227/194/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайнний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Заварзіній Я.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25 грудня 2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВС Т А Н О В И В:

22.01.2016 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25 грудня 2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 11.07.2013 року отримувала дострокову пенсію за віком, призначену відповідно до п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 949 грн. Розпорядженням від 25.12.2014 року виплату пенсії позивачу було призупинено з 01.02.2015 року до з»ясування факту роботи та правомірності виплати дострокової пенсії за віком, призначеної відповідно до п.7-2 «Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що вважає незаконним призупинення призначеної достроково пенсії за віком, оскільки на момент призначення пенсії вона не працювала та після призначення пенсії не працевлаштовувалася. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області незаконними, скасувати рішення начальника Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області від 25.12.2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області поновити виплату позивачу дострокової пенсії за віком, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області виплатити заборгованість з виплати пенсії з 21.01.2015 року з врахуванням компенсації за втрачений дохід, стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Під час судового розгляду справи позивачем ОСОБА_1 було змінено прізвище на ОСОБА_1М.(а.с.99).

Відповідно до Постанови КМУ № 1055 від 16.12.2015 року « Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного Фонду України» відбулося перейменування Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області в Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(а.с.30).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.08.2016 року ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень залишено без розгляду.

Таким чином, на розгляді суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області, скасування рішення начальника Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області від 25.12.2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком, зобов»язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області поновити виплату позивачу дострокової пенсії за віком, зобов»язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області виплатити заборгованість з виплати пенсії з 21.01.2015 року з врахуванням компенсації за втрачений дохід

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свій позов і пояснила, що починаючи з 11.07.2013 року їй було достровоко призначено пенсію за віком відповідно до п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України № 1058. На час призначення пенсії вона досягла 55 років і мала стаж роботи більше 30 років. На підтвердження стажу надала відповідачу трудову книжку та відомості про застраховану особу. Достроково призначена пенсія була мінімального розміру. Починаючи з лютого 2015 року виплата достроково призначеної пенсії була припинена. В вересні 2014 року вона звернулася до відповідача з проханням прийняти звіт з персоніфікованого обліку на застрахованих осіб з 01.07.2000р. по 31.12.2003 року. Відповідно до наданого звіту вона, як директор ПП « Фенікс», нарахувала собі заробітну плату за період вимушеного простою за 2000-2003 роки. Відповідач не бажав приймати у неї зазначену персоніфікацію, оскільки не міг визначитися із тим хто вона є відносно підприємства ПП « Фенікс», після чого нею було надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій щодо підтвердження її повноважень. Відповідачем їй було повідомлено про те, що УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області хоче провести перевірку ПП « Фенікс», для чого вона надала відповідачу документи ПП « Фенікс». Перевірку відповідачем проведено не було і вона декілька разів зверталася до відповідача з проханням про прийняття персоніфікації. В грудні 2014 року позивач звернулася до відповідача та надала для долучення до пенсійної справи копію останньої сторінки своєї трудової книжки із внесеними змінами, з метою підтвердити свій час роботи в ПП «Фенікс» починаючи з 1998 року до 2013 року. В наданій копії останньої сторінки трудової книжки нею як директором ПП « Фенікс» було зроблено запис про те, що записи від 01.01.2007 та від 02.07.2009 року вважати недійсними. Зазначений запис зробила тому, що фактично працювала в ПП « Фенікс» з 1998 року до 2013 року і хотіла підтвердити свій стаж. Позивач також зазначила, що про призупинення виплати достроково призначеної їй пенсії за віком вона була повідомлена листом відповідача від 21 січня 2015 року. Відповідач повідомив її, що підставою для припинення виплати пенсії є те, що відповідач вважає її працюючою особою, оскільки відомості щодо неї як керівника ПП « Фенікс» містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як зазначила позивач ОСОБА_1 вона хоча і перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але з роботи директора ПП « Фенікс» вона звільнена ще в 2013 році, що підтверджується копією наказу № 1 від 12.04.2013 року, виданого засновником ПП « Фенікс» ОСОБА_3, який міститься в матеріалах справи. Позивач зазначила, що дійсно в її трудовій книжці мається запис про її звільнення з роботи в ПП « Фенікс» 02.07.2009 року за власним бажанням. Зазначений запис вона як директор ПП « Фенікс» зробила в 2009 році, тому, що збиралася поїхати на заробітки в інше місто, але позивач потім повернулася і продовжувала робити в ПП « Фенікс» директором до 2013 року. Зазначений запис в її трудовій книжці взагалі не потрібно брати до уваги, оскільки вона його скасувала як директор ПП « Фенікс» в 2014 році, про що повідомила працівників відповідача. Запис до трудової книжки про свою роботу до 2013 року не внесла, оскільки вважає, що записи до трудової книжки взагалі вносити не потрібно, тому що після 01.01.2004 року весь страховий стаж знаходиться в персоніфікації. Також позивач зазначає, що на момент звернення до Управління пенсійного фонду в м.Добропілля та Добропільському районі Донецької області 11.07.2013 року вона була звільнена з роботи в ПП « Фенікс» з посади керівника в зв»язку із виходом на пенсію,і починаючи з 12.04.2013 року здійснює свої повноваження директора ПП « Фенікс» на підставі довіреності засновника ПП « Фенікс» ОСОБА_3 від 15.04.2013 року, строк дії якої до 15.04.2016 року. Відповідно до цієї довіреності вона як директор має право звертатися до різних органів, подавати звіти до контролюючих органів, проводити інші дії як директор. В 2014 році вона як директор ПП” Фенікс” провела заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості за 1999 рік на підставі рішення суду від 2007 року, після чого нею було проведено нарахування заробітної плати та перерахування страхових внесків в 2014 році, про що було подано звіт до відповідача з персоніфікації. Позивач категорично заперечує той факт, що вона є працюючою особою, оскільки вона була звільнена з роботи в 2013 році і після цього здійснює свої повноваження директора на підставі довіреності засновника і відомості в ЄДРПОУ, які містяться з 18.06.2002 року, про неї як директора ПП « Фенікс» лише підтверджують її повноваження директора. Окрім того, ПП « Фенікс» з 2000 року не веде господарської діяльності, з 2000 до 2003 року у підприємства був вимушений простій, заробітна плата не нараховувалася. Заробітна плата їй як директору в ПП «Фенікс» після цього нараховувалася лише за період з 2007 року до 2009 року, що підтверджується звітами з персоніфікації, які вона здавала до відповідача. Позивач також додала, що заробітна плата за період її роботи з 2009 року до 2013 році не нараховувалася, оскільки підприємство не здійснює господарську діяльність. Позивачем також зазначено, що на цей час строк дії довіреності від 15.04.2013 року, виданої на її ім»я засновником ПП« Фенікс» ОСОБА_3 15.04.2016 року закінчився, але печатка та документи ПП « Фенікс» залишаються у неї на зберіганні і в подальшому коли приїде в м.Добропілля засновник ОСОБА_3, яка на цей час проживає в м.Горлівка, позивач також буде здійснювати повноваження директора ПП « Фенікс», оскільки вона особисто вклала в розвиток цього підприємства 30 000 доларів і не збирається їх залишати, оскільки в неї є діти та онуки. Із зазначеної причини вона також не бажає вносити зміни до відомостей в ЄДРПОУ стосовно зміни керівника, т.я. в подальшому планує залишатися директором ПП « Фенікс», яким є з 18.06.2002 року. Позивач також зазначила, що в подальшому ніщо не перешкодить нарахувати та сплатити страхові внески за весь період її роботи в ПП " Фенікс". В зв»язку із вищевикладеним вважає дії відповідача неправомірними, а рішення відповідача з призупинення виплати дострокової пенсії за віком від 25.12.2014 року таким, що підлягає скасуванню. З приводу незаконних дій відповідача у припиненні виплати призначеної пенсії вона зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на Урядову гарячу лінію і інші інстанції, зокрема, неодноразово до Пенсійного фонду України, але виплату пенсії до цього часу не поновлено. Просить задовольнити її позов та визнати дії відповідача незаконними , скасувати рішення відповідача від 25 грудня 2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком та зобов’язання відповідача поновити виплату дострокової пенсії за віком та виплатити заборгованість з виплати пенсії з 21 січня 2015 року з врахуванням компенсації за втрачений дохід.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і суду показав, що починаючи з 11.07.2013 року позивач перебуває на обліку в Добропільському об»єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області як одержувач пенсії за віком , яку було їй призначено достроково відповідно до п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.26 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (надалі- ЗУ № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років, до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 01.04.1958року до 30.09.1958 року після досягнення ними 57-річного віку. Пунктом 7-2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058 передбачено, що до 01.01.2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У разі, якщо жінка, якій достроково призначено пенсію до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 ЗУ № 1058, працевлаштувалася, виплата достроково призначеної пенсії на час роботи припиняється. На дату подання документів для призначення пенсії позивачем ОСОБА_1 було надано трудову книжку, відповідно до якої останнім місцем роботи позивача було ПП «Фенікс», на якому вона пропрацювала з 01.01.2007 до 02.07.2009 року в якості директора. За даними трудової книжки позивача на момент призначення пенсії ОСОБА_1 звільнено з ПП « Фенікс» з 02.07.2009 року. В жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з проханням прийняти відомості за 2000-2003 роки для внесення їх до системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей. Зазначені відомості були складені позивачем самостійно як директором ПП « Фенікс» на підставі самостійно нарахованої нею в вересні 2014 році заробітної плати в максимально передбаченому законодавством розмірі за минулий період (2000-2003 роки) з метою проведення перерахунку пенсії за віком, призначеної позивачу 11.07.2013 року. 17.10.2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перевірки ПП « Фенікс» як керівник вказаного підприємства. 08.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою щодо долучення до трудової книжки з внесеними нею як директором ПП « Фенікс» змінами про те, що записи за період роботи з 01.01.2007 по 02.07.2009 року на посаді директора ПП «Фенікс» вважати недійсними, що суперечить даним звітності до системи перфоніфікованого обліку, де відображено нарахований заробіток та сплата страхових внесків до управління ПФУ в м.Добропілля. Таким чином, у відповідача виникли сумніви в достовірності наданих документів, в зв»язку із чим, з питанням дотримання законодавства ОСОБА_1 під час звернення її за призначенням пенсії, відповідач звернувся до правоохоронних органів. Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2016 року позивач з 18.06.2002 року є керівником та підписантом підприємства, засновником підприємства є – ОСОБА_3, відомості про припинення юридичної особи в реєстрі відсутні. Відповідно до ст.17 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань» обов»язок для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв»язку із зупиненням (припиненням) членства в громадському формування керівника(члена керівного органу) покладений саме на керівника юридичної особи. Оскільки позивачем не дотримано вимог ст.17 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» ОСОБА_1 вважається працюючою особою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення(припинення) органу управління підприємством.Оскільки позивач є працюючою особою, виплата призначеної дострокової пенсії була відповідачем припинена. Представник відповідача також додав, що в квітні 2015 року позивач досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ № 1058, а саме 57 років і їй було письмово повідомлено про можливість переходу на пенсію за віком в зв»язку із досягненням пенсійного віку, але позивач відмовилася писати відповідну заяву про перехід на пенсію за віком згідно ст.26 ЗК № 1058. В зв»язку із тим, що позивач є працевлаштованою особою, відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування розпорядження начальника управління від 25.12.2014 року про призупинення достроково призначеної пенсії та задоволення інших позовних вимог позивача.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що працює на посаді заступника начальника Добропільського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області. ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер, але з лютого 2015 року пенсію не отримує, оскільки розпорядженням від 25.12.2014 року виплату достроково призначеної пенсії було призупинено до з»ясування правомірності призначення дострокової пенсії. Під час призначення пенсії ОСОБА_1 надала копію трудової книжки на підтвердження того, що вона не працююча особа. Потім позивач звернулася до управління пенсійного фонду з інформацію про внесення відомостей до системи персоніфікації та сплату страхових внесків за зазначений період, при чому звернулася позивач до відповідача як директор ПП « Фенікс». Було складено службову записку щодо виявлених невідповідностей та передано інформацію до відділу контрольно-перевірочної роботи відповідача, після чого звернулися до правоохоронних органів. В Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зазначено як керівника ПП « Фенікс» і тому Добропільське об»єднане управління пенсійного фонду України вважає позивача працюючою особою. Оскільки позивач є керівником ПП « Фенікс» починаючи з 18.06.2002 року до цього часу безперервно, достроково призначено їй пенсію безпідставно, в зв»язку із чим з 11.07.2013 року до 01.02.2015 року у позивача виникла переплата пенсії. Добропільське об»єднане управління пенсійного фонду не може погодитися з доводами позивача про те, що вона є непрацюючою особою в зв»язку із звільненням в 2009 році з посади керівника ПП « Фенікс», оскільки вона продовжує виконувати обов»язки директора зазначеного підприємства та записи щодо періоду її роботи в ПП « Фенікс» з 2007 по 2009 роки визнані недійсними директором ПП « Фенікс», тобто позивачем ОСОБА_1 Окрім того, управління пенсійного фонду не може погодитися із тим ствердженням позивача про те, що вона продовжує виконувати обов»язки директора ПП « Фенікс» на підставі довіреності засновника ОСОБА_3, оскільки відповідно до Статуту ПП « Фенікс» керівництво підприємством здійснюється як самим засновником , так і директором підприємства, який наймається по контракту. В квітні 2015 року позивач досягла пенсійного віку та була запрошена до управління пенсійного фонду для написання

заяви про поновлення пенсії за віком в зв»язку із досягненням пенсійного віку, але позивач відмовилася від написання цієї заяви.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює на посаді начальника відділу Добропільського об»єднаного управління ПФУ в Донецькій області і позивач зверталася до управління пенсійного фонду з відомостями щодо персоніфікації. Внести зазначені відомості до системи персоніфікації можливо після проведення перевірки ПП « Фенікс». ОСОБА_1 17.10.2014 року написала заяву про проведення перевірки ПП « Фенікс», але провести зазначену перевірку не має можливості, оскільки на підприємстві відсутні штатний розклад, облік відпрацьованого робочого часу, головна книга. Окрім того, позивачем як керівником ПП «Фенікс» було сплачено страхові взноси за період простою даного підприємства за саму себе, при цьому, жодним документом час простою на підприємстві не підтверджується. До того, як сплачуються страхові внески, повинна бути виплачена заробітна плата працівнику відповідно до вимог ст. 20 ЗУ № 1058, що проведено керівником підприємства не було, а було лише сплачено страхові внески за цей період. Окрім того, маються протиріччя в звітності, яка надавалася позивачем раніше з тією, що була надана в вересні 2014 року. Таким чином, провести повноцінну перевірку діяльності підприємства ПП « Фенікс» та визначити періоди роботи позивача в зазначеному підприємстві не має можливості. Проведення зазначеної перевірки потрібно для того, щоб не було нецільового використання коштів Пенсійного Фонду України та порушень права на соціальний захист як позивача, так і інших працівників підприємства.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовлення позовних вимог ОСОБА_1

Судом встановлено, що на підставі заяви позивача від 11.07.2013 року (а.с.164) відповідачем було достроково призначено пенсію за віком згідно п.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 894 гривні(а.с.161). Розпорядженням відповідача від 01.12.2013 року розмір пенсії позивача було збільшено до 949 гривень(а.с.195).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи № 163676 ОСОБА_1, долучених судом до матеріалів даної справи, позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком було надано трудову книжку, довідку про трудовий стаж, свідоцтва про народження, диплом, довідка з центра зайнятості, рішення суду, завірені копії яких були долучені до пенсійної справи позивача(а.с.164). З матералів пенсійної справи також вбачається, що позивачем 11.07.2013 року було надано копію трудової книжки, в якій було зазначено, що позивач звільнена з посади директора ПП « Фенікс» 02.07.2009 року на підставі наказу № 16 від 02.07.2009 року(а.с.167 -168).

Тобто, під час звернення до УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі 11.07.2013 року позивачем було зазначено, що вона є непрацюючою особою і її звільнено з роботи 02.07.2009 року. Таким чином, у відповідача по справі були всі наявні підстави для застосування стосовно позивача норми ст.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та дострокового призначення позивачу пенсії за віком як особі яка досягла 55 років, має 30 років трудового стажу та до призначення пенсії звільнилася з роботи, тобто є непрацюючою особою.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи № 163676 08.12.2014 року позивачем було надано копію першої сторінки та сторінки № 14(останньої) своєї трудової книжки. Згідно наданої копії на сторінці № 14(останній) трудової книжки позивача міститься запис « Записи от 01.01.2007(пр.№1от 01.01.2007) и от 02.07.2009(пр.№16 от 02.07.2009) считать недействительніми. Директор ЧП « Феникс» ОСОБА_1М.» та мається відповідний підпис (а.с.169). В матеріалах пенсійної справи, долучених до справи, також мається відповідна заява позивача від 08.12.2014 року з проханням долучити до матеріалів пенсійної справи копію останньої сторінки трудової книжки зі змінами (а.с.197).

Відповідно до службової записки начальника відділу з призначення пенсії ОСОБА_4 № 185 від 23.12.2014 року, яка міститься в матеріалах пенсійної справи, в зв»язку із наявністю в трудовій книжці ОСОБА_1 запису про те, що вона не працювала в ПП « Фенікс», що протирічить індивідуальним відомостям про застраховану особу, ОСОБА_4 просить відділ контрольно-перевірочної роботи зробити зустрічну перевірку факту роботи ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 02.07.2009р.(а.с.198).

Згідно службової записки № 19 начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, яка міститься в матеріалах пенсійної справи, 25.12.2014 року на ім»я засновника підприємства ОСОБА_3 було направлено рекомендованого листа з повідомленням, оскільки неможливо було достовірно визначити повноваження ОСОБА_1 як посадової особи ПП « Фенікс», зазначений лист було повернуто в зв»язку із закінченням терміну зберігання, в зв»язку із чим проведення перевірки факту роботи ОСОБА_1 в ПП « Фенікс» з 01.01.2007 по 02.07.2009р. можливо лише після повідомлення про проведену перевірку діяльності підприємства правоохоронними органами згідно листа УПФУ № 1025/05 від 03.02.2015р.(а.с.202).

Відповідно до повідомлення Костянтинівської місцевої прокуратури № 227/194/16-а/10557/2016 від 04.07.2016 року кримінальне провадження № 12015050230001129 від 26.06.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.149). Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 25.04.2016 року, кримінальне провадження № 12015050230001129 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що внесені ОСОБА_1 записи до трудової книжки про роботу в ПП «Фенікс» та скасування таких записів, не призвели до настання правових наслідків(а.с.150-151)

Як показав в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 відповідач дійсно звертався до Добропільського МВ ГУМВСУ в Донецькій області та просив перевірити достовірність даних, які надані ОСОБА_1 при нарахуванні пенсії, але кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України було закрито, рішення слідчого було оскаржено до суду, який своєю ухвалою направив матеріали для продовження досудового розслідування, але кримінальне провадження знову було закрито слідчим , оскаржувати рішення слідчого відповідач не став, оскільки на той час в суді вже знаходилася на розгляді зазначена справа і суд має вирішити спір стосовно правомірності дій відповідача та надати оцінку діям позивача.

В судовому засіданні також досліджувалася копія довіреності від 15.04.2013р., відповідно до якої ОСОБА_3 на підставі усного безоплатного договору з повіреною щодо вчинення правочинів, уповноважує громадянку ОСОБА_1 вчиняти дії від імені керівника юридичної особи приватного підприємства «Фенікс», що виникають з адміністративно-правових відносин, а саме представляти інтереси ПП ” Фенікс”,як юридичної особи в державних,громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в державній Податковій адміністрації України, в Пенсійному фонді України та в інших фондах та їх відділеннях, відповідній державній адміністрації, органах санітрано-епідеміологічної служби, органах пожежної служби, - енерго та інших підприємствах і організаціях, з питань розпорядження( відкриття рахунку, зарахування грошових сум на рахунок та їх зняття, переказ грошей з рахунку на інший рахунок, переоформлення, закриття рахунку) рахунком, а також бути представником в усіх компетентих органах міст України з питань звітності стосовно діяльності ПП “ Фенікс”, укладати чи розривати трудові угоди(договори) з найманими працівниками. За цією довіреністю представнику надається право представляти інтереси юридичної особи у відповідних компетентних організаціях, подавати, підписувати та отримувати всі необхідні для виконання дієвої довіреності документи, включаючи документи фінансової та податкової звітності (декларації), дозволи, свідоцтва та інші документи, що стосовуватимуться законних прав юридичної особи.Представник має право у разі необхідності в інтересах підприємства звертатися до органів міліції,прокуратури та судів усіх рівнів.Довіреність дійсна терміном три роки, тобто до 15.04.2016 року(а.с.39).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що саме цією довіреністю обгрунтовує правомірність своїх дій як директора ПП “ Фенікс”, в тому числі щодо анулювання записів в 2014 році в своїй трудовій книжці щодо роботи з 01.01.2007р. до 02.07.2009 року та нарахування і сплати страхових внесків за період простою підприємства в 2000-2003 році.

Із доводами позивача щодо правомірності здійснення повноважень керівника підприємства ПП “ Фенікс” на підставі довіреності засновника ОСОБА_3 від 15.04.2013 року суд не може погодитися з огляду на наступне:

Згідно ч.1 ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Відповідно до ст.87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. На підставі ст.89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2016 року керівником та підписантом ПП” Фенікс” починаючи з 18.06.2002 року є ОСОБА_1 (а.с.158-159). Як вбачається з даного Витягу зміни до відомостей про органи управління ПП “ Фенікс” з 18.06.2002р. станом на дату складання Витягу(01.08.2016р) не вносилися - директором є ОСОБА_1

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи.

Згідно ст.10 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 суду показала, що працювала з деякими перервами в ПП”Фенікс” починаючи з 1998 року до 2013 року. На запитання суду чому в трудовій книжці не має записів про працю позивача в ПП “Фенікс” починаючи з 1998 року і чому анульовані записи про працю позивача в ПП”Фенікс” з 01.01.2007 до 02.07.2009 року, позивач суду показала, що вважає непотрібними відповідні записи в трудовій книжці, оскільки єдиним підтвердженням її страхового стажу є сплачені страхові внески і в майбутньому ніщо не завадить їй сплатити страхові взноси за весь час роботи в ПП “Фенікс”, оскільки і в подальшому вона буде директором цього підприємства.

Згідно ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до копії Статуту ПП “ Фенікс”(а.с.218-221) Приватне підприємство “ Фенікс” є юридичною особою(п.1.3.), діяльність підприємства здійснюється залученням працівників на договорній основі(п.1.7), підприємство має право наймати та звільняти працівників відповідно до КЗпП України(п.3.1.6). Відповідно до п.3.2.2. Статуту ПП “Фенікс” підприємство зобов”язано укладати трудові договори, контракти з громадянами по найму та повністю розраховуватися з найманими працівниками підприємства відповідно до договорів та контрактів(п.3.2.4).Згідно п.5.1 Статуту ПП “Фенікс” керівництво діяльністю підприємства може здійснюватися як безпосередньо засновником, так і виконавчим директором, який наймається по контракту,який самостійно вирішує всі питання поточної діяльності. На підставі п.5.2 Статуту директор організує роботу підприємства, несе відповідальність за його прибуткову діяльність, діє від імені малого підприємства,представляє його інтереси перед державними органами та третіми особами, укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки підприємства. Директор самостійно визначає структуру керівництва,штати,здійснює добір кадрів(п.5.3 Статуту),видає накази та розрорядження, обов”язкові для всіх працівників підприємства, приймає рішення про заохочення, покарання в рамках діючого трудового законодавства та укладання контрактів(п.5.4 Статуту). Відповідно до п.8.1. Статуту трудові відносини підприємства з найманими працівниками будуються на підставі контракту та регулюються законодавством про працю в Україні та цим Статутом.

Згідно ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Як вбачається з наданої позивачем копії довіреності засновника підприємства ОСОБА_3 від 15.04.2013 року, остання уповноважує ОСОБА_1 вчиняти певні дії не від неї як фізичної особи, а від імені керівника юридичної особи приватного підприємства “ Фенікс”.Згідно ст.249 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Згідно Статуту ПП “Фенікс”(п.5.2) саме директор видає доручення від імені юридичної особи - зазначеного підприємства.

Відповідно до п.5.1 Статуту ПП " Фенікс" керівництво діяльності підприємства може здійснювати як безпосередньо засновник , так і виконавчий директор, який наймається за контрактом.(а.с. 220).

Таким чином, керівником приватного підприємства”Фенікс” відповідно до Статуту може бути особа, з якою в обов”язковому порядку укладається контракт. Будь-яких інших підстав для здійснення повноважень керівника підприємства ані Статутом, ані діючим законодавством не передбачено.

В судовому засіданні позивач суду повідомила, що з нею укладався трудовий контракт ще в 90 годах, але де цей контракт знаходиться вона не знає і не може надати його суду. Періоди її роботи в ПП “ Фенікс” підтверджується довідкою, виданою ПП ” Фенікс” та підписаною позивачем(а.с.37), відповідно до якої позивач була призначена директором ПП “ Фенікс” з 18.06.2002 року, після чого відомості щодо неї як директора були внесені в ЄДРПОУ. Відомості про її роботу в ПП “ Фенікс” з 01.11.1998 до 15.06.2005 року та з 25.10.2006 року до 12.04.2013 року до трудової книжки не вносилися.

Згідно ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач в судовому засіданні також визнала, що допустила порушення Інструкції з порядку ведення трудових книжок і не внесла відомості щодо своєї роботи на зазначеному підприємстві як директор.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач продовжує виконувати обов”язки директора на підставі Статуту ПП “ Фенікс”, враховуючи зроблене позивачем анулювання записів в трудовій книжці про її роботу з 01.01.2007р. до 02.07.2009 року, ствердження позивача про фактичну роботу в ПП “ Фенікс” з 1998 року до 2013 року, що підтверджується довідкою ПП “ Фенікс” , але спростовується записами в трудовій книжці позивача, а також дії позивача ОСОБА_1, яка не маючи в трудовій книжці записів про її роботу в ПП “Фенікс” за період 2000-2003 роках в 2014 році провела за себе сплату страхових внесків, після чого звернулася до відповідача з питання прийняття звіту з персоніфікації та зарахування зазначеного стажу роботи. Окрім того, суд приймає до уваги, що позивач зазначила, що ніщо не перешкодить їй сплатити страхові взноси на підтвердження страхового стажу за весь час роботи в ПП “ Фенікс”.

В судовому засіданні не було з”ясовано обставин видання наказу №1 від 12.04.2013 року засновника ПП “Фенікс” ОСОБА_3 про звільнення позивача в зв”язку із виходом на пенсію(а.с.36), оскільки за повідомленням позивача ОСОБА_1 засновник ОСОБА_3 на цей час проживає в зоні проведення АТО(м. Горлівка Донецької області). Суд також враховує, що на час звернення позивача ОСОБА_1 до відповідача 11.07.2013 року позивач не повідомляв про існування такого наказу, а надав трудову книжку, в якій було зазначено про те, що 02.07.2009 року її було звільнено з роботи за власним бажанням(а.с.168) і вперше про наявність такого наказу позивач повідомила вже після припинення виплати достроково призначеної пенсії під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015050230001129 (а.с.61 оборот стор).

Окрім того, суд не може прийняти до уваги ствердження позивача про те, що вона непрацююча особа, через те, що підприємство не веде господарську діяльність і вона не отримує заробітну плату, враховуючи наступне :

Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідно до ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до ст.141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. Відповідно до Статуту ПП “ Фенікс” (п.3.2.2) підприємство повинно повністю розраховуватися з працівниками, керівництво діяльністю підприємства здійснюється засновником або директором підприємства(п.5.1 Статуту).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 як директор підприємства ПП “ Фенікс” зобов”язана була своєчасно нараховувати заробітну плату працівникам підприємства, і та обставина, що заробітна плата на підприємстві не нараховувалася не може бути підставою для ствердження про те, що працівники підприємства є непрацюючими особами.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», обов’язок для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні керівника (члена керівного органу) покладений саме на керівника юридичної особи, тобто на ОСОБА_1

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки, ОСОБА_1 не дотримано вимог ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ОСОБА_1 вважається працюючою особою до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про зупинення (припинення) органу управління підприємством.

Згідно ст.7-2 « Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду. У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію. Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до ст.26 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” позивач ОСОБА_1 13.04.2015 року досягла 57 років, тобто пенсійного віку, і як зазначає Департамент пенсійного забезпечення ПФУ в листі № 9382/к-100 від 07.10.2015 року, має всі підстави для поновлення пенсії за віком, в зв”язку із чим позивачу було запропоновано звернутися з відповідною заявою до управління пенсійного фонду (а.с.10). В судовому засіданні позивач суду повідомила, що її дійсно було запрошено до УПФУ в м.Добропілля та Добропільському районі листом від 26.08.2015 року (а.с.203), але вона не бажає писати відповідну заяву, а хоче, щоб відповідач виплатив їй заборгованість за 21 місяць достроково призначеної пенсії за віком, виплата якої була припинена з 01.02.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 25 грудня 2014 року про призупинення виплати дострокової пенсії за віком, зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

В судовому засіданні 14 вересня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частину. Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2016 року.

Суддя Корнєєва В.В.