РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 924/293/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Василишин А.Р.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" від 25.07.2016 р. на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.16 р. у справі № 924/293/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання повернути кошти

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_5 - представник, довіреність в справі;

від відповідача: ОСОБА_6 - юрист, довіреність в справі;

від третьої особи: не з'явився.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2016 р. у справі № 924/293/16 (головуюча суддя Виноградова В.В., судді Муха М.Є., Кочергіна В.О.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано ПП "Аграрна компанія 2004" повернути ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" 2233592,21 грн. коштів, отриманих за нікчемною додатковою угодою № 1 від 04.06.2015 р. про внесення змін до депозитного договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 33503,88 грн. витрат зі сплати судового збору. При прийнятті рішення суд виходив з того, що, розуміючи негативне фінансове становище банку, сторони депозитного договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. з метою уникнення негативних наслідків для вкладника у вигляді втрати нарахованих відсотків уклали додаткову угоду № 1 від 04.06.2015 р., внаслідок чого банк відмовився від власних майнових вимог щодо права утримати із суми депозиту різниці між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою процентів, перерахованих за зниженою процентною ставкою. Жодної вигоди від вказаного правочину банк не отримав і об'єктивно угоду укладено не в інтересах банку, враховуючи її умови; угода про внесення змін № 1 від 04.06.2015 р. до депозитного договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. підпадає під положення пункту 1 частини 3 статті 38 Закону та є нікчемною.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулося з апеляційною скаргою від 25.07.2016 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2016 р. у справі № 924/293/16; відмовити в позові ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації - ОСОБА_4 до ПП "Аграрна компанія 2004" про зобов'язання повернути кошти, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, має бути скасованим на підставі статті 104 ГПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до умов договору депозитної лінії були укладені договори траншу грошових коштів із встановленням умов (сум, строків, процентної ставки) розміщення вкладних траншів. 02.06.2016 р. відповідач звернувся до банку із заявою про дострокове розірвання договору депозитної лінії від 28.03.2014 р. та виплату процентів. 04.06.2016 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., відповідно до якої пункт 2.9 депозитного договору викладено в новій редакції: банк прийняв на себе зобов'язання сплатити відповідачу у випадку розірвання депозитного договору або договору траншу з ініціативи вкладника, суму процентів без перерахування за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку за зниженою відсотковою ставкою. Цього ж дня позивачем виплачено відповідачу 2283658,75 грн. процентів. ПП "Аграрна компанія 2004" взагалі не повідомлялося Фондом про нікчемність додаткової угоди № 1 до договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., яка була укладена 04.06.2015 р. Фонд взагалі не вказував на додаткову угоду № 1, в повідомленнях про нікчемність, які направлялися ПП "Аграрна компанія 2004". Фондом також не надавалося в судове засідання повідомлення про нікчемність додаткової угоди № 1. Суд дійшов необґрунтованого висновку, що в порушення приписів частини 5 статті 38 Закону, вимог повідомлень уповноваженої особи Фонду про повернення грошових коштів, отриманих на підставі нікчемного правочину, відповідач не виконав, кошти не повернув, чим порушив не лише права позивача, а й усіх вкладників позивача, вимоги яких підлягають задоволенню в результаті здійснення ліквідаційної процедури. Позивачу не надходили повідомлення від уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності додаткової угоди № 1 до договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. Доводи позивача про нікчемність додаткової угоди № 1 до договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., яка була укладена 04.06.2015 р., на підставі пункту 1 частини статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставними, оскільки по суті ці доводи базуються на власному припущенні та суб'єктивному тлумаченні вказаних положень Закону. Виходячи з положень оспорюваного договору, останній не містить жодних умов, які б свідчили про відмову ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" від власних майнових вимог. Внаслідок укладення даного договору, змінюється лише нарахування розміру процентної ставки у випадку дострокового розірвання депозитного договору, а тому вважати дану обставину такою, що вказує на відмову Банку від власних майнових вимог є безпідставним. Додаткова угода №1 від 04.06.2015 р. була укладена ще до моменту віднесення ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" до категорії неплатоспроможних, а суд необґрунтовано вказує на умисел сторін під час укладення додаткової угоди. Так само зроблено на припущеннях висновок суду про те, що фактично сторони в змові та з умислом укладали додаткову угоду проти інтересів банку.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації - ОСОБА_4, у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2016 р. - без змін, посилаючись на те, що скарга є необґрунтованою та безпідставною. Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, так само як судом було повно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та підтверджуються належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справи), висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду повною мірою відповідають обставинам справи. В матеріалах справи містяться повідомлення про встановлення факту нікчемності та докази направлення/одержання їх відповідачем. Твердження відповідача про неповідомлення останнього про виявлення нікчемного правочину та обов'язок повернути одержане від банку за таким правочином, не відповідають дійсності. Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 р. № 826, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 р. за № 863/28993), який набрав чинності 13.07.2016 р. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та (або) порушено норми процесуального права, а отже рішення є законним та обґрунтованим.

Третя особа пояснень щодо апеляційної скарги не надала, явку представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (а.с.51,т.ІІІ).

Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в ній та додаткових поясненнях; просила апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області скасувати та прийняти нове, про відмову у позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив повністю з підстав, викладених в відзиві; просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області - без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2014 р. Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 кредит" (банк) та ОСОБА_2 підприємством "Аграрна компанія 2004" (клієнт) укладено договір депозитної лінії № DL14/2014-147, пунктом 1.1 якого передбачено, що банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2610.0.065106.005/980 на підставі наданих вкладником документів згідно вимог нормативно-правових актів ОСОБА_3 банку України та чинного законодавства України, строком розміщення коштів - з "28" березня 2014 року до "28" березня 2015 року, що є строком дії договору (а.с.8-12,85-89,т.І).

Вкладник розміщує, а банк приймає на рахунок грошові кошти у національній валюті або іноземній валюті у вигляді вкладних траншів шляхом їх перерахування зі свого поточного рахунку в Хмельницьке відділення ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 (пункт 1.2 договору).

Мінімальна сума вкладу не повинна бути менше 1000,00 грн.; строк розміщення вкладних траншів (окрім першого вкладного траншу) встановлюється в тексті відповідного договору траншу, та в будь-якому разі не може перевищувати строк дії цього договору (пункти 1.3, 1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що повернення коштів, розміщених вкладником на рахунку, а також нарахування та сплата процентів з користування коштами на рахунку, здійснюється банком на умовах, визначених цим договором та договорами траншу. У випадку пролонгації договору/договору траншу вкладник надає до Банку заяву не пізніше ніж за день до дати закінчення строку дії договору/договору траншу та укладає відповідну додаткову угоду до договору/договору траншу.

Відповідно до пункту 1.6 договору вкладник зобов'язується переказати грошові кошти для здійснення їх першого розміщення на рахунку (перший вкладний транш) у сумі 1000,00 гривень, але не менше суми, зазначеної у пункті 1.3, не пізніше 3 робочих днів з дати укладання цього договору, на строк не менше строку дії договору відповідно до пункту 1.1 зі сплатою відсотків за перший вкладний транш у розмірі 16.50 відсотків річних (пункт 1.6 договору).

Умови розміщення кожного вкладного траншу, а саме: сума, розмір процентної ставки, строк розміщення (дата внесення і дата повернення), порядок розміщення і повернення вкладного траншу, визначаються сторонами у відповідному договорі траншу до цього договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.8 договору).

Пунктом 1.10 договору сторони погодили, що дострокове повернення суми вкладного траншу або суми вкладу за ініціативою вкладника здійснюється банком тільки на підставі відповідної заяви вкладника. В разі досягнення сторонами згоди щодо дострокового повернення суми вкладу, повернення коштів здійснюється банком згідно розділу 4 цього договору.

Згідно пункту 2.2 договору період нарахування процентів починається з наступного дня після надходження від вкладника грошових коштів і закінчується в той день, який передує поверненню грошових коштів вкладнику або списанню з рахунку вкладника.

Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті депозиту за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365/366) не пізніше останнього робочого дня поточного місяця - за період з дня, наступного за днем залучення коштів, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, в останній робочий день поточного місяця - за період з останнього робочого дня попереднього місяця, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, та в день повернення суми депозиту - за період з останньої дати нарахувань процентів по день, що передує дню повернення суми депозиту (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.7 договору вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору та/або договору траншу і повернення суми вкладу та/або вкладного траншу в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми вкладу та/або вкладного траншу, шляхом подання заяви про дострокове розірвання дії договору/договору траншу. Датою розірвання договору/договору траншу вважається дата повернення суми вкладу та/або вкладного траншу та нарахованих процентів вкладнику.

Банк повертає суму вкладу та/або вкладного траншу та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання дії цього договору та/або договору траншу шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок вкладника, зазначений у пункті 1.2 у порядку, що викладений у розділі 4 (пункт 2.8 договору).

Пунктом 2.9 договору передбачено, що у випадку розірвання цього договору або договору траншу з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 0,5 процентів річних за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку.

Якщо сума раніше сплачених вкладнику процентів перевищує суму процентів, що належить до виплати по перерахуванню, то різниця між ними утримується банком в момент дострокового повернення вкладу та/або вкладного траншу з суми вкладу та/або вкладного траншу чи вноситься вкладником на рахунок банку (пункт 2.10 договору).

Згідно пункту 3.3 договору банк зобов'язаний: відкрити вкладнику вкладний (депозитний) рахунок і зараховувати на нього перераховані вкладником грошові кошти на умовах, визначених розділом 1 цього договору та договорами траншу; здійснювати нарахування та виплату процентів відповідно до умов договору та договорів траншу; в термін дати повернення вкладного траншу повернути суму такого вкладного траншу та виплатити суму процентів, нарахованих на суму цього траншу з дня, що слідує за датою останнього нарахування процентів, до дня, який передує даті повернення вкладного траншу, якщо інше не передбачено умовами пунктів 4.1, 4.2 договору шляхом перерахування коштів на відповідний поточний рахунок вкладника, зазначений у договорі. Якщо дата повернення вкладу/вкладного траншу припадає на неробочий вихідний або святковий день, то виконання банком своїх зобов'язань щодо повернення вкладу/вкладного траншу та виплати нарахованих процентів переноситься на наступний за ним перший робочий день банку.

У разі досягнення сторонами згоди щодо дострокового повернення суми вкладу, банк достроково повертає вкладнику всі суми вкладних траншів, що розміщені на рахунку станом на дату дострокового повернення, тавиплачує вкладнику проценти за сумою кожного вкладного траншу згідно умов пунктів 4.1, 4.2 цього договору (підпункт 3.3.4 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено що, у разі дострокового повернення по ініціативі банку суми вкладу та/або вкладного траншу, банк в день такого дострокового повернення здійснює наступні дії, а саме: виплачує вкладнику суму процентів, нарахованих на суму вкладного траншу, який повертається, з дня, що слідує за датою останнього нарахування процентів, до дня, який передує такій даті дострокового повернення, шляхом перерахування коштів на рахунок вкладника, зазначений у пункті 1.2 цього договору або договору траншу; при цьому нарахування таких процентів здійснюється банком за ставкою, розмір якої визначений у цьому договорі/договорі траншу; повертає залишок суми такого вкладу та/або вкладного траншу на поточний рахунок вкладника, визначений у пункті 1.2.

В разі дострокового повернення по ініціативі вкладника суми вкладу та/або вкладних траншів, банк в день такого дострокового повернення здійснює наступні дії, а саме: здійснює перерахування процентів на суму вкладу та/або вкладного траншу з дня, що слідує за датою розміщення вкладу та/або вкладного траншу на депозитному рахунку, до дня, який передує такій даті дострокового повернення за ставкою, що визначена у пункті 2.9; утримує суму зайво нарахованих та виплачених процентів із суми вкладу та/або вкладного траншу якщо виплачена сума відсотків перевищує суму, належну до виплати вкладнику згідно умов пунктів 2.9, 4.2.1; повертає залишок суми такого вкладу та/або вкладного траншу на поточний рахунок вкладника, визначений у пункті 1.2 (пункт 4.2 договору).

Укладаючи цей договір, вкладник дає згоду банку на вчинення дій, передбачених пунктами 4.1, 4.2 цього договору (пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 7.7 договору всі інші зміни та доповнення до цього договору, в тому числі щодо зміни розміру процентної ставки за користування депозитом, мають бути вчинені в письмові формі та підписані належним чином сторонами з обов'язковим посиланням на цей договір.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і скріплення підписів печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 7.11 договору).

Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений відтисками їх печаток.

28.02.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу, за умовами пункту 1 якого відповідно до умов договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір) сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок № 26100065106005/2610.8.065106.007/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) із встановленням наступних умов розміщення вкладного траншу: сума вкладного траншу - 2500000,00 грн.; строк розміщення вкладного траншу - 30 календарних днів з 28.03.2014 р. до 27.04.2014 р.; процентна ставка за користування вкладним траншем - 23 відсотки річних (а.с.13,90,т.І).

08.04.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу, згідно пункту 1 якого відповідно до умов договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір) сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок № 26100065106005/2610.8.065106.008/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) в сумі вкладного траншу - 1000000,00 грн.; строк розміщення вкладного траншу - 31 календарний день з 08.04.2014 р. до 09.05.2014 р.; процентна ставка за користування вкладним траншем - 12,5 відсотків річних (а.с.14,94,т.І).

10.04.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу, яким відповідно до умов договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір) сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок №26100065106005/2610.8.065106.009/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) в сумі вкладного траншу 2460000,00 грн., строком розміщення вкладного траншу 31 календарний день з 10.04.2014 р. до 11.05.2014 р., з процентною ставкою за користування вкладним траншем - 23 відсотки річних (а.с.15,98,т.І).

29.04.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу, за умовами якого відповідно до умов договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір) сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок № 26100065106005/2610.8.065106.010/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) у сумі 481000,00 грн., строк розміщення вкладного траншу - 31 календарний день з 29.04.2014 р. до 30.05.2014 р., з процентною ставкою за користування вкладним траншем - 23 відсотки річних (а.с.16,102,т.І).

03.07.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу, яким відповідно до умов договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір) сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок № 26100065106005/2610.8.065106.011/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) в сумі 1000000,00 грн., строк розміщення вкладного траншу з 03.07.2014 р. до 08.08.2014 р., процентна ставка за користування вкладним траншем - 23 відсотків річних (а.с.17,106.т.І).

18.08.2014 р. сторонами договору укладено договір траншу № DL14/2014-147-8 до договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (основний договір), яким сторони досягли згоди про розміщення вкладником на депозитний рахунок № 26100065106005/2610.8.065106.013/980, відкритий у Хмельницькому відділенні ПАТ "ОСОБА_3 кредит", МФО 320702 грошових коштів (вкладний транш) в сумі 2000000,00 грн., строк розміщення вкладного траншу - 34 календарних дні з 18.08.2014 р. до 21.09.2014 р., процентна ставка за користування вкладним траншем - 23 відсотки річних (а.с.18,109,т.І).

У пунктах 1.5, 2-4 вказаних договорів траншу зазначено, що вкладник розміщує суму вкладного траншу на рахунок, вказаний у пункті 1 цих договорів траншу, не пізніше 3 днів з дати укладення договорів траншу. Договори траншу є невід'ємними частинами основного договору. З дати набрання чинності договорами траншу умови основного договору діють в частині, що не суперечить та не врегульована цими договорами траншу та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними. Всі поняття та терміни, що використовуються в цих договорах траншу, слід розуміти в значенні, визначеному основним договором, з урахуванням положень цих договорів траншу. Договори траншу набирають чинності з дати їх акцептування банком шляхом їх підписанням уповноваженим представником та скріплення печаткою банку.

Договори траншу підписані представниками обох сторін, скріплені відтисками їхніх печаток.

Договорами про внесення змін № 10 від 16.01.2015 р., № 11 від 17.02.2015 р., № 14 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 28.03.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу відповідно: з 28.03.2014 р. до 26.02.2015 р., з 28.03.2014 р. до 26.03.2015 р. та з 28.03.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.91-93,т.І).

Договорами про внесення змін № 10 від 06.01.2015 р., № 11 від 04.02.2015 р., № 14 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 08.04.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу відповідно: з 08.04.2014 р. до 09.02.2015 р., з 08.04.2014 р. до 09.03.2015 р. та з 08.04.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.95-97,т.І).

Договорами про внесення змін № 10 від 06.01.2015 р., № 11 від 04.02.2015 р., №14 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 10.04.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу відповідно: з 10.04.2014 р. до 12.02.2015 р., з 10.04.2014 р. до 12.03.2015 р. та з 10.04.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.99-101,т.І).

Договорами про внесення змін № 10 від 17.02.2015 р., № 11 від 24.03.2015 р., № 12 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 29.04.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу відповідно: з 29.04.2014 р. до 27.03.2015 р., з 29.04.2014 р. до 05.05.2015 р. та з 29.04.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.103-105,т.І).

Договорами про внесення змін № 10 від 24.03.2015 р., № 11 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 03.07.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу відповідно: з 03.07.2014 р. до 05.05.2015 р. та з 03.07.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.107-108,т.І).

Договором про внесення змін № 10 від 24.04.2015 р. до договору траншу від 18.08.2014 р. сторони змінили строк розміщення вкладного траншу з 18.08.2014 р. до 05.12.2015 р. (а.с.110,т.І).

У всіх договорах про внесення змін до договорів траншу зазначено, крім того, що умови договору траншу, що змінені цими договорами, починають діяти з моменту набрання чинності цими договорами. Ці договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами (представниками сторін) та скріплення підпису представника банку печаткою, і є невід'ємними частинами договору траншу.

24.03.2015 р. між сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін № 08 до договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., якою внесено зміни, а саме: "1.1. Депозит залучається з 28 березня 2014 р. до 03 квітня 2016 р.; 1.6. Банк сплачує вкладнику процентну ставку за користування депозитом у розмірі 23.00 (двадцять три) процентів річних" (а.с.221,т.ІІ).

Згідно виписок по особовому рахунку за період з 28.03.2014 р. по 09.03.2016 р. відповідачем перераховано на депозитний рахунок у ПАТ "ОСОБА_3 кредит" кошти в сумі 9442000,00 грн. (а.с.20-25,т.І).

02.06.2015 р. Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулося до начальника Хмельницького відділення ПАТ "ОСОБА_3 кредит" із заявою № 401, в якій просило, зокрема, достроково розірвати договір депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. та виплатити нараховані відсотки по депозитному договору в повному обсязі за фактичний термін користування вкладом (а.с.42,т.ІІ).

04.06.2015 р. Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 кредит" (банк) та ОСОБА_2 підприємством "Аграрна компанія 2004" укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., яка підписана обома сторонами та скріплена відтисками їхніх печаток (а.с.114,т.І, 41,т.ІІ).

Пунктом 1 цієї додаткової угоди сторони виклали пункт 2.9 депозитного договору в новій наступній редакції: "2.9. У випадку розірвання цього договору або договору траншу з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються без перерахування за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку".

Умови депозитного договору, що змінені цією додатковою угодою, починають діяти з моменту набрання чинності цією додатковою угодою. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами (представниками сторін) та скріплення підпису представника банку печаткою, і є невід'ємною частиною депозитного договору. Умови депозитного договору, що не змінені цією додатковою угодою, діють в частині, що не суперечать умовам цієї додаткової угоди. Тлумачення всіх термінів у цій додатковій угоді відповідає їх тлумаченню в депозитному договорі (пункти 2-5 додаткової угоди № 1 від 04.06.2015 р.).

02.12.2015 р. та 03.12.2015 р. на адресу ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" цінними листами з повідомленням № 06205654, № 06205778, були направлені повідомлення № 04-08/2658 від 01.12.2015 р., № 04-08/2657 від 01.12.2015 р., № 04-08/2656 від 01.12.2015 р., № 04-08/2655 від 01.12.2015 р., № 04-08/2654 від 01.12.2015 р., № 04-08/2653 від 01.12.2015 р. та № 04-08/2717 від 03.12.2015 р. з проханням протягом 3 днів з дати отримання повідомлень повернути грошові кошти у розмірі відповідно 635387,70 грн., 356301,37 грн., 259520,58 грн., 205890,44 грн., 118602,74 грн., 246,58 грн., 657626,08 грн. як такі, що отримані на підставі недійсних правочинів з підстав, визначених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у зв'язку із незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою та відмовою банку від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату грошових коштів відповідачу, що виявлено за результатами проведеної позивачем перевірки договорів до договору банківського вкладу "Депозитна лінія короткострокова - гривня (щомісячна виплата відсотків)" відповідно № DL14/2014-147-4 від 10.04.2014 р., № DL14/2014-147-8 від 18.08.2014 р., № DL14/2014-147-3 від 08.04.2014 р., № DL14/2014-147-6 від 03.07.2014 р., № DL14/2014-147-5 від 29.04.2014 р., № DL14/2014-147-2 від 28.03.2014 р., № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (а.с.222-232,т.І).

29.03.2016 р. ПАТ "ОСОБА_3 кредит" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" про зобов'язання повернути 2283658,74 грн. отриманих без достатніх правових підстав (а.с.2-4,т.І).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків процентів та виписок по особовому рахунку позивач перерахував відповідачу 2283658,75 грн. процентів за договорами, а саме: № DL14/2014-147-2 від 28.03.2014 р. - 269,07 грн., № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. - 672671,23 грн., № DL14/2014-147-3 від 08.04.2-14 р. - 265287,70 грн., № DL14/2014-147-4 від 10.04.2014 р. - 649507,43 грн., № DL14/2014-147-5 від 29.04.2014 р. - 121238,36 грн., № DL14/2014-147-6 від 03.07.2014 р. - 210465,78 грн., № DL14/2014-147-8 від 18.08.2014 р. - 364219,18 грн. (а.с.19,233-235,т.І).

11.05.2016 р. позивачем до суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог і зміну підстави позову, в якій він просив забов'язати відповідача повернути грошові кошти в розмірі 2233592,21 грн.(а.с.145-148,т.І).

Позивачем в матеріали справи надано копії: заяви ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" (№ 15-05/1035 від 02.10.2015 р.) про вчинення кримінального правопорушення, постанови слідчого (від 07.10.2015 р.) про проведення аналітичного дослідження окремих питань діяльності ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" щодо дотримання вимог законодавства, повідомлення (від 24.02.2015 р. № 13/1/-19903/5) про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні та приєднання до його матеріалів заяв Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, аудиторського висновку (від 15.03.2016 р.) служби внутрішнього аудиту ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" за результатами аудиту вкладних операцій (а.с133-144,т.І).

Згідно частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини що виникли між сторонами спору є відносинами, що виникли з договору депозитної лінії (договору банківського вкладу).

Відповідно до частин 1, 3 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частина 1 статті 1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами ОСОБА_3 банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками (підпункт 7.1.4 пункту 7.1 статті 7 цього Закону).

Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493 (далі - Інструкція).

Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції (пункт 1.5 Інструкції).

Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (пункт 1.8 Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. та відповідно до умов цього договору були укладені договори траншу грошових коштів із встановленням умов (сум, строків, процентної ставки) розміщення вкладних траншів.

На виконання умов договору депозитної лінії та договорів траншу відповідачем перераховано на депозитний рахунок у ПАТ "ОСОБА_3 кредит" кошти в сумі 9442000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку за період з 28.03.2014 р. по 09.03.2016 р. та не заперечується сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Пунктом 1.5 договору сторони домовилися, що повернення коштів, розміщених вкладником на рахунку, а також нарахування та сплата процентів з користування коштами на рахунку, здійснюється банком на умовах, визначених цим договором та договорами траншу.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За умовами пункту 2.7 договору депозитної лінії вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору та/або договору траншу і повернення суми вкладу та/або вкладного траншу в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми вкладу та/або вкладного траншу, шляхом подання заяви про дострокове розірвання дії договору/договору траншу. Датою розірвання договору/договору траншу вважається дата повернення суми вкладу та/або вкладного траншу та нарахованих процентів вкладнику.

При цьому положеннями пункту 2.9 договору передбачено, що у випадку розірвання цього договору або договору траншу з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 0,5 процентів річних за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку.

Як зазначалося вище, 02.06.2015 р. відповідач звернувся до начальника Хмельницького відділення ПАТ "ОСОБА_3 кредит" із заявою про дострокове розірвання договору депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. та виплату процентів, а 04.06.2015 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 від 04.06.2015 р. до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р., відповідно до якої виклавши пункт 2.9 депозитного договору в новій редакції, банк прийняв на себе зобов'язання сплатити відповідачу у випадку розірвання депозитного договору або договору траншу з ініціативи вкладника, суму процентів без перерахування за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку за зниженою відсотковою ставкою.

Цього ж дня позивачем виплачено відповідачу 2283658,75 грн. процентів (за договором № DL14/2014-147-2 від 28.03.2014 р. - 269,07 грн., № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. - 672671,23 грн., № DL14/2014-147-3 від 08.04.2014 р. - 265287,70 грн., № DL14/2014-147-4 від 10.04.2014 р. - 649507,43 грн., № DL14/2014-147-5 від 29.04.2014 р. - 121238,36 грн., № DL14/2014-147-6 від 03.07.2014 р. - 210465,78 грн., № DL14/2014-147-8 від 18.08.2014 р. - 364219,18 грн.), що підтверджується розрахунками процентів, наданими позивачем, та виписками по особовому рахунку (а.с19,26-61,т.І).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 114 від 05.06.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації", на підставі постанови Правління ОСОБА_3 банку України від 05.06.2015 р. № 358 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 кредит" до категорії неплатоспроможних", в ПАТ "ОСОБА_3 кредит" з 08.06.2015 р. була розпочата процедура виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 08.06.2015 р. по 07.09.2015 р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" ОСОБА_7 (а.с.64-65,т.І).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 126 від 03.07.2015 р. відсторонено ОСОБА_7 від виконання обов'язків уповноваженої особи та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків департаменту запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ОСОБА_4 з 03.07.2015 р. (а.с.66,т.І).

На підставі даного рішення, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб видано наказ від 03.07.2015 р. № 208 про призначення ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" (а.с.67,т.І).

Постановою Правління ОСОБА_3 Банку України № 563 від 28.08.2015 р. було відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ "ОСОБА_3 кредит" з 31 серпня 2015 р. (а.с.68,т.І).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 159 від 28.08.2015 р. на виконання постанови НБУ № 563 від 28.08.2015 р. припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" з 31.08.2015 р., розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ОСОБА_4 (а.с.69-70,т.І).

На підставі даного рішення, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб видано наказ від 28.08.2015 р. № 276, яким призначено ОСОБА_4 уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" на один рік по 30.08.2016 р. (а.с.71,т.І).

Оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ПАТ "ОСОБА_3 Кредит" було опубліковано в газеті "Голос України" № 162 (6166) від 03.09.2015 р. (а.с.72,т.І).

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідація банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) метою даного закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та ОСОБА_3 банку України.

Статтею 2 Закону передбачено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частин 1, 5 ст. 34 Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення ОСОБА_3 банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Частинами 1, 2, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 статті 38 Закону визначено підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, зокрема, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону).

Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами (пункти 1, 2 частини 4 статті 38 Закону).

За приписами пункту 8 частини 1 статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Пунктом 4 частини 2 статті 37 Закону визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно частини 5 статті 38 Закону у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Як зазначає позивач, проведеною на підставі статті 38 Закону перевіркою договорів (інших правочинів), укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), в тому числі депозитного договору №DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. з додатками та додаткових угод до нього, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, було виявлено нікчемність додаткової угоди № 1 від 04.06.2015 р.; на підставі частини 4 статті 38 Закону Фондом було надіслано повідомлення № 04-08/2658, № 04-08/2657, № 04-08/2656, № 04-08/2655, № 04-08/2654, № 04-08/2653 від 01.12.2015 р., № 04-08/2717 від 03.12.2015 р. щодо встановлення факту нікчемності правочину з вимогою повернути грошові кошти у розмірі відповідно 635387,70 грн., 356301,37 грн., 259520,58 грн., 205890,44 грн., 118602,74 грн., 246,58 грн., 657626,08 грн., отримані за правочином, що є нікчемним з підстав, визначених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що підтверджується фіскальними чеками відділень поштового зв'язку та описами вкладення до листів.

Однак, як вбачається із зазначених повідомлень, в них відповідач повідомляється банком про перевірку та про нікчемність договорів траншу, а в повідомленні № 04-08/2717 від 03.12.2015 р. - про нікчемність договору депозитної лінії.

Про перевірку та про нікчемність додаткової угоди № 1 від 04.06.2015 р. мова не ведеться в жодному з цих повідомлень.

Отже, додаткова угода № 1 від 04.06.2015 р. не перевірялася і не була виявлена як нікчемна.

Крім того, договір депозитної лінії № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. та договори траншу від 28.02.2014 р., від 08.04.2014 р., від 10.04.2014 р., від 29.04.2014 р., які зазначені банком у повідомленнях як нікчемні, укладені більш ніж за рік до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, а тому положення частини 2 статті 38 Закону (щодо перевірки правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті) на такі договори не поширюються.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що виклавши пункт 2.9 у новій редакції, сторони дійшли згоди про відсутність у депозитному договорі умови щодо виплати відсотків за депозитним договором за зменшеною ставкою у разі дострокового розірвання договору.

Отже, виплата банком відсотків за користування депозитом з розрахунку 23 % річних є належним виконанням банком своїх зобов'язань за депозитним договором і не може вважатися відмовою банку від власних майнових вимог, відповідно відсутні підстави вважати додаткову угоду від 04.06.2015 р. нікчемною.

Відповідно до частини 2 статті 1060 ЦК України в редакції чинній станом на дату розірвання депозитного договору, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Частинами 1, 2 статті 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 3 статті 1060 ЦК України, в редакції чинній станом на дату розірвання депозитного договору, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Як встановлено матеріалами справи, в пункті 2.9 депозитного договору передбачені умови повернення депозиту та сплати відсотків у разі дострокового розірвання договору. Даним пунктом договору передбачено, що у випадку розірвання цього договору або договору траншу з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 0,5 % процента річних за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку.

Додатковою угодою № 1 від 04.06.2015 р. пункт 2.9 договору депозитного договору викладено у новій редакції: "У випадку розірвання цього договору або договору траншу з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються без перерахування за весь період знаходження вкладу та/або вкладного траншу/траншів на депозитному рахунку".

Дослідивши положення депозитного договору та додаткової угоди № 1 про внесення змін і встановивши наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що уклавши додаткову угоду про внесення змін № 1 від 04.06.2015 р. до депозитного договору та виклавши пункт 2.9 депозитного договору в іншій редакції, сторони виключили з пункту 2.9 положення, які передбачали виплату процентів по депозиту за заниженою відсотковою ставкою у разі дострокового розірвання договору.

Нормами пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами чинного законодавства є свобода договору.

Частинами 2, 3 статті 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 1 від 04.06.2015 р. до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. (а.с.41,т.ІІ) сторонами спору на власний розсуд було змінено 2.9 договору в частині застосування зниженої відсоткової ставки у випадку його розірвання за ініціативою вкладника.

Тобто, станом на момент внесення сторонами змін до договору депозитної лінії на підставі додаткової угоди № 1 від 04.06.2015 р. положення про можливість застосування зниженої відсоткової ставки за погодженням сторін були виключені із умов договору.

Додаткова угода № 1 від 04.06.2015 р. до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. на момент розгляду справи по суті є чинною, докази оскарження її в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

В даному випадку відсутні правові підстави для визнання додаткової угоди № 1 від 04.06.4015 р. до договору банківського вкладу № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. нікчемною, оскільки позивачем не підтверджено обставини, з яким спеціальний Закон, зокрема, частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пов'язує нікчемність правочинів неплатоспроможного банку.

Виклавши пункт 2.9 договору у новій редакції, сторони дійшли згоди про виключення з депозитного договору умови щодо виплати відсотків за зменшеною ставкою у разі дострокового розірвання договору з ініціативи вкладника, і положення вказаного пункту у зміненій сторонами редакції не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки право сторін договору банківського вкладу встановлювати в договорі розмір процентів на банківський вклад, в т.ч. і більш високий розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, передбачено частиною 3 статті 1060 ЦК України (в редакції, чинній станом на дату укладення додаткової угоди № 1 від 04.06.2015 р. про внесення змін до депозитного договору) та частин 1, 2 статті 1061 ЦК України.

До такого висновку прийшов Вищий господарський суд у постанові 07.09.2016 р. у справі № 910/1574/16 (а.с.74-79,т.ІІІ).

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено існування підстав для застосування зниженої відсоткової ставки, як наслідку розірвання договору з ініціативи вкладника, а також підстав зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в розмірі 2233592,21 грн. Банком, на вимогу відповідача, у відповідності до положень договору та вимог норм чинного законодавства достроково розірвано депозитний договір і виплачено відповідачу суму депозиту та правомірно нараховані відсотки за користування депозитом з розрахунку 23 % річних за час фактичного розміщення вкладу.

Висновок господарського суду Хмельницької області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути банку 2233592,21 грн. коштів, отриманих за нікчемною додатковою угодою № 1 від 04.06.2015 р. про внесення змін до депозитного договору № DL14/2014-147 від 28.03.2014 р. в повному обсязі є помилковим та передчасним.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції, в порушення норм чинного законодавства, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, визнавши встановленими обставини, що не доведені, прийшов до передчасного висновку про обґрунтованість та доведеність вказаних позовних вимог ПАТ "ОСОБА_3 національний кредит" про зобов'язання повернути кошти, що призвело до прийняття ним неправильного рішення.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 104 ГПК України).

Отже, апеляційна скарга відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" від 25.07.2016 р. підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2016 р. у справі № 924/293/16 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Згідно частини 3 статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає задоволенню, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 36854,27 грн., необхідно стягнути з позивача на користь апелянта - ПП "Аграрна компанія 2004".

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" від 25.07.2016 р. задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2016 р. у справі № 924/293/16 скасувати.

Прийняти нове.

В позові Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 до ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004", за участю третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання повернути кошти, відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 національний кредит" (м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 52/58, код 20057663) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька область, Волочиський район, с. Попівці, вул. Шкільна, буд. 34А, код 33007579) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 36854,27 грн.

Господарському суду Хмельницької області на виконання постанови видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.Р. Василишин

ОСОБА_1