Справа № 639/4250/16-ц

Провадження № 2/639/1564/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Гаврилюк С.М.,

при секретарі – Чубенко О.С., Луценко С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про встановлення факту не укладення договору, визнання нарахування за теплопостачання безпідставними, припинення нарахування за теплопостачання,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до КП «Харківські теплові мережі», у якій просить встановити факт неукладення договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, визнати безпідставними нарахування з централізованого теплопостачання за період з 2006 року по теперішній час та зобов’язати«Харківські теплові мережі» припинити нарахування за централізоване теплопостачання і закрити особовий рахунок з теплопостачання № 608300740. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневого району м. Харкова № 5 від 03.01.2003 року йому було видано ордер № 000243 від 04.01.2003 року на зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира розташована на першому поверсі трьохповерхового будинкук та складається з однієї кімнати, кухні, коридору. Будинок підключено до телефонної мережі, обладанано водопроводом, каналіхацією, газопостачанням, центральним опаленням, електроосвітленням та радіотрансляційною мережею. В червні 2003 року позивачем була приватизована вказана квартира., що підтверджується відповідним свідоцтвом. Централізоване теплопостачпання у будинок здійснюється Жовтневим філіалом КП«Харківські теплові мережі» . У 2006 році позивачем була виявлена відсутність радіаторів опалення у належнійц йому на праві власності квартирі, про що кожного року за його заявою проводилися комісійні обстеження та скаладались акти про відсутність опалювальних приладів. Однак, відповідач продовжував нарахування плати за централізоване опалення, якого , як зазначає позивач, він не отримував через відсутність радіаторів опалення у його квартирі, та не укладав з КП«Харківські теплові мережі» договору про надання послуг з теплопостачання. У зв’язку з чим позивач вважає, що у нього не має жодних зобов’язань перед відповідачем, дії якого по нарахуванню позивачеві сплати за централізоване теплопостачання ОСОБА_1 вважає незаконними та такими, які порушують його права споживача.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, посилаючись на викладені у ньому обставини. Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про перенесення розгляду справи через його хворобу, однак ОСОБА_1 вважав за можливе та наполягав на розгляді справи 12.09.2016 року за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на його безпідставність та недоведеність , надавши письмові заперечення проти вимог позивача (а.с. 43-46). При цьому представник відповідача пояснила суду, що Постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1268 , від 03.09.09 р. № 933 , Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.07 р. №169 були внесені зміни в «Правила надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведеиня» і «Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалювання і поставки гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України 22.11.2005 р. № 4, відповідно до яких допускається відключення від мереж централізованого опалювання і гарячого водопостачання з установкою автономного опалювання не окремої квартири, а житлового будинку в цілому.

Приміщення квартири ОСОБА_1 знаходиться в багатоквартирному житловому будинку. Система опалювання відноситься до санітарно-технічного устаткування, власник приміщень не має права самовільно змінювати систему опалювання і проводити відключення від систем централізованого опалювання. Опалюванням є система, яка гідравлічно і тепплотехнічно об'єднує всі квартири.

Несанкціоноване втручання в систему опалювання шляхом зміни гідравлічного опору (від’єднання від системи опалювання) порушує права інших споживачів, є правопорушенням і служить підставою для відшкодування майнового (морального) збитку власникам інших квартир в багатоквартирному житловому будинку і стягнення штрафу.

Згідно п. 25 Правил № 630, із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 933 і від 17.02.10 р.. №151, самовільне відключення від мереж централізованого опалювання і поставки гарячої води забороняється.

Ніяких узгоджень технічних умов на від’єднання його квартири від послуг теплопостачання позивач від КП«Харківські теплові мережі» не одержував.

Згідно ст. 100, ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування наймачами і власниками житлових приміщень допускається тільки з дозволу виконавського комітету місцевої ради народних депутатів. Передбачений законодавством дозвіл відповідачем також не був отриманий.

.Відповідно до п.З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 01.07.2004 р. №1968-ІУ. споживач зобов'язаний дотримувати вимоги житлового і містобудівного законодавства по здійсненню ремонту або реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушень законних прав і інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав щодо задоволення необгрунтованого позову ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи i підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 листопада 2013 року, яке було змінено рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2014 року, встановлено що ОСОБА_1 з 10.06.2003 року є власником квартири АДРЕСА_2 та зареєстрований за вказаною адресою.

КП «Харківські теплові мережі» надає йому послуги з централізованого опалення. Однак, в порушення чинного законодавства він не сплачує надані позивачем послуги з теплопостачання до його житла в повному обсязі, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 4530,85 грн. за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року. Вказана сума заборгованості була стягнута з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 січня 2014 року.

Крім того, вказаним судовим рішенням від 14.01.2014 року встановлено , що квартира позивача автономним опаленням не обладнана, дозволу на переобладнання квартири автономним опаленням в установленому законом порядку не має, посилання позивача на те, що в квартирі відсутні прилади опалення та ізольовані стояки, не є підставою для відмови в задоволенні позову КП «Харківські теплові мережі» щодо стягнення нарахованої заборгованості за послуги з теплопостачання, оскільки відсутні докази, що обидва стояки, які знаходяться в спірній квартирі, заізольовані таким чином, що тепло , яке йде від них до цієї квартири не надходить , що така ізоляція відповідає вимогам ізоляції при здійсненні автономного опалення. Судом апеляційної інстанціїї було встановлено, що квартира позивача ОСОБА_1 знаходиться в середині будинку і тепло віддається від інших опалювальних квартир до квартири, яка не має приладів опалення.Крім того, існує технічна можливість в опалювальний період часу поновити опалення в приміщенні (а.с.53-56).

Відповідно до п.1 ч.З ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем па основі типовог о договору.

Згідно п.З ч.2 ст. 21 вищезазначеного Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору .

Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України у справі №6- 1 10цс12 від 10.10.2012 р.

Відповідач надає послуги з теплопостачання згідно Закону України «Про житлово - комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», , що регулюють відносини між суб'єктом господарювання , предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг , і фізичною та юридичною особою , яка отримує або має намір отримувати такі послуги.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005.року №6 30 плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир , наймачами та орендарями щомісяця , не пізніше 20 числа , що настає за розрахунковим . Плата за надані послуги вноситься споживачами відповідно показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання.

Статтею 11 ЦК України передбачено різні підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Крім договорів і інших угод відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права й обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Так, статті 68, 162 Житлового кодексу України, ст. 322 ЦК України , Правила користування приміщеннями житлових будинків, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, зобов'язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги.

Таким чином, обов'язок позивача по оплаті послуг з теплопостачання випливає з наведених вище нормативних актів.

Крім того, стаття 509 Цивільного Кодексу України передбачає , що зобов'язанням є правовідносини, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, оказати послугу, сплатити кошти і т.п.) або стриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав , встановлених статтею 11 ЦК України, яка передбачає , що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 ст.205 ЦК України передбачено , що угода, для якої не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненою, якщо поведінка сторін свідчить про їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Однак, відповідно до п.11 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (далі Правила) самовільне втручання в діючі системи теплопостачання та теплоспоживання забороняється. Крім цього, Правила передбачають обов'язкове виготовлення технічних умов, що видаються теплопостачальною організацією, виконання яких відповідно до п.10 Правил є обов'язковим.

Згідно з п. 15 Правил нова, реконструйована система теплопостачання приймається в експлуатацію рішенням відповідної комісії в установленому порядку.

Відповідно до п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Чинним законодавством не передбачено окремого порядку відключення окремих квартир від систем централізованого опалення.

З огляду на вищевикладене суд не вбачає підстав для задоволення необгрунтованого позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 11, 57, 60,61, 88, 208, 209, 212 -215 ЦПК України , ст. 322 ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-1У від 24.06.2004 року, "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про встановлення факту не укладення договору, визнання нарахування за теплопостачання безпідставними, припинення нарахування за теплопостачання - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк