвшинВ. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
ЮвшинаВ. І.
суддівГончарН. І., Сіренка Ю. В.
присекретарі
НаконечнійМ. М.
представника
відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА _7 звернувся до суду з позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Смілянського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_7 було стягнуто 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.
В добровільному порядку відповідач відмовився виконувати рішення. Постанова суду виконана примусово лише в грудні 2015 року. У зв'язку з чим ОСОБА_7 звернувся до суду та просив стягнути на його користь 3405 грн. компенсації індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та 3% річних від простроченої суми у розмірі 640 грн. 68 коп.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року позов ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь позивача 3405 грн. компенсації індексу інфляції за час прострочення виконання зобов'язання та 3% річних від простроченої суми у розмірі 640 грн. 68 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області подало апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки повністю ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про стягнення заборгованості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Встановлено, що постановою Смілянського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року, з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_7 було стягнуто 5000 грн. відшкодування моральної шкоди. Постанова Смілянського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року набрала чинності 23 січня 2013 року, коли була відхилена апеляційна скарга Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області та залишена без змін постанова Смілянського міськрайонного суду від 26.08.2011 року ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 23 січня 2013 року. Постанова Смілянського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 року в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень була звернута до примусового виконання, в зв'язку з відмовою відповідача добровільно виконати постанову суду. Примусово постанова суду була виконана лише 02.12.2015 року.
Оспорюючи правильність рішення суду першої інстанції Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області виходить з того, що правила частини другої статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникли між сторонами, застосуванню не підлягають. Крім того, даний спір повинен розглядатись в адміністративному судочинстві.
Вирішуючи питання про правильність застосування судом першої інстанції правил частини другої статті 625 ЦК України колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Грошові зобов'язання охоплюють усі сфери суспільного життя і виникають насамперед у сфері приватноправових (цивільно-правових) відносин.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до частини п'ятої якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Ухвалюючи рішення про застосування положень статті 625 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку зі стягненням на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2011 року з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_7 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди між сторонами виникли грошові зобов'язання.
Такі висновки суду відповідають правовій природі грошового зобов'язання та визначеним законодавством підставам для їх виникнення.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання виникають наслідки, передбачені цієї статтею.
Отже, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов'язання у зв'язку зі стягненням моральної шкоди в грошовому еквіваленті; невиконання такого зобов'язання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, що свідчить про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Таке тлумачення норм матеріального права повністю відповідає правовому висновку ВСУ України, зробленому ним в своїй постанові від 06 липня 2016 року по справі № 6-1946цс15.
Доводи апелянта про те, що даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства є безпідставними, так як відповідач Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області в даній справі виступає не як суб'єкт владних повноважень, а сторона в виконавчому провадженні, з якої ДВС на користь позивача стягнуло моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
Враховуючи вищезазначені положення закону та встановлені фактичні обставини слід дійти висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив правильне рішення та задоволив позов.
Справа переглянута в межах доводів апеляційної скарги. Інші доводи не погодження з рішенням суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведені.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів судової палати,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :
