ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 876/3896/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі за її позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області (правонаступник Стрийський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області) про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області (далі - Відділ) у якому з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.46-49) просила зобов'язати відповідача внести в актовий запис про шлюб від 07.02.1970 №54 (реєстраційний №00053592043 актового запису в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (далі - Реєстр, Актовий запис відповідно) зміни про її національність з запису «українка» на запис «полька».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою індивідуалізації себе за приналежністю до польської національності, а відтак і до національної меншини та відповідно користування належними їй правами, звернулася до Відділу щодо внесення змін до Актового запису, де в графі «національність» помилково вказано «українка» замість «полька», однак рішенням відповідача у цьому їй відмовлено. Вказує, що її мати була етнічною полькою та разом із нею проживаючи на території України дотримувалася польських традицій та самоусвідомлювали себе із польським етносом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі №813/920/16 у задоволенні заявленого позову відмовлено повністю.

Постанову оскаржила позивач, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким її позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована обставинами викладеними в позовній заяві, а також тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо неможливості внесення змін в Актовий запис, оскільки згідно п.2.13.12 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та аналювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України (далі - МУЮ) від 12.01.2011 №96/5 (зареєстровано в МЮУ 14.01.2011 за №55/18793; далі - Правила) внесення таких змін передбачено.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) та Правилами не передбачено внесення органами державної реєстрації актів цивільного стану змін до вказаних у актових записах відомостей щодо національності громадян. Зміна національності не входить до компетенції Відділу.

Погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що згідно зі свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с.7) національність матері позивачки ОСОБА_2 вказано «полька». Відповідно до свідоцтва про народження від 05.10.1949 Серії НОМЕР_2 (а.с.8), мати ОСОБА_2 за національністю вказана теж «полька». Походження ОСОБА_3 також підтверджується архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України (м.Львів) від 27.05.2015 №З-36 та Картою поляка НОМЕР_3 (а.с.12-13).

Відповідно до витягу з Реєстру про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 26.05.2015 №00015410944, сформованого на підставі заяви позивачки від цієї ж дати, №94/02.1-06-96 згідно Актового запису, у графі «національність» у «відомостях про дружину» зазначено: ОСОБА_2 «українка» (а.с.11 зворот).

Позивач неодноразово зверталася до Відділу із заявами, в яких просила внести зміни до Актового запису та виправити її національність з запису «українка» на запис «полька».

Відповідач, своїм Висновком (а.с.69) та листом від 12.02.2016 №115/02.1-04-27 (а.с.15) відмовив позивачці у задоволенні її заяв, у зміні національності у Актовому записі з «українки» на «полька» на підставі п.2.15 Правил, пославшись на відсутність належно підтверджених документів щодо встановлення факту національності позивача

Не погодившись із таким висновком Відділу, позивач звернулася до адміністративного суду із цим позовом.

Відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про внесення змін в актовий запис про шлюб, послався на відсутність належно підтверджених документів, а саме актових записів та витягів з Реєстру.

Частина 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст.2 Закону актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно до вимог ч.1 ст.6 вказаного Закону, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Частинами 3, 5 ст.9 Закону передбачено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку. Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються МЮУ.

Питання внесення змін до актового запису цивільного стану врегульовано ст.22 Закону.

За змістом частин 1-4 цієї статті внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до пп.2.13.2 п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

Пунктом 2.16 цих же Правил передбачено, що зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Реєстру.

Згідно вимог п.п.2.15.9 Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

На підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про виправлення помилок, доповнення запису відомостями тощо виправляються або доповнюються відповідні відомості в актових записах, які зазначено у висновку (пп.2.16.14 п.2.16 Правил).

Системний аналіз наведених положень законодавства України дає можливість прийти до висновку, що таке законодавство, за наявності достатніх підстав, не обмежує кола відомостей зміни (виправлення помилок) щодо яких можуть бути внесені до актового запису цивільного стану, якщо такі там зазначені, на підставі відповідного висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Твердження суду першої інстанції в цій частині є надумані, свідчать про поверховий, вибірковий аналіз наведених норм законодавства, з метою обґрунтування своєї помилкової правої позиції, яка дослівно відповідає змісту заперечень Відділу.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 №12, у разі відмови органом РАЦС внести зміни до актів громадянського стану, заяви з цього приводу підлягають розгляду в судовому порядку.

В силу вимог ст.300 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також на правильний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Відповідно ст.22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України №703/97-ВР від 09.12.1997) передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважує, що при ухваленні оскаржуваної постанови судом не враховано правову природу заявлених вимог, та їх підставність, оскільки відповідно до вищевказаних правових положень, позивачка має право на своє самовираження, при цьому її право належним чином підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що позовні вимоги не стосуються зміни національності, а стосуються внесення виправлення в актовий запис щодо національності позивачки, що прямо передбачено нормами чинного законодавства та зокрема Правилами.

Національність позивачки повністю підтверджена документально (а.с.7-8, 12-14, 16-41), визнається відповідачем і додаткового встановлення не потребує.

З урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що вимоги позивачки є підставними, через що позов підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про шлюб ОСОБА_1 від 07.02.1970 №54 (який зареєстрований у Реєстрі 28.10.2011 за №00053592043), зазначивши у відомостях про дружину національність «полька» замість «українка».

Згідно з пунктами 2-4 ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Зобов'язати Стрийський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області внести зміни до актового запису про шлюб ОСОБА_1 від 07 лютого 1970 року №54 (який зареєстрований у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян 28 жовтня 2011 року за №00053592043), зазначивши у відомостях про дружину національність «полька» замість «українка».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 19 вересня 2016 року.