ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2016 Справа № 908/1692/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1692/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, м. Київ

до першого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, с. Луначарське

до другого відповідача: Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс”, с. Луначарське

про стягнення 653275,25 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 23-12/15-63-1 від 23.12.2015 року

від першого відповідача – не з’явився

від другого відповідача - не з’явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2016 року за клопотанням представника відповідачів строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п’ятнадцять календарних днів до 06.09.2016 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс” та до Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс” про стягнення солідарно заборгованості за договором фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року, договором фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року та договором поруки № 6033 від 23.05.2013 року в загальній сумі 653275,25 грн.

14.07.2016 року на електронну адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить відкласти розгляд справи та зобов’язати позивача направити копію позовної заяви на адресу ТОВ “Агрофірма “Нива-плюс”. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що ані копію позовної заяви, ані ухвали про відкриття провадження не отримав.

Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 14.07.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 26.07.2016 року о 14:15.

14.07.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно приписів ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що під час викладення тексту позовної заяви в позиціях 4 та 5 таблиці 2-го розділу позовної заяви було допущено технічні опечатки при зазначенні номерів рахунків LC6035-11/11/24-033 від 02.12.2013 року та LC6035-11/11/25-036 від 02.01.2014 року та помилково вказано номери LC6033-11/11/24-033 від 02.12.2013 року та LC6033-11/11/24-033 від 02.12.2013 року відповідно. Вказує, що до позовної заяви були додані копії рахунків LC6035-11/11/24-033 від 02.12.2013 року та LC6035-11/11/25-036 від 02.01.2014 року, які були виставлені першим відповідачем. Просить суд вважати за вірне наступну редакцію номерів рахунків в позиціях 4 та 5 таблиці 2-го розділу позовної заяви. Також просить долучити до матеріалів справи завірені копії договору фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року та LC6035-11/11 від 23.11.2011 року, договорів купівлі-продажу № Р6035-11/11 від 23.11.2011 року та № Р6035-11/11 від 23.11.2011 року, актів прийому-передачі предметів фінансового лізингу від 13.12.2011 року, виконавчих написів, договору поруки № 6033 від 23.05.2013 року та витягу з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо результатів відстеження руху поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором.

25.07.2016 року на електронну адресу суду та 01.08.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- згідно з п. 10.3. Загальних умов фінансового лізингу сторони погодили, що у разі дострокового припинення договору при настанні умов, зазначених в п. п. 10.2.1 Загальних умов фінансового лізингу обставин лізингоодержувач зобов’язаний: повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки та місце в межах території України, сплатити лізингодавцю платежі, які зараховуються в загальному порядку згідно п. 5.8. Загальних умов фінансового лізингу, комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу, нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня), суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізиноодержувачем, заборгованість по поточним лізинговим платежам та нарахованим штрафним санкціям, заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначена за правилами п. 5.9. Загальних умов фінансового лізингу;

- ТОВ “Райффайзен ОСОБА_1” пред’явило вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла до та внаслідок розірвання договору, тобто вимоги про стягнення заборгованості за правовими наслідками, які встановлені самими умовами договорів (п. 10.3.2 Загальних умов фінансово лізингу);

- за змістом ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України домовленість сторін про розірвання договору лізингу не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов’язаннями, що виникли до розірвання договору, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів;

- сторони у відповідності до ч. 2 ст. 6, 627, ч. 3 ст. 653 ЦК України на власний розсуд визначили наслідки припинення договору у зв’язку з його розірванням, зокрема, погодили, що у разі розірвання договору лізингу у лізингоодержувача виникає обов’язок сплатити заборгованість за п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу, в тому числі заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначену за правилами п. 5.9. Загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом вилучення (повернення) предмета лізингу, або в якому має місце дострокове припинення договору, що не суперечить вимогам чинного законодавства;

- вказує, що 23.05.2013 року між лізингодавцем та Приватним підприємством “Агрофірма “Нива-Плюс” (далі – Поручитель) був укладений договір поруки № 6033, за яким Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед лізингодавцем відповідати по зобов’язанням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, які виникають з договорів фінансового лізингу № L6034-11/11 та № L6035-11/11 від 23.11.2011 року включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів фінансового лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі та у випадках, передбачених договорами, а також виконати інші умови договорів фінансового лізингу в повному обсязі;

- відповідно до п. 2.5 Договору поруки сторони договору встановлюють, що Поручитель протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця зобов’язаний здійснити виконання боргових зобов’язань Лізингоотримувача в обсязі, заявленому Лізингодавцем;

- зазначає, що 17.02.2016 року на адресу поручителя була направлена вимога про виконання зобов’язань за договором поруки № 6033 від 23.05.2013 року, що підтверджується описом вкладення № 01011 15688082 та фіскальним чеком 0101115688082;

- згідно з абзацом 2 п. 2.6. Договору поруки обов’язок Поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від лізингодавця відповідної вимоги, така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо лізингодавець надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі;

- у відповідності до умов Договору поруки та ст. 553, 554 ЦК України Поручитель зобов’язаний сплатити лізингодавцю заборгованість лізингоодержувача за договорами фінансового лізингу на загальну суму 658355,01 грн. Просить врахувати дані пояснення при розгляді справи.

26.07.2016 року на електронну адресу суду від першого відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що ТОВ “Агрофірма “Нива-плюс” копію позовної заяви не отримувало, чим позбавлено можливості належним чином користуватися своїми процесуальними правами, що може призвести до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення у справі. Просить зобов’язати позивача направити копію позовної заяви на адресу ТОВ “Агрофірма “Нива-плюс” та відкласти розгляд справи.

Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 26.07.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 04.08.2016 року об 11:15.

26.07.2016 року на електронну адресу суду та 04.08.2016 року через канцелярію суду від другого відповідача - Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс” надійшла заява, за змістом якої останній з посиланням на приписи ст. 267 ЦК України просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача ТОВ “Райффайзен ОСОБА_1” про стягнення заборгованості та відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що про порушення свого права позивач дізнався щонайменше в квітні 2013 року, коли відповідачем було востаннє сплачено за договорами фінансового лізингу. Тобто прострочення виконання зобов’язання, а відтак і строк позовної давності починає відлік з 1 травня 2013 року, а позовна заява направлена до суду значно пізніше. Таким чином позивач звернувся до суду з позовною заявою, пропустивши трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

04.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- 16.06.2016 року на адреси відповідачів були надіслані копії позовних заяв з доданими матеріалами, про що свідчать оригінали чеків про відправку цінних листів № 6903519389551, № 6903519389543, а також описи вкладення, оригінали яких були додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи, отже позивачем належним чином виконано зобов’язання, передбачені ст. 57 ГПК України;

- відповідачі навмисно не отримали впродовж з 18 червня 2016 року по 19 липня 2016 року листи, які надійшли на їх адреси від позивача і містили копії позовних заяв з додатками;

- поштові відправлення позивача були повернуті у зв’язку із закінченням терміну зберігання, будь-яких пояснень та доказів щодо поважності причин неотримання впродовж місяця саме поштових відправлень позивача відповідачами не надається;

- з огляду на те, що 02.04.2016 року представник відповідачів в особі ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи вважає, що питання відсутності у відповідачів копій позовних заяв з доданими матеріалами втратило актуальність;

- заборгованість за договором фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 357312,71 грн. включає в себе: заборгованість по виставленим рахункам по оплаті поточних лізингових платежів в сумі 181753,86 грн., заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу 1 станом на січень 2014 року (місяць, в якому позивач відмовився від договору фінансового лізингу) в сумі 163876,42 грн., комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу за ставкою 2% в сумі 3277,53 грн. та додаткові витрати в сумі 8404,90 грн.;

- заборгованість за договором фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 295962,54 грн. включає в себе: заборгованість по виставленим рахункам по оплаті поточних лізингових платежів в сумі 150547,23 грн., заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу 2 станом на січень 2014 року (місяць, в якому позивач відмовився від договору фінансового лізингу) в сумі 135739,28 грн., комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу за ставкою 2% в сумі 2714,79 грн. та додаткові витрати в сумі 6961,24 грн.;

- оскільки позивач ознайомився зі змістом ухвали суду лише 03.08.2016 року, тому фізично не встиг отримати витребуваний судом договір добровільного страхування наземного транспорту № 2511.000.0246553-2-3 від 09.04.2014 року з м. Києва, вказує, що вірним необхідно вважати номер договору добровільного страхування наземного транспорту № 2511.000.0246553;

- 31.12.2014 року ПАТ «Страховою компанією «Універсальна» виставлено два рахунки з одним і тим же номером на однакову суму страхових платежів № 300/267/000132 від 31.12.2014 року, але вони були виставлені на сплату страхових платежів за різні періоди, згідно періодів страхування страхова компанія виставила чотири рахунки на оплату страхових платежів, які були сплачені позивачем за періодами в січні, квітні, липні, вересні 2015 року, отже виставлені рахунки відповідають умовам договору та підлягають відшкодуванню відповідачами. Просить прийняти дані пояснення, врахувати їх при розгляді справи та відкласти розгляд справи на іншу дату, а також надати додатковий термін для надання витребуваного документу – договору добровільного страхування наземного транспорту № 2511.000.0246553.

04.08.2016 року на адресу суду від першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс” надійшла заява, за змістом якої останній з посиланням на приписи ст. 267 ЦК України просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача ТОВ “Райффайзен ОСОБА_1” про стягнення заборгованості та відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що про порушення свого права позивач дізнався щонайменше в квітні 2013 року, коли згідно платіжних доручень відповідачем було востаннє сплачено лізингові платежі за договорами фінансового лізингу. Тобто прострочення виконання зобов’язання, а відтак і строк позовної давності починає відлік з 1 травня 2013 року, а позовна заява направлена до суду значно пізніше, 16.06.2016 року. Таким чином позивач звернувся до суду з позовною заявою, пропустивши трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

31.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- 31.12.2014 року між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ «Райффайзен ОСОБА_1» на виконання ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг», розділу 7 Загальних умов фінансового лізингу до Договорів 1 та 2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3000/267/000132 та оформлені страхові сертифікати: № 3000/267/000132-01 на сівалку зернову механічну СРН-2000, Great Plains, 2011 року випуску, серійний номер GP-8369В/ GP10971Z (надалі – Предмет лізингу 1 та) та № 3000/267/000132-02 на оприскувач Bertthoud Tracker 3200 DPA 28 m, 2011 року випуску, серійний номер 1019694 (надалі –Предмет лізингу 2) з наступним графіком погашення чергових страхових платежів до 01.01.2015 року, 01.04.2015 року, 01.07.2015 року, 01.10.2015 року;

- згідно періодів страхування страхова компанія виставила чотири рахунки на сплату суми страхових платежів, які були сплачені позивачем за періодами в січні, квітні, липні та вересні 2015 року;

- виставлення ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» рахунків з однаковою датою – 31.12.2014 року, з одним і тим же номером 3000/267/000132, на однакову суму страхових платежів – 1586,15 грн. жодним чином не суперечить умовам договору № 3000/267/000132 добровільного страхування наземного транспорту від 31.12.2014 року, до того ж сплата зазначених рахунків відбувалась поетапно відповідно до періодів страхування: 06.01.2015 року та 03.04.2015 року, виставлені рахунки відповідають умовами вказаного договору, були сплачені позивачем та підлягають обов’язковому відшкодуванню відповідачами;

- 17.02.2016 року на адресу Поручителя була направлена вимога про виконання зобов’язань за договором поруки № 6033 від 23.05.2013 року, підтвердженням направлення вимоги є опис цінного листа № 01011 15688082 та фіскальний чек 0101115688082, копії яких додані до позовної заяви;

- відповідно до умов п. 2.6. договору поруки вимога отримана другим відповідачем двічі, перший раз – під час надіслання вимоги Лізингодавцем на адресу другого відповідача, зазначену в договорі, другий раз – під час надіслання копії позовної заяви Лізингодавцем на адресу другого відповідача;

- пред’явлений позивачем позов до другого відповідача про стягнення 653275,25 грн. є вимогою про виконання зобов’язань за договором поруки № 6033 від 23.05.2013 року;

- Лізингоодержувачем за договорами фінансового лізингу 1 та 2 не погашено поточні лізингові платежі за вересень-грудень 2013 року, строк оплати яких за умовами договорів визначено як: за вересень 2013 року до 09.09.2013 року, за жовтень 2013 року до 08.10.2013 року, за листопад 2013 року до 08.11.2013 року, за грудень 2013 року до 09.12.2013 року, у зв’язку з тим, що Лізингоодержувач перестав виконувати щомісячні зобов’язання з погашення поточних лізингових платежів, у нього з 10.09.2013 року утворилась заборгованість за договорами фінансового лізингу 1 та 2, в свою чергу Лізингодавець звернувся до суду з позовом 17.06.2016 року, тобто до моменту спливу строку позовної давності;

- оскільки позивачем не пропущений строк позовної давності для пред’явлення позовних вимог відсутні підстави для застосування наслідків пропущення строку позовної давності;

- на виконання ухвали суду від 04.08.2016 року надає завірену копію договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 2511.00.0246553 від 06.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представники першого та другого відповідачів в судове засідання 01.09.2016 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, позицію відповідачів, суд встановив:

Позов мотивовано, тим що 23.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, далі Лізингоодержувач, був укладений договір фінансового лізингу № LC6034-11/11, далі Договір 1.

Відповідно до п. 1.1. Договору 1 Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі – «Договір поставки товару») зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (надалі – «Предмет лізингу»), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно з п. п. 1.2., 2.3., 3.1. Договору 1 строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору), та не може бути менше одного року. Місце передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу визначається у Договорі купівлі-продажу Предмета лізингу. Вартість Предмета лізингу становить 638479,58 гривень (шістсот тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев’ять гривень 58 копійок) (в тому числі 20% ПДВ).

Умовами п. 4.1. – 4.5., 4.7. Договору 1 сторони погодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 25,00% від вартості Предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6. цього Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу. Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Згідно з п. п. 5.1., 5.3., 5.4. Додатка № 4 до Договору 1 (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує комісію, згідно ч. 2 п. 4.6. Договору на підставі рахунку у строки, зазначені у відповідному рахунку. Лізингоодежувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодежувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 10 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Пунктом 8.1.4. Договору 1 передбачений обов’язок Лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з п. 8.1. Договору 1 цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим Договором.

Разом з тим 23.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, далі Лізингоодержувач, був укладений договір фінансового лізингу № LC6035-11/11, далі Договір 2, за умовами якого (п. 1.1.) Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі – «Договір поставки товару») зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (надалі – «Предмет лізингу»), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно з п. п. 1.2., 2.3. Договору 2 строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору), та не може бути менше одного року. Місце передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу визначається у Договорі купівлі-продажу Предмета лізингу. Вартість Предмета лізингу становить 528854,40 гривень (п’ятсот двадцять вісім тисяч вісімсот п’ятдесят чотири гривні 40 копійок) (в тому числі 20 % ПДВ).

Умовами п. 4.1. – 4.5., 4.7. Договору 2 сторони погодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, в розмірі 25,00% від вартості Предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією Лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6. цього Договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу. Оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України – гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Згідно з п. п. 5.1., 5.3., 5.4. Додатка № 4 до Договору 2 (Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує комісію, згідно ч. 2 п. 4.6. Договору на підставі рахунку у строки, зазначені у відповідному рахунку. Лізингоодежувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодежувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 10 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Пунктом 8.1.4. Договору 2 передбачений обов’язок Лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з п. 8.1. Договору 2 цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим Договором.

В якості забезпечення виконання зобов’язань Лізингоодержувача (першого відповідача) за Договорами 1 та 2 23.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, далі Лізингодавець, та Приватним підприємством “Агрофірма “Нива-Плюс”, далі Поручитель, був укладений договір поруки № 6033, далі Договір поруки, за умовами якого (п. 1.2.) Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов’язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договорами 1 та 2, включаючи але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договорів 1 та 2, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договорами 1 та 2, а також виконати інші умови Договорів 1 та 2 в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1., 2.4, 2.5., 2.6. Договору поруки сторони Договору визначають, що у випадку не виконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань за Договорами 1 та 2, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договорами1 та 2, нарахованих лізингових платежів, неустойки. У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед Лізингодавцем за Договорами 1 та 2, Лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині. У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед Лізингодавцем за Договорами 1 та 2 Поручитель приймає на себе зобов’язання здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому Лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця. Виконання грошових боргових зобов’язань здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Лізингодавця, який буде повідомлено Поручителю додатково. Обов’язок Поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від Лізингодавця відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Лізингодавець надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому Договорі.

Згідно з п. 4.1. Договору поруки цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання боргових зобов’язань за Договорами 1 та 2. Відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов’язань в повному обсязі.

Позивач в позові вказує, що перший відповідач свої зобов’язання за Договором 1 виконав неналежно, систематично порушуючи встановлені першим абзацом розділу І, п. 4.1. Договору 1, п.п. 5.1. – 5.10, п. 8.1.4. Загальних умов та п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов’язки щодо сплати лізингових платежів, а саме не сплатив своєчасно поточні лізингові платежі на суму 181753,86 грн. Також зазначає, що перший відповідач неналежно виконав свої зобов’язання за Договором 2, а саме не сплатив своєчасно поточні лізингові платежі на суму 150547,23 грн.

Специфікацією (Додаток № 2 до Договору 1, що є його невід’ємною частиною), підписаною сторонами у справі, визначено, що предметом лізингу є сівалка Great Plains CPH-2000, новий, 2011 р.в., ціна якої з ПДВ складає 638479,58 грн.

Так, на виконання умов укладеного Договору 1 позивач передав, а перший відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі предмету лізингу від 13.12.2011 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 19).

Матеріали справи свідчать, що у відповідності з умовами Договору 1 позивачем були виписані першому відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів на загальну суму 181753,86 грн., зокрема:

- рахунок-фактура № LC6034-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року на суму 45800,27 грн.;

- рахунок-фактура № LC6034-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року на суму 45012,81 грн.;

- рахунок-фактура № LC6034-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року на суму 44225,35 грн.;

- рахунок-фактура № LC6034-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року на суму 43437,90 грн.;

- рахунок-фактура № LC6034-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року на суму 3277,53 грн.

Втім, перший відповідач свої зобов’язання з оплати лізингових платежів у визначений умовами договору строк не виконав, у зв’язку з чим за ним утворився борг в сумі 181753,86 грн.

Специфікацією (Додаток № 2 до Договору 2, що є його невід’ємною частиною), підписаною сторонами у справі, визначено, що предметом лізингу є оприскувач Berthoud Tracker 3200 DPA 28m, новий, 2011 р.в., ціна якого з ПДВ складає 528854,40 грн.

Так, на виконання умов укладеного Договору 2 позивач передав, а перший відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування предмет лізингу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі предмету лізингу від 13.12.2011 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 29).

Матеріали справи свідчать, що у відповідності з умовами Договору 2 позивачем були виписані першому відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів на загальну суму 150547,23 грн., зокрема:

- рахунок-фактура № LC6035-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року на суму 37936,49 грн.;

- рахунок-фактура № LC6035-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року на суму 37284,24 грн.;

- рахунок-фактура № LC6035-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року на суму 36631,98 грн.;

- рахунок-фактура № LC6035-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року на суму 35979,73 грн.;

- рахунок-фактура № LC6035-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року на суму 2714,79 грн.

Втім, перший відповідач свої зобов’язання з оплати лізингових платежів у визначений умовами договору строк не виконав, у зв’язку з чим за ним утворився борг в сумі 150547,23 грн.

Позивач вказує, що звернувся до першого відповідача листом № 14-01/2014 від 09.01.2014 року, в якому повідомив про дострокове припинення Договорів 1 та 2 у зв’язку з односторонньою відмовою від договорів та вимагав повернути Предмети лізингу 1 та 2 в строк до 31.01.2014 року. Даний лист був отриманий першим відповідачем 13.02.2014 року разом із загальним рахунком на оплату заборгованості № 32263039/01/2014 від 09.01.2014 року і розшифровкою до нього.

Згідно з п. 6.4. Договорів 1 та 2 у разі припинення або розірвання цих договорів та /або вилучення Предмета лізингу всі витрати, пов’язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.6. Договорів 1 та 2 у разі припинення або розірвання цих договорів та/або вилучення Предмета лізингу Лізингоодержувач відшкодовує Лізингодавцю всі витрати, пов’язані з вилученням та наступним перепродажем (передачею в лізинг) Предмета лізингу.

Пунктом 8.1.17. Додатків № 4 до Договорів 1 та 2 (Загальних умов фінансового лізингу) передбачено, що у разі дострокового припинення діє договору та/або прийняття Лізингодавцем рішення про повернення Предмета лізингу Лізингоодержувач зобов’язаний здійснити за власний рахунок доставку Предмета лізингу з усіма його частинами, обладнанням, документами та іншими при належностями, отриманими згідно актів приймання-передачі, в придатному для експлуатації стані. Предмет лізингу повинен бути повернений у справному стані, а за ступенем зношеності повинен відповідати його зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації. Крім того Лізингоодержувач повинен сплатити Лізингодавцю платежі, визначені в п.п. 10.3.2 цих Загальних умов.

Умовами п.п. 10.3.2. Загальних умов передбачено, що у разі дострокового припинення договору Лізингоодержувач зобов’язаний сплатити Лізингодавцю наступні платежі:

- комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2% від суми непогашеної вартості Предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2 цих Загальних умов;

- нараховані за Договором штрафні санкції (штраф, пеня);

- суми, які відшкодовують витрати Лізингодавця та не були сплачені Лізингоодержувачем;

- заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

- заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу, визначена за правилами п. 5.9 цих Загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом вилучення (повернення) Предмета лізингу або в якому має місце дострокове припинення Договору.

Втім у зв’язку з невиконанням першим відповідачем вимог листа № 14-01/2014 від 09.01.2014 року позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за Договором 1 в загальній сумі 357312,71 грн., яка включає: заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 181753,86 грн., заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 1 в сумі 163876,42 грн., 2% комісії за дострокове припинення Договору 1 в сумі 3277,53 грн. та додаткові витрати в сумі 8404,90 грн. Також просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Договором 2 в загальній сумі 295962,54 грн., яка включає: заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 150547,23 грн., заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 2 в сумі 135739,28 грн., 2% комісії за дострокове припинення Договору 2 в сумі 2714,79 грн. та додаткові витрати в сумі 6961,24 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами були укладені договори фінансового лізингу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Положеннями ст. 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Частиною 1 ст. 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16.12.1997 року за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Приписами ч. 2 ст. 11 вказаного Закону України визначені обов’язки Лізингоодержувача, зокрема:

1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;

2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;

3) своєчасно сплачувати лізингові платежі

7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором та інші обов’язки.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Строки та порядок сплати лізингових платежів узгоджено сторонами у Додатку № 4 до Договорів 1 та 2, зокрема в п. 5.3. Так, вказаним пунктом передбачено, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були виписані першому відповідачу рахунки на оплату поточних лізингових платежів за Договором 1, а саме: рахунок-фактура № LC6034-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року, рахунок-фактура № LC6034-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року, рахунок-фактура № LC6034-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року, рахунок-фактура № LC6034-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року, рахунок-фактура № LC6034-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року.

Разом з тим позивачем були виписані першому відповідачу рахунки на оплату поточних лізингових платежів за Договором 2, а саме: рахунок-фактура № LC6035-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року, рахунок-фактура № LC6035-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року, рахунок-фактура № LC6035-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року, рахунок-фактура № LC6035-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року, рахунок-фактура № LC6035-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року. З врахуванням умов п. 5.3. Додатка № 4 до Договорів 1 та 2 перший відповідач зобов’язаний був провести оплату поточних лізингових платежів за рахунками-фактурами № LC6034-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року, № LC6035-11/11/21-028 (акт виконаних робіт) від 02.09.2013 року до 08.09.2013 року – вихідний день (строк настав 06.09.2013 року), за рахунками-фактурами № LC6034-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року, № LC6035-11/11/22-029 (акт виконаних робіт) від 01.10.2013 року до 08.10.2013 року (строк настав 07.10.2013 року), за рахунками-фактурами № LC6034-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року, № LC6035-11/11/23-031 (акт виконаних робіт) від 01.11.2013 року до 08.11.2013 року (строк настав 07.11.2013 року), за рахунками-фактурами № LC6034-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року, № LC6035-11/11/24-033 (акт виконаних робіт) від 02.12.2013 року до 08.12.2013 року – вихідний день (строк настав 06.12.2013 року), за рахунками-фактурами № LC6034-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року, № LC6035-11/11/25-036 (акт виконаних робіт) від 02.01.2014 року до 08.01.2014 року (строк настав 06.01.2014 року).

Відповідно до п. п. 7.1., 7.4. Додатків № 4 до Договорів 1 та 2 («Загальні умови фінансового лізингу) Лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування Предмета лізингу в страховій компанії (надалі – «Страховик») згідно визначеного Лізингодавцем переліку на випадок: знищення (загибелі), розкрадання (викрадення), пошкодження (псування) Предмета лізингу та на всі випадки, передбачені Правилами страхування Страховика (АВТОКАСКО/ повний пакет). Вигодонабувач по всіх страхових ризиках є Лізингодавець. Лізингоодержувач зобов’язується до укладення договору страхування узгодити його форму з Лізингодацем та дотримуватись умов Договору страхування (поліса) і Правил страхування, встановлених Страховиком. Лізингоодержувач зобов’язується вчасно продовжувати страхування Предмета лізингу та страхування цивільної відповідальності до повного виконання зобов’язань за цим Договором. Лізингоодержувач зобов’язаний за 10 (десять) днів до закінчення дії страхового договору щодо страхування Предмета лізингу, продовжити його дію, сплатити страховий платіж (платежі) та надати Лізингодавцю завірений печаткою банку платіжний документ, що підтверджує сплату страховий платежів (платежу).

В матеріалах справи містяться договори добровільного страхування наземного транспорту № 3000/267/000132 від 31.12.2014 року, № 3000/267000517 від 07.12.2015 року та № 2511.00.0246553 від 06.12.2013 року, за умовами яких застраховані транспортні засоби, а саме: сівалка зернова механічна Great Plains CPH-2000, 2011 року випуску та оприскувач Berthoud Tracker 3200 DPA 28m, 2011 року випуску, які є Предметами лізингу за Договорами 1 та 2.

З матеріалів справи вбачається, що на оплату страхових платежів за вказаними договорами страхування позивачу були виписані рахунки-фактури, а саме:

- рахунок-фактура № 2511.00.0246553-2-3 на суму 982,31 грн., яка складається з суми 537,28 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 445,03 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000132 від 31.12.2014 року на суму 1586,15 грн., яка складається з суми 867,55 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 718,60 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000132 від 31.12.2014 року на суму 1586,15 грн., яка складається з суми 867,55 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 718,60 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000132 від 02.07.2015 року на суму 1586,15 грн., яка складається з суми 867,55 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 718,60 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000132 від 28.09.2015 року на суму 1586,13 грн., яка складається з суми 867,54 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 718,59 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000517 від 07.12.2015 року на суму 2140,92 грн., яка складається з суми 1170,99 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 969,93 грн. за страхування предмету лізингу 2;

- рахунок № 3000/267/000517 від 08.04.2016 року на суму 2335,53 грн., яка складається з суми 1277,42 грн. за страхування предмету лізингу 1 та суми 1058,11 грн. за страхування предмету лізингу 2.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що за нотаріальні послуги по вчиненню виконавчих написів на договорах в тому числі № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року та № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 був виписаний позивачу рахунок-акт № 17 від 28.02.2014 року на загальну суму 6917,34 грн., з якої плата за нотаріальні послуги за договором № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року складає 1949,02 грн., а плата за нотаріальні послуги за договором № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року складає 1614,38 грн.

Докази у справі свідчать, що позивач здійснив оплату страхових платежів та нотаріальних послуг згідно виставлених рахунків в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 38, 49-50, 60, 61,63), зокрема:

- платіжним дорученням № 41415 від 16.09.2014 року на суму 982,31 грн.;

- платіжним дорученням № 43430 від 06.01.2015 року на суму 1586,15 грн.;

- платіжним дорученням № 44823 від 03.04.2015 року на суму 1586,15 грн.;

- платіжним дорученням № 46070 від 03.07.2015 року на суму 1586,15 грн.;

- платіжним дорученням № 47239 від 30.09.2015 року на суму 1586,13 грн.;

- платіжним дорученням № 48192 від 16.12.2015 року на суму 2140,92 грн.;

- платіжним дорученням № 49327 від 13.04.2016 року на суму 2335,53 грн.;

- платіжним дорученням № 37397 від 05.03.2014 року на суму 6917,34 грн.

Таким чином, в силу умов п. п. 7.1., 7.4. Додатків № 4 до Договорів 1 та 2 відповідач як Лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати позивачу сплачені ним страхові платежі за страхування Предметів лізингу 1 та 2 та за послуги нотаріуса щодо вчинення виконавчих написів на Договорах фінансового лізингу 1 та 2.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу першого відповідача направлялась вимога № 2078-12/13 від 04.12.2013 року про сплату простроченої заборгованості за договорами фінансового лізингу № LC6034-11/11, № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року протягом 3-х днів в повному обсязі разом із загальним рахунком на сплату заборгованості та розшифровкою до загального рахунку на сплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення від 04.12.2013 року (том 2, а.с. 9). Вказана вимога була отримана першим відповідачем 10.12.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, втім залишена без відповіді та виконання, заборгованість сплачена не була.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Так, за умовами п. 6.1. (п.п. 6.1.2) , 6.2. (п.п. 6.2.1.) Договорів 1 та 2 сторони дійшли згоди про те, що Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та/або вилучити у Лізингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів. У випадку настання зазначених в підпунктах 6.1.1-6.1.7 цього Договору обставин Лізингодавець письмово повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо Лізингоодержувач у встановлений строк не усуває вчинені порушення, Лізингодавець має право здійснити наступні дії, зокрема розірвати цей Договір та вимагати повернення Предмета лізингу.

Матеріали справи свідчать, що позивач скористався вказаним правом надіславши на адресу першого відповідача листа № 14-01/2014 року від 09.01.2014 року разом із загальним рахунком на сплату заборгованості та розшифровкою до загального рахунку на сплату заборгованості, в якому повідомив останнього, що відмовляється від Договорів лізингу 1 та 2 з 31.01.2014 року та вимагає повернути Предмети лізингу в строк до 31.01.2014 року. Вказана вимога була отримана першим відповідачем 13.02.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 36). Втім вказаний лист залишений першим відповідачем без відповіді та виконання, предмети лізингу не були повернуті.

Таким чином з 31.01.2014 року Договори лізингу 1 та 2 є розірваними в односторонньому порядку з боку позивача.

Відповідно до умов п. 2.1., 2.4, 2.5. Договору поруки у випадку не виконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов’язань за Договорами 1 та 2, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договорами 1 та 2, нарахованих лізингових платежів, неустойки. У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед Лізингодавцем за Договорами 1 та 2, Лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині. У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед Лізингодавцем за Договорами 1 та 2 Поручитель приймає на себе зобов’язання здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому Лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця.

При цьому за умовами п. 2.6. Договору поруки обов’язок Поручителя виконати Боргові зобов’язання виникає при отриманні від Лізингодавця відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою Поручителем, якщо Лізингодавець надіслав її за адресою, вказаною в цьому Договорі.

Пунктом 4.1. Договору поруки сторони узгодили, що порука за цим Договором також припиняється, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання Боргових зобов’язань не пред’явить вимоги до Поручителя (п. 4 ст. 559 ЦК України).

Отже, підписавши вказаний Договір поруки другий відповідач погодився з його умовами.

Так, у зв’язку з невиконанням першим відповідачем зобов’язань за Договорами лізингу 1 та 2 позивач направив на адресу другого відповідача (поручителя) – 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, 91 вимогу № 194-02/2016 від 17.02.2016 року про виконання зобов’язань за договором поруки № 6033 від 23.05.2013 року, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 658355,01 грн. на його поточний рахунок протягом 3-х банківських днів з моменту отримання цієї вимоги.

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором поруки щодо направлення поручителю (другому відповідачу) вимоги за адресою, вказаною в Договорі, відтак в силу умов п. 2.6. Договору поруки вимога вважається отриманою другим відповідачем, і як наслідок у останнього виник обов’язок виконати боргові зобов’язання. При цьому вимога поручителю була направлена в межах трирічного строку, встановленого п. 4.1. Договору поруки.

Втім вказана вимога залишена другим відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, відповідно до приписів ст. 543 ЦК України кредитору надано право вимоги виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо. Частиною 2 вказаної статті також визначено, що кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов’язку кредитору надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Матеріали справи свідчать, що в процесі її розгляду відповідачами було заявлено клопотання про сплив строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Нормою ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” перебіг позовної давності у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Так, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачами своїх договірних зобов’язань у зв’язку з нездійсненням сплати лізингових платежів у встановлені Договорами 1 та 2 строки, додаткових витрат та неповернення Предметів лізингу, а відтак ними порушені права позивача.

Матеріали справи свідчать, що позивачем заявлені вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості зі сплати лізингових платежів за рахунками, виписаними за період з вересня 2013 по січень 2014 року. При цьому строк оплати вказаних рахунків настав в період, починаючи з 06.09.2013 року по 06.01.2014 року. Таким чином, перебіг строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості з відповідачів щодо сплати лізингових платежів за рахунками, виписаними у вересні 2013 року, розпочався починаючи з 07.09.2013 року та закінчився 07.09.2016 року, за рахунками, виписаними у жовтні 2013 року, строк позовної давності розпочався з 08.10.2013 року та закінчився 08.10.2016 року, за рахунками, виписаними в листопаді 2013 року, розпочався з 08.11.2013 року та закінчився 08.11.2016 року, за рахунками, виписаними у грудні 2013 року, розпочався з 07.12.2013 року та закінчився 07.12.2016 року, за рахунками, виписаними у січні 2014 року, розпочався з 07.01.2014 року та закінчився 07.01.2017 року. Проте позовна заява в даній справі була подана позивачем до суду 17.06.2016 року, про що свідчить штамп поштового відділення зв’язку на поштовому конверті.

Тобто, строк позовної давності для стягнення солідарно з відповідачів заборгованості з оплати лізингових платежів в даній справі не сплив. Відтак клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності не підлягають задоволенню.

Частиною 4 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З наведеного вбачається, що в разі оплати одним з відповідачів заборгованості, зобов’язання інших відповідачів припиняється.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідачі не здійснили оплату поточних лізингових платежів та інших додаткових витрат.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідачів своїх зобов’язань за договорами 1 та 2 щодо не здійснення оплати поточних лізингових платежів, а також доведено порушення відповідачами строку їх оплати, встановленого умовами договорів, доведений факт розірвання договорів лізингу 1 та 2, а наявність заборгованості в загальній сумі 653275,25 грн. підтверджується виписаними на оплату рахунками-фактурами, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідачі доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надали, заявлених до них вимог не спростували.

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1” про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс” та Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс” заборгованості станом на 10.06.2016 року в сумі 653275,25 грн., з яких:

1) заборгованість за договором фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року включає в себе:

- заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 181753,86 грн.,

- заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 1 в сумі 163876,42 грн.,

- комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 3277,53 грн. та додаткові витрати в сумі 8404,90 грн.,

2) заборгованість за договором фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року включає в себе:

- заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 150547,23 грн.,

- заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 2 в сумі 135739,28 грн.,

- комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 2714,79 грн. та додаткові витрати в сумі 6961,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 9799,13 грн. покладаються на першого відповідача у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс” та другого відповідача - Приватне підприємство “Агрофірма “Нива-Плюс” порівну, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.09.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 259, 261, 267, 530, 553, 554, 599, 629, 638, 639, 806 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 292 ГК України, ст. ст. 1, 2, 10, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 4^{2, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд}

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс” та Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс” задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, буд. 67, код ЄДРПОУ 32263039, та Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс”, 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 37928248, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, оф. 101, код ЄДРПОУ 34480657, заборгованість в сумі 653275 (шістсот п’ятдесят три тисячі двісті сімдесят п’ять) грн. 25 коп., яка складається з:

1) заборгованості за договором фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 357312 (триста п’ятдесят сім тисяч триста дванадцять) грн. 71 коп., що включає в себе заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 181753 (сто вісімдесят одна тисяча сімсот п’ятдесят три) грн. 86 коп.; заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 1 в сумі 163876 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 42 коп.; комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу № LC6034-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 53 коп. та додаткові витрати в сумі 8404 (вісім тисяч чотириста чотири) грн. 90 коп.;

2) заборгованості за договором фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 295962 (двісті дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дві) грн. 54 коп., що включає в себе заборгованість по виставленим рахункам з оплати поточних лізингових платежів в сумі 150547 (сто п’ятдесят тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 23 коп.; заборгованість Лізингоодержувача зі сплати вартості Предмета лізингу 2 в сумі 135739 (сто тридцять п’ять тисяч сімсот тридцять дев’ять) грн. 28 коп.; комісію за дострокове припинення договору фінансового лізингу № LC6035-11/11 від 23.11.2011 року в сумі 2714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 79 коп. та додаткові витрати в сумі 6961 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят одна) грн. 24 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива-плюс”, 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, буд. 67, код ЄДРПОУ 32263039, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, оф. 101, код ЄДРПОУ 34480657, витрати зі сплати судового збору в сумі 4899 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 56 коп., видавши наказ.

4. Стягнути з Приватного підприємства “Агрофірма “Нива-Плюс”, 71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Леніна, буд. 91, код ЄДРПОУ 37928248, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1”, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, оф. 101, код ЄДРПОУ 34480657, витрати зі сплати судового збору в сумі 4899 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 57 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено – 05.09.2016 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.