ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.2016 Справа № 905/1489/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Говоруна О.В., Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д,І.,

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, м. Слов'янськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ

про: зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів, та повернути частку майна, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач , ОСОБА_1, м. Слов'янськ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ про зобов'язання відповідача провести реєстрацію змін до Статуту ТОВ "ОСА" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ "ОСА" та повернути ОСОБА_1 належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16.12.2015р. ним було складено заяву про вихід зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА". Проте відповідачем не були здійснені дії з метою внесення змін до установчих документів у зв'язку із виходом позивача зі складу засновників. Як на правове обґрунтування посилається на ст.148 Цивільного кодексу України, ст.54 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 08.06.2016р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя - Бокова Ю.В., судді Говорун О.В. та Сковородіна О.М.

Під час розгляду даної справи колегіальний склад суду неодноразово змінювався.

01.08.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якому позивач посилається на п. 19 засновницького договору в якості підстави для повернення відповідачем з користування ТОВ «ОСА» ? частки нежитлової будівлі закусочної.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Приймаючи до уваги, що згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.08.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Мальцева М.Ю. у відпустці утворено новий колегіальний склад суду: головуючий суддя - Бокова Ю.В., судді Говорун О.В. та Сковородіна О.М., заява про зміну предмету позову відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд приймає її до розгляду.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, 24.05.2016р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на ст. 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та неможливість в зв'язку з цим провести державну реєстрацію змін до установчих документів, а також на те, що позивачем не було заявлено ТОВ «ОСА» вимоги про повернення їй частки майна, яке було передано у користування ТОВ «ОСА».

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ :

За змістом ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 6 Закону України "Про господарські товариства" товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Слов'янської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 р. № 1470-10 «Про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА» було вирішено зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю «ОСА».

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА", зареєстрованого розпорядженням заступника голови міської ради народних депутатів Слов'янської міської ради народних депутатів № 1470-10 від 17.09.1996р., засновниками товариства є громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. Статуту, Товариство має статутний фонд у розмірі 9400 (дев'ять тисяч чотириста) грн., поділений на дві частки.

Учасники Товариства вносять наступні вклади до статутного фонду:

- ОСОБА_1 - право користування належній їй на праві власності часткою житлвого будинку з відповідною частиною господарсько-побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1, яке оцінюється в 4700 (чотири тисячі сімсот) грн., що складає 50 % статутного фонду;

- ОСОБА_3 - право користування належній їй на праві власності часткою житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових споруд за адресою: АДРЕСА_1, яке оцінюється в 4700 (чотири тисячі сімсот) грн., що складає 50 % статутного фонду.

На момент реєстрації внеском кожного учасника є право користування майном, по факту оцінки якого учасниками підписується оціночний акт.

На момент реєстрації Товариства кожний з учасників зобов'язаний внести свій внесок повністю.

Внесення внеску кожного учасника до статутного фонду повинно бути відображене у балансі Товариства. Даний баланс повинен бути представлений протягом місяця у відділенні банку з моменту засвідчення внесення внесків до статутного фонду.

Внеском учасника Товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами та обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти у карбованцях та в іноземній валюті. Вартість майна, що вноситься, визначається спільним рішенням учасників Товариства та попередньо фіксуються у засновницькому договорі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внесок у вигляді 4700 грн. це внесення до статутного фонду саме права користування належного позивачу на праві власності майна, яке оцінено в 4700 грн.

Згідно п. 9.1. статуту органами управління та контролю Товариства є: збори учасників; директор; ревізійна комісія; загальні збори трудового колективу.

Відповідно до п. 9.2., 9.3. Статуту діяльність Товариства направляється та координується зборами засновників, які є вищим органом управління Товариства.

До складу зборів входять учасники або їх представники.

Згідно п. 9.4. Статуту до виключної компетенції зборів учасників відноситься, зокрема, внесення змін до статуту товариства та виключення учасників з Товариства.

Відповідно до п. 9.6. Статуту збори скликаються не рідше двох раз на рік. Позачергові збори скликаються головою за наявності обставин, передбачених у засновницьких документах, у випадку неплатоспроможності Товариства, а також у випадках, коли того вимагають інтереси Товариства в цілому, та якщо виникає загроза значного зменшення статутного фонду. Збори повинні бути скликані також на вимогу директора.

Кожен з учасників вправі вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час та з будь-якого приводу.

Про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються шляхом розсилки письмового повідомлення (рекомендований лист, телефон, факс) із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніше ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення приймається тільки при наявності усіх учасників, присутніх на зборах.

Судом встановлено, що 16.12.2015р. ОСОБА_1 було складено заяву про вихід зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА" та повернення з користування ТОВ «ОСА» належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1. Заява засвідчена приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І. та зареєстрована в реєстрі за №5220.

В подальшому, 21.12.2015 р. товариством з обмеженої відповідальністю «Юріс-Про» в інтересах ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення вих. № 2412/950 від 21.12.2015р. на адресу директора ТОВ «ОСА» ОСОБА_3, в якому повідомлялося про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників товариства та про проведення позачергових зборів на 21.01.2016р. об 11-00 год. Також до зазначеного листа було додано заяву про вихід зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА" та повернення з користування ТОВ «ОСА» належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1.

Згідно листа директора ТОВ «ОСА» вищезазначена заява була отримана 30.12.2015р., у зв'язку з чим директор ОСОБА_3 відмовився від прийняття участі у загальних зборах, посилаючись на п. 9.6. Статуту (у зв'язку з порушенням строків її повідомлення про збори).

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Зазначені норми Закону є тотожними положенням п. 9.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно ч.1 ст.148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до п.4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 25.02.2016р. №4 під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008, № 13 моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про вихід зі складу засновників (учасників) товариства від 16.12.2015р. була отримана директором ТОВ «ОСА» ОСОБА_3 30.12.2015р., що не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товариства", установчі документи, поміж інших, повинні містити відомості про склад засновників та учасників, відомості про розмір часток кожного з учасників.

Відповідно до положень ст.145 Цивільного кодексу України та ст.59 ЗУ "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Згідно з положеннями статті 83 Господарського кодексу України зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Представник позивача в судових засіданнях зазначив, що невнесення змін до статуту щодо зміни складу засновників та, відповідно, державна реєстрація цих змін порушують його права та охоронювальні законом інтереси, оскільки має місце існування публічної недостовірної інформації щодо власника частки майна у статутному фонді товариства. В статуті та в державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про власника частки у статутному фонді товариства ОСОБА_1

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що ТОВ «ОСА» не зможе провести державну реєстрацію змін до установчих документів у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ "ОСА", оскільки, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Слов'янськ віднесено до території, на якій здійснювалася антитерористична операція, а отже, на думку відповідача, підлягає застосуванню ч.3 ст. 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", згідно якої проведення реєстраційних дій, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівників юридичних осіб, що знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції забороняється.

Разом із тим, суд звертає увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до яких не включено м. Слов'янськ.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлений порядок скликання загальних зборів.

Так, частинами 2, 3, 4 зазначеної статті визначено, що позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався, як того вимагає частина 4 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.6 статуту, з вимогою до голови товариства про скликання позачергових загальних зборів. Учасник товариства вправі самостійно скликати загальні збори учасників лише у випадку, якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем дійсно порушений порядок скликання позачергових загальних зборів, передбачений ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 9.6 статуту.

Але ж, суд зауважує, що листом від 21.12.2015 р. та доданою до нього заявою про вихід зі складу засновників, позивач повідомив відповідача про свій вихід зі складу засновників. З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом на 30.12.2015 р. був обізнаний про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників, про що свідчить лист від 18.01.2016 р., який міститься в матеріалах справи. Проте, ніяких дій щодо внесення змін та державної реєстрації до установчих документів до теперішнього часу відповідачем здійснене не було, чим дійсно були порушені його права та охоронювальні законом інтереси у вигляді невиключення публічної недостовірної інформації щодо власника частки майна у статутному фонді товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновниками ТОВ "ОСА" є: ОСОБА_1, розмір внеску до статутного капіталу - 4700,00 грн.; ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного капіталу - 4700,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести реєстрацію змін до Статуту ТОВ "ОСА" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ "ОСА".

Що стосується позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА» повернути ОСОБА_1 належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1 суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 54 цього ж закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

У відповідності із ч.1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням передбачених цивільним законодавством заходів захисту. Під останнім слід розуміти, встановлені законом матеріально правові примусові заходи, завдяки яким здійснюється захист відновлення або визнання порушених або оспорюваних прав та інтересів.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно наданого позивачем Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9499433 від 04.01.2006р. ОСОБА_1 є власником ? нежитлової будівлі, закусочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилається на засновницький договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі 09.09.1996р. за № 9903 приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. 09.09.1996р.

Згідно ч. 3 ст. 57 Господарського кодексу України у засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Згідно п. 19 зазначеного засновницького договору у випадку виключення або виходу учасника з Товариства йому виплачується частина вартості майна Товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, а також прибуток, отриманий Товариством у поточному році до моменту виходу. Виплата здійснюється після затвердження річного звіту та балансу, але не пізніше 12 місяців після виходу.

За вимогою учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

Майно, передане учасником Товариству тільки у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

З матеріалів справи вбачається, що до теперішнього часу позивач не може здійснити законом набуте ним право, а саме не може вільно володіти та користуватись своїм майном.

Отже, з боку ТОВ „ОСА" мають місце дії та наміри, що свідчать про перешкоди у реалізації позивачем права власності на майно.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «ОСА» повернути ОСОБА_1 належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м. Слов'янськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ про зобов'язання відповідача провести реєстрацію змін до Статуту ТОВ "ОСА" у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ "ОСА" та повернути ОСОБА_1 належній їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Рози Люксембург, буд. 10, вул. 1; код ЄДРПОУ 24461318) провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА" у зв'язку зі зміною у складі засновників (учасників) товариства - виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСА".

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Рози Люксембург, буд. 10, вул. 1; код ЄДРПОУ 24461318) повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) належну їй на праві приватної власності ? частки нежитлової будівлі АДРЕСА_1, що була передана в користування ТОВ «ОСА».

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСА", м. Слов'янськ (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Рози Люксембург, буд. 10, вул. 1; код ЄДРПОУ 24461318) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2756,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде підписаний 19.09.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.В. Говорун

Суддя О.М. Сковородіна