КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/267/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_2 - представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві, в якому просив суд:

Визнати дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у міст Києві щодо зміни прізвища Позивача з прізвища «ОСОБА_3» на прізвище «ОСОБА_3» при проведенні державної реєстрації актів цивільного стану №2594 від 29.09.2015 року про укладення шлюбу - неправомірними.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у міст Києві внести зміни до актового запису цивільного стану №2594 від 29.09.2015 року про укладення шлюбу, змінивши в графі «прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини» з прізвища «ОСОБА_3» на прізвище «ОСОБА_3».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_2 - представником позивача ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій представник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року та прийняти нову постанову про повне задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку правомірності дій відповідача при реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо зміни прізвища дружини після реєстрації шлюбу.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що позивач скористалась правом наданим їй ч.2 ст.35 СК України та вирішила обрати прізвище після державної реєстрації «ОСОБА_3», що підтверджується особистим підписом у заяві про державну реєстрацію шлюбу, крім того, внесення даних щодо прізвища після державної реєстрації до актового запису про шлюб № 254 від 29.09.2015 року не є помилкою, а отже відсутні підстави для внесення змін до нього відповідачем.

Суд першої інстанції, також, зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права, оскільки в даному випадку вбачається за доцільне позивачу звернутися до відповідача про заміну прізвища у загальному порядку.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, 29.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб громадянки Алжирської Народної Демократичної Республіки - ОСОБА_4 з громадянином України ОСОБА_2, про що складено відповідний актовий запис №2594.

У листопаді 2015 року громадянка Алжирської Народної Демократичної Республіки звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №2594, складеного 29 вересня 2015 року уповноваженими особами Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, а саме просила змінити прізвище у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян від 29.09.2015 року №00128618485 з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3».

Листом від 03.11.2015 року № 5527/02-121 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні», глави 4 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні та Порядку розгляду заяв про зміну імені ( прізвища, власного імені, по батькові) проводиться лише стосовно громадян України та запропонував звернутись за місцем проживання заявника.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2398-VI, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 2398-VI визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2398-VI Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону № 2398-VI встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частиною 2 ст.22 Закону № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Частинами 3 та 4 ст.22 Закону № 2398-VI передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Згідно з п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року (далі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.5 Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Заяви іноземців, які постійно проживають в Україні, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, складених органами державної реєстрації України, розглядаються відділом державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах.

Згідно п.1.7 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності до п.1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до п.2.1 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Пунктом 2.3 Правил встановлено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.

Згідно з пунктом 2.13.12 Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до положень п. 2.15.9 Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Згідно п.2.13.10 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Згідно п.2.16 Правил, зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п.2.16.7 Правил).

Відповідно до Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915 (далі - Порядок) заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - імені) громадян України, які проживають на території України, приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; громадян України, які постійно проживають за кордоном, - дипломатичне представництво або консульська установа України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку (п. 2 Порядку).

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред'явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (п. 3 Порядку).

Отже, з аналізу викладених вище норм законодавства вбачається, що із заявою про зміну прізвища, власного імені, по батькові вправі звертатись громадяни України із пред'явленням паспорта громадянина України чи паспорта для виїзду за кордон.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві на підставі заяви №2915/02-29 від 24.09.2015 року та поданих до неї документів, зареєстровано шлюб громадянина України ОСОБА_2 та громадянки Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_3, про що складено актовий запис за №2594, внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за №00128618485. В графі 2 зазначеного актового запису «Прізвище після державної реєстрації шлюбу «нареченої» зазначено «ОСОБА_3», що особисто закріплено громадянкою підписом в актовому записі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідачем неправомірно була здійснена зміна прізвища з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3», так як реєстрація шлюбу повинна була б відбутися з урахуванням положень колізійних норм.

При цьому при вирішенні даного спору застосовуються положення Закону України «Про міжнародне приватне право», яким встановлюється порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про міжнародне приватне право» право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Відповідно до ст. 35 Сімейного кодексу України наречені мають право обирати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Згідно п. 1 розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (далі Правила) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті..

Приписами п. 2 розділу І Правил передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Пунктом 6 розділу І Правил встановлено, що про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 року № 1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до п. 7 розділу І Правил працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим.

При державній реєстрації актів цивільного стану працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану в установленому порядку та в межах компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Згідно з п. 8 розділу І Правил державна реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства проводиться за законодавством України.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану повідомляють компетентні органи іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей.

Так, п. 1 розділу ІІ Правил передбачено, що Державна реєстрація акту цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад складають актові записи цивільного стану в електронному вигляді у порядку, що затверджується Міністерством юстиції України, та друкують їх на паперових носіях, які не пізніше 3 числа наступного за звітним місяця передають до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції.

Актовий запис цивільного стану складається у присутності заявника та друкується на паперових носіях у двох примірниках, кожний з яких нумерується одним і тим самим номером. Нумерація актових записів цивільного стану кожного виду державної реєстрації починається з першого номера і ведеться послідовно протягом року з 1 січня до 31 грудня включно.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану ознайомлює заявника з даними, унесеними до актового запису цивільного стану, що засвідчується його підписом у відповідній графі паперового носія актового запису.

Після цього актовий запис засвідчується підписами керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела державну реєстрацію акту цивільного стану, і скріплюється печаткою.

На підставі складеного актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Колегія суддів зазначає, що Колізійному праву України відомі різні колізійні прив'язки, спрямовані, зокрема, на вибір законодавства у випадках реєстрації шлюбів між громадянами України з іноземцями та між іноземцями. Переважно це прив'язки до закону місця реєстрації шлюбу та громадянства особи. Водночас колізійні норми можуть регулювати вибір законодавства щодо матеріальних умов оформлення шлюбу; умов форми шлюбу та стосовно перешкод до реєстрації шлюбу, зокрема у всіх договорах, які передбачають колізійні норми щодо матеріальних умов шлюбу, містяться й колізійні норми щодо форми шлюбу. Така норма є й у договорі з Алжиром. Форма шлюбу визначається законодавством тієї договірної держави, на території якої шлюб реєструється.

Однак, у даному випадку Позивачем форма шлюбу не оспорюється.

Таким чином, з викладеного випливає, що реєстрація актів цивільного стану здійснюється в присутності осіб, щодо яких складається такий запис, на підставі документів поданих заявником, та правильність внесення відповідних записів перевіряється заявником після їх складання.

Враховуючи зазначене, позивач скористалась правом наданим їй ч.2 ст.35 СК України та вирішила обрати прізвище після державної реєстрації «ОСОБА_3», що підтверджується особистим підписом у заяві про державну реєстрацію шлюбу.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що в своїй країні (тобто в Алжирській Народній Демократичній Республіці) Позивач не може змінити свого прізвище, оскільки, згідно з декретом Алжирської Народної Демократичної Республіки №71/157 від 03.06.1971 року громадянка Алжиру не може змінити прізвище або ім'я, укладаючи шлюб в іноземній державі з іноземним громадянином.

В матеріалах справи міститься лист Першого секретаря Посольства Алжиру в Україні та Республіці Молдова №143/15 від 09.11.2015 року, яким підтверджується, що законодавством Алжиру не передбачено зміну дівочого прізвища дружини на прізвище чоловіка, алжирські органи не можуть видати паспорт вищезазначеній громадянці на прізвище її чоловіка.

Таким чином .колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що реєстрація шлюбу в даному випадку повинна проводитися із врахуванням Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки Позивач в даному випадку є іноземним елементом (у розумінні закону), тобто коли відбувається реєстрація шлюбу з іноземним елементом необхідно визначити обсяг застосування права іноземної держави до приватноправових відносин з іноземним елементом згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права.

Враховуючи положення ч.4 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право», правила цього Закону про визначення права, яке підлягає застосуванню судом, поширюються на органи, які мають повноваження вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про міжнародне приватне право» застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Приписами ст. 21 Закону України «Про міжнародне приватне право» права фізичної особи на ім'я, його використання та захист визначаються її особистим законом, якщо інше не встановлено законом.

З врахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Відповідач здійснюючи реєстрацію шлюбу за змінюючи прізвище Позивача передусім повинен був визначитися із питанням про право, що підлягає застосуванню з урахуванням положень колізійних норм, однак як вбачається з матеріалів справи Відповідачем не було повністю досліджено документи, подані ОСОБА_3 для реєстрації шлюбу, оскільки громадянці Алжиру заборонено змінювати прізвище (за законодавством країни-походження), внаслідок протиправних дій Відповідача, які проявилися у неповному з'ясуванні обставин, які передували реєстрації шлюбу, у Позивач позбавлена права на підтвердження її шлюбу в Алжирі, оскільки на території цієї країни її шлюб фактично є недійсним, також, Позивач не може оформити дозвільні документи на в'їзд в Україну, оскільки за законодавством Алжиру її прізвище «ОСОБА_3», а відповідно до Свідоцтва про шлюб її прізвищем є «ОСОБА_3».

Крім того, ОСОБА_3 не може звернутися в Україні із заявою про зміну прізвища, оскільки є громадянкою Алжирської Народної Республіки, що підтверджується її паспортом, то єдиним способом відновлення порушеного права є внесення змін до відповідного актового запису.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження оскаржувана постанова прийнята судом без врахування всіх обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 160, 195, 196,198, 202, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у міст Києві щодо зміни прізвища Позивача з прізвища «ОСОБА_3» на прізвище «ОСОБА_3» при проведенні державної реєстрації актів цивільного стану №2594 від 29.09.2015 року про укладення шлюбу.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у міст Києві внести зміни до актового запису цивільного стану №2594 від 29.09.2015 року про укладення шлюбу, змінивши в графі «прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини» з прізвища «ОСОБА_3» на прізвище «ОСОБА_3».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.