АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И^[1]

03 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Панченка М.М., Прокопчук Н.О.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічне акціонерне товариство «Київметробуд», Підприємство об’єднання громадян «Промактивгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солстрой», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі – ПАТ «ХК «Київміськбуд») про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником частини будинку, який взятий на облік як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, що розташований в м. Києві по вул. Коперника, 7. На суміжній земельній ділянці, з порушенням правил пожежної та санітарної безпеки, будівельних норм і правил, що створюють загрозу життю і здоров’ю власника житлового будинку, членів його сім’ї, мешканців будинку і відвідувачів, відповідачем здійснюється будівництво багатоповерхового будинку, та фактично побудовано будівлю з трьох секцій з поверховістю 18-26 поверхів. В результаті будівництва руйнується житловий будинок (власність позивача). Продовження будівництва загрожує знищенням майна позивача і створює перешкоди у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

04 лютого 2016 року, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд зобов’язати ПАТ «ХК «Київміськбуд» перенести об’єкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та іншими приміщеннями господарського та інфраструктурного призначення по вул. Коперника, 7 в місті Києві, на відстань встановлену технічними нормативними актами, які регулюють діяльність у сфері містобудування, але не менше 15 метрів від суміжної земельної ділянки позивача та його будинку.

Також просив суд зобов’язати ПАТ «ХК «Київміськбуд» здійснити встановлення сітчаної захисної оболонки продовж усіх зовнішніх стін об’єкту будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та іншими приміщеннями господарського та інфраструктурного призначення по вул. Коперника, 7 в місті Києві та зобов’язати відповідача демонтувати виступаючі металеві конструкції, які розташовані над житловим будинком позивача та його земельною ділянкою.

Заперечуючи проти позовних вимог, ПАТ «ХК «Київміськбуд» через свого представника ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом, не надав суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку, право на яку він захищає, тобто не довів наявність у нього права власності чи право користування земельною ділянкою.

Зазначив також, що на час розгляду справи в суді споруда по вул. Коперника, 7 у м. Києві, в якій мешкає позивач, не має статусу культурної спадщини, а тому охоронні зони не визначені.

Посилався на те, що будівництво багатоповерхового будинку здійснюється на підставі дозволу, отриманого в установленому законом порядку. Крім того посилався на погодження відхилень від державних будівельних норм. Вказав, що 17.03.2015 ПАТ «ХК «Київміськбуд» листом № 00981/0/2-15 звернулось до Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо погодження відхилень від державних будівельних норм та повідомило про розроблення додаткових заходів, що мають компенсаційний характер.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій листом від 15.04.2015 № 26-5562/264, розглянувши надані ПАТ «ХК «Київміськбуд» проектні рішення з компенсуючими протипожежними заходами, що викладені у таблиці до листа компанії, погодило їх застосування.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Ка від 04 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1, посилаючись на те, що суд вирішив справу з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновок суд першої інстанції щодо ненадання ним доказів на підтвердження права власності не відповідають обставинам справи.

Як на порушення судом норм процесуального права посилався на те, що суд не сприяв позивачу у вирішенні питання про заміну або залучення до участі у справі належного відповідача.

За вказаних обставин, просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав наведених в ній.

Представник третьої особи Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) – ОСОБА_4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримала та просила рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідач та інші треті особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом за захистом права власності, ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником 5/8 частини будинку № 7 по вулиці Коперника в м. Києві.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності, оскільки вказана обставина визнана відповідачем та підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 року № 10/34 житловий будинок на вул. Коперника, 7 включено до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

В 2007 році, до включення вище зазначеного житлового будинку до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 року № 643/1304 замовнику, ВАТ «Київметробуд», передано земельні ділянки на вул. Коперника, 7 для будівництва житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою та влаштування майданчиків для відпочинку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, у тому числі виконання будівельних робіт, встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – Закон).

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва. Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

В силу ч. 1, 2 ст. 34 вищезазначеного Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об’єкта будівництва - щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об’єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об’єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві замовнику будівництва ПАТ «Київметробуд» видано дозвіл на виконання будівельних робіт № КВ11512127277 від 26 липня 2012 року щодо будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, будівельна адреса: м. Київ, вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно угоди № 7 від 05 грудня 2001 року, укладеної між ПАТ «Київметробуд» та ПАТ «ХК «Київміськбуд» на будівництво житлового будинку по вул. Коперника, 7 в м. Києві, ПАТ «Київметробуд» взяв на себе функції замовника будівництва та для виконання на всіх етапах будівництва окремих функцій доручив часткове їх виконання ПАТ «ХК «Київміськбуд».

25 червня 2012 року між ПАТ «Київметробуд» та ПАТ «ХК «Київміськбуд» укладено додатковий договір № 1, яким внесено зміни до угоди №7 від 05 грудня 2001 року, виклавши її в новій редакції, згідно п.1.1 якого предметом даного договору є спільні дії сторін з реалізації проекту «Будівництво житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва».

Саме ПАТ «Київметробуд», як замовнику будівництва, за рішенням Київської міської ради № 649/1304 від 24 травня 2007 року передана земельна ділянка для будівництва житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення по вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:147:0018); укладено 09 квітня 2009 року з Київською міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки (номер реєстрації договору № 91-6-00845); визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості); виданий дозвіл на виконання будівельних робіт від 26 липня 2012 року№КВ11512127277; розроблено у 2004 році Всеукраїнським науково-методичним та дослідно-інформаційним центром архітектурної спадщини Історико-містобудівне обґрунтування; видані Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Містобудівні умови та обстеження забудови земельної ділянки по вул. Коперника, 7 у м. Києві №16312/0/18-1/009-12 від 06 грудня 2012 року.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва ПАТ «Київметробуд» та генеральному підряднику ТОВ «Спецмехбуд 21» надано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва від 26.07.2012 за № КВ 11512127277.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав замовнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 06.12.2012 № 16312/0/18-1/009-12 для будівництва на вул. Коперника, 7 житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві неодноразово проводились позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за зазначеною адресою.

Під час перевірки, що відбулася 13.03.2015 року, були виявлені порушення містобудівного законодавства, а саме: ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень» п. 4.1.5, 4.1.6, 4.2.2 ДБН В. 1.2-5-2007 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Науково-технічний супровід будівельних об’єктів»; п. 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд захистити порушене право у спосіб перенесення об’єкту будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та іншими приміщеннями господарського та інфраструктурного призначення по вул. Коперника, 7 в місті Києві, на відстань встановлену технічними нормативними актами, які регулюють діяльність у сфері містобудування, але не менше 15 метрів від суміжної земельної ділянки позивача та його будинку.

Частина 2 статті 16 ЦК України містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, який не є вичерпним.

Так, у ст. 16 ЦК України зазначається, що способами захисту цивільних прав і інтересів може бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної, (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Важливо зазначити, що захист цивільних прав не вичерпується переліченими способами. Він може здійснюватися й іншими способами, передбаченими спеціальними нормами, які враховують особливості тих чи інших цивільних відносин.

У ЦК України передбачаються положення про можливість захисту цивільних прав та інтересів осіб, крім суду, державними органами або органами місцевого самоврядування шляхом скасування актів державних органів чи органів місцевого самоврядування нижчого рівня, а також нотаріусами шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі.

Отже, захист цивільних прав - це не що інше, як передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, а власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, що прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оскільки між сторонами не існує договірних відносин, захист цивільних прав та інтересів позивача можливо у спосіб передбачений спеціальним законом.

Законом, а саме підпунктом "в" п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлено, що у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю органом державного архітектурно-будівельного контролю може бути анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано також адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування у разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення. {Частина шоста статті 37 в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012}.

Як вбачається з матеріалів справи питання анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, було предметом розгляду в адміністративному суді. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/9118/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року, позов прокурора Шевченківського району міста Києва до Інспекції про зобов’язання скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.07.2012 № КВ 11512127277, залишено без задоволення.

Також з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Департаментом позапланової перевірки, що відбулася 28.08.2015 року, замовнику будівництва ПАТ ХК «Київміськбуд» видано припис щодо усунення допущених правопорушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, який оскаржено ПАТ ХК «Київміськбуд» до Окружного адміністративного суду м. Києва та перебуває на розгляді в суді (справа № 826/23035/15).

Уточнивши позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач здійснюючи неправомірне будівництво, а також розташувавши незаконні будівельні споруди, створив умови для виникнення небезпеки для життя та здоров’я позивача й пошкодження його майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що будівля по вул. Коперника, 7 перебуває у незадовільному стані. На фасаді наявні вертикальні та горизонтальні тріщини, частково пошкоджено архітектурні елементи.

Разом з цим, обставини руйнування щойно виявленого об’єкту культурної спадщини внаслідок здійснення відповідачем на суміжній земельній ділянці будівництва багатоповерхового будинку були предметом розгляду в Шевченківському суді м. Києва у цивільній справі № 761/20813/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ ХК «Київміськбуд».

Колегією суддів, в межах повноважень, передбачених ст. 303 ЦПК України, задоволено клопотання позивача та досліджено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.02.2015 року, що набрало законної сили, яким позов ОСОБА_5 до ПАТ ХК «Київміськбуд» задоволено та зобов’язано ПАТ ХК «Київміськбуд» зробити капітальний ремонт будинку № 7 по вул. Коперника у м. Києві відповідно до державних будівельних норм України, з погодженням із Управлінням охорони культурної спадщини, а саме: здійснити ремонтно-реставраційні роботи по відновленню кутів будинку, ліквідувати локальні тріщини будинку, реставрувати дверні балконні та віконні пройоми, замінити фрамуги та ліквідувати як внутрішні так і зовнішні дрібні тріщини, відремонтувати дах від наслідків падіння цегли та затерти плями на стелі та на ліпнині від води яка стікала з місця ушкодження даху.

Обставини порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, на які посилається позивач, як на підставу задоволення позовних вимог, наразі є предметом розгляду справи, що перебуває в Окружному адміністративному суду м. Києва № 826/25295/15.

Судом встановлено, що відповідач не здійснює будівництво житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва. Виконання робіт по об’єкту «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 у м. Києві» здійснювалося на підставі укладених з відповідачем договорів.

Так, 22.07.2013 між ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Солстрой» було укладено договір підряду № 22/07-06 на виконання робіт по об’єкту «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 у м. Києві», згідно пункту 1.1. якого генпідрядник зобов’язується здійснити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 у м. Києві.

27 жовтня 2014 року між відповідачем та Підприємством об’єднання громадян «Промактивгруп» було укладено договір підряду № 27/14 на виконання робіт по об’єкту: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника,7 у м. Києві», згідно п. 1.1. якого генпідрядник зобов’язується здійснити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника,7 у м. Києві.

З матеріалів справ вбачається, що під час виконання будівельних робіт по об’єкту «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Коперника, 7 у м. Києві» над дахом будинку № 7 по вул. Коперника, частина якого належить на праві власності позивачу, влаштовано металеву консольну ферму.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що з метою врегулювання питання можливого відхилення від вимог державних будівельних норм при проектуванні житлового будинку з об’єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва ПАТ «XK «Київміськбуд» 11 серпня 2014 року звернулось з листом № 03904/0/2-14 до Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, яке листом від 22 вересня 2014 року №7/14-11195 погодило відхилення від вимог державних будівельних норм при проектуванні житлового будинку за умови виконання компенсаційних заходів, одним із таких заходів є встановлення над проїздом між секцією № 3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку залізобетонного суцільного покриття консольного типу (козирок).

Також посилався на те, що ПАТ «ХК «Київміськбуд» звернулось до Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо погодження відхилень. Листом від 15 квітня 2015 року № 26-5562/264 Державна служба України з надзвичайних ситуацій, розглянувши проектні рішення з компенсаційними протипожежними заходами, повідомила, що не буде заперечувати щодо її застосування.

Разом з тим, а ні Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України, а ні Державну службу України з надзвичайних ситуацій не залучено до участі у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, змінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд зобов’язаний був сприяти всебічному і повному з’ясуванні обставин справи, та відповідно до ст. 10 ЦПК України роз’яснити позивачу право заявити клопотання про залучення до участі у справі належного відповідача, або вирішити питання про залучення до участі у справі третіх осіб.

Разом з тим, заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів та третіх осіб можливо лише до ухвалення судового рішення судом першої інстанції, і апеляційний суд не наділений такими повноваженнями.

Згідно до вимог ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд не виконав своїх обов’язків, визначених законом, рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших правових підстав.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 016 року скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом зобов’язання вчинити дії,– відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/22061/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6337/2016

Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_6

Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_7