ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"21" вересня 2016 р.

Справа № 916/823/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лашина В.В., Туренко В.Б.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від ДП «Адміністрація річкових портів» - ОСОБА_1, довіреність № 01/05-250 від 22.04.2016;

від ПП «СОЛЕКС» - ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.05.2016;

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

1.Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»;

2. Приватного підприємства «Солекс»

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2016

у справі № 916/823/16

за позовом за позовом: державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

до відповідачів:

1) Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі

2) Приватного підприємства «Солекс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 інфраструктури України

про визнання припиненим договору оренди та визнання недійсним додаткового договору про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» (далі – ДП «Адміністрація річкових портів», позивач) звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі – Регіональне відділення) та Приватного підприємства «Солекс» (далі – ПП «Солекс») про визнання припиненим 01.08.2015 договору оренди державного майна № 273-25-065, укладеного відповідачами 01.08.2005 та визнання недійсним додаткового договору № 2 від 31.07.2015 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2015 № 273-25-065.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_3 інфраструктури України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2016 позовні вимоги у справі № 916/823/16 задоволено частково. Визнано недійсним додатковий договір № 2 від 31.07.2015 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та приватним підприємством «Солекс». В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДП «Адміністрація річкових портів» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2016 у справі №916/823/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, і прийняти нове. згідно якого задовольнити позов ДП «Адміністрація річкових портів» повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі ДП «Адміністрація річкових портів» зазначає, що місцевий господарський суд під час винесення рішення не дослідив обставини, на які посилався позивач, те не надав належної оцінки доказам, які мають важливе значення для вирішення справи, а саме, відповідно до п. 10.1. договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065 цей договір укладено строком на десять років, що діє з 01.08.2005 до 01.08.2015. Суд, приймаючи рішення у справі №916/823/16 не надав належної оцінки договору, волевиявленню, намірам, та діям сторін договору, відповідність їх нормам матеріального права, внаслідок чого не задовольнив позовні вимоги в частині визнання договору припиненим 01.08.2015.

Крім цього, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, ПП «Солекс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2016 у справі №916/823/16 та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю, оскільки вказане рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме вимог щодо всебічного, повного й об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 04.07.2016 апеляційні скарги ПП «Солекс» та ДП «Адміністрація річкових портів» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2016 о 10:10.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 розгляд апеляційних скарг відкладено на 16.08.2016 о 12:00 годині.

У зв'язку з перебуванням суддів учасників-колегії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.08.2016, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 апеляційні скарги прийняті до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Туренко В.Б., Лашин В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 витребувано у Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі додаткові документи, а саме докази направлення ДП «Адміністрація річкових портів» листів № 07-03-01198 від 17.04.2015 та № 07-03-01978 від 25.06.2015. Розгляд апеляційних скарг відкладено на 21.09.2016 о 12:00 год.

У судове засідання 21.09.2016 з’явились представник ДП «Адміністрація річкових портів» та ПП «СОЛЕКС», які підтримали доводи апеляційних скарг у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.08.2005 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (в теперішній час його правонаступником є регіональне відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, орендодавець) та Приватним підприємством «Солекс» (орендар) укладено договір оренди № 273-25-065 пасажирського теплохода ОМ-104 (інв. № 12345805), порт приписки Херсон, з терміном дії до 01.08.2015.

На момент укладення означеної угоди транспортний засіб – теплохід ОМ-104 не входив до статутного фонду ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот», що обумовило розпорядження судном Фондом державного майна України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.01.2006 №29-р «Про передачу державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», до сфери управління Мінтрансзв’язку» передано до сфери управління Мінтрансзв’язку теплохід ОМ-104.

Відповідно до наказу ОСОБА_3 транспорту та зв’язку (правонаступником якого у теперішній час є ОСОБА_3 інфраструктури України) від 31.01.2006 №86 здійснено передачу майна, у тому числі пасажирського теплоходу ОМ-104 зі сфери управління Фонду державного майна України до сфери управління ОСОБА_3 транспорту та зв’язку, закріплено на праві господарського відання за Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» державне майно, передане до сфери управління Мінтрансзв’язку, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот».

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 29-р від 25.01.2006 «Про передачу державного майна, яке не увійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної державної судноплавної компанії «Укррічфлот» та наказу № 86 ОСОБА_3 транспорту та зв’язку України від 31.01.2006 державне майно, яке не увійшло до статутного фонду ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот», у тому числі пасажирський теплохід ОМ-104, передано на баланс та у господарське відання Державного підприємства «Адміністрація річкових портів».

Передача вищевказаного майна здійснена за актом приймання-передачі від 03.03.2006 комісією, до складу якої залучено представників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, що є належним доказом обізнаності відділення ФДМУ по Херсонській області про передачу, у т.ч. теплохода ОМ-104 у господарське відання ДП «Адміністрація річкових портів».

В подальшому, 05.07.2007 Інспекцією головного державного реєстратора флоту України видано свідоцтво РV № 02471 про право власності на судно ОМ-104, яким посвідчено, що судновласником пасажирського теплоходу є ДП «Адміністрація річкових портів».

Головні розмірі за обмірним свідоцтвом, що видане Регістром судноплавства України від 22.05.2007 № 04-1-0786-07 є: довжина судна – 35,40м., ширина – 5,30м., осадка – 1,55, м., валова місткість – 152 т.

Даний спір виник у сфері правовідносин з оренди комунального майна, які регулюються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України з урахуванням спеціального законодавства, яким є Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до п.п. 2, 3 статті 326 Господарського кодексу України, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Отже, після передачі державного майна, а саме індивідуально визначеного майна – теплохода ОМ-104, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», до сфери управління Мінтрансзв’язку», регіональне відділення ФДМУ по Херсонській області, правонаступником якого є Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, втратило статус орендодавця стосовно означеного транспортного засобу, оскільки такі повноваження є прерогативою власника майна, а саме ОСОБА_3 інфраструктури України згідно положень ст. 761 Цивільного кодексу України.

Проте, 31.07.2015 між Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області та Приватним підприємством «Солекс» укладено додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065.

За умовами означеного додаткового договору № 2 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області передано в оренду ПП «Солекс» теплохід ОМ-104, що знаходиться на балансі ДП «Адміністрація річкових портів» на період з 02.08.2015 до 02.08.2025.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до статті 627 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, оскільки на момент укладення додаткового договору №2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065, орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області не було власником теплохода ОМ-104, а одже не мало права укладати оскаржуваний додатковий договір, тому відповідно до статей 203, 215 ЦК України даний договір слід визнати недійсним, як такий, що вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Стосовно відмови місцевого господарського суду в задоволені позовних вимог про визнання припиненим 01.08.2015 договору оренди державного майна № 273-25-065 від 01.08.2005 у зв’язку з закінченням строку дії договору, колегія апеляційної інстанції зазначає що це посилання суду першої інстанції є неправомірним, проте відповідно до вимог ст. 104 ГПК України таке порушення не призвело до прийняття неправильного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 10.1. договору оренди державного майна № 273-25-065 від 01.08.2005, останній укладено строком на 10 років, що діє з 01.08.2005 по 01.08.2015.

Як вже зазначено вище, теплохід ОМ-104 передано на баланс та у господарське відання Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 29-р від 25.01.2006 та наказу № 86 ОСОБА_3 транспорту та зв’язку України від 31.01.2006.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до п. 2, 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Отже, саме ОСОБА_3 інфраструктури України (уповноважений орган управління), а ні балансоутримувач, повинен письмово попередити орендаря про намір використовувати орендоване майно для власних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Адміністрація річкових портів» 14.10.2014 своїм листом №01/05-803 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області про те, що має намір використовувати пасажирський теплохід ОМ-104, інвентарний № 12345805 у власній господарський діяльності.

17.04.2015 Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулось з листом №07-03-01198 до ОСОБА_3 інфраструктури України з проханням розглянути можливість продовження терміну дії договору оренди державного майна від 01.08.2005 № 273-25-065 та повідомити Регіональне відділення про прийняте рішення з уражанням термінів, передбачених статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідь від ОСОБА_3 інфраструктури України не надійшла, Регіонального відділення вдруге звернулось до ОСОБА_3 з листом від 25.06.2015 № 07-03-01978 щодо можливості продовження терміну дії договору оренди, проте відповіді від ОСОБА_3 інфраструктури України так і не надійшло.

У якості доказу направлення зазначених листів, Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі надало суду витяги з електронної форми журналу вихідних документів за період з 17.04.2015 по 17.04.2015 та з 25.06.2015 по 25.06.2015.

Крім того, відповідно до п. 10.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, відповідно до чинного законодавства на момент продовження договору оренди.

Пунктом 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12 зазначено, що зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Таким чином, оскільки а ні орендодавець, а ні власник майна - пасажирського теплохода ОМ-104 не звертались до ПП «Солекс» з заявами про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця з дати закінчення строку договору оренди, тобто з 01.08.2015 по 01.09.2015, а ПП «Солекс» не отримувало від власника майна ОСОБА_3 інфраструктури України заяв про небажання продовжувати дію Договору оренди, а тому такий Договір відповідно до частин 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» є продовженим на аналогічний строк, а саме, до 01.08.2025.

Наведені скаржниками у апеляційних скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія встановила, що мотивувальна частина рішення господарського суду не відповідає обставинам даної справи, проте висновок господарського суду щодо задоволення позовних вимог відповідає нормам матеріального та процесуального права, але за мотивами, викладеними в постанові, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2016 у справі № 916/823/16 – залишити без змін, а апеляційні скарги Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» та Приватного підприємства «Солекс» – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.09.2016.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя В.В. Лашин

Суддя В.Б. Туренко